Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри
Про ціну квадратного метра теж буде – читайте до кінця.
Сьогодні буду говорити суто про місто Львів. Бо як би не хотілося недоброзичливцям, масштабної хвилі забудови у населених пунктах, що внаслідок реформи доєдналися до Львівської ОТГ, не сталося.
Отож, Львів. Станом на жовтень 2025 року.
Тенденція 1 – збільшення тривалості будівництва
Зараз у Львові 101 діюча будова. Такі цифри від нашої міської інспекції ДАБК. До порівняння: на початку великої війни в місті було 75 активних будівельних майданчиків.
Відразу хочу наголосити: мова не про сплеск будівельної активності. Якраз навпаки.
Таке збільшення будівельних майданчиків має дуже логічне пояснення. Їх побільшало, бо збільшилась тривалість самого будівництва. Якщо раніше, в довоєнний період будова однієї черги в середньому тривала 1,5 року. Тепер це розтяглося до трьох років.
Звісно, на початку повномасштабного вторгнення будівельну галузь охопив шок. Всі процеси логічно пригальмувались або зупинились. Зараз можемо говорити про успішну реанімацію на будівельному ринку. Але про обсяги довоєнного періоду мова все ж не йде.
Тенденція 2 – збільшення обсягів індивідуального будівництва
Поки на початку повномасштабного вторгнення великі девелопери брали паузу, мешканці не зупинялись. І зараз наша міська інспекція ДАБК фіксує збільшення будівництва індивідуального житла. Порівняно з 2022 роком – на 50% порівняно з довоєнним періодом.
Тенденція 3 – комерція є і буде
Якщо пригадуєте, був такий період в часи ковіду та карантину, коли всі почали активно відмовлятися від офісів. І тоді поміж девелоперами була популярна думка – відмовитись від комерції і офісних приміщень у бік житла. Хочу сказати, що у Львові ми відбивались від такої ідеї, як могли. І, переконаний, це було правильне рішення.
Комерційні приміщення насправді вже добре продаються. Що стосується офісів, то справи не аж так добре. Але впевнений, це тимчасове явище. Після війни розпочнеться активне відновлення, люди потребуватимуть сталого місця праці й офіси будуть затребувані.
Повернімося до цифр. 30% з того, що будується у Львові – громадська забудова. Це мова про окремо стоячі будівлі. А ще ж є комерція в житлових будинках – перші поверхи під магазини, перукарні, ветклініки тощо. Для новобудов-багатоповерхівок у місті – це вже звична річ. Орієнтовно такі комерційні приміщення становлять 10% від усього масштабу конкретної будови.
Ще одне - збільшилася кількість складів, які будують у Львові. Мова про великі масштаби - від 10 тис. кв. м. Львів все більше стає логістичним хабом і склади активно розбудовують як у Львові, так і в межах Львівської агломерації.
Тенденція 4 – значне пожвавлення в частині інфраструктури
Мова про різноманітну інфраструктуру – переважно медичну, освітню, спортивну. Міська інспекція Держархбудконтролю за останні три роки на реконструкції та капремонти таких закладів видала в рази більше дозволів. Тільки на заклади із системи людяності UNBROKEN було видано більше як 30 дозволів.
Очевидно, що місто зосередилося на ціннісних та дуже важливих речах. Тут теж треба згадати і про фінансову підтримку закордонних партнерів, без яких реалізувати такі проєкти у часи війни було б важко.
Тенденція остання – для витривалих?
Квадратний метр – так, ціна збільшилась, навіть від початку повномасштабного вторгнення. Мова про збільшення в ціновому діапазоні на 300-500 доларів. І наразі нема підстав, щоб вартість квадратного метра надалі падала, швидше навпаки.
Лише останній рік вартість матеріалів підвищилася на 15%, що – хай поправлять мене економісти – десь співмірно індексу інфляції. Водночас вартість робочої сили зросла на 100% - зі зрозумілих причин. Зокрема мобілізація спричинила шалений дефіцит робочих рук.
З огляду на це все, очевидно, що вартість нерухомості росте.
І тут хочу відразу наголосити: якщо вам пропонують купити квартиру у Львові за ціною меншою, як 1000 доларів за квадратний метр – це, ймовірно, лохотрон.
Будьте пильні й бережіть себе і свої гроші!
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець вчора о 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 20.10.2025 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 20.10.2025 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 20.10.2025 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 20.10.2025 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 43027
-
Westinghouse про будівництво блоків Хмельницької АЕС: Прогресу, на жаль, наразі немає
Бізнес 5224
-
УЗ відновила 44-річну "ризьку" електричку, її запустять у Києві – фото, відео
Бізнес 4158
-
Китай заблокував експорт чипів Nexperia: Європа на порозі автокризи
Бізнес 3352
-
Польща обговорить з ArcelorMittal майбутнє металургійних активів
Бізнес 2442