Рік Коня стане роком "темної конячки"

Виграють ті, хто встигне адаптуватися до нової правової реальності — від захисту військових і репутації до роботи з AI, технологіями та міжнародним відшкодуванням шкоди від агресії рф.

Наслідки 2025 року для юридичного та бізнес-ринку

В 2025 році ринок почав жорстко структуруватися. І юридичний, і бізнес-сектор реагують на виклики максимально швидко. Юридичний ринок, як завжди, реагує одним із перших, адже саме через право проходять усі болючі точки економіки й суспільства.

В адвокатурі сформувалася нова велика практика, яка повністю відповідає реаліям сьогодення: правовий супровід та захист військовослужбовців. І це вже точно не "соціальна ніша", як дехто намагався сприймати її на початку. Це — нова правова реальність.

Йдеться про комплексну роботу: оформлення та стягнення компенсацій, супровід реабілітації військовослужбовців після поранень, отримання статусу учасника бойових дій, вирішення спорів із державними органами, а також міжнародні позови про відшкодування шкоди з країни-агресора. Усе це не абстрактні чи поодинокі питання, а щоденна кропітка робота, юридична практика, яка має попит і значний потенціал для подальшого розвитку.

Ми вже бачимо перші прецеденти виходу українських справ на рівень міжнародних судів. І це лише початок довгого процесу, який формуватиме нову судову та правову історію України.

Паралельно з цим із нашої власної практики добре видно, як формується ще один потужний сегмент: захист честі, гідності та ділової репутації. В умовах інформаційної війни ім’я людини, бізнесу чи команди — це не абстрактне поняття, а повноцінний актив. І тут усе дуже просто: або цей актив захищений, або він знищується — швидко й публічно.

Саме тому попит на такі практики лише зростатиме. Бо у новій реальності програють не ті, хто помиляється, а ті, хто вчасно не захищає себе.

Аналіз останніх гучних антикорупційних скандалів і їхніх судових перспектив демонструє системну проблему: медійний ефект дедалі частіше підміняє собою реальну юридичну роботу. Значна кількість справ подається як резонансні ще на стадії досудового розслідування, однак на практиці вони мають вкрай сумнівні процесуальні перспективи.

У багатьох випадках ми бачимо не правову логіку, а технологію формування суспільної думки. Публічні повідомлення антикорупційних органів та афілійованих структур нерідко готуються заздалегідь, супроводжуються гучними формулюваннями та не відображають реального стану судового процесу. У результаті створюється ілюзія "гучного викриття", тоді як матеріали справ часто базуються на зовсім інших, значно слабших, юридичних підставах.

Окремої уваги потребує проблема витоку інформації. Процесуальні документи та судові рішення часто миттєво з’являються у медіа або Telegram-каналах, створюючи додатковий тиск на учасників процесу й відкриваючи широке поле для маніпуляцій суспільною думкою. У таких умовах суд перетворюється не на майданчик правосуддя, а на елемент інформаційної кампанії.

Штучний інтелект та право

Сучасна адвокатура — це передусім цифрові докази, робота з великими масивами даних, алгоритми деанонімізації, блокування токсичних Telegram-каналів, а також продумані інформаційні та судові стратегії, які працюють синхронно. Право давно вийшло за межі залу судових засідань — воно працює одночасно в судах, медіа та цифровому просторі. Ми поважаємо класичні правові традиції, але водночас чітко розуміємо: дивитися лише назад – означає програти. Тому ми свідомо інвестуємо в аналітику, цифрові інструменти та нові формати правового захисту.

2026 рік остаточно зробить це стандартом. Відеодокази, цифрові платформи, на кшталт екосистеми Adobe, процесуальна аналітика, AI-експертизи — усе це стане звичною частиною судового процесу. І виграватимуть ті, хто не боїться працювати з майбутнім уже сьогодні.

Для права штучний інтелект — це вже не питання майбутнього, а питання відповідальності тут і зараз. Європейський Союз давно усвідомив масштаб цього виклику і системно працює над його врегулюванням. AI Act, правила роботи з цифровими доказами, заборона небезпечних автоматизованих рішень — усе це вже частина чинного або майже чинного права.

В Україні ж ситуація поки що виглядає інакше. Використання штучного інтелекту адвокатами, суддями та прокурорами фактично не врегульоване і не контролюється ані законом, ані етичними стандартами. І ми вже бачимо наслідки.

Іноді вони навіть комічні. Коли юристи намагаються писати правові висновки за допомогою ШІ, а в підсумку стають посміховиськом, посилаючись на неіснуючі судові прецеденти, які штучний інтелект не знайшов, а, м’яко кажучи, вигадав, чи точніше — "згалюцинував". Для суду це виглядає не як інновація, а як професійна недбалість.

Безумовно, штучний інтелект — це потужний інструмент. Він здатен за лічені хвилини обробляти величезні масиви інформації, на які раніше йшли дні або тижні. Але без людського інтелекту, критичного мислення і контролю цей інструмент легко перетворюється на джерело помилок, а іноді — на хаос.

Саме тому 2026 рік стане переломним. Україна активно рухається до гармонізації свого законодавства з європейським. Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС вже затверджено. Цей документ є стратегічним, адже він визначає системний підхід держави до виконання всіх зобов’язань у межах переговорного процесу. Парламент готовий консолідувати зусилля на всіх рівнях, щоб досягти вагомих результатів.

Ця синхронізація означає, що юридичний ринок зміниться докорінно: від підходів до доказування до стандартів професійної відповідальності. У результаті виграють ті, хто вже зараз розуміє просту річ: штучний інтелект не замінює юриста, але дуже швидко замінює тих, хто не вміє з ним працювати.

Технології та інтелектуальна власність

Технології та інтелектуальна власність - це серце майбутньої української економіки. Україна сьогодні має тисячі "подвійних" технологій: дрони, мілітарі-софт, системи наведення, аналітичні платформи. Без юридичної "упаковки" це просто набір розробок і креслень. З правильною юридичною стратегією — це мільярдний експорт, реальні контракти та глобальні можливості. Це – майбутнє для України.

У 2026 році запрацює нова тріада: науковці, лобісти та юристи. Вони разом перетворюватимуть ідеї на глобальний товар, який конкуруватиме на міжнародних ринках. Можна сказати, що без цього трикутника технології залишаються потенціалом, а з ним — стають зброєю економічного успіху.

І головне: зараз не час захоплюватися тільки винаходами. Справжня перемога — коли твоя технологія не лише працює, а й продається, захищається законом і приносить користь державі та суспільству.

Відшкодування шкоди, завданої рф

- Сьогодні українські юристи спільно з міжнародною правовою спільнотою продовжують шукати конкретні практичні рішення для виконання судових рішень та арбітражних механізмів, які мають забезпечити реальне відшкодування шкоди постраждалим від російської агресії.

Водночас практика показує: навіть переможні судові рішення сьогодні часто залишаються складними для виконання. Це напряму ставить перед юристами й державою питання ефективності існуючих механізмів стягнення збитків і примусового виконання рішень.

Окремо варто відзначити тенденцію до банкрутства підприємств у період війни. Якщо банкрутство настало внаслідок дій рф, арбітражний керуючий зобов’язаний встановити причинно-наслідковий зв’язок між агресією та фінансовою неспроможністю підприємства ще до застосування компенсаторних механізмів. На практиці ж більшість компаній обирають шлях позовів про відшкодування збитків, а не процедури банкрутства, що є логічним у контексті міжнародної відповідальності агресора.

Особливої уваги потребує концепція Alter Ego. Сьогодні на території України заарештовано значну кількість нерухомості та активів російських компаній: від банківських структур до дочірніх підприємств "Газпрому". Проблема полягає у тому, що навіть заарештоване майно часто неможливо ефективно використати: рф системно оскаржує рішення та прикривається державним імунітетом. Саме тому Україні необхідне чітке законодавче врегулювання конфіскації та націоналізації активів alter ego російської федерації як інструменту реального відшкодування шкоди.

Крім того, під егідою Ради Європи вже створено Міжнародну комісію з розгляду претензій України, яка дозволить встановлювати обсяги завданої шкоди, визначати розмір компенсацій, а також консолідувати дані з Реєстру збитків для системної та ефективної роботи Комісії.

Ключовий меседж простий і жорсткий: лише поєднання практичного юридичного досвіду та законодавчих новацій дає можливість ефективно захищати права постраждалих, консолідувати вимоги місцевих громад і запускати міжнародні механізми правосуддя для реального відшкодування шкоди, завданої агресією.

Олексій Шевчук, голова Національної асоціації лобістів України, партнер, речник АО Barristers