Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини

Розлучення — це виклик, особливо коли йдеться про дитину. А якщо один із батьків — громадянин іншої країни, справа ускладнюється ще більше.

Чому виник конфлікт

Наша клієнтка – громадянка України, була одружена з громадянином Великої Британії. У цьому шлюбі народилася спільна дитина.

До 2022 року сім’я мешкала в Україні, однак після початку повномасштабної війни мати з дитиною була змушена виїхати до Польщі. На той час батько працював за кордоном — на контрактах у різних країнах Європи.

Згодом подружжя офіційно розлучилося, і клієнтка прийняла рішення повернутися з дитиною до України. Після цього її колишній чоловік звернувся до українського суду з вимогою повернути дитину до Польщі, посилаючись на норми Гаазької конвенції 1980 року про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

У своєму позові він наполягав, що саме Польща є місцем постійного проживання дитини, а мати порушила його права, самостійно змінивши це місце без згоди батька.

Клієнтка звернулася до нас із проханням захистити її інтереси та офіційно визначити місце проживання дитини в Україні.

Що ми зробили 

Ми взяли на себе повний супровід судового процесу. Підготували правову позицію, докази та письмові пояснення. Задля найкращого результату тісно взаємодіяли з іноземними юристами для отримання legal opinion за їхнім законодавством.

У суді ми доводили наступні факти:

• виїзд матері та дитини до Польщі був вимушеним та тимчасовим. Ніхто з них не набув статусу постійного проживання у Польщі;
• наразі дитина повністю інтегрована в українське середовище. Має реєстрацію, відвідує садок та гуртки тощо;
• батько майже не перебував у Польщі із сім’єю. Тож не здійснював щоденне піклування про дитину, а, скоріше, періодично спілкувався за окремим графіком.

Щобільше, наразі дитина негативно реагує на спілкування з батьком. Цю обставину ми підтвердили висновками психологів та іншими доказами.

Що вирішив суд

Суд повністю відхилив вимоги батька та визнав дії матері правомірними. Місцем проживання дитини офіційно визначено Україну — поруч із матір’ю. 

Ця справа є показовою для судової практики. Вона підтверджує: тривале перебування за кордоном через війну не свідчить про зміну місця проживання. Ключову роль відіграють реальні обставини життя дитини та дотримання її найкращих інтересів.