Мінсоцполітики затіяло чергову реформу, тепер вже соціальних послуг.
Україна ніколи не була в переліку країн, які системно займаються соціальним захистом населення. Однак останні заяви міністерства соцполітики - просто пробивають дно. Тут пропонують скасувати державну систему соціальної допомоги - і віддати утримання інвалідів, стареньких, сиріт та переселенців на відкуп ринку. Та чи піде приватний бізнес туди, де прибуток дорівнює нулю? Адже держава на цю "реформу" - грошей виділяти не збирається. На що покладається міністерка Жолнович у своїх розрахунках? Що всі ці люди просто швидко і непомітно вимруть, позбавлені допомоги?
Мінсоцполітики затіяло чергову реформу, тепер вже соціальних послуг. Замість підтримки соціальних закладів - міністерка Жолнович пропонує закуповувати соціальні послуги на ринку у приватного сектору.
Фактично пропонується ліквідувати державну систему соціальної допомоги. Під гаслами про "реформу турботи" міністерство має намір припинити фінансування соціальних установ і закладів та передати цю справу на відкуп ринку. Замість будинків для людей похилого віку, інтернатів, притулків - "закупівля послуг" у приватних та недержавних структур. Це означає приватизацію соціальної сфери та остаточне самоусунення держави від своїх соціальних обов'язків.
Суть реформи проста: більше не буде гарантованої державної підтримки. Тільки якщо ти потрапив у "кейси" та відповідаєш умовам, тобі знайдуть послугу. А хто не вписується в шаблони, той лишиться за бортом. Замість права на соціальну допомогу - конкуренція за виживання.
Заяви про "безглуздість утримання закладів" особливо небезпечні в умовах війни, коли сотні тисяч громадян - літні, інваліди, сироти, переселенці - потребують догляду. Приватний ринок не піде туди де нема прибутку, це економічно невигідно.
Догляд за лежачою людиною, робота з дітьми з інвалідністю, цілодобовий прийом постраждалих - це соціальна місія, а не бізнес. І передача цих завдань ринку - цинічна підміна понять.
Жодної чіткої моделі фінансування міністерство не пропонує. Хто оплачуватиме ці "послуги"? З якого бюджету? Де розрахунки, де пілотні проєкти, де кадрове забезпечення? Все це підмінено порожніми словами про "життєстійкість", "волонтерство як базову послугу" та іншу декоративну риторику. Робити волонтерство офіційною основою системи означає визнати, що держави більше немає!
Під виглядом оптимізації нам пропонують знищити саму суть соціальної підтримки як гарантії. І якщо цю "реформу" буде реалізовано, то вже найближчими роками Україна отримає не сучасну систему соціальної турботи, а глибоку соціальну кризу, в якій найслабших викреслять із життя.
