Штучний інтелект та авторське право. Частина 2

Про підходи до регулювання штучного інтелекту в ЄС та США

Закон ЄС про штучний інтелект

В ЄС розробляється закон про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act) проєкт якого був запропонований 21.04.2021 Європейською комісією.

14.06.2023 Європейський парламент прийняв поправки до вказаного проєкту та передав проєкт назад до Комітету, що відповідає за міжвідомчі переговори.

Очікують, що проєкт закону ЄС про штучний інтелект, буде остаточно доопрацьовано до кінця цього року. Закон, швидше за все, буде прийнято на початку 2024 року, до виборів до Європейського парламенту у червні 2024 року. За його прийняттям настане перехідний період тривалістю не менше 18 місяців, перш ніж закон набуде чинності.

Серед прийнятих 14.06.2023 Європейським парламентом поправок є, зокрема, Поправка 165 (до пункту 1 параграфу 1 статті 3), у якій міститься визначення “системи штучного інтелекту” (artificial intelligence system (AI system)).

Якщо у першій редакції проєкту (від 21.04.2021) закону ЄС про штучний інтелект під “системою штучного інтелекту” розумілося лише “програмне забезпечення” (software), яке може генерувати вихідні дані, то в редакції проєкту від 14.06.2023 під “системою штучного інтелекту” розуміється “машинна система” (machine-based system), яка може генерувати вихідні дані. Термін “машинний” означає той факт, що системи штучного інтелекту працюють на машинах (“The term “machine-based” refers to the fact that AI systems run on machines.” – див. Поправку 18 до пункту 6 Преамбули).

Отже, у першій редакції проєкту програмне забезпечення генерувало вихідні дані, натомість у другій редакції проєкту машинна система генерує вихідні дані. Тобто вихідні дані генеруються не просто програмним забезпеченням, а програмним забезпеченням, що працює на машині.

На нашу думку, другий підхід більш правильний, оскільки комп’ютерна програма, це набір інструкцій (код), що приводить у дію комп’ютер для досягнення певного результату. Комп’ютерна програма охороняється як літературний твір. Отже, комп’ютерна програма (як “набір інструкцій”) не може згенерувати об’єкт в принципі, для цього комп’ютерна програма має привести у дію комп’ютер для досягнення певного результату – генерування об’єкту. Відтак, генерування об’єкту є результатом функціонування комп’ютера, що приведений у дію комп’ютерною програмою. Саме в результаті виконання комп’ютером інструкцій комп’ютерної програми відбувається генерування об’єкту.

Закон США про штучний інтелект

В США було прийнято Закон “Про національну ініціативу в галузі штучного інтелекту” (National Artificial Intelligence Initiative Act of 2020 – U.S. Code Title 15, Chapter 119), що набув чинності 01.01.2021.

Згідно з дефініцією, “штучний інтелект” (artificial intelligence) означає машинну систему (machine-based system), яка може, для заданого набору визначених людиною цілей, робити прогнози, рекомендації або рішення, що впливають на реальне чи віртуальне середовище (§ 9401(3)).

Бюро авторського права США (U.S. Copyright Office) наводить більш раннє визначення штучного інтелекту, що міститься у Законі Маккейна “Про оборонний бюджет на 2019 рік” (John S. McCain National Defense Authorization Act for Fiscal Year 2019 – sec. 238(g) (2)):
defining “artificial intelligence” to include systems “developed in computer software, physical hardware, or other context that solves tasks requiring human-like perception, cognition, planning, learning, communication, or physical action”.

Отже, європейський законодавець вирішив наслідувати підхід американських колег.

Закон України “Про авторське право і суміжні права” (далі: “ЗУАіСП”)

Хоча термін “штучний інтелект” не згадується в ЗУАіСП, у статті 33, по суті, йдеться саме про результат дії штучного інтелекту – неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою – тобто утворені у результаті функціонування комп’ютерної програми – без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цих об’єктів.

Отже, український законодавець виходить з того, що об’єкт генерується у результаті функціонування комп’ютерної програми. Тобто до ЗУАіСП закладено такий самий підхід, що був у першій (від 21.04.2021) редакції проєкту закону ЄС про штучний інтелект.

На дату прийняття (01.12.2022) нового закону про авторське право і суміжні права такий підхід українського законодавця був цілком логічним з огляду на процес гармонізації українського законодавства з європейським. Однак підхід європейського законодавця змінився, відтак, до ЗУАіСП необхідно буде внести зміни, які відповідатимуть новому європейському підходу.

У зв’язку зі зміною дефініції “штучного інтелекту” виникає ще один нюанс. 

У випадку генерування об’єкту у результаті функціонування комп’ютерної програми, для визначення суб’єкта права (sui generis) на згенерований комп’ютерною програмою об’єкт, достатньо відповісти на питання: яка особа правомірно використала (правоволоділець, ліцензіат, законний користувач) комп’ютерну програму, внаслідок чого відбулось генерування об’єкту.

У випадку генерування об’єкту у результаті функціонування машинної системи – яка складається з (1) комп’ютерної програми (можливо разом з базою даних), та (2) комп’ютера, на якому запущена така комп’ютерна програма – об’єкт генерується “машинною системою”, тобто не лише комп’ютерною програмою, а також ще й комп’ютером (на якому запущена така комп’ютерна програма).

Отже, аби визначити суб’єкта права (sui generis) на згенерований машинною системою об’єкт необхідно враховувати не тільки наявність права використовувати комп’ютерну програму, а також й права користування комп’ютером (на якому запущена така комп’ютерна програма).

Початок теми у статті “Штучний інтелект та авторське право”,

а продовження – у статті “Штучний інтелект та авторське право: порівняння правових режимів”