Попурі, як об'єкт авторського права
Про створення та використання попурі
Питання законності використання пісень при створенні та виконанні попурі під час святкування 29-ї річниці Дня незалежності України привернуло увагу до попурі, як об'єкту авторського права.
У зв'язку із цим казусом, описаним у попередній статті, виникли питання, як необхідно було оформити виконання попурі із дотриманням закону. Адже формулювання норм закону не є однозначними.
Правова природа попурі
За визначенням, що міститься у Законі України "Про авторське право і суміжні права" (далі – ЗУАіСП), попурі, це музичний або інший твір, який є творчим підбором і розташуванням уривків інших правомірно оприлюднених творів або який імітує творчий стиль інших авторів чи виконавців або інших історичних епох (ст. 1).
З наведеного випливає, що:
1. Попурі – це твір.
2. Творчій вклад автора попурі полягає у підборі і розташуванні уривків інших творів. Це означає, що попурі є різновидом збірників та інших складених творів. Відтак на попурі поширюються приписи закону щодо збірників та інших складених творів з урахуванням виключень, встановлених законом, для попурі.
3. До попурі можуть включатись лише уривки творів. Якщо до збірника включені не лише уривки, а і цілі твори, такий збірник вже не буде мати статусу попурі.
4. Уривки творів, що включені до попурі, можуть виконуватись з імітацією стилю інших авторів чи виконавців або інших історичних епох або без такої імітації.
5. До попурі включаються лише твори (уривки). Це означає, що до попурі не можна включати виконання творів.
Тобто, автор попурі здійснює підбір і розташування уривків творів, після чого результат такого підбору і розташування виконується виконавцями. Це стосується як текстів, так і музики.
За умовами закону, у попурі не можуть бути використані ані фонограма виконання тексту, ані фонограма виконання музики. Отже, якщо у попурі використані уривки фонограм виконання музичних творів (так звана "мінусовка"), а виконавці виконують лише тексти пісень під таку "мінусову" фонограму, то такий збірник не буде попурі.
До речі, збірник, створений діджеєм з частин чужих виконаних творів не буде вважатись попурі, а буде просто збірником.
6. Право на включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо є виключним правом автора (п. 7 ч. 3 ст. 15 ЗУАіСП).
Для попурі закон робить виняток з цього правила – допускається без згоди автора використання правомірно оприлюднених творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі попурі (п. 9-1 ч. 1 ст. 21 ЗУАіСП). Правомірне оприлюднення (розкриття публіці) твору, означає – здійснення за згодою автора дії, що вперше робить твір доступним для публіки. Закон встановлює для особи, що використовує твори для створення попурі зобов'язання зазначити імена авторів і джерело запозичення таких творів.
Вільне використання без згоди автора обмежується лише створенням попурі на основі їх творів та не поширюється на використання попурі без дозволу авторів творів, що були включені до попурі.
7. Автор попурі користується авторським правом на попурі за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до попурі (ч. 1 ст. 19 ЗУАіСП). Це означає що для використання попурі необхідно отримати дозвіл авторів творів, що були включені у попурі, на таке використання.
У випадку публічного виконання попурі під час офіційної церемонії святкування Дня незалежності України 2020 року, дозволи авторів творів, включених до попурі, отримувати було не потрібно з огляду на припис п. 8 ч. 1 ст. 21 ЗУАіСП.
8. Авторське право автора попурі не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів для створення своїх попурі.
Зобов'язання особи, що публічно використовує попурі, зазначити імена авторів і джерело запозичення творів, які були включені до попурі
Припис першого абзацу статті 21 ЗУАіСП, щодо обов’язкового зазначення імені автора і джерела запозичення твору, який використовується без згоди автора, викликає запитання, чи є таке зазначення обов'язковою умовою (елемент гіпотези норми) для вільного використання твору без згоди автора, без виконання якої неможливо вільне використання, або ж це окреме зобов'язання особи (додаткова норма).
Відповідно до ч. 1 ст. 10bis Бернської конвенція про охорону літературних і художніх творів, вказувати джерело у випадку відтворення в пресі, передачі в ефір або повідомленні по проводах для загального відома опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних і релігійних питань є зобов'язанням. Правові наслідки невиконання цього зобов'язання визначаються законодавством країни, в якій витребувана охорона.
Вказана норма відтворена у п. 3 ч. 1 ст. 21 ЗУАіСП. Якщо припис щодо обов’язкового зазначення джерела запозичення, що міститься у першому абзаці статті 21, є загальним для усіх пунктів цієї статті, та для третього пункту цей обов'язок є зобов'язанням, то і для інших пунктів цієї статті, відповідно, за відсутності інших вказівок закону, цей обов'язок також буде зобов'язанням.
Отже, зазначення джерела є зобов'язанням, за невиконання якого наступає окрема відповідальність.
Щодо зазначення джерела запозичення твору у випадку вільного використання попурі
Зазначення джерела запозичення твору знаходиться у безпосередній залежності від форми вираження твору.
Так, якщо формою вираження тексту пісні є письмова форма, джерело запозичення такого твору зазначається через вказівку на книгу, у якій надруковано такий твір. Те саме стосується і музичного твору у випадку нотної форми вираження музичного твору.
Якщо ж формою вираження музичного твору є усна форма вираження, а виконання твору записано у фонограмі, то джерелом запозичення буде фонограма, що містить такий звукозапис.
До речі, не зазначення імені (назви) виробника фонограми у процесі використання фонограми порушує особисте немайнове право на ім’я (назву) виробника фонограми (ч. 2 ст. 38 ЗУАіСП).
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118