Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
В цій статті розглянемо, чи можна зменшити Роботодавцю розмір виплати середнього заробітку працівнику за не проведення своєчасного розрахунку при звільненні.
Непоодинокі випадки, коли, роботодавцем в день звільнення працівника не було проведено з ним повного розрахунку (недоплачено премії, надбавки, компенсацію за невикористану відпустку або ін. виплати).
У зв’язку з цим, працівник звертається до суду з вимогою до роботодавця щодо стягнення відповідних виплат та додатково пред’являє вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Проте, може трапитися і так, що сума середнього заробітку може значно перевищити суму виплати, яку роботодавець не здійснив працівнику в день його звільнення.
А, отже, у роботодавця може постати питання чи можливо зменшити суму такого середнього заробітку, який буде з нього стягнуто на підставі судового рішення та тим самим мінімізувати витрати для підприємства.
Перш за все зазначимо, що виплату середнього заробітку при затримці розрахунку при звільненні працівника визначає ст. ст. 116, 117 КЗпП України ( далі - КЗпП України).
Частина 1 ст. 116 КЗпП України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Частина 1 статті 117 КЗпП України визначає, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Отже, ч.1 ст.117 КЗпП України встановлює не тільки виплату середнього заробітку працівнику, а й граничний період, за який може бути стягнуто вказаний, зокрема не більше ніж за 6 (шість) місяців.
З цього питання Верховний Суд сформував висновок, що викладений, зокрема і у постанові від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23, а саме підтвердив, що максимальний строк, за який може бути стягнуто середній заробіток з роботодавця на користь працівника становить 6 (шість) місяців.
Стосовно ж зменшення розміру середнього заробітку для роботодавця, що підлягає сплаті працівнику, то зауважимо, що задовго до введення в Україні правового режиму воєнного стану, а саме у 2019 році, Верховний Суд дійшов висновків, що середній заробіток, що має сплатити роботодавець працівнику може бути зменшений, але за наявності відповідних умов.
Так, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
-Розмір простроченої заборгованості роботодавця перед працівником на день звільнення;
-Період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
-ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.
-Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Крім того, у вказаному висновку зазначається про те, що «за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим стосовно роботодавця, а також стосовно третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим..». В свою чергу, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги у повному обсязі чи частково.
Зазначу, що у вказаній справі Верховний Суд зменшив середній заробіток з 451 148 грн 27 коп. до 11 000 грн.
Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 757/1997/20-ц. У цій справі Верховний Суд залишив без змін рішення попередніх інстанцій, згідно з якими роботодавцю було визначено для стягнення середній заробіток у розмірі 1% від розміру основної виплати, недоплаченої роботодавцем в день звільнення.
Вказані висновки є релевантними і на сьогодні, про що свідчить і постанова Верховного Суду у складі Колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 №201/8087/21.
А, отже, якщо працівник вже подав відповідний позов до суду з метою стягнення недоплаченої роботодавцем виплати, а разом з нею просить стягнути і середній заробіток, то в такому випадку, у роботодавця є можливість зменшити розмір такого заробітку, за наявності вищевказаних умов.
Висновок
За наявності відповідних обставин, при розгляді судом заяви працівника до роботодавця щодо стягнення відповідних виплат та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, судом може бути зменшено суму середнього заробітку, що підлягає виплаті роботодавцем:
- за наявності таких обставин:
1) розмір заборгованості роботодавця перед працівником на день звільнення;
2) період затримки виплати такої заборгованості та з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
4) інші обставини справи, встановлені судом.
- Суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, що підлягає стягненню з роботодавця, незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги працівника у повному обсязі чи частково.
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук вчора о 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров вчора о 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1143
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 728
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 319
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 156
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 135
-
"У нас зараз перекіс". Шмигаль анонсував підвищення граничних цін на електроенергію
Бізнес 48702
-
"Це потрібно вам самим". МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів
Фінанси 31536
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 13962
-
Російська імперія народилась в Одесі? Клімкін питає Демську про майбутнє української мови
4155
-
Долар США в Україні злетів до нового історичного максимуму
Фінанси 3166
