Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
09.11.2022 09:53

NFT та авторське право // NFTs and copyright

Про NFT – Про смарт-контракти – Про те, скільки коштує зберігання 1 КБ даних у блокчейні Ethereum – І про використання NFT організаціями колективного управління

Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) розглядає NFT, як: “унікальні цифрові сертифікати, що зареєстровані у блокчейні, які ідентифікують цифрові елементи, але відрізняються від цих цифрових елементів”.

Схожої позиції дотримується Відомство з патентів і товарних знаків США (USPTO), яке вказує, що NFT зберігаються у блокчейні та зазвичай репрезентують цифрові елементи та посвідчують право власності на них (“Non-fungible tokens (NFTs) are maintained on a blockchain and typically represent digital items and authenticate their ownership”).

Отже, EUIPO розглядає NFT, як окремий об’єкт (“унікальний цифровий сертифікат”), що відрізняється від цифрового об’єкту, який ідентифікується NFT.

Виникає щонайменше два запитання:
(1) який саме цифровий об’єкт ідентифікується NFT: твір [об’єкт авторського права] або файл [об’єкт права власності], у якому міститься інформація, що закодована (у вигляді одиниць та нулів), про твір;
(2) чим є NFT, як “унікальний цифровий сертифікат” [якщо він відрізняється від цифрового об’єкту, який ідентифікується NFT].

Перше питання викликано тим, що відчуження NFT не призводить до переходу авторських прав на твір до покупця NFT.

Питання розмежування та співвідношення твору та цифрового об’єкту, у якому закодована інформація про такий твір, розглянуті у статті “Цифрові об’єкти та авторське право”.


NFT (англ. Non-Fungible Token – невзаємозамінний токен)
, це цифровий запис, що зареєстрований у блокчейні, про певний унікальний цифровий об’єкт. NFT повинен задовольняти вимогам протоколу у блокчейні, наприклад, – протоколу ERC-721 у блокчейн-мережі Ethereum.

Обов’язковими елементами NFT, згідно з протоколом ERC-721, є унікальний номер (Token ID) та адреса смарт-контракту * (Contract Address). Поєднання цих елементів, робить NFT унікальним.
______________________________________
* Смарт-контракт, по суті, це комп’ютерна програма, що працює у блокчейн-мережі, яка при настанні певних обставин самостійно виконує транзакцію. Зі смарт-контрактом можна ознайомитись перебуваючи у будь-якій точці світу за допомогою програми-сканера блокчейну. До речі, як і будь-яка комп’ютерна програма смарт-контракт може охоронятись авторським правом, звісно, за умови, що відповідатиме критеріям оригінальності.
______________________________________

Крім обов’язкових елементів NFT може містити: адресу гаманця поточного власника NFT, яка допомагає ідентифікувати NFT з його власником; інформацію про усіх минулих власників NFT, яка дозволяє ідентифікувати будь-кого, хто володів NFT, через історію транзакцій у блокчейні.

NFT також може містити гіперпосилання (URL-адреса) на певний цифровий об’єкт (файл), який ідентифікується цим NFT, що зберігається у зовнішньому сховищі (сервер), або ж NFT може містити копію цифрового об’єкту, яка зберігається у тому ж блокчейні, що і NFT.

Типовий приклад NFT можна подивитись тут

За критерієм зберігання цифрового об’єкту (файл), який ідентифікується NFT, NFT можна поділити на два типи: (1) ті, що містять гіперпосилання (URL-адреса) на певний цифровий об’єкт (файл), що зберігається у зовнішньому сховищі (сервер), та (2) ті, що містять повну інформацію про цифровий об’єкт (копія) в самому NFT. Вказані типи NFT будуть розглянуті далі.

Другий тип NFT є менш поширеним, тому що завантаження цілого файлу у блокчейн, на відміну від гіперпосилання (URL-адреса) на файл, обходиться дорожче **.
______________________________________
** Згідно з Ethereum Yellow Paper (Dr. Gavin Wood), зберігання одного 256-бітного слова коштує 20 000 одиниць “gas”;
8 біт = 1 байт, тому 256 біт = 32 байти;
1024 байти = 1 Кбайт, тому в 1 Кбайті міститься 32 слова розміром 256 біт кожне;
Отже, зберігання 1 Кбайту даних у блокчейн-мережі Ethereum коштує: 32 слова (розміром 256 біт кожне) × 20 000 одиниць “gas” = 640 000 одиниць “gas”.
“Gas” – це одиниця оплати у внутрішній системі ціноутворення – за виконання усіх дій у блокчейні Ethereum.
Ціна одного “gas” = 14,3 Gwei (gigawei) (на дату написання статті).
“Wei”, це найменша цінова одиниця в ETH (Ether – цифрова валюта програм (apps.) блокчейну Ethereum).
Отже, у блокчейні Ethereum є “внутрішня” валюта – “gas” та “зовнішня” валюта – ETH (Ether), курси обох валют можуть коливатись.
1 ETH = квінтильйон (10¹) Wei;
Gwei (gigawei) = мільярд Wei, тому 1 ETH = мільярд Gwei.
Відтак, 640 000 одиниць “gas” (за курсом 14,3 GWEI/GAS) коштує 9 152 000 Gwei, або – 0,009152 ETH (на дату написання статті).
Ціна одного ETH = 1 614,58 доларів США (на дату написання статті).
Отже, зберігання 1 Кбайту даних у блокчейн-мережі Ethereum коштуватиме 14.78 доларів США (на дату написання статті).
______________________________________


NFT є об’єктом, який ідентифікує цифровий об’єкт (файл). При цьому NFT відрізняється від цього цифрового об’єкту (файл), тобто, NFT та цифровий об’єкт (файл), є різними об’єктами. Обидва об’єкти – NFT та цифровий об’єкт (файл) – є об’єктами права власності.

Оскільки NFT ідентифікує саме цифровий об’єкт (файл), особа, що створює NFT повинна бути власником цифрового об’єкту (файл), аби створення NFT було правомірним.

Для власника цифрового об’єкту (файл), NFT, який ідентифікує цей цифровий об’єкт (файл), є певною “оболонкою”, у якій уміщено цифровий об’єкт (файл). При цьому така “оболонка” є оборотоздатною.

Відчуження NFT, як “оболонки”, призводить також до відчуження цифрового об’єкту (файл), що уміщений у цій “оболонці”.

У цифровому об’єкті (файл), який ідентифікується NFT, може бути закодована (у вигляді одиниць та нулів) інформація про твір. Твір є об’єктом авторського права.

Відчуження цифрового об’єкту (файл) не призведе до передачі майнових прав на твір, інформація про який закодована (у вигляді одиниць та нулів) у такому цифровому об’єкті (файл). Для набуття майнових прав на твір не достатньо переходу права власності на цифровий об’єкт, у якому втілено твір, необхідно укладення окремого договору. [Авторсько-правовий принцип відмінності corpus mysticum (нематеріальний об’єкт) та corpus mechanicum (фізичне втілення) такого об’єкту.]

З огляду на використання твору, інформація про який закодована (у вигляді одиниць та нулів) у цифровому об’єкті (файл), під час створення NFT, особа, що створює NFT повинна мати або виключні майнові авторські права на твір або ліцензію на використання твору необхідними способами.

В принципі, власник цифрового об’єкту (файл), у якому закодована (у вигляді одиниць та нулів) інформація про твір, та правоволоділець виключних майнових авторських прав на твір, інформація про який закодована (у вигляді одиниць та нулів) у такому цифровому об’єкті (файл), зазвичай збігаються в одній особі. Але інколи буває, що правоволоділець виключних майнових авторських прав на твір не має права власності на цифровий об’єкт (файл), у якому закодована (у вигляді одиниць та нулів) інформація про цей твір, наприклад, якщо у договорі про створення за замовленням твору відсутня умова про набуття замовником права власності на цифровий об’єкт (файл), у якому закодована (у вигляді одиниць та нулів) інформація про твір. В такому випадку правоволоділець виключних майнових авторських прав на твір не матиме права створювати NFT без дозволу власника цифрового об’єкту (файл).

Оскільки використання цифрового твору неможливо без використання цифрового об’єкту (файл), у якому закодована інформація про цей твір, тому, навіть, якщо у договорі про передання майнових авторських прав не буде зазначено про придбання також права власності на цифровий об’єкт (файл), у якому закодована інформація про твір, слід вважати, що до особи, яка набуває авторські права, також переходить право користування цифровим об’єктом (файл), у якому закодована інформація про твір, у обсязі, що необхідний для обслуговування використання твору (тими способами використання твору, права на які передаються за договором).

Однак право користування цифровим об’єктом (файл) для створення на його основі NFT все ж таки потребуватиме окремого зазначення у договорі, оскільки таке право не обслуговує жодне з прав використання твору.

Цифровий об’єкт (файл), як закодована (у вигляді одиниць та нулів) інформація про твір, та цифровий твір, інформація про який закодована (у вигляді одиниць та нулів) у цифровому об’єкті, це – різні об’єкти.

Цифровий об’єкт (файл) не є твором (оригіналом або примірником).

Між цифровим твором та цифровим об’єктом існує зв’язок, адже інформація саме про цифровий твір, закодована (у вигляді одиниць та нулів) у цифровому об’єкті. Без такої інформації (її обробки комп’ютерною програмою) цифровий твір не має шансу набути об’єктивної форми, та бути сприйнятим людиною.

Цей зв’язок дуже схожий на той, що існує між матеріальним об’єктом та твором образотворчого мистецтва, що втілений у такому матеріальному об’єкті.

Але існують відмінності: твір образотворчого мистецтва, що втілений у матеріальному об’єкті, може бути сприйнятий людиною безпосередньо – візуально, натомість цифровий твір, допоки інформація про нього, що закодована у цифровому об’єкті, не буде оброблена комп’ютерною програмою, та не набуде об’єктивної форми, не може бути сприйнятий людиною – аудіально, візуально або аудіально-візуально, оскільки інформація у цифровому об’єкті закодована у вигляді одиниць та нулів, що для людини є безглуздим набором символів.

Отже, зв’язок між цифровим об’єктом та цифровим твором не безпосередній (як у матеріального об’єкту та твору образотворчого мистецтва), а – опосередкований, – через оброблення комп’ютерною програмою цифрового об’єкту (файл) та приведення у дію комп’ютерного пристрою, результатом чого є набуття цифровим твором об’єктивної форми (аудіальної, візуальної або аудіально-візуальної) та можливість для людини сприймати такий цифровий твір. Ця особливість цифрових творів – кодування інформації про них у двійковій системі, яку не здатна сприймати людина, притаманна цифровим творам.

Більш детально про співвідношення твору та цифрового об’єкту, у якому закодована інформація про такий твір – у статті “Цифрові об’єкти та авторське право”.


Типи NFT – за критерієм зберігання цифрового об’єкту (файл), який ідентифікується NFT


(1) NFT, що містить гіперпосилання (URL-адреса) на певний цифровий об’єкт (файл), що зберігається у зовнішньому сховищі


Отже, NFT першого типу окрім обов’язкових елементів (унікальний номер та адреса смарт-контракту) містить також гіперпосилання (URL-адреса) на певний цифровий об’єкт (файл), який ідентифікується NFT, що зберігається у зовнішньому сховищі (сервер).

До покупця NFT, разом із правом власності на NFT, також перейде право власності на цифровий об’єкт (файл), який ідентифікується NFT.

Цифровий об’єкт (файл), як закодована (у вигляді одиниць та нулів) інформація про твір, та цифровий твір, інформація про який закодована (у вигляді одиниць та нулів) у цифровому об’єкті, це – різні об’єкти.

Виключні майнові авторські права на твір, інформація про який закодована (у вигляді одиниць та нулів) у цифровому об’єкті (файл), не перейдуть до покупця NFT разом із правом власності на такий цифровий об’єкт (файл). Для такого переходу прав на твір не достатньо переходу права власності на цифровий об’єкт, у якому втілено твір, необхідне укладення окремого договору.

Однак покупець NFT разом із правом власності на цифровий об’єкт (файл) набуде, з урахуванням цифрової специфіки, таке саме право використовувати цифровий твір, яке має особа, що правомірно володіє матеріальним об’єктом, у якому втілено твір (без придбання авторських прав).

NFT першого типу (з гіперпосиланням на сховище) схожий на складське свідоцтво – товаророзпорядчий документ, що посвідчує право власності на товар, який зберігається на складі.

Отже, NFT першого типу, [користуючись термінологією EUIPO], як “унікальний цифровий сертифікат”, який ідентифікує “цифровий елемент”, але при цьому відрізняється від цього цифрового елементу, за своїм характером схожий на цінний папір (товаророзпорядчий), тобто документ (цифровий), що посвідчує право власності на цифровий об’єкт (файл), [який ідентифікується NFT], та передбачає можливість передачі прав на документ (цифровий) та прав за документом (цифровим) іншим особам.

NFT першого типу не є ані цифровим об’єктом (файл), який ідентифікується NFT, ані твором (оригіналом чи примірником), інформація про який закодована у такому цифровому об’єкті (файл).

Винятком серед цифрових творів є комп’ютерна програма, для якої цифровий об’єкт (файл), це і є твір – комп’ютерна програма, точніше – примірник твору.

Комп’ютерна програма охороняється як літературний твір, що виражений у вихідному або об’єктному кодах. Вихідний код – будь-який набір інструкцій, написаних комп’ютерною мовою програмування (“високого” рівня) у формі, що її може прочитати і модифікувати людина. Об’єктний код – результат компілювання (переклад спеціальною програмою) вихідного коду на “низькорівневу” мову, зрозумілу комп’ютеру. Для людини об’єктний код – безглуздий набір символів.

Для інших цифрових творів цифровий об’єкт (файл) не є твором (ані оригіналом, ані його примірником). Цифровий твір з’являється після набуття ним об’єктивної форми – візуальної (на екрані), аудіальної (у динаміках) або аудіально-візуальної, внаслідок обробки комп’ютерною програмою цифрового об’єкту (файл), що містить закодовану (у вигляді одиниць та нулів) інформацію про такий цифровий твір. До набуття цифровим твором об’єктивної форми людина не зможе сприйняти такий цифровий твір.

Для комп’ютерної програми все навпаки – цифровий об’єкт (файл) є твором, а візуальні (на екрані), аудіальні (у динаміках) або аудіально-візуальні відображення – не є ані комп’ютерною програмою, ані її частиною.

Більш детально про комп’ютерні програми – у статті “Комп'ютерна програма – не типовий об'єкт авторського права”.

Така особливість комп’ютерних програм впливає на характер NFT першого типу, який ідентифікує комп’ютерну програму.

У NFT першого типу, який ідентифікує комп’ютерну програму, відсутній цифровий об’єкт (файл), що не є твором, який виконує функцію своєрідного унікального “адаптера” для звичайного твору, допомагаючи твору існувати у цифровому середовищі. Натомість комп’ютерна програма не потребує такої допомоги, оскільки вона на сто відсотків є об’єктом цифрового світу (як за формою вираження, так і за способом взаємодії з комп’ютером).

Звичайному твору необхідна обробка комп’ютерною програмою цифрового об’єкту (файл) та приведення у дію комп’ютерного пристрою, результатом чого буде набуття твором об’єктивної форми (аудіальної, візуальної або аудіально-візуальної) та можливість для людини сприймати такий твір. Натомість комп’ютерна програма, що є набором інструкцій, виражених у формі придатній для зчитування комп’ютером, самотужки приводить у дію комп’ютер.

Отже, у випадку комп’ютерної програми, NFT першого типу ідентифікує не об’єкт права власності – цифровий об’єкт (файл), як закодовану (у вигляді одиниць та нулів) інформацію про твір, натомість NFT ідентифікує об’єкт авторського права – твір – комп’ютерну програму, оскільки для комп’ютерної програми файл, це і є власне комп’ютерна програма (примірник).

Оскільки закон не містить такої підстави для переходу авторських прав на твір, як відчуження об’єкту, що відрізняється від твору, який ідентифікує такий твір, відчуження NFT першого типу не призведе до переходу авторських прав на комп’ютерну програму до покупця NFT.

Відтак, NFT першого типу, який ідентифікує комп’ютерну програму, являє собою лише метадані, пов’язані із комп’ютерною програмою. Відчуження NFT не призведе до переходу прав на комп’ютерну програму, яку ідентифікує NFT. Такий NFT створюватиме презумпцію наявності авторського права на комп’ютерну програму у особи, яка створила NFT. Звісно є можливість передачі прав на NFT, який ідентифікує комп’ютерну програму, іншим особам, але на даний час сенсу в цьому для набувача прав на NFT не багато, оскільки він придбає лише метадані, пов’язані із комп’ютерною програмою, що містяться у NFT. Хіба що вписати своє ім’я до історії транзакцій NFT у блокчейні.


(2) NFT, що містять повну інформацію про цифровий об’єкт в самому NFT


Цифровий об’єкт (файл), це закодована (у вигляді одиниць та нулів) інформація про твір.

NFT другого типу окрім обов’язкових елементів (унікальний номер та адреса смарт-контракту) містить також повну інформацію про цифровий об’єкт (файл) в самому NFT. Інакше кажучи, NFT другого тип містить копію цифрового об’єкту (файл).

Такий цифровий об’єкт (файл) разом з NFT завантажується у блокчейн.

NFT другого типу (з повною інформацією про цифровий об’єкт) буде мати такий самий правовий режим, як і файл, що містить закодовану інформацію про цифровий твір, але завантажений у блокчейн.

Хоча цифровий об’єкт (файл), що містить закодовану інформацію про цифровий твір, не є твором (оригіналом або примірником), копіювання такого комп’ютерного файлу вважається відтворенням.

Покупець NFT другого типу (з повною інформацією про цифровий об’єкт) окрім права власності на NFT набуде також право власності на цифровий об’єкт (файл), що міститься у NFT.

Разом із правом власності на цифровий об’єкт (файл) покупець NFT набуде mutatis mutandis таке саме право використовувати цифровий твір, інформація про який закодована у цифровому об’єкті (файл), яке має особа, що правомірно володіє матеріальним об’єктом, у якому втілено твір (без придбання авторських прав).

Якщо NFT другого типу буде містити вихідний або об’єктний код комп’ютерної програми, такий NFT буде примірником твору – комп’ютерної програми, що виражена у вихідному або об’єктному коді, до якого додані ще й метадані NFT.

Покупець такого NFT набуде таке саме право використовувати комп’ютерну програму, як особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп’ютерної програми (без придбання авторських прав).


Про смарт-контракти


У смарт-контракті NFT може бути передбачена можливість передання або надання (у випадку ліцензії) покупцеві NFT майнових авторських прав на твір.

В такому випадку NFT, окрім того, що ідентифікує цифровий об’єкт (файл), також матиме характер пропозиції, що розміщена у відкритому доступі у мережі Інтернет, укласти договір про передання (або надання) майнових авторських прав на твір.

Після акцепту пропозиції шляхом оплати встановленої ціни NFT, виникне зобов’язання передати покупцеві NFT майнові авторські права. Виконується таке зобов’язання шляхом укладення окремого договору.

Смарт-контракт NFT є технологією цифрового світу, тому смарт-контракт може безпосередньо впливати лише на цифровий світ, наприклад, після оплати за NFT – внести зміни до інформації у блокчейні, яка пов’язана зі зміною власника NFT – адреса гаманця поточного власника NFT, історія транзакцій NFT у блокчейні.

Впливати на явища зовнішнього (реального) світу смарт-контракт не здатен. В принципі, вже існують спеціальні програми – “оракули”, які забезпечують блокчейн “шлюзами” у зовнішній світ, що надають можливість смарт-контрактам перевіряти зовнішні події, запускати дії на зовнішніх системах. Але, допоки закон не визнаватиме продаж NFT за факт, що призводить до переходу майнових авторських прав на твір, зобов’язання у смарт-контракті передати покупцеві NFT майнові авторські права, буде лише зобов’язанням, що потребуватиме його виконання у зовнішньому (реальному) світі шляхом укладення договору щодо розпоряджання майновими авторськими правами у письмовій формі.


NFT та організації колективного управління (ОКУ)


Під час написання статті наштовхнувся на цікаву інформацію.

SIAE (Società Italiana degli Autori ed Editori – Італійське товариство авторів та видавців), найбільше італійське агентство з колективного управління авторськими правами, засноване в 1882 році, і Algorand Inc., що є провідною блокчейн-платформою, оголосили про створення відкритої платформи на базі блокчейну, що дозволяє прозоро та ефективно управляти авторськими правами.

Було створено понад 4 мільйони NFT, які у цифровому вигляді представлятимуть права більш ніж 95 000 авторів-членів SIAE. Таким чином, NFT, що є різновидом цифрового активу, зареєстрованого у блокчейні, вперше будуть використовуватись при управлінні авторськими правами членів SIAE. Оцифрування цих прав у децентралізованому та прозорому загальнодоступному ланцюжку блоків є першою вимогою для створення відкритої інфраструктури, здатної захищати авторські права від початку до кінця, як це передбачено SIAE для майбутнього галузі.


Чи можуть українські ОКУ наслідувати приклад та створити свій проєкт з NFT? Так можуть, але лише ті, що мають у колективному управлінні право на “подання творів до загального відома публіки” або право на “розповсюдження виконань через будь-які засоби зв’язку” або право на “публічне сповіщення фонограм через будь-які засоби зв’язку”. Для управління іншими правами створення механізму NFT буде не надто ефективним. NFT, як технологія цифрового світу, на наш погляд, має гарні перспективи саме для випадків використання творів у цифровому світі.

Наразі вказані права не віднесені до сфер розширеного або обов’язкового колективного управління, це означає, що займатись цим можуть тільки ОКУ, що здійснюють добровільне колективне управління вказаними правами.

Необхідно брати до уваги, що право власності на цифровий об’єкт (файл), у якому закодована (у вигляді одиниць та нулів) інформація про виконання музичного твору з текстом (пісня) належатиме виробнику цифрової фонограми, оскільки саме під час виробництва цифрової фонограми виконання пісні створюється цифровий об’єкт (файл), у якому міститься закодована (у вигляді одиниць та нулів) інформація про виконання пісні. Відтак, право створювати NFT, який ідентифікуватиме такий цифровий об’єкт (файл), належатиме виробнику цифрової фонограми.


Олександр Мисенко (Alexander Mysenko)
Адвокат (Attorney at law)



Інші статті про авторське право:


А також інші статті:

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи