Відповідальність Інтернет-провайдерів за порушення авторського права

Угода про асоціацію між Україною та ЄС містить Підрозділ 2 – "Відповідальність постачальників посередницьких послуг" (статті 244-249) та передбачає імплементацію Україною вказаних норм.

Як зазначено у цьому підрозділі, оскільки послуги посередників можуть використовуватись третіми особами для протиправної діяльності, Україна взяла на себе зобов'язання запровадити відповідальність постачальників посередницьких послуг, що може бути результатом правопорушень у сфері прав інтелектуальної власності, зокрема авторського права.

Під постачальниками посередницьких послуг в Угоді розуміються:

"Просто посередник" (надає послугу, яка полягає в передачі через комунікаційну мережу інформації, наданої одержувачем послуги, або забезпеченні доступу до комунікаційної мережі) (ст.245 Угоди);

"Кешування" (надає послугу, яка полягає в передачі через комунікаційну мережу інформації, наданої одержувачем послуги) (ст.246 Угоди);

"Хостинг" (надає послугу, яка полягає у зберіганні інформації, яка надається одержувачем послуги) (ст.247 Угоди).

З метою імплементації зобов’язань Україна прийняла Закон № 1977-VIII від 23.03.2017р., яким були внесені зміни до Закону України "Про електронну комерцію".

До речі, у європейському законодавстві аналогічні норми містяться у статтях 12-14 Директиви 2000/31/ЄС "Про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку" ("Директива про електронну комерцію") від 08.06.2000р.

Можливо саме цим обумовлено вибір закону, до якого законодавець вніс відповідні зміни.

Згідно частини 4 статті 17 Закону України "Про електронну комерцію", "Постачальник послуг проміжного характеру несе відповідальність за зміст переданої та отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови відсутності в його діях будь-якої з обставин, що звільняють його від відповідальності, встановлених статтею 9 цього Закону".

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про електронну комерцію", постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій.

Тобто оператори, провайдери телекомунікацій несуть відповідальності за зміст переданої інформації.

До прийняття Закону України № 1977-VIII від 23.03.2017р., діяло правило, встановлене частиною 4 статті 40 Закону України "Про телекомунікації": "Оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами".

Частина 4 статті 17 Закону України "Про електронну комерцію", що встановлює відповідальність постачальників послуг проміжного характеру, містить застереження: "за умови відсутності в його діях будь-якої з обставин, що звільняють його від відповідальності, встановлених статтею 9 цього Закону".

Обставини, що звільняють постачальників послуг проміжного характеру від відповідальності, перелічені у частині 4 статті 9 Закону України "Про електронну комерцію":

"Просто посередник", що надає доступ до мережі Інтернет [це інтернет провайдери, датацентри], не буде нести відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови, що він:

– не є ініціатором передачі такої інформації,

– не обирає її одержувача та

– не може змінити її зміст (абз.1 ч.4 ст.9 Закону України "Про електронну комерцію").

Особа, що надає послуги "кешування" [це КТВ и контент провайдери IPTV, OTT] (проміжне (тимчасове) зберігання інформації, наданої одержувачем послуги, з єдиною метою – покращити подальшу передачу інформації іншим одержувачам послуги на їхню вимогу) не буде нести відповідальності за автоматичне, тимчасове та проміжне зберігання інформації і за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він:

– не змінює зміст інформації;

– виконує умови доступу до інформації, включаючи законодавчі вимоги доступу до інформації про власника мережевого ресурсу;

– виконує правила оновлення інформації у спосіб, який визнаний і використовується у промисловості;

– не перешкоджає законному використанню технологій, які визнані та використовуються у промисловості, при отриманні даних про використання інформації;

– вдається до швидких дій з метою унеможливлення доступу до інформації, яку він зберігав, після того як йому стало відомо, що інформація в первинному джерелі передачі була видалена з мережі або доступ до неї унеможливлено, або є рішення суду про видалення чи унеможливлення доступу (абз.2 ч.4 ст.9 Закону України "Про електронну комерцію").

Особа, що надає послуги "хостингу" (постійне зберігання інформації на запит одержувача послуг хостингу) не буде нести відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що:

– у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності, та

– постачальник після отримання таких відомостей вдається до швидких дій з метою усунення можливості доступу чи припинення доступу до інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства про авторське право і суміжні права (абз.3 ч.4 ст.9 Закону України "Про електронну комерцію").

Наведені підстави для звільнення постачальників послуг від відповідальності не впливають на можливість для судового органу вимагати від постачальника послуг припинити або попередити порушення (ч.3 ст.245, ч.2 ст.246, ч.3 ст.247 Угоди).

Однією є підстав, що звільніють постачальника послуг "хостингу" від відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації, яка зберігається на запит отримувача послуг, та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг є те, що у нього відсутні відомості про незаконну діяльність або факти чи обставини, які вказують на те, що діяльність має ознаки незаконної, або стосовно вимог про відшкодування збитків від такої незаконної діяльності.

Порядок повідомлення постачальника послуг "хостингу" про порушення авторського права і (або) суміжних прав, на аудіовізуальні твори, музичні твори, комп’ютерні програми, відеограми, фонограми, передачі (програми) організацій мовлення міститься у статті 52-1 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

До речі, заявник звертається із заявою до власника веб-сайту та (або) веб-сторінки про припинення порушення виключно за представництвом (посередництвом) адвоката (абз.9 ч.2 ст.52-1 ЗУАиСП).

Заявник звертається до постачальника послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту, з відповідною заявою за представництвом (посередництвом) адвоката (абз.5 ч.7 ст.52-1 ЗУАиСП).

Постачальник послуг хостингу не несе відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав, за умови виконання вимог статті 52-1 цього Закону (ч.2 ст.52-2 ЗУАиСП).