Глосарій термінів з авторського права і суміжних прав, ВОІВ
Глосарій термінів з авторського права і суміжних прав, ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності) // Glossary of Copyright and Related Rights Terms, WIPO Publication No.891(E)
Публікація ВОІВ No.891(E) також містить постатейні коментарі до матеріальних норм:
– Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризький Акт, 1971 р.),
– Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція, 1961 р.),
– Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (Фонограмна конвенція, 1971 р.),
– Конвенції про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники (Супутникова конвенція, 1974 р.),
– Договору ВОІВ про авторське право (ДАП, 1996 р.),
– Договір ВОІВ про виконання і фонограми (ДВФ, 1996 р.).
Автором Глосарію є Доктор Міхай Фічор (Dr. Mihály Ficsor), колишній Директор Відділу авторського права та суміжних прав ВОІВ і помічник Генерального директора ВОІВ.
Глосарій використовується на підставі ліцензії: CC BY 3.0 IGO.
Вказана ліцензія дає право змінювати (adapt) матеріал, зокрема, перекладати (“adaptations may include works such as translations”) (див. Пункт 1(h)) Attribution 3.0 IGO).
Глосарій було перекладено на українську мову.
Автором перекладу Глосарія на українську мову є Мисенко Олександр.
Пояснення, що зроблені автором перекладу (здебільшого, це терміни англійською мовою), вміщені у [квадратних дужках] та виділені напівжирним шрифтом.
ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНІВ З АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ, ВОІВ
Провайдер доступу
[Access provider]
Див. «провайдери послуг; відповідальність ~ »
Доступ (право на ~)
[Access (right to ~)]
1. У деяких країнах право на доступ до оригіналів творів образотворчого мистецтва надається авторам таких творів. На основі цього права автор може за належних умов вимагати, щоб власник оригіналу твору робив його тимчасово доступним у випадках, коли автору необхідно здійснити деякі права, такі як право на відтворення або право на показ (стосовно останнього, зазвичай тільки у виняткових випадках, якщо метою виставки є представлення всього творчого шляху чи творів певного періоду творчої діяльності). Це вид залишкового права [residual right] автора, а, з іншого боку, це обмеження права власності власника оригіналу твору.
2. У другому значенні вираз «право на доступ» використовується досі лише у правовій літературі щодо можливого виключного права володільця авторського права або суміжних прав контролювати доступ до твору чи об’єкта суміжних прав. Згідно з деякими теоріями, якщо доступ до твору захищається за допомогою технічних засобів захисту і якщо відповідно до ДАП [Договір ВОІВ про авторське право] та ДВФ [Договір ВОІВ про виконання і фонограми] їх обхід заборонено, результатом може бути те, що користувачеві потрібна ліцензія від володільця прав для доступу до твору чи об’єкта суміжних прав, і, таким чином, можна сказати, що правоволодільці мають виключне право дозволяти доступ. (Фактично навряд чи можна сказати, що із застосуванням технічних засобів захисту за наявності правової охорони від їхнього обходу виникає нове право; все це, швидше, засіб для захисту, здійснення та забезпечення прав, що надаються власникам авторського права та суміжних прав.)
3. Існує і третє значення, в якому «право на доступ» – або «право доступу» – згадується у зв’язку з авторським правом і суміжними правами. Відповідно до нього термін відноситься до права громадськості мати доступ до інформації та до творів культури. Таке право має розглядатися як одне із прав людини і, як таке, воно знаходиться поза сферою авторського права і суміжних прав. Це обов’язок держав гарантувати, щоб громадськість могла використовувати та здійснювати таке право. Якщо для використання та здійснення цього права людини необхідна доступність творів, що охороняються, і об’єктів суміжних прав («доступ» до них) – а часто це саме так – передбачається, що держава отримає необхідний дозвіл на це у правоволодільців. Проте в деяких особливих випадках міжнародні норми щодо авторського права і суміжних прав передбачають можливість (а в національних законодавствах застосовуються) винятків та обмежень щодо авторського права і суміжних прав для того, щоб сприяти державам у виконанні їх зобов’язань щодо використання та здійснення цього права людини.
Доступ (до творів у разі ймовірного плагіату)
[Access (to works in case of alleged plagiarism)]
Вирішальний фактичний елемент у судовому спорі щодо ймовірного порушення авторських прав у формі плагіату у випадках, коли немає прямих доказів. Означає відомості з першоджерела (наприклад, мати примірник та відвідати виконання твору) або відповідну можливість отримати відомості з першоджерела (наприклад, внаслідок широкого розповсюдження або доведення до відома в країні, де живе відповідач) твору. (Доказу доступу недостатньо для того, щоб зробити висновок про те, що мало місце порушення авторського права. Додатковими умовами є суттєва схожість між оригіналом та ймовірним результатом плагіату, а також відсутність дозволу).
Доступ (~ до творів / об’єктів суміжних прав для представників публіки)
[Access (to ~ works / objects of related rights by members of the public)]
Вираз «доступ» міститься у Статті 8 ДАП та Статтях 10 та 14 ДВФ у тексті: «доведення до загального відома своїх творів / виконань, записаних у фонограми / фонограм, таким чином, що представники публіки можуть мати до них доступ у будь-якому місці і в будь-який час за їх власним вибором.» Під цим маються на увазі дії представників публіки для набуття можливості сприймати та використовувати твори або об’єкти суміжних прав. Як доступ, так і використання творів або об’єктів суміжних прав можуть бути умовними, у тому сенсі, що застосовуються технічні заходи захисту, і, таким чином, представники публіки можуть отримати доступ до творів або об’єктів суміжних прав та/або можуть використовувати їх у певний спосіб, лише якщо вони виконають певні умови, що вимагаються заходами технічного захисту (наприклад, виплата винагороди).
Набуття авторського права або суміжних прав
[Acquisition of copyright or related rights]
1. Виникнення авторського права і суміжних прав у первинного правоволодільця (автора або іншого первинного володільця авторського права, виконавця, виробника фонограм, організації ефірного мовлення тощо).
2. У принципі авторське право і суміжні права набувають автоматично на основі закону внаслідок створення твору (хоча запис твору може бути умовою), факту виконання, запису фонограми або передачі в ефір відповідно. В силу Статті 5(2) Бернської конвенції [Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів] – і, таким чином, в силу Угоди ТРІПС [Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності] та ДВФ, згідно з якими існує зобов’язання дотримуватись цього положення Бернської конвенції – авторське право набувається автоматично; воно не повинно залежати від виконання будь-яких формальностей (таких, як реєстрація або депонування). Всесвітня конвенція про авторське право щодо авторського права, так само, як і Римська конвенція [Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення] та Фонограмна конвенція [Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм] щодо прав виробників фонограм, допускають (а невелика кількість національних законодавств застосовують) вимогу дотримання певних формальностей, таких, як зазначення спеціального повідомлення про авторське право.
Переробка; право на ~
[Adaptation; right of ~ ]
1. Дія з переробки твору, що раніше існував (такого, що охоронюється або – перебуває у суспільному надбанні) або вираження фольклору для цілей, відмінних від тих, яким він спочатку служив, таким чином, що виникає новий твір, в якому елементи твору, що раніше існував, і нові елементи – додані внаслідок переробки – об’єднуються. Метою може бути створення твору в новому жанрі (наприклад, роман у формі драматичного твору або у формі аудіовізуального твору, або народна пісня в симфонічному творі) або його пристосування до використання в іншому контексті (створення більш короткого та/або простого варіанта для навчальних цілей). Існують спеціальні терміни для переробки музичного твору з метою нового способу його виконання та для вираження літературного твору іншою мовою: «аранжування» та «переклад».
2. «Право на переробку» – це скорочене посилання на право, передбачене Статтею 12 Бернської конвенції, згідно з якою автори користуються виключним правом дозволяти переробки, аранжування та інші зміни своїх творів.
3. Результат дії з переробки називають переробкою. Переробки підпадають під загальну категорію похідних творів та охороняються згідно зі Статтею 2(3) Бернської конвенції «нарівні з оригінальними творами без шкоди правам автора оригінального твору». У той самий час дія з переробки охоплюється правом на переробку володільця авторського права на оригінальний твір.
Узгоджена заява
[Agreed statement]
1. Важливе джерело тлумачення міжнародних договорів. Віденська конвенція про право міжнародних договорів у Статті 31.1 передбачає, що «договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об’єкта і цілей договору» і далі у Статті 31.2(а): «Для цілей тлумачення договору контекст охоплює, крім тексту, включаючи преамбулу й додатки: а) усяку угоду, яка стосується договору і якої було досягнуто між усіма учасниками у зв’язку з укладенням договору».
2. На Женевській дипломатичній конференції 1996 року, на який було прийнято ДАП та ДВФ, також було прийнято велику кількість узгоджених заяв, що стосуються обох договорів (дев’ять узгоджених заяв, що відносяться до такої ж кількості статей, для ДАП, та десять узгоджених заяв, що відносяться до 13 статей, для ДВФ). Усі узгоджені заяви відповідають вимогам процитованої вище Статті 31.2(а) і, таким чином, мають вважатися такими, що мають повну силу тлумачення.
3. Те, що зазначено вище, у попередньому пункті, про чинність узгоджених заяв справедливо також і стосовно другого речення узгодженої заяви щодо Статті 1(4) ДАП, яка звучить наступним чином: «Розуміється, що зберігання твору, що охороняється, в цифровій формі в електронному засобі є відтворенням в контексті Статті 9 Бернської конвенції». Це єдина заява, яка приймалася не одноголосно, а більшістю голосів. Однак вона цілком чинна не тільки тому, що вона відображає те, що безпосередньо випливає з концепції «відтворення» та зі Статті 9(1) Бернської конвенції, але також і тому, що вона – як передбачено Статтею 31.2(а) вищезгаданої Віденської конвенції – «була досягнута між усіма учасниками у зв’язку з укладанням договору». «Укладання угоди між усіма учасниками» не означає, що учасники повинні укласти угоду одноголосно, а означає лише, що угода має бути укладена не лише групою учасників (групою делегацій, що беруть участь у дипломатичній конференції), незалежно від того, наскільки велика група, а з участю всіх учасників (всіх делегацій, що беруть участь у дипломатичній конференції), які мають право голосувати на дипломатичній конференції відповідно до правил процедури цієї дипломатичної конференції. Зазначена друга пропозиція узгодженої заяви була прийнята спочатку на сесії Головного Комітету I, а потім на Пленарній сесії Дипломатичної конференції за участю всіх делегацій, які були присутні на цих сесіях, більшістю голосів, що значно перевищує необхідну Правилами процедури дипломатичної конференції для прийняття договорів або будь-яких їх положень та будь-якої узгодженої заяви, що відноситься до них (зворотне, тобто вимога одноголосності для прийняття погодженої заяви, що відноситься до положення договору, яке може бути прийняте більшістю голосів, було б абсурдним).
Алеаторичний твір
[Aleatoric work]
1. Твір, у якому автор (зазвичай композитор музичного твору) залишає свободу для творчого внеску тих, хто виконує або якось інакше представляє твір, дозволяючи або, навіть, пропонуючи зробити певний вибір (наприклад, у разі музичного твору щодо інтенсивності, тривалості або інших аналогічних ознак звуків чи мелодій, або повторення чи комбінації певних частин твору) або завершити твір на основі загальних параметрів та вказівок, даних автором.
2. Загальноприйнято вважати, що більшість драматичних творів відповідає ознакам алеаторичних творів у тому сенсі, що їх автори не визначають усіх елементів того, що має виникнути як сценічна постановка таких творів.
3. Вклади осіб, які завершують такі твори, можуть охоронятися – відповідно до природи вкладу та правової характеристики результату, що виник, у національному законодавстві – як особливі переробки або вклади у складені твори.
Переробка твору; інші ~
[Alteration of a work; other ~ ]
1. Будь-яка дія щодо зміни твору. Загальний термін, що охоплює ті зміни, які за своєю природою можуть користуватися охороною авторського права (включаючи переробки [adaptations] та аранжування [arrangements]) і ті, які не дотягують до рівня нового творчого внеску.
2. Існують можливі переробки, які не охоплюються термінами «переробка» та «аранжування», але які все ж таки кваліфікуються як оригінальні вклади в перероблені оригінальні твори. Це слідує inter alia зі Статей 2(3) і 12 Бернської конвенції, які на додаток до переробок і аранжувань згадують також і «інші зміни» (карикатури і пародії іноді розглядаються як такі «інші зміни»).
3. «Переробка» також означає результат дії з переробки, згаданої у пунктах 1 та 2. Такі переробки охоплюються загальним терміном «похідні твори» та повинні охоронятися згідно зі Статтею 2(3) Бернської конвенції «нарівні з оригінальними творами без шкоди правам автора оригінального твору». У той самий час така переробка підпорядковується праву на переробку, що належить правоволодільцеві авторського права на оригінальний твір.
4. Переробки, які зазвичай потрібні для дозволеного використання творів, що охороняються – і які, оскільки вони не носять оригінальний характер, не призводять до створення похідного твору – не вимагають окремого дозволу власника авторського права на такий твір. Однак, згідно зі Статтею 6bis Бернської конвенції автори мають право протидіяти будь-якій переробці (зміні) своїх творів, яка могла б завдати шкоди їхній честі чи репутації.
Зміна електронної інформації про управління правами
[Alteration of electronic rights management information]
Термін, що використовується у Статті 12 ДАП та у Статті 19 ДВФ. Він означає будь-яку дію, яка призводить до якої-небудь істотної зміни в «інформації про управління правами».
Аналоговий формат / технологія
[Analog format / technology]
1. Аналоговий формат твору або об’єкта суміжних прав означає його запис у формі фізичних величин, що безперервно змінюються, а не у формі абстрактних числових значень «цифр».
2. Аналогова технологія – це технологія, що використовується для запису, відтворення, розповсюдження та передачі творів і об’єктів суміжних прав у аналоговому форматі.
3. Терміни «аналоговий формат» та «аналогова технологія» використовуються на противагу термінам «цифровий формат» та «цифрова технологія».
Анонімний твір
[Anonymous work]
1. Твір автора, який бажає бути анонімним і тому не вказує на примірниках свого твору або у зв’язку з його доведенням до загального відома ані своє ім’я, ані свій псевдонім.
2. Стаття 7(3) Бернської конвенції містить спеціальні положення щодо умов охорони анонімних творів, а Стаття 15(3) Конвенції передбачає презумпцію, що видавець, ім’я якого зазначено на такому творі, є представником автора та має право захищати права автора. Ці положення Конвенції припиняють дію, коли автор розкриє свою особу та заявить про своє авторство на твір.
Застосування у часі
[Application in time]
1. Правильний вираз, що відображає питання, охоплені Статтею 18 Бернської конвенції (застосування якої mutatis mutandis передбачено Статтею 14.6 Угоди ТРІПС щодо суміжних прав, які передбачені у ній, так само, як і Статтею 13 ДАП та Статтею 22 ДВФ щодо положень цих договорів).
2. Сутність положень Статті 18 Бернської конвенції (включених до пунктів (1) і (2) цієї Статті) полягає в тому, що Конвенція повинна застосовуватися в країні Бернського Союзу з моменту набуття чинності Конвенцією в цій країні до всіх творів, які ще не стали суспільним надбанням ані в країні походження, ані в країні, де вимагається охорона, внаслідок закінчення строку раніше наданої охорони. (Це також означає, що твір або об’єкт суміжних прав, який ніколи не був охоронюваним – оскільки, наприклад, не було міжнародного договору, згідно з яким цей об’єкт мав би бути охоронюваним – але щодо якого строк охорони, передбачений вищезгаданими міжнародними документами, ще не закінчився, повинен охоронятися відповідно до Статті 18 Бернської конвенції до закінчення визначеного строку охорони).
3. Оскільки Стаття 18 Бернської конвенції передбачає застосування положень Конвенції – також щодо творів та об’єктів суміжних прав, що існують на момент набрання нею чинності – тільки з моменту набрання чинності вищезазначеними документами, вона не має зворотної сили (що не могло б бути прийнятним з погляду положень деяких національних конституцій). Така зворотна сила могла б існувати, тільки якщо б застосування положень Конвенції поширювалося також на дії, здійснені до набрання чинності Конвенцією, які в цей час – за відсутності положень Конвенції – все ж таки були законними, і до результатів таких дій (наприклад, примірники, зроблені до набрання чинності Конвенцією). Усунення такого виду зворотної сили можливе відповідно до пункту (3) Статті 18 Конвенції шляхом прийняття перехідних положень (які, однак, не повинні суперечити основним положенням пунктів (1) та (2) тієї ж статті).
Архівна копія
[Archival copy]
Для комп’ютерних програм вважається синонімом резервної копії.
Аранжування (музичного твору)
[Arrangement (of a musical work)]
1. Дія з переробки музичного твору (охоронюваного або такого, що знаходиться в суспільному надбанні) для нового способу або форми його виконання (такого, як транспонування для фортепіано твору, спочатку написаного для оркестру).
2. Результат дії щодо аранжування, згаданого вище в пункті 1. Аранжування охоплюються загальною категорією похідних творів і повинні охоронятися згідно зі Статтею 2(3) Бернської конвенції «нарівні з оригінальними творами». У той самий час дія з аранжування охоплюється правом правоволодільця авторського права на оригінальний твір на переробку оригінального твору.
Права за Статтею 12
[Article 12 rights]
1. Термін, що часто використовується, який стосується прав, що надаються відповідно до Статті 12 Римської конвенції. Відповідно до цієї статті «якщо фонограма, опублікована в комерційних цілях, або відтворення такої фонограми використовується безпосередньо для телерадіопередачі або для будь-якого публічного сповіщення, разова справедлива винагорода виплачується користувачем виконавцям або виробникам фонограм, або їм обом». Відповідно до цієї статті в тих випадках, коли відсутня угода між заінтересованими сторонами, внутрішнім законодавством можуть бути встановлені умови розподілу винагороди. (Проте Стаття 16 Римської конвенції допускає застереження до Статті 12, які можуть доходити навіть до незастосування всіх положень цієї статті).
2. Слід зазначити, що Стаття 15 ДВФ передбачає такий самий вид прав із можливістю таких самих застережень. Однак вона надає це право і виконавцям, і виробникам фонограм, дозволяючи національним законодавствам встановлювати, хто може вимагати у користувача винагороду: виконавці, виробники фонограм (звісно, якщо це робить лише одна з цих груп бенефіціарів, вона дотримується вимоги розподілити винагороду з іншою групою), або і ті, і інші.
Штучний інтелект
[Artificial intelligence]
Термін, який зазвичай використовується для позначення таких типів комп’ютерних систем, які мають певні здібності, що асоціюються з інтелектом людини, такі, як сприйняття, розуміння, навчання, обґрунтування та вирішення проблеми. Зазвичай штучний інтелект поділяють на три категорії: експертні (або такі, що базуються на знаннях) системи, системи сприйняття та системи природної мови. Дві останні категорії є спеціальними комп’ютерними програмами. Експертні системи складніші; можуть вважатися комп’ютерними програмами, і, навіть, спеціальними комбінаціями комп’ютерних програм, і спеціальних баз даних.
Художні твори
[Artistic works]
Згідно з Бернською конвенцією, це всі твори, які не вважаються літературними творами. Однак переважна більшість положень Конвенції поширюється на «літературні та художні твори» загалом. Дуже рідко положення охоплюють лише літературні або лише художні твори, або задану категорію чи підкатегорію творів, і, хоча, деякі твори можуть розглядатися як виключно літературні твори (такі, як, наприклад, короткі оповідання, вірші чи наукові дослідження) або виключно художні твори (такі, як картини чи скульптури), це необов’язково так. (Енциклопедії та мультимедійні твори є очевидними прикладами «змішаних творів» і, наприклад, ілюстрована книга, що описує творчий період художника, також містить і літературні, і художні твори).
Відступлення авторського права і суміжних прав
[Assignment of copyright and related rights]
Синонім «передачі / можливості передачі авторського права і суміжних прав».
Аудіовізуальна переробка
[Audiovisual adaptation]
1. Діяльність зі створення аудіовізуального твору на основі раніше існуючого твору (найчастіше роману, короткого оповідання, драматичного або музично-драматичного твору). Відповідно до Статті 14(1)(i) Бернської конвенції автори літературних чи художніх творів повинні мати виключні права дозволяти «кінематографічну переробку [...] цих творів». У цьому положенні термін «кінематографічна переробка» повинен розумітися як такий, що має таке саме більш широке значення, відповідно до Конвенції, як і «кінематографічні твори»; тобто це означає будь-який вид «аудіовізуальної переробки».
2. Результат діяльності, згаданої вище у пункті 1. Фактично аудіовізуальна переробка зазвичай є аудіовізуальним твором.
Аудіовізуальний запис
[Audiovisual fixation]
1. Дія із запису зображень і звуків будь-чого (виконання, сценічної постановки, спортивної події тощо).
2. Результат дії, згаданої вище в пункті 1. Якщо аудіовізуальний запис містить оригінальні елементи, він кваліфікується як аудіовізуальний твір.
Аудіовізуальні виконання / виконавці
[Audiovisual performances / performers]
1. Вирази, що часто використовуються, які, однак, не точні, оскільки фактично вони не відносяться до виконань та виконавців, які є «аудіовізуальними», оскільки – за винятком деяких, не надто реалістичних екстремальних випадків – виконання завжди включає і аудіальні, і візуальні елементи. Ці вирази скорше відносяться до таких використань виконань, які поширюються також і на їх візуальні елементи; зокрема, до телевізійних передач незаписаних виконань та до аудіовізуальних записів виконань.
2. Згідно зі Статтею 19 Римської конвенції «якщо виконавець дав згоду на включення свого виконання до звукового запису або запису звуків і зображень, Стаття 7 [про права виконавців] перестає застосовуватися». Угода ТРІПС та ДВФ не поширюються на права виконавців на аудіовізуальні записи.
Аудіовізуальний твір
[Audiovisual work]
1. Твір, що складається з «серії фіксованих пов’язаних зображень, із супроводжувальним звуком або без нього, які можуть бути видимими, а якщо супроводжуються звуком, можуть бути сприйняті на слух» за допомогою відповідного пристрою. (У попередньому реченні текст у лапках взято з визначення «аудіовізуального твору» у Статті 2 Договору ВОІВ про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів [Україна в цьому Договорі участі не бере; також див. «Договір про реєстр фільмів»]).
2. В принципі вважається, що елементом концепції «аудіовізуальних творів» також є серія фіксованих пов’язаних між собою зображень, що стали видимими за допомогою відповідного пристрою, що створює враження руху.
3. «Аудіовізуальний твір» – це більш короткий синонім виразу «кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії», що міститься у переліку, що не є вичерпним, літературних та художніх творів у Статті 2(1) Бернської конвенції.
Автор
[Author]
1. Творець твору. У принципі, це фізична особа – інтелектуальний творець твору. Деякі національні законодавства також визнають авторство юридичних осіб – таких, як підприємці, продюсери тощо, які взяли на себе ініціативу та відповідальність за створення твору (і які в принципі через визначення цілей та певних ознак створюваного твору також мають прямий та опосередкований вплив на сутність, стиль та зміст твору).
2. Згідно зі Статтею 2(6) Бернської конвенції охорона творів «здійснюється на користь автора і його правонаступників».
Дозвіл
[Authorization]
Дозвіл здійснити дію щодо твору або об’єкта суміжних прав. Давати (або не давати) дозвіл – це виключне право володільця авторського права або суміжних прав.
Авторство; право вимагати визнання ~
[Authorship; right to claim ~ ]
Авторство – це властивість бути автором твору. Право вимагати визнання авторства на твір є одним із особистих немайнових прав авторів згідно зі Статтею 6bis Бернської конвенції.
Права авторів
[Authors’ rights]
Права, що надаються авторам щодо їх творів. Автори мають два види прав: майнові права та особисті немайнові права. Вираз “права авторів” [“authors’ rights”] часто використовується як синонім “авторського права” [“copyright”]. У деяких країнах, що слідують традиції загального права, «авторське право» [“copyright”] має більш вузьке значення; воно охоплює лише майнові права (беручи до уваги іншу – особисті права – природу особистих немайнових прав).
Авторське товариство
[Authors’ society]
Вид – найпоширеніший – організацій колективного управління з управління майновими правами у сфері авторського права від імені авторів та інших володільців авторського права, які є членами товариства, як і від імені тих, чиї права також управляються товариством на підставі двосторонніх угод з іншими організаціями колективного управління або в силу закону (у вигляді «обов’язкового колективного управління» або «розширеного колективного управління»).
Автоматична охорона (принцип)
[Automatic protection (the principle of)]
Синонім «охорони, вільної від формальностей (принципу ~ )».
Охорона через чорний хід
[Backdoor protection]
1. Охорона, якою відповідно до Бернської конвенції користується автор, який не є громадянином країни Бернського Союзу на підставі першої публікації його твору в країні Бернського Союзу (з огляду на Статті 3(1)(b) та 3(4) Конвенції).
2. Якщо країна, яка не входить до Бернського Союзу, не забезпечує достатньої охорони творам авторів, які є громадянами однієї з країн Союзу, то ця країна Союзу може обмежити таку охорону через чорний хід відповідно до певних умов, встановлених у Статті 6 Бернської конвенції.
3. Значення охорони через чорний хід останнім часом знизилося внаслідок значного збільшення числа країн Бернського союзу.
Резервна копія
[Back-up copy]
Машинозчитувана копія комп’ютерної програми (що іноді зветься «архівна копія»), виготовлена для того, щоб запобігти втраті програми у разі її пошкодження або ненавмисного стирання. Відповідно до ряду законів про авторське право виготовлення резервної копії допустиме як виняток із виключного права на відтворення, якщо вона виготовлена законним володільцем примірника комп’ютерної програми. У принципі також передбачається, що якщо для володільця володіння примірником перестало бути законним, резервна копія має бути знищена.
Бенефіціари охорони
[Beneficiaries of protection]
1. Ті фізичні та юридичні особи, які можуть отримати охорону, користуватися нею та здійснювати її за допомогою авторського права або суміжних прав відповідно до міжнародних норм у галузі авторського права і суміжних прав та/або відповідно до національних законів про авторське право. На рівні міжнародних норм у галузі авторського права і суміжних прав до них належать: (i) у випадку Бернської конвенції та ДАП – автори та інші первинні володільці авторського права та їх правонаступники; (ii) у випадку Римської конвенції – виконавці, виробники фонограм, організації ефірного мовлення та їх правонаступники; (iii) у випадку Угоди ТРІПС – автори, інші первинні володільці авторського права, виконавці, виробники фонограм, організації ефірного мовлення та їх правонаступники; та (iv) у випадку ДВФ – виконавці, виробники фонограм та їх правонаступники.
2. У ширшому розумінні також і ті, хто користується охороною своїх прав, щонайменше побічно, внаслідок заборони певних дій. На рівні міжнародних норм у галузі авторського права і суміжних прав до них відносяться: (i) у випадку Фонограмної конвенції – виробники фонограм (можливо поряд з виконавцями, чиї виконання записані у фонограми) та їх правонаступники; та (ii) у випадку Супутникової конвенції [Конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники; Україна в цій Конвенції участі не бере] – організації ефірного мовлення та їх правонаступники.
Бернська конвенція
[Berne Convention]
1. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р., доповнена в Парижі 4 травня 1896 р., переглянута в Берліні 13 листопада 1908 р., доповнена в Берні 20 березня 1914 р., переглянута в Римі 2 червня 1928 р., в Брюсселі 26 червня 1948 р., в Стокгольмі 14 липня 1967 р. й у Парижі 24 липня 1971, змінена 28 вересня 1979 р. Коли в цьому Глосарії робиться посилання на Бернську конвенцію, це посилання на її останній текст, тобто на Конвенцію, переглянуту у Парижі в 1971 році і змінену в 1979 році.
2. Відповідно до Статті 9.1 Угоди ТРІПС та Статті 1(4) ДАП країни-члени СОТ та Договірні Сторони ДАП, відповідно, зобов’язані дотримуватися Статей 1-21 Бернської конвенції (у разі Угоди ТРІПС за винятком Статті 6bis про особисті немайнові права). Таким чином, коли в цьому Глосарії робиться посилання на будь-яку з цих статей Бернської конвенції, воно непрямо є посиланням на Угоду ТРІПС та ДАП, згідно з якими вони застосовуються у рівній мірі.
Бернський Союз
[Berne Union]
Союз, утворений відповідно до Статті 1 Бернської конвенції «країнами, до яких застосовується ця Конвенція». Керівним органом Союзу є Асамблея (див. Статтю 22 Бернської конвенції), яка inter alia компетентна «розглядати всі питання, що стосуються [...] застосування цієї Конвенції» (пункт 2(a)(i) Статті 22). Асамблея має Виконавчий Комітет (див. Статтю 23 Бернської конвенції). Адміністративні завдання Союзу здійснюються Міжнародним бюро Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (ВОІВ) (Стаття 24(1)(а) та (b) Бернської конвенції), генеральний Директор ВОІВ є головною посадовою особою Союзу та представляє Союз (Стаття 24(1)(с) Бернської конвенції).
Загальна ліцензія
[Blanket license]
Ліцензія, що надається організацією колективного управління для здійснення дій, що охоплюються правом, яким управляє ця організація на колективній основі. Така ліцензія в принципі може поширюватися на всі твори або об’єкти суміжних прав у репертуарі організації – що може означати, за деякими можливими винятками, весь світовий репертуар щодо даного права цієї категорії володільців прав у даній категорії творів або об’єктів суміжних прав. Такий вид широкого репертуару може бути результатом застосування системи «розширеного колективного управління» або простою презумпцією на користь організації колективного управління щодо такого розширення її репертуару.
Книга
[Book]
Декілька аркушів паперу, скріплених разом усередині обкладинки. Термін «книга» як об’єкт авторського права означає не фізичний об’єкт, а літературні твори (такі як роман чи коротке оповідання) та/або художні твори (такі, як малюнки чи фотографії), які заповнюють аркуші. Відповідно до деяких законів про авторське право, друкарське оформлення опублікованого видання книги є предметом окремої охорони у вигляді права типу суміжних прав, яким користуються видавці.
Бутлегерство
[Bootlegging]
Особлива форма піратства, що здійснюється за допомогою недозволеного запису незаписаних виконань (зазвичай музичних) і зазвичай для подальшого недозволеного відтворення та розповсюдження запису.
Заходи на кордоні
[Border measures]
Процесуальні норми, що дозволяють володільцям авторського права і суміжних прав – які мають вагомі підстави підозрювати, що може мати місце імпорт піратських примірників їх творів або об’єктів суміжних прав – подати до митних органів заяву про зупинення випуску таких примірників у вільний обіг. Такі заходи є необхідними та ефективними заходами у боротьбі проти піратства. Частина III, Розділу IV Угоди ТРІПС (статті 51-60) містить докладні положення щодо вимог, пов’язаних із заходами на кордоні.
Трансляція в ефір
[Broadcast]
Програма, що передається за допомогою ефірного мовлення. Вона є об’єктом суміжних прав, що надаються організаціям ефірного мовлення (див. Статтю 13 Римської конвенції).
Ефірне мовлення; право на ~
[Broadcasting; right of ~ ]
1. Ефірне мовлення – це доведення твору та/або об’єкта суміжних прав до загального відома у вигляді бездротової передачі. Охоплює як наземне так і супутникове ефірне мовлення. «Ефірне мовлення» не повинно розумітися як інтерактивне доведення до відома творів і об’єктів суміжних прав через комп’ютерні мережі (де час і місце прийому можуть індивідуально обиратися представниками публіки).
2. Бернська конвенція не містить явного визначення «ефірного мовлення», але поняття ефірного мовлення може бути виведене з пункту (1)(i) Статті 11bis Конвенції як публічне повідомлення творів засобами бездротового зв’язку. Відповідно до цього положення право надавати дозвіл на ефірне мовлення є виключним правом. Однак в силу пункту (2) тієї ж статті можуть бути визначені умови для здійснення цього права, умови, які вважаються такими, що дозволяють застосування недобровільних ліцензій або обов’язкового колективного управління.
3. Угода ТРІПС не містить окремих положень щодо визначення ефірного мовлення або права на ефірне мовлення. Вона лише зобов’язує членів СОТ дотримуватись inter alia Статті 11bis Бернської конвенції.
4. Те саме можна сказати і про ДАП. Однак він також посилається на Статтю 11bis у своїй Статті 8 про «Право на розповсюдження серед широкої публіки» – просто підтверджуючи, що положення про таке широке право не завдає шкоди застосуванню тих положень Бернської конвенції, які передбачають право на повідомлення до загального відома певних категорій творів. у певних формах – включаючи Статтю 11bis. Це посилання підтверджує тлумачення, згадане вище у пункті 2, щодо того, що ефірне мовлення є однією з форм доведення до загального відома.
5. Стаття 3(f) Римської конвенції містить чітке визначення, яке звучить так: «ефірне мовлення» означає передачу бездротовими засобами звуків або зображень і звуків для приймання публікою». Слід зазначити, що вираз «передача [...] приймання публікою» є неточним. Для того, щоб кваліфікувати передачу як «ефірне мовлення» не обов’язково, щоб її прийом був «публічним» – тобто, щоб він відбувався у присутності групи людей, яка відповідає поняттю «публіка», або щонайменше у відкритому для публіки місці. Вона має просто відповідати концепції «повідомлення до загального відома» у тому значенні, яке застосовується у Бернській конвенції та ДАП; тобто вона має бути передана публіці для приймання (для прийому публікою). Ефірне мовлення завершується повідомленням публіці для такого прийому; фактичний прийом перестав бути умовою його завершення. У силу Статті 7(1)(а) Римської конвенції охорона, що надається виконавцям, включає «можливість запобігати» ефірному мовленню їхніх живих виконань без їхньої згоди. Про право на винагороду виконавців та/або виробників фонограм щодо ефірного мовлення фонограм, опублікованих у комерційних цілях, див. «права за Статтею 12».
6. На міжнародному рівні, найсучасніше визначення «ефірного мовлення» міститься в Статті 2(f) ДВФ (яке, проте, «успадкувало» від Римської конвенції вираз «передача [...] для приймання публікою», що вводить в оману). Вона говорить: «“ефірне мовлення” означає передачу засобами недротового зв’язку звуків або зображень і звуків, або їх відтворень для приймання публікою; така передача через супутник, також є "ефірним мовленням"; передача кодованих сигналів є “ефірним мовленням”, якщо засоби декодування надаються публіці організацією мовлення або за її згодою». ДВФ також надає права типу «прав за Статтею 12» (див. Статтю 15) з деякими відмінностями, а щодо ефірного мовлення незаписаних фонограм він надає скорше виключні права, а не «можливість перешкоджати» (див. Статтю 6 ДВФ).
Організація ефірного мовлення
[Broadcasting organization]
1. Єдина категорія із трьох груп бенефіціарів Римської конвенції (дві інші – це виконавці та виробники фонограм), для якої в Конвенції немає визначення. Проте значення терміна здається очевидним; воно може бути виведене з концепції «ефірного мовлення»: радіо та/або телевізійна організація, яка передає в ефір твори та об’єкти суміжних прав. Це неявно включає і діяльність, необхідну для підготовки передачі ефірного мовлення; а саме підготовку програми, яка передаватиметься в ефір, та її календарне планування. З іншого боку, концепція не включає такі організації, які просто ретранслюють таким чином підготовлену, заплановану та передану в ефір програму організації ефірного мовлення.
2. Загальний Звіт Римської Дипломатичної конференції 1961 року, яка ухвалила Римську конвенцію, містить таке роз’яснення поняття «організація ефірного мовлення»: «якщо технічне обладнання в Договірній Державі належить поштовому відомству, але те, що подається в передавач, підготовлено та представлено такими організаціями як Французьке Радіо та Телемовлення (Radiodiffusion-télévision française) або Британська корпорація ефірного мовлення (British Broadcasting Corporation), останні, а не поштове відомство повинні вважатися організацією ефірного мовлення. Більше того, якщо ця програма спонсорована рекламодавцем або заздалегідь записана незалежним продюсером телевізійних фільмів і передається такими організаціями, як компанія ефірного мовлення США Columbia Broadcasting System, остання, а не спонсор або незалежний продюсер, повинні вважатися організаціями ефірного мовлення».
Брюссельська конвенція
[Brussels Convention]
Інша назва «Супутникової конвенції».
Трансляція по кабелю
[Cablecast]
Програма, що передається за допомогою кабельного мовлення.
Кабельне мовлення
[Cablecasting]
Доведення до загального відома програми кабельного походження. Передача по кабелю зашифрованих сигналів, що несуть програму кабельного походження, є «кабельним мовленням», якщо засоби для дешифрування надаються публіці організацією кабельного мовлення або за її згодою. «Кабельне мовлення» не повинно розумітися як таке, що включає доведення до загального відома за допомогою передачі інтерактивним способом через комп’ютерні мережі.
Організація кабельного мовлення
[Cablecasting organization]
1. Організація, яка доводить до загального відома програми кабельного походження. Сюди входить також діяльність, необхідна для такого доведення; тобто підготовка та планування програми, яка має бути доведена да публіки. З іншого боку, це поняття не включає такі організації, які просто ретранслюють програми організацій ефірного мовлення та/або кабельного мовлення.
2. Нині немає міжнародного договору про охорону прав організацій кабельного мовлення. Деякі національні закони, однак, прирівняли кабельне мовлення до ефірного мовлення та надають організаціям кабельного мовлення такі ж суміжні права, що й організаціям ефірного мовлення.
Програма кабельного походження
[Cable-originated program]
1. Програма, що доводиться до загального відома по кабелю (проводу), якщо те, що сповіщується, не є програмою організації ефірного мовлення, що повторно передається одночасно з початковою передачею ефірного мовлення і без змін (оскільки тоді це програма не «кабельного походження», а походить від ефірного мовлення).
2. Програми кабельного походження (що доводиться до загального відома по кабелю) включають: (i) власні програми організацій кабельного мовлення; (ii) програми організацій ефірного мовлення, що не передаються [повторно] одночасно, а спочатку записані, а потім передані; та (iii) програми організацій ефірного мовлення, що передаються [повторно] одночасно з початковим ефірним мовленням, але зі змінами (наприклад, субтитрами або одночасним усним перекладом).
3. Доведення до загального відома програм кабельного походження охоплюється виключними правами на передачу до загального відома, передбаченими Бернською конвенцією щодо передач до загального відома виконань драматичних, музично-драматичних та музичних творів (Стаття 11(1)(ii)), публічного читання літературних творів (Стаття 11ter(1)(ii)) та аудіовізуальних творів (Стаття 11(1)(ii) та 11bis(1)).
Кабельна ретрансляція
[Cable retransmission]
Передача публіці по кабелю (проводу) передачі ефірного мовлення, кабельного мовлення (або мережевого мовлення) іншої організації ефірного, кабельного (або мережевого) мовлення. (Посилання на передачу «мережевого» мовлення і «мережеве мовлення» знаходяться в дужках через сутність цих категорій, що все ще обговорюється на момент завершення Глосарія (див. «мережеве мовлення»).
Теорія пирога
[Cake theory]
1. Належить до переконання в тому, що визнання нових прав – зазвичай нових суміжних прав – щодо того ж типу творів культури або інформаційних продуктів або послуг може призвести, а в загальному випадку і призводить до перерозподілу наявних фінансових ресурсів, таким чином, що ті, хто користувався майновими правами щодо даних продуктів чи послуг, отримають менше внаслідок зобов’язання виробників або користувачів продуктів чи послуг платити також з тих самих джерел винагороду володільцям нововизнаних прав (тобто «пиріг» не стає більше, єдиним рішенням є нарізати його по-іншому).
2. Два зауваження є необхідними щодо цієї «теорії». По-перше, якщо це лише теорія і вона не відображає дійсність, її використання взагалі не виправдане. Однак видається, що явище, до якого належить цей вислів, у деяких випадках виявляється вірним, принаймні частково, оскільки, навіть, якщо фінансові ресурси можуть бути збільшені, це не може бути зроблено настільки, що дозволить уникнути принаймні їх часткового тимчасового перерозподілу, що може негативно вплинути на інтереси тих, хто вже користувався майновими правами щодо даних продуктів або послуг. По-друге, навіть, у останньому випадку опис цих фактів є недостатньою підставою для заперечення визнання деяких прав, якщо таке визнання є питанням справедливості та тверезої соціальної політики.
Кешування
[Caching]
1. Послуга, що надається провайдером послуг, що включає автоматичне проміжне та тимчасове зберігання творів або об’єктів суміжних прав в електронній (комп’ютерній) пам’яті, що здійснюється з єдиною метою зробити більш ефективним подальшу їх передачу одержувачам послуги.
2 Про відповідальність провайдерів послуг за кешування див. «провайдери послуг, відповідальність ~ »
Централізоване управління / централізоване ліцензування авторського права і суміжних прав
[Central management / central licensing of copyright and related rights]
Іноді використовуються як синоніми «спільного управління авторського права та суміжних прав», «агентство з очищення прав / центр» та/або «єдине вікно».
Персонажі
[Characters]
Ідентифіковані особи або інші фігури літературних або художніх творів, які, якщо вони є суттєвими елементами такого твору, при явно ідентифікованій ідентичності та специфічних оригінальних ознаках, повинні охоронятися авторським правом як такі. Деякі національні закони містять роз’яснення з цього приводу.
Хореографічний твір
[Choreographic work]
1. Категорія творів, згаданих у переліку, що не є вичерпним, літературних і художніх творів у Статті 2(1) Бернської конвенції, що складаються з низки кроків і рухів, у загальному випадку у формі танців у балеті і, зазвичай, але не обов’язково, що включають вираження драматичних елементів та супроводжуються музикою.
2. Деякі національні закони охороняють хореографічні твори, лише якщо вони були записані в певній матеріальній формі за допомогою особливої техніки нотації (такої, як нотація Лабана) або шляхом аудіовізуального запису (умова охорони авторського права, застосування якої дозволено Статтею 2(2) Бернської конвенції).
Кінематографічна переробка
[Cinematographic adaptation]
Див. «аудіовізуальна переробка».
Кінематографічний твір
[Cinematographic work]
1. У вузькому сенсі це твір, створений шляхом використання особливої технології, а саме кінематографії, що означає запис ряду зв’язаних між собою зображень із супроводженням звуку або без нього на целулоїдній стрічці (або іншому аналогічному носії), які можуть бути зроблені видимими, і якщо вони супроводжуються звуками, можуть бути зроблені чутними, за допомогою відповідного пристрою, створюючи ефект руху (звідси вираз «зображення, що рухається» [“motion picture”]).
2. При використанні в положеннях Бернської конвенції під цим розуміються не тільки кінематографічні твори у вузькому розумінні, згаданому в пункті 1, а й ширша категорія, зазначена у переліку, що не є вичерпним, літературних та художніх творів у Статті 2(1) Бернської конвенції як «кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії». Це відповідає поняттю «аудіовізуальних творів».
Обхід (технічні засоби захисту)
[Circumvention (of a technological protection measure)]
Ухилення, обхід, усунення, деактивація чи інше порушення технічних засобів захисту. Про зобов’язання Договірних Сторін ДАП та ДВФ передбачати відповідну правову охорону та ефективні засоби правового захисту від проявів такого обходу див. «технічні засоби захисту».
Вимога визнання авторства; право на ~
[Claim authorship of a work; right to ~ ]
1. Вимога визнання авторства на твір. У загальному випадку включає вимогу, щоб ім’я автора було вказано на примірниках або у зв’язку з будь-яким публічним використанням твору, якщо тільки це не є неможливим або нерозумним за певних обставин.
2. Право вимагати визнання авторства на твір є одним із особистих немайнових прав, відповідно до Статті 6bis Бернської конвенції.
Вимога бути визнаним як виконавець виконання; право на ~
[Claiming to be identified as the performer of a performance; right to ~ ]
Право вимагати бути визнаними як виконавці своїх виконань є особистим немайновим правом виконавців, визнаним Статтею 5 ДВФ аналогічно праву вимагати визнання авторства на твір. Пункт (1) цієї статті чітко передбачає, що це право не поширюється на ті випадки, коли «ненадання такого права продиктоване характером використання виконання».
Кодування
[Coding]
Див. «шифрування / шифрування».
Організація зі збору / товариство
[Collecting organization / society]
1. У широкому і такому, що найчастіше розуміється, сенсі, це синонім «організації управління на колективній основі» і «авторського товариства». Вживання у тому сенсі є неправильним, оскільки збирання винагороди це лише одне із завдань таких організацій; зокрема, розподіл винагороди та передача її правоволодільцям, що надаються організацією, є щонайменше таким же важливим завданням.
2. У більш вузькому значенні це організація (може бути також урядовою організацією), яка здійснює лише завдання збору винагороди, яка потім передається організаціям управління на колективній основі та/або іншим організаціям спільного управління для розподілу між правоволодільцями.
Збірник / компіляція (творів / даних)
[Collection / compilation (of works / data)]
1. Ці два терміни використовуються як синоніми у міжнародних нормах з авторського права. Збірник або компіляція творів, даних або інших матеріалів у будь-якій формі охороняються як твір, якщо за підбором або розташуванням вмісту вони являють собою інтелектуальне творіння (з цих двох термінів «збірка» здається, відноситься, перш за все, до етапу відбору, тоді як «компіляція», здається, більш чітко охоплює як вибір, так і розташування вмісту).
2. Безвідносно деталей відповідних положень такі збірники / компіляції охороняються Бернською конвенцією, Угодою ТРІПС та ДАП.
– Стаття 2(5) Бернської конвенції передбачає таке: «Збірники літературних і художніх творів, наприклад енциклопедії та антології, що являють собою за добором і розміщенням матеріалів результат інтелектуальної творчості, охороняються як такі, без шкоди правам авторів кожного з творів, що становить частину таких збірників». У цьому положенні союз «і» має характер «і/або»; інакше бути не може, оскільки якщо є одна причина, через яку якийсь твір – включаючи будь-яку збірку / компіляцію – є результатом інтелектуальної творчості, цього достатньо; в іншій причині немає потреби. Так, якщо збірка / компіляція є результатом інтелектуальної творчості тільки за підбором або лише за розташуванням матеріалів, вони охороняються, хоча і не за допомогою Статті 2(5), а за допомогою загального положення Статті 2(1) Бернської конвенції, згідно з яким будь-який твір у галузі літератури, науки і мистецтва, що кваліфікується як результат інтелектуальної творчості, охороняється авторським правом. Збірники / компіляції даних та інших матеріалів, що не підходять для охорони авторським правом, не охороняються за допомогою Статті 2(5), але оскільки підставою для охорони збірників / компіляцій є оригінальний характер підбору або розташування їх змісту, такі збірники / компіляції як продукція галузі літератури та мистецтва, що утворює інтелектуальні твори, повинні охоронятися за допомогою загального положення Статті 2(1) Бернської конвенції.
– Стаття 10.2 Угоди ТРІПС та Стаття 5 ДАП містять аналогічні положення. Вони говорять (відмінності зазначені одна після іншої у квадратних дужках): «Компіляції даних або іншої інформації, [як у машиночитаній, так і в іншій формі] [у будь-якій формі], які за підбором або розташуванням змісту є результатом інтелектуальної творчості, [повинні охоронятися] [охороняються] як такі. Така охорона, [яка] не поширюється на самі дані або інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних або інформації, що міститься в компіляції». Назви обох статей вводять в оману, оскільки в обох випадках відносяться тільки до «Компіляцій даних», а сутність назви Статті 5 ДАП, що вводить в оману, ще більш посилена тим, що словосполучення «Бази даних» додано в дужках. Це вводить в оману, оскільки ці положення охоплюють не лише оригінальні бази даних, а й оригінальні збірники / компіляції творів та інших матеріалів.
[Офіційні українські переклади Статті 10.2 Угоди ТРІПС та Статті 5 ДАП відрізняються, не дивлячись на подібність англомовних оригіналів.]
3. Див. також «дані; база даних».
Колективне управління авторським правом та суміжними правами
[Collective administration of copyright and related rights]
Синонім «управління авторським правом та суміжними правами на колективній основі».
Управління авторським правом та суміжними правами на колективній основі
[Collective management of copyright and related rights]
Спосіб здійснення авторського права та суміжних прав, коли здійснення прав в індивідуальному порядку неможливе або вкрай утруднене. Відповідні правоволодільці дозволяють організації здійснювати їхні права від їх імені; а саме надавати ліцензії, контролювати використання, збирати відповідну винагороду та розподіляти та передавати цю винагороду тим, кому належить. Традиційне розуміння цього терміну передбачає також, що фактично колектив авторів, виконавців та правоволодільців управляє відповідними правами через створені ними відповідні органи та адміністративні підрозділи. У разі такого управління на колективній основі зазвичай користувачам надаються загальні ліцензії, встановлюються єдині тарифи та правила розподілу, а із зібраної винагороди робляться відрахування не лише на адміністративні витрати, а й на культурні та соціальні. Однак цей термін також часто використовується для всіх спільних форм здійснення прав, коли ліцензії можна отримати з одного джерела (а не в індивідуальному порядку). Див. також «спільне управління авторським правом та суміжними правами».
Організація управління на колективній основі
[Collective management organization]
Організація, яка здійснює управління авторським правом та суміжними правами на колективній основі.
Колективний твір
[Collective work]
1. Твір, створений шляхом включення до себе творів кількох авторів з ініціативи та під відповідальність фізичної чи юридичної особи, яка публікує цей твір під своїм ім’ям (і яка потім стає первинним володільцем авторського права), у якому внесений вклад кожного – через велике число учасників чи непрямий характер вкладу – об’єднується з іншими у єдиний цілий твір так, що неможливо або дуже важко ідентифікувати індивідуальні твори та їх авторів.
2. У деяких національних законах термін «колективний твір» використовується як синонім «збірника творів».
Твір, створений на замовлення
[Commissioned work]
Твір, створення якого замовлено фізичною або юридичною особою відповідно до договору, укладеного з автором. Відповідно до деяких національних законів володіння авторським правом на твори, створені на замовлення, регулюється аналогічно володінню авторським правом на твори, створені за наймом (див., зокрема, «твір, створений за наймом»).
Теорія передачі інформації (повідомлення)
[Communication theory]
1. Посилання те що, що є не просто теорією, а скоріш описом природи ефірного мовлення; а саме те, що поняття ефірного мовлення не повинно зводитись до моменту випромінювання сигналів, що несуть програму мовлення; це процес повідомлення, який починається з випромінювання таких сигналів, а закінчується лише тоді, коли програма, яку вони переносять, стає доступною (тобто повідомляється) до загального відома (фактичний прийом програми, однак, не є умовою завершення ефірного мовлення). Таке тлумачення є особливо важливим у разі прямого ефірного мовлення за допомогою супутника, коли це означає, що дія із здійснення ефірного мовлення починається в момент випромінювання («введення» [“injection”]) програми на супутник, але воно також включає такі етапи процесу повідомлення, як передача на орбіту і передача на землю, воно завершується тільки тоді, коли програма фактично повідомлена до загального відома (стала доступною для прийому) у зоні обслуговування супутника (фактичний прийом не є умовою завершення дії).
2. Ця «теорія» (або точніше, це опис наявної правової ситуації) підтверджується Статтею 11bis(1) Бернської конвенції, згідно з якою «ефірне мовлення» це форма [бездротового] «повідомлення до загального відома». Звісно ж, це також відповідає визначенням «ефірного мовлення» у Статті 3(f) Римської конвенції та Статті 2(f) ДВФ, кожна з яких говорить про «передачу» (яка обов’язково є технологічним процесом з однієї точки будь-куди ще), а не про «випромінювання» (яке передбачає дію, прив’язану до однієї точці у просторі і до моменту у часі).
3. Протилежною теорією є «теорія випромінювання».
Повідомлення до загального відома за допомогою кабелю (дроту)
[Communication to the public by cable (wire)]
Див. «кабельне мовлення» та «повідомлення до загального відома».
Повідомлення до загального відома; право на ~
[Communication to the public, right of ~ ]
1. У вузькому значенні, так як це застосовується в Бернській конвенції, це означає передачу по проводах або засобами бездротового зв’язку зображень або звуків, або того й іншого, що відносяться до твору або об’єкта суміжних прав, що уможливлює сприйняття зображень та/або звуків особами поза звичайним колом сім’ї та найближчим соціальним оточенням сім’ї в місці чи місцях, відстань до яких від місця, в якому починається передача, така, що без передачі зображення чи звуків або й те, й інше не сприйматимуться у зазначеному місці чи місцях незалежно від того, чи можуть вказані особи сприймати зображення та/або звуки в тому самому місці і в один і той же час або в різних місцях і в різний час. Фактичний прийом переданої програми, як правило, не є умовою для завершення такої дії та не є її частиною. Бернська конвенція передбачає таке право на повідомлення до загального відома щодо публічного виконання драматичних, музично-драматичних та музичних творів (Стаття 11(1)(ii)), публічного читання літературних творів (Стаття 11ter(1)(ii)) та аудіовізуальних творів (Стаття 14(1)(ii) і 14bis(1)). Концепція «повідомлення до загального відома» згідно з Бернською конвенцією також поширюється на ефірне мовлення, але в силу Статті 11bis до нього відноситься спеціальне право на ефірне мовлення.
2. ДАП прийняв цю концепцію, але також розширив її шляхом згадування – у Статті 8 – (інтерактивного) «доведення до загального відома» як такого, що підпадає під неї.
3. Щодо суміжних прав, згідно з Римською конвенцією, поняття «повідомлення до загального відома» є в певному відношенні більш вузьким, а в іншому відношенні ширшим, ніж відповідно до Бернської конвенції. Вужчим через те, що ефірне мовлення розглядається як окрема категорія (це видно з таких виразів, як «ефірне мовлення та повідомлення до загального відома [публічне сповіщення]» (див. Статтю 7.1(а)) (що, однак, не змінює того факту, що ефірне мовлення є особливою – бездротовою – формою повідомлення до загального відома). В іншому відношенні поняття «повідомлення до загального відома» згідно з Римською конвенцією є більш широким, оскільки воно включає не тільки повідомлення до загального відома в місці, відмінному від того, звідки походить повідомлення, але також і повідомлення до загального відома фонограми або передачі ефірного мовлення у присутності публіки або щонайменше у місці, відкритому для публіки. Відповідно до Статті 7(1)(а) Конвенції охорона виконавців включає можливість запобігати сповіщенню до загального відома їх незаписаних виконань без їх згоди. Про право на винагороду виконавців та/або виробників фонограм щодо повідомлення до загального відома фонограм, опублікованих у комерційних цілях, див. «права за Статтею 12». Відповідно до Статті 13(d) організації ефірного мовлення також мають право дозволяти або забороняти «повідомлення до загального відома [публічне сповіщення] своїх телевізійних передач, якщо таке повідомлення здійснюється в місцях, доступних для публіки за вхідну плату» (проте для здійснення цього права можуть бути визначені умови і навіть може бути зроблено застереження щодо його застосування).
4. ДВФ пропонує точне визначення «повідомлення до загального відома» у Статті 2(g): «“повідомлення до загального відома” виконання або фонограми означає передачу для публіки будь-яким засобом, крім ефірного мовлення, звуків виконання або звуків або відтворень звуків, записаних на фонограму. Для цілей Статті 15 [що надає права, аналогічні передбаченим Статтею 12 Римської конвенції] “повідомлення до загального відома” включає доведення звуків або відтворень звуків, записаних на фонограму, до слухового сприйняття публікою». Це показує, що ДВФ прийняв ту ж концепцію як і Римська конвенція (а також пояснює, що основна сутність ефірного мовлення це також повідомлення до загального відома). ДВФ не слідує ДАП у розширенні поняття «повідомлення до загального відома» на (інтерактивне) «доведення до загального відома»; він надає – у Статтях 10 та 14 – окремі виключні права виконавцям та виробникам фонограм дозволяти таке «доведення».
Порівняння строків
[Comparison of terms]
Посилання на виняток із зобов’язання надавати національний режим. Відповідно до Статті 7(8) Бернської конвенції строк [термін] охорони, що надається країною, в якій вимагається охорона, не перевищує строк [термін] охорони, встановлений у країні походження твору, якщо законодавством країни, в якій вимагається охорона, не передбачено інше. На основі цього положення відбувається «порівняння термінів».
Компіляція
[Compilation]
Див. «збірник / компіляція (творів / даних)»
Примусова ліцензія
[Compulsory license]
1. Обмеження прав володільців авторського права та/або суміжних прав, суть якого полягає в тому, що від володільця права не залежить, чи надається дозвіл на здійснення дій, передбачених цим правом. Як видно з назви цієї «ліцензії», вона надається у примусовому порядку правоволодільцем або замість нього організацією колективного управління чи компетентним відомством. Вона відрізняється від ліцензії згідно із законом, у разі якої користувачі навіть не повинні подавати запит на отримання ліцензії; закон прямо дозволяє це використання і за нього тільки має бути виплачена винагорода (загалом також встановлена законом або компетентним відомством). Бернська конвенція передбачає можливість таких ліцензій у Статті 11bis(2) щодо ефірного мовлення та деяких пов’язаних з ним дій, у Статті 13 щодо записів музичних творів, а у Додатковому розділі щодо перекладу та відтворення творів для певних цілей, в основному для використання у школах, університетах або з метою досліджень у країнах, що розвиваються.
2. Див. також «винятки та обмеження».
Твір, створений за допомогою комп’ютера
[Computer-assisted work]
Твір, для створення якого як допомогу автор використовує комп’ютер і відповідні комп’ютерні програми (наприклад, у разі музичного твору, створеного за допомогою комп’ютера, для створення та підбору варіантів, з яких композитор потім вибирає один або більше для свого твору).
Твір, згенерований комп’ютером
[Computer-generated work]
Синонім «твору, виготовленого комп’ютером».
Комп’ютерна програма
[Computer program]
1. Набір інструкцій, виражених в словах, кодах, схемах або в будь-який інший формі, який може, будучи виражений у машиночитаємій формі, привести «комп’ютер» – електронний або інший подібний пристрій, що має можливість обробки інформації – у дію для виконання певного завдання або досягнення певного результату. (Вищезазначене взято з визначення, включеного в Типові положення ВОІВ щодо охорони комп’ютерного програмного забезпечення, прийняті у 1978 р. [Model provisions on the protection of computer software, WIPO publication No.814(E)]. У той час, як Типові положення зараз повністю застаріли, це визначення все ще має силу).
2. Спочатку Угода ТРІПС роз’яснила у Статті 10.1, що «Комп’ютерні програми у вихідному або об’єктному коді захищаються як літературні твори за Бернською Конвенцією (1971)»; потім те саме зробив і ДАП у Статті 4, з деякими відмінностями у формулюванні: «Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні Статті 2 Бернської конвенції. Така охорона застосовується до комп’ютерних програм незалежно від способу або форми їх вираження».
Твір, виготовлений комп’ютером
[Computer-produced work]
Твір, зроблений за допомогою комп’ютера, якщо творчий внесок людей настільки непрямий та окремі вклади настільки злилися в єдиний цілий твір, що важко чи неможливо приписати авторство щодо таких вкладів. Національні законодавства, що містять спеціальні положення про твори, виготовлені комп’ютером, загалом передбачають, що первинним володільцем авторського права є фізична чи юридична особа, яка організувала створення твору.
Комп’ютерне програмне забезпечення
[Computer software]
Значення цього виразу недостатньо визначене та використовується не однаково. До початку дивовижного розвитку цифрових технологій іноді його використовували як своєрідний синонім комп’ютерних програм, а іноді позначали все, що може входити до складу комп’ютерів у машиночитаємій формі. На той час це в основному означало поширення концепції на бази даних і перші простіші відеоігри. З новим, надзвичайно широким використанням цифрових технологій, це друге значення стало настільки широким, що втратило свою цінність як terminus technicus. Вираз – навіть більше, ніж раніше – не можна вважати достатньо стабільним і точним терміном і навряд чи можна вважати релевантним з точки зору міжнародних норм авторського права.
Шкода (без ~ нормальному використанню творів чи об’єктів суміжних прав)
[Conflict (no ~ with a normal exploitation of works or objects of related rights)]
Див. «триступеневий тест». [див. Стаття 9(2) Бернської конвенції, Стаття 13 Угоди ТРІПС, Стаття 10 ДАП та Стаття 16 ДВФ].
Згода
[Consent]
Синонім «дозвіл».
Контент; провайдер ~
[Content; ~ provider]
1. З безлічі альтернативних – загальних та спеціальних – значень особливо релевантним є таке, що відноситься до того, що міститься на веб-сайтах та в повідомленнях через інтерактивні комп’ютерні мережі. Простіше кажучи, це зміст, який робить носіїв змісту, будь-які веб-сайти, якісь повідомлення наповненими сенсом. Цей термін має недолік, який полягає в тому, що він ще більш розпливчастий, ніж вираз «програмне забезпечення». Він змішує разом речі, які не мають нічого спільного; він включає твори та інші об’єкти, що охороняються в невизначену і надзвичайно широку категорію з численним іншим «змістом» – об’єктами, які не охороняються – і цілком правильно – правами інтелектуальної власності. Це може призвести до деяких мало продуманих ідей і теорій, відповідно до яких усім видам «контенту» має бути надано однаковий статус і режим, і існує небезпека зниження поваги та – як можливий результат – правового статусу творів та об’єктів суміжних прав. Контент є абсолютно недоречним терміном з погляду питання про те, що потрібно охороняти і як, питання, на яке можна відповісти обґрунтовано, тільки якщо спочатку роз’яснити, який вид «контенту» та як використовується.
2. Термін «провайдер контенту» у контексті того, що міститься на веб-сайтах та в повідомленнях через інтерактивні комп’ютерні мережі, стосується тих, хто надає «контент» у тому сенсі, що згадується вище в пункті 1.
Сприяння в порушенні / відповідальність
[Contributory infringement / liability]
1. Сприяння в порушенні має місце, коли будь-хто, знаючи про правопорушну діяльність, спонукає, спричиняє або матеріально сприяє правопорушній діяльності іншої особи.
2. Відповідальність за сприяння в порушенні заснована на зв’язку з правопорушними діями.
Копія (примірник)
[Copy]
Результат відтворення твору чи об’єкта суміжних прав. Може бути постійним або тимчасовим / минущим; може бути матеріальним чи нематеріальним; може сприйматися безпосередньо людьми або лише за допомогою відповідного обладнання; і в принципі може існувати у будь-якій формі та у будь-який спосіб.
Копіювання
[Copying]
Синонім «відтворення».
Система керування копіями
[Copy-management system]
Електронна система (пристрій, електронний код тощо), що застосовується для обмеження відтворення творів та/або об’єктів суміжних прав або щонайменше для серйозного погіршення якості копій, що виготовляються понад певну кількість (зазвичай єдина копія), така, як Система керування послідовним копіюванням (SCMS). Це засіб технічного захисту.
Система захисту від копіювання
[Copy-protection system]
Засіб технічного захисту, що застосовується для того, щоб запобігти виготовленню копії твору чи об’єкта суміжних прав.
Права, пов’язані з копіюванням
[Copy-related rights]
1. Одна з трьох основних категорій майнових прав у рамках авторського права та суміжних прав (поряд з правами, не пов’язаними з копіюванням, та правами на перетворення). Термін передбачає такі права, які стосуються виготовлення та розповсюдження примірників, зокрема, право на відтворення, право на прокат та право надавати у тимчасове користування.
2. Про згладжування кордону між правами, пов’язаними з копіюванням та правами, не пов’язаними з копіюванням, див. «доведення до загального відома; право на ~» та «парасолькове рішення».
Авторське право
[Copyright]
Відповідно до свого основного значення – у якому він використовується у Бернській конвенції, Угоді ТРІПС та ДАП – це англійський термін для прав на літературні та художні твори. У країнах, що слідують традиціям загального права, часто використовують і у вузькому значенні (з певної точки зору), і у широкому значенні (з іншого погляду). У вузькому значенні він означає майнові права (і, оскільки Угода ТРІПС не охоплює особисті немайнові права, відповідно до Угоди ТРІПС цей термін обов’язково застосовується у такому вузькому значенні); а в широкому сенсі він означає, крім прав на літературні та художні твори, також, наприклад, права виробників фонограм, права організацій ефірного мовлення і, згідно з деякими національними законами, права на друкарське оформлення опублікованих видань.
Правоволоділець авторського права
[Copyright holder]
Синонім «володільця авторського права».
Закон про авторське право
[Copyright law]
Норми, що регулюють придбання, здійснення, охорону та забезпечення дотримання авторського права і суміжних прав. У вузькому значенні – у якому цей вислів використовується дуже рідко – означає лише норми, що регулюють придбання, здійснення, охорону та забезпечення дотримання авторського права.
Знак охорони авторського права
[Copyright notice]
1. Знак, що проставляється як формальна умова (формальна вимога) охорони або як інформація на примірниках опублікованого твору, на який заявлено авторське право. Такий знак зазвичай включає: (i) слово copyright або символ ©; (ii) рік першої публікації; та (iii) ім’я автора або володільця авторського права. Оскільки Стаття 5(2) Бернської конвенції забороняє будь-які формальності як умови для користування та здійснення прав, знак охорони не може вимагатись як така умова щодо творів, що охороняються відповідно до Конвенції.
2. Такий знак було запроваджено Всесвітньою конвенцією про авторське право 1952 року (ВКАП), Стаття III якої передбачає таке: «Будь-яка Договірна Держава, за внутрішнім законодавством якої неодмінною умовою охорони авторського права є дотримання формальностей, як-от: депонування примірників, реєстрація, застереження про збереження авторського права, нотаріальні посвідчення, сплата зборів, виготовлення або випуск у світ примірників твору на території цієї Держави, – має вважати ці вимоги виконаними щодо всіх творів, які охороняються на підставі цієї Конвенції, і які вперше випущені в світ поза територією цієї Держави і автори яких не є її громадянами, якщо, починаючи з першого випуску в світ цих творів, усі їхні примірники, випущені з дозволу автора або будь-якого іншого власника його прав, носитимуть знак “С” із зазначенням імені власника авторського права і року першого видання, цей знак, ім`я і рік випуску мають бути розташовані таким чином і на такому місці, які б ясно показували, що авторське право зберігається».
3. Хоча ВКАП застосовується лише в кількох країнах, використання вищеописаного знака охорони авторського права є загальною практикою – також і в країнах Бернського Союзу, у державах-членах Угоди ТРІПС та в країнах, що є Договірними Сторонами ДАП. Це викликано тим, що такий знак містить корисну інформацію про володіння правами та час першої публікації відповідного твору. Знаки охорони авторського права можуть також бути основою для спростованої презумпції щодо дійсності інформації, що міститься в них.
Авторського права володілець
[Copyright owner]
Див. «володілець авторського права» [owner of copyright].
Країна походження твору
[Country of origin of a work]
1. Відповідно до Статті 5(4) Бернської конвенції країною походження твору вважається: (a) для творів, вперше випущених у світ в будь-якій країні Союзу – ця країна; для творів, випущених у світ одночасно в кількох країнах Союзу, що надають різні терміни охорони, – та країна, законодавство якої встановлює найкоротший термін охорони; (b) для творів, випущених у світ одночасно в будь-якій країні, що не входить до Союзу, і в одній із країн Союзу, – ця остання країна; (c) для творів, не випущених у світ, або для творів, випущених у світ вперше в країні, що не входить до Союзу, без одночасного випуску в світ в будь-який країні Союзу, – та країна Союзу, громадянином якої є автор, за умови, що (i) відносно кінематографічних творів, виробник яких має свою штаб-квартиру або звичайне місце проживання в якій-небудь країні Союзу, країною походження є ця країна, і (ii) відносно творів архітектури, споруджених в будь-якій країні Союзу, або інших художніх творів, що є частиною будівлі чи іншої споруди, розташованої в будь-якій країні Союзу, країною походження є ця країна. Автори, які не є громадянами однієї з країн Союзу, але мають своє звичайне місце проживання в одній з таких країн, прирівнюються для цілей цієї Конвенції до громадян цієї країни (Стаття 3(2) Конвенції).
2. Відповідно до Статті 5(3) Бернської конвенції «охорона в країні походження регулюється внутрішнім законодавством», проте, «якщо автор не є громадянином країни походження твору [...] він користується в цій країні такими ж правами, як і автори – громадяни цієї країни». Для творів, що охороняються згідно з Конвенцією, в принципі застосовується не закон країни походження цих творів, а закон країни, в якій вимагають охорони, і ця охорона не залежить від існування охорони в країні походження. Проте в деяких випадках закон країни походження повинен братися до уваги (див. Статтю 2(7) про охорону творів прикладного мистецтва / промислових зразків; Статтю 7(8) про «порівняння строків»; Статтю 18(1) про застосування у часі («ретроактивності») Конвенції).
Країна, в якій вимагається охорона
[Country where protection is claimed]
Країна, в якій має бути надано захист авторського права або суміжних прав («lex loci protectionis» – законом того місця, в якому вимагається охорона) для певної дії, здійсненої щодо твору або об’єкта суміжних прав, що підлягає захисту відповідно до міжнародного договору.
Критерії надання охорони
[Criteria of eligibility for protection]
1. Критерії (такі, як країна громадянства автора чи іншого володільця авторського права чи володільця суміжних прав, чи країна першого опублікування), існування яких є умовою охорони твору чи об’єкта суміжних прав відповідно до міжнародних конвенцій та/або законів про авторське право.
2. Бернська конвенція встановила критерії для надання охорони творів у своїх Статтях 3 і 4; Римська конвенція встановила критерії для надання охорони щодо прав виконавців у своїй Статті 4; щодо прав виробників фонограм у Статтях 5 та 17; і щодо прав організацій ефірного мовлення у своїй Статті 6. Угода ТРІПС (Стаття 1.3), ДАП (Стаття 3) та ДВФ (Стаття 3) передбачають за допомогою посилання застосування критеріїв для надання охорони, встановлених у цих положеннях Бернської конвенції та Римської конвенції відповідно.
Відшкодування збитків
[Damages]
Грошова сума для компенсації збитків, завданих володільцеві авторського права або суміжних прав через порушення його прав. Угода ТРІПС передбачає, що судовий орган повинен мати право зобов’язати порушника відшкодувати правоволодільцеві збитки у сумі, достатній для компенсації збитків, якщо він знав або мав достатні підстави знати, що він чинить протиправні дії (Стаття 45.1). Згідно з Угодою, судовий орган також повинен мати право зобов’язати порушника відшкодувати правовласнику витрати, які можуть включати належний гонорар адвоката. Більше того, у відповідних випадках судовий орган може також наказати стягнути прибуток та/або сплатити попередньо встановлені збитки [pre-established damages] («встановлені законом збитки» [«statutory damages»]), навіть якщо порушник не знав або не мав достатніх підстав знати, що він чинить протиправні дії (Стаття 45.2).
Дані; база даних
[Data; database]
1. «Дані» складаються з фактичної інформації, яка як така не користується охороною інтелектуальної власності.
2. Компіляція / збірник даних охороняється авторським правом, якщо вона – за підбором або розташуванням даних є результатом інтелектуальної творчості. Початкове значення терміна – яке до певної міри досі превалює – охоплює те, що часто згадується як «електронна база даних»; тобто сукупність інформації (просто дані), розташування, зберігання та пошук якої здійснюється електронним чи аналогічним способом (зазвичай за допомогою комп’ютерів). Це значення було розширено у двох відносинах. По-перше, відповідно до деяких національних законів поняття бази даних перестало бути пов’язаним з використанням електронних та аналогічних способів, і було поширене на всі компіляції / збірники інформації (просто даних), незалежно від того, чи існують вони в друкованому вигляді, в електронному запам’ятовуючому пристрої або будь-якому іншому форматі. По-друге, відповідно до тих самих та/або інших національних законів, поняття «бази даних» також було поширене на всі компіляції / збірники, незалежно від того, містять вони лише твори, твори і просто дані або тільки просто дані, яке б значення не надавалося цьому терміну, бази даних охороняються згідно зі Статтею 2(1) та Статтею 2(5) Бернської конвенції, згідно зі Статтею 10.2 Угоди ТРІПС та згідно зі Статтею 5 ДАП як твори за умови, що вони є результатами інтелектуальної творчості з підбору або розташування їх змісту. Крім того, їх охорона не поширюється на просто дані або іншу інформацію, що в них міститься, і водночас їх охорона повинна здійснюватися без шкоди охороні включених до них творів та об’єктів суміжних прав.
3. Відповідно до певних національних законів, зокрема, у країнах Європейського Союзу, творці баз даних – незалежно від того, чи є їх бази даних результатами інтелектуальної творчості та, відповідно, охороняються авторським правом, користуються охороною суміжних прав.
Декодування; декодер
[Decoding; decoder]
Відповідно спосіб і пристрій, що використовуються для зняття або обходу кодування / зашифрування твору або об’єкта суміжних прав – є технічною мірою захисту – і, таким чином, для забезпечення їх сприйняття людьми, для відтворення та (подальшого) повідомлення до загального відома.
Декомпіляція
[Decompilation]
1. Спосіб перетворення комп’ютерної програми з коду (об’єктного коду), в якому вона не зрозуміла людям, в код (вихідний код), в якому вона зрозуміла щонайменше тим, хто навчений конкретній мові програмування.
2. За деяких особливих умов та за відповідних правових гарантій від можливості неправильного використання такого винятку, дедалі більше законів про авторське право роблять винятки для декомпіляції з виключних прав на відтворення та переробку, коли вона є необхідною для отримання інформації, що необхідна для забезпечення взаємодії незалежно створеної комп’ютерної програми з іншими комп’ютерними програмами.
Дешифрування; дешифрування
[Decrypting; decryption]
Синоніми «декодування», також «шифрування; шифрування».
Відрахування на культурні та/або соціальні потреби
[Deduction for cultural and/or social purposes]
Відрахування організацій з управління на колективній основі з винагороди, зібраної ними від імені володільців авторського права або суміжних прав, яких вони представляють, на цілі, відмінні від покриття фактичних витрат на колективне управління, і зокрема, на певні культурні потреби (такі, як сприяння національній творчій діяльності) та/або соціальні потреби (такі, як покриття витрат на медичне страхування та/або пенсійне забезпечення своїх членів). Оскільки такі відрахування робляться з належної правоволодільцям винагороди, вони є правомірними, лише якщо дозволені – безпосередньо чи через своїх представників – володільцями відповідних прав.
De minimis
Вилучення з латинського виразу «de minimis поn curat lex» – «суд не збирається через дрібниці», що означає, що закон не піклується про невеликі, незначні питання. Цей термін використаний в Угоді ТРІПС (Стаття 60), яка згадує «de minimis imports», тобто особисту кількість товарів некомерційного характеру в особистому багажі пасажирів, яку через свою незначність можна не враховувати і щодо якої можна не застосовувати заходи на кордоні, передбачені Статтями 51-59.
Похідний твір
[Derivative work]
1. У принципі цей термін відноситься до перекладів, переробок, аранжувань та аналогічних змін раніше існуючих творів, що охороняються відповідно до Статті 2(3) Бернської конвенції як такі без шкоди авторському праву на твори, що раніше існували.
2. Іноді цей термін використовується у ширшому значенні, поширюючись також на компіляції / збірки творів, що охороняються відповідно до Статті 2(5) Бернської конвенції (так само, як і відповідно до Статті 10.2 Угоди ТРІПС та Статті 5 ДАП).
Вторинний сигнал
[Derived signal]
Відповідно до Статті 1(v) Супутникової конвенції це «сигнал, що отримується шляхом перетворення технічних характеристик випромінюваного сигналу з проміжними записами або без них».
Зразок
[Design]
Див. «промисловий зразок».
Розроблена ідея
[Developed idea]
Див. «дихотомія ідея-вираз».
Цифровий порядок денний
[Digital agenda]
Ті питання, що розглядалися на Дипломатичній конференції 1996 року, що прийняла ДАП та ДВФ, а також під час підготовчої роботи до неї, які стосуються впливу цифрових технологій на авторське право та суміжні права. Сюди відносяться: (i) застосування права на відтворення у цифровому середовищі; (ii) право або права, які повинні застосовуватися для цифрової передачі / доставки; (iii) допустимі винятки та обмеження у цифровому середовищі; та (iv) зобов’язання щодо технічних заходів захисту та інформації про управління правами. У такому значенні цей вислів відрізняється від більш всеосяжного «Цифрового порядку денного ВОІВ», затвердженого Генеральною Асамблеєю у вересні 1999 р.
Цифровий формат / технологія
[Digital format / technology]
1. Цифровий формат твору або об’єкта суміжних прав, де прикметник «цифровий» утворено зі слова «цифра», означає, що твір чи об’єкт суміжних прав існує (записано та/або передано) у формі абстрактних чисельних значень (цифр), на сьогоднішній день зазвичай нулів і одиниць, у так званому «бінарному коді» (а не у формі фізичних величин, що безперервно змінюються; тобто в аналоговому форматі).
2. Цифрова технологія – це технологія, що використовується для запису, відтворення, розповсюдження та передачі творів та об’єктів суміжних прав у цифровому форматі.
3. Термін «цифровий формат» та «цифрова технологія» використовуються на противагу термінам «аналоговий формат» та «аналогова технологія».
Закон про авторське право в цифрову епоху (DMCA)
[Digital Millenium Copyright Act (DMCA)]
Закон про авторське право в цифрову епоху, що вносить зміни до Розділу 17 Зводу законів США (по суті закон про авторське право), прийнятий 28 жовтня 1998 р. Він включає inter alia «Закон 1998 про імплементацію договорів ВОІВ з авторського права і про виконання і фонограми» [“WIPO Copyright and Performances and Phonograms Treaties Implementation Act of 1998”] та «Закон про відповідальність за порушення авторського права в режимі он-лайн» [“Online Copyright Infringement Liability Act”], які відіграли вирішальну роль в адаптації закону США про авторське право до цифрового мережевого середовища.
Цифрова передача / доставка
[Digital transmission / delivery]
Дія, що охоплюється поняттям (інтерактивного) «доведення до загального відома».
Оцифрування / оцифрування
[Digitizing / digitization]
Перетворення творів або об’єктів суміжних прав з аналогового формату на цифровий формат. Це є відтворенням та охоплюється правом на відтворення.
Супутник прямого мовлення
[Direct broadcasting satellite]
1. Супутник, здатний передавати твори та об’єкти суміжних прав для безпосереднього прийому публікою. Супутникова конвенція не поширюється на охорону несучих програму сигналів, що передаються через такі супутники.
2. Супутники прямого мовлення традиційно відрізняються від супутників фіксованої служби [Fixed-service satellites, FSS], програми яких призначені не для прямого прийому публікою (але для передачі сигналу між організаціями мовлення або між організацією мовлення та кабельними мережами). Із збільшенням потужності супутників фіксованої служби їх програми все частіше стають доступними для прямого перегляду публікою, і, таким чином, з точки зору авторського права та суміжних прав, вони кваліфікуються як супутники прямого мовлення.
Оприлюднення; оприлюднений твір; право на оприлюднення
[Disclosure; disclosed work; right of disclosure]
1. Оприлюднення – це дія, яка вперше робить твір доступним для публіки. Перше опублікування творів є однією – але не єдиною можливою – формою оприлюднення, оскільки твори можуть бути також оприлюднені за допомогою дій, не пов’язаних з копіюванням, таких, як публічне виконання, ефірне мовлення або повідомлення до загального відома за допомогою кабелю (проводу).
2. Оприлюднені твори – це твори, які були оприлюднені таким чином. Винятки та обмеження щодо авторського права в принципі застосовуються лише у разі правомірно оприлюднених творів.
3. Згідно з деякими національними законами, «право на оприлюднення» є особистим немайновим правом. Визнання такого права не є обов’язком згідно з міжнародними нормами авторського права.
Показ / показ; право на публічний показ
[Displaying / display; right of public display]
1. Демонстрація / виставлення / експонування оригіналу або примірника твору у статичній (непослідовній) формі, безпосередньо чи опосередковано, тобто за допомогою слайда, кадру на екрані або будь-яким іншим аналогічним способом, або, у разі аудіовізуального твору, демонстрація окремих кадрів без дотримання їх послідовності.
2. Деякі національні закони надають виключне право на дозвіл публічного показу або публічного експонування творів мистецтва. Міжнародні норми авторського права не вимагають визнання таких прав.
3. Стаття 3(3) Бернської конвенції роз’яснює, що «показ твору мистецтва [...] не є випуском у світ [shall not constitute publication]».
Розповсюдження; право на ~ ; право на перше ~ ; ~ несучих програму сигналів; кабельне ~
[Distribution; right of ~ ; right of first ~ ; ~ of programme-carrying signals; cable ~ ]
1. Відповідно до першого основного значення терміну «розповсюдження» він належить до прав, пов’язаних із копіюванням. У ширшому розумінні це доведення до загального відома оригіналу чи примірника твору чи об’єкта суміжних прав: (i) шляхом продажу чи іншої передачі права власності; або (ii) прокату, надання у тимчасове користування або іншої передачі у володіння.
2. У вузькому розумінні це доведення до загального відома оригіналу або примірників твору чи об’єкта суміжних прав шляхом продажу чи іншої передачі права власності.
3. Відповідно до Статті 14(1)(i) Бернської конвенції «автори літературних та художніх творів мають виключне право дозволяти [...] розповсюдження [поширення] [...]» кінематографічних переробок або відтворень своїх творів (див. Статтю 14(1)(i)). В силу Статті 14bis(1) Конвенції володільці авторського права на кінематографічні твори мають таке ж право. Поняття «розповсюдження» [поширення], яке використовується в цих положеннях, означає «випуск в обіг» примірників; тобто перше поширення примірників творів (при якому право на розповсюдження може бути вичерпано). Неявне право на таке перше розповсюдження може бути виведено як невід’ємний наслідок із права на відтворення, передбаченого Статтею 9 Конвенції.
4. Римська конвенція не передбачає права на розповсюдження.
5. Фонограмна конвенція містить визначення «розповсюдження серед публіки» у Статті 1(d), яке означає «будь-який акт, за допомогою якого копії безпосередньо або опосередковано пропонуються публіці взагалі або будь-якої її частині». Конвенція не передбачає права на розповсюдження, але зобов’язує Договірні держави «охороняти інтереси виробників фонограм, які є громадянами інших країн-учасниць, від виробництва копій фонограм без згоди виробника і від ввозу таких копій кожного разу, коли згадані виробництво або ввіз здійснюється з метою їх розповсюдження серед публіки, а також від розповсюдження цих копій серед публіки».
6. Угода ТРІПС не передбачає права на розповсюдження, хоча вона передбачає право на прокат щодо певних категорій творів, право, яке може вважатися суб-правом загального права на розповсюдження (коли широке значення терміна «розповсюдження» використовується так, як це згадано вище в пункті 1).
7. І ДАП (Стаття 6), і ДВФ (Статті 8 та 12) передбачають виключне право дозволяти доведення до загального відома оригіналу та примірників творів, виконань, записаних у фонограми, фонограм за допомогою продажу чи іншої передачі права власності. Це право в офіційних заголовках цих статей називається як «право на розповсюдження». Питання вичерпання права, якщо таке існує, залишено для національного законодавства. Відповідно до двох договорів «розповсюдження» використовується у вузькому значенні цього терміну, як згадано вище, у пункті 2. Паралельно до цього права на розповсюдження два договори передбачають право на прокат у тих же випадках, що і Угода ТРІПС.
8. На рівні національного законодавства поняття «розповсюдження» має різні значення, або у широкому розумінні, або у вузькому, як зазначено вище у пунктах 1 та 2. Відповідно до цього, для досягнення результату, якого вимагають положення ДАП та ДВФ, згадані в попередньому пункті, використовуються два юридичні прийоми. Передбачено або право на перше розповсюдження (тобто право на розповсюдження, що відповідає вужчому поняттю «розповсюдження», згаданому вище, у пункті 2, яке вичерпує себе при першому продажу відповідних примірників) разом із правом на прокат, або надається загальне право на розповсюдження (що відповідає ширшому поняттю «розповсюдження», згаданому вище, у пункті 1), яке в принципі вичерпує себе при першому продажу відповідних примірників; однак за винятком прокату як підкатегорії розповсюдження у тих випадках, коли договори передбачають право на прокат.
9. Друге основне значення «розповсюдження» повністю відрізняється від вищезгаданого. Воно належить до прав, які пов’язані з копіюванням. Воно використовується в контексті виразів типу поширення несучих програму сигналів (як у термінології Супутникової конвенції, в якій у Статті 1(viii) «поширення» визначено як «дія, шляхом якої орган-розповсюджувач передає вторинні сигнали широкій публіці або будь-якій її частині») або «кабельного поширення» творів та об’єктів суміжних прав. Відповідно до цього значення «розповсюдження» є синонімом «передачі» та/або «повторної передачі».
Ретрансляційний супутник
[Distribution satellite]
Супутник фіксованої служби [Fixed-service satellite, FSS], що використовується для передачі сигналів, що несуть програму, наземним станціям або кабельним організаціям для подальшої передачі сигналів публіці.
Розповсюджувач вторинних сигналів
[Distributor of derived signals]
Відповідно до Статті 1(vii) Супутникової конвенції «фізична чи юридична особа, яка вирішує, чи має місце передача вторинних сигналів широкому загалу чи будь-якій її частині».
DMCA
Абревіатура Digital Millenium Copyright Act (Закон США про авторське право у цифрову епоху).
Надбання суспільства
[Domaine public]
Див. «суспільне надбання»
Суспільне надбання із виплатою
[Domain public payant]
Французький вираз – також використовується в такій формі в інших мовах – для творів або об’єктів суміжних прав, які перебувають у суспільному надбанні, щодо яких закони про авторське право деяких країн вимагають від тих, хто здійснює певні дії сплати певних сум. Ці суми у загальному випадку йдуть на культурні потреби, сприяння творчої діяльності та/або на соціальні потреби авторів.
Низхідна лінія
[Downlink]
Для супутників прямого мовлення це етап процесу сповіщення до загального відома між супутником і «зоною обслуговування супутника» (передача на землю).
Завантаження
[Downloading]
1. Пересилання творів або об’єктів суміжних прав із віддаленого комп’ютера – за допомогою цифрової передачі – на жорсткий диск комп’ютера клієнта (зазвичай персональний комп’ютер). Протилежність терміну «завантаження на віддалений комп’ютер» [uploading].
2. Це є дія з відтворення, що охоплюється правом на відтворення.
Droit de suite
Відповідний французький вислів, що означає «право перепродажу», яке часто використовується в інших мовах в оригінальному французькому варіанті.
Дублювання
[Dubbing]
1. Згідно з найбільш загальноприйнятим значенням терміна, це заміна мови в аудіовізуальному творі словами, що вимовляються іншою мовою.
2. Відповідно до ширшого значення терміна, це – додавання будь-яких видів звуків в аудіовізуальний твір – мови, музики, звукових ефектів тощо.
3. У Бернській конвенції цей термін використовується у своєму вузькому значенні, згаданому вище, у пункті 1. Відповідно до Статті 14bis(2)(b): «Проте в країнах Союзу, законодавство яких включає у число осіб, що мають авторське право на кінематографічні твори [також, як і інші аудіовізуальні твори] авторів, що зробили внесок у його створення, ці автори, якщо вони зобов’язалися зробити такий внесок, не вправі при відсутності будь-якої протилежної або особливої умови, заперечувати проти [...] дублювання його тексту». (Слід зазначити, що Стаття 14bis(3) містить винятки щодо цього положення).
Копія фонограми
[Duplicate (of a phonogram)]
Термін, що використовується у Фонограмній конвенції. У Статті 1(с) Конвенції «копія» визначена як «носій, який містить звуки, записані безпосередньо чи опосередковано з фонограми, і який втілює усю або значну частину звуків, записаних на цій фонограмі». Це синонім «примірника» та «відтворення».
Тривалість охорони
[Duration of protection]
Синонім терміна «строк охорони».
Майнові права
[Economic rights]
1. Виключні права володільців авторського права та суміжних прав надавати дозвіл на певні дії щодо своїх творів або об’єктів суміжних прав (у деяких випадках – наприклад, у разі прав виконавців – перешкоджати вчиненню таких дій без згоди володільців права) або щонайменше їх права на винагороду за такі дії.
2. Цей термін переважно використовується для того, щоб відмежувати ці права від іншого, окремого набору прав, а саме від особистих немайнових прав. Тому його використання необхідне насамперед щодо тих володільців авторського права та суміжних прав – а саме авторів і виконавців – які зазвичай також мають і особисті немайнові права.
Електронна комерція
[Electronic commerce]
1. Зазвичай під цим терміном розуміють комерційну діяльність, яка здійснюється через глобальну комп’ютерну мережу – Інтернет. Його класифікують по-різному, наприклад B2B (бізнес для бізнесу), B2C (бізнес для споживача), P2P (одноранговий: споживач – споживач), але дві найбільш фундаментальні категорії: опосередкована (або часткова) електронна комерція та пряма (або повноцінна) форми електронної комерції.
2. У разі опосередкованої електронної комерції велика кількість різних видів діяльності здійснюється через комп’ютерну мережу – такі, як реклама, маркетинг, пропозиція товарів, переговори та пов’язане з нею листування, укладання контрактів та переказ грошей – але самі товари не пересилаються через мережу; вони доставляються «традиційним» способом. Пряма електронна торгівля означає все це, а також включає якісно новий елемент, а саме те, що самі товари також доставляється через мережу. Для цього товари повинні існувати або бути переведені в цифровий формат. Оскільки переважна більшість творів та об’єктів суміжних прав існує у цифровому форматі або може бути переведена до нього, вони можуть бути предметами електронної комерції.
Електронна база даних
[Electronic database]
Див. «дані; база даних».
Теорія випромінювання
[Emission theory]
1. Теорія, відповідно до якої ефірне мовлення є ніщо інше, як випромінювання сигналів, а значить, воно повністю завершується в момент випромінювання програми. Ця теорія у разі прямого мовлення за допомогою супутників означає, що мовлення вважається завершеним в момент випромінювання («введення» [“injection”]) програми на супутник, а решта етапів процесу сповіщення – висхідна та низхідна лінії зв’язку до супутника та з нього, а також фактична передача програми (забезпечення її доступності для прийому) до загального відома публіки у «зоні обслуговування» супутника – не має значення.
2. Здається, що в міжнародних нормах авторського права та суміжних прав немає відповідної основи для такої теорії, оскільки згідно зі Статтею 11bis(l) Бернської конвенції «ефірне мовлення» це форма [бездротового] «сповіщення до загального відома», тоді як визначення «ефірного мовлення» у Статті 3(f) Римської конвенції та у Статті 2(f) ДВФ говорять про «передачу» (яка обов’язково є технологічним процесом з однієї точки кудись ще), а не про «випромінювання» (яке передбачає дію, прив’язану до однієї точки в просторі та до одного моменту у часі).
3. Протилежною «теорією» є «теорія передачі інформації (повідомлення)».
Випромінений сигнал
[Emitted signal]
Згідно зі Статтею 1(iv) Супутникової конвенції це «будь-який несучий програму сигнал, який йде на супутник або через нього».
Автор, який працює за наймом; твір, створений ~
[Employed author; work created by an ~ ]
1. Автор, який створює твір для роботодавця за договором найму. Відповідно до деяких національних законів про авторське право (зазвичай тих країн, які слідують традиції загального права) роботодавець є первинним володільцем майнових прав, тоді як відповідно до інших законів про авторське право (зазвичай тих країн, які слідують традиції цивільного права) всі права належать автору, що працює за наймом. У останньому випадку, однак, часто передбачено, що деякі майнові права вважаються переданими роботодавцю, якщо інше не передбачено договором.
2. Див. також «твір, створений за наймом».
Кодування
[Encoding]
Див. «шифрування / шифрування».
Шифрування; шифрування
[Encryption; encrypting]
Поміщення твору або об’єкта суміжних прав у цифровому форматі у секретний код (кодування), внаслідок чого він не може бути сприйнятий або, принаймні, стає нечитабельним або незрозумілим, без ключа до коду, необхідного для його дешифрування (декодування). Шифрування є технологічним заходом захисту.
Забезпечення дотримання авторського права та суміжних прав
[Enforcement of copyright and related rights]
1. Застосування судочинства, засобів правового захисту та законних заходів для запобігання та припинення порушень авторського права та суміжних прав, а також застосування санкцій та/або призначення покарання за подібні порушення.
2. Бернська конвенція містить лише кілька спеціальних положень щодо забезпечення або, принаймні, сприяння забезпеченню дотримання прав (таких, як Стаття 16 про контрафактні примірники та Стаття 15 про деякі презумпції, що служать основою для порушення судового переслідування у зв’язку з порушенням). Римська, Фонограмна і Супутникова конвенції не торкаються питань забезпечення.
3. Угода ТРІПС передбачає докладні зобов’язання щодо забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності (включаючи авторське право та суміжні права) у Частині III, що складається з п’яти розділів та 21 статті: Розділ 1: Загальні зобов’язання (Стаття 41); Розділ 2: Цивільно-правові та адміністративні процедури та ремедіуми (Статті 42-49); Розділ 3: Попередні заходи (Стаття 50); Розділ 4: Спеціальні вимоги щодо заходів на кордоні (Статті 51-60); Розділ 5: Кримінальні процедури (Стаття 61).
4. ДАП та ДВФ не містять докладних положень щодо забезпечення дотримання прав, але Стаття 14 ДАП та Стаття 23 ДВФ передбачають загальне зобов’язання, яке mutatis mutandis відповідає першому реченню Статті 41 Угоди ТРІПС про загальні зобов’язання щодо забезпечення. Вони кажуть: «Договірні Сторони забезпечать, щоб в їх законах були передбачені заходи щодо забезпечення прав, які дозволяють ефективно протидіяти будь-яким актам порушення прав, передбачених цим Договором, включаючи термінові засоби для запобігання порушень та засоби як стримуючий засіб від подальших порушень».
Користування авторським правом та суміжними правами
[Enjoyment of copyright and related rights]
Здатність отримувати вигоди від авторського права та суміжних прав.
Короткотерміновий запис / фіксація
[Ephemeral recording / fixation]
1. Запис або фіксація твору або об’єкта суміжних прав, здійснена організацією ефірного мовлення на обмежений період для подальшого ефірного мовлення тією ж організацією ефірного мовлення.
2. Відповідно до Статті 11bis(3) Бернської конвенції дозвіл, наданий на ефірне мовлення твору, якщо не встановлено інше, не включає дозволу на запис твору. Країни-учасниці Бернської конвенції, однак, можуть дозволити запис короткотермінового користування за умови, що вона здійснюється власними засобами організації ефірного мовлення та за умови, що такий запис короткострокового користування використовується лише для її власних передач. Дозволено також зберігання таких записів в офіційних архівах з огляду на їх виключно документальний характер. Стаття 15(1)(с) Римської конвенції дозволяє короткочасний запис об’єктів суміжних прав організаціями ефірного мовлення на аналогічних умовах.
Справедлива винагорода
[Equitable remuneration]
Винагорода за певні дії, здійснені щодо твору або об’єкта суміжних прав, у розмірі та у спосіб, що відповідають звичайним комерційним стандартам у разі дозволу на вчинення такої самої дії володільцем авторського права або суміжних прав. Така винагорода зазвичай сплачується, коли майнові права зводяться до права на винагороду (і, як правило, застосовуються на основі недобровільної ліцензії).
Винятки та обмеження
[Exceptions and limitations]
1. Бернська конвенція не використовує слів «винятки» [exceptions] та «обмеження» [limitations]. Не використовуються в ній і відповідні дієслова «виключати» [to except] і «обмежувати» [to limit]. Коли в ній дозволяється вільне використання, використовуються дієслова «дозволити» [to permit] або прикметник «допустимий» [permissible]; або використовуються складніші вирази типу «визначити умови, за яких» [to determine the conditions under which] дія «може» [may] бути здійснена, або «визначити правила для» [to determine the regulations for] здійснення дії. У положеннях, що дозволяють недобровільні ліцензії (i) один раз з’являється дієслово «дозволити» [to permit], і він розуміється як такий, що поширюється також і на можливість запровадження недобровільних ліцензій; (ii) один раз використовується термін «визначити умови» [to determine the conditions] з застереженням про те, що має бути виплачено справедливу винагороду, (iii) один раз із таким самим застереженням застосовано вираз «установити [...] застереження та умови щодо виключного права» [to impose […] reservations and conditions on the exclusive right] і, нарешті. (iv) у Додатку передбачена можливість «замінити виключне право [...] системою невиключних та непередаваних ліцензій» [to substitute for the exclusive right […] a system of non-exclusive and non-transferable licenses].
2. У Статті 15 Римської конвенції використовуються і вираз «винятки з охорони...» [exceptions to the protection…], і слово «обмеження» [limitations], і термін «примусові ліцензії» [compulsory licenses]. «Винятки» [Exceptions] є такими, що означають вільне використання, «обмеження» [limitations], що охоплюють і вільне використання, і недобровільні ліцензії [non-voluntary licenses], а «примусові ліцензії» [compulsory licenses] є такими, що означають будь-які види недобровільних ліцензій. У Фонограмній конвенції також використано загальний термін «обмеження» [limitations] зі значенням, яке поширюється і на вільне використання, і на недобровільні ліцензії, а термін «примусові ліцензії» [compulsory licenses] охоплює всі види недобровільних ліцензій; у Супутниковій конвенції – відповідно до її особливої правової природи – не застосовуються вирази типу «винятки» [exceptions] та «обмеження» [limitations], а просто ідентифіковані деякі елементи програми, яку несуть сигнали, що несуть програму, щодо яких немає зобов’язань відповідно до Конвенції.
3. Угода ТРІПС у Статті 13 передбачає можливість та умови «обмежень та винятків», явно маючи на увазі і вільне використання, і недобровільні ліцензії. Те саме має місце у ДАП та у ДВФ у Статті 10 та Статті 16 відповідно.
4. Враховуючи всі ці термінологічні відмінності, єдине, що можна стверджувати, це те, що вираз «обмеження та винятки» [limitations and exceptions] охоплює всі види вільного використання, недобровільних ліцензій, а також всі інші можливі обмеження (такі, як підпадання права під обов’язкове управління на колективній основі). «Вільне використання» [Free uses] означає ситуації, коли, незважаючи на кілька загальних положень, що надають виключне право або право на винагороду, як виняток немає необхідності у дозволі або навіть у виплаті винагороди, тоді як термін «недобровільні ліцензії» [non-voluntary licenses] охоплює і ліцензії згідно із законом, і примусові ліцензії – «ліцензії згідно із законом» [statutory license] означають прямий дозвіл, який надається законом, а «примусові ліцензії» [compulsory licenses] означають зобов’язання володільців права згідно із законом видавати ліцензії, і в тому, і в іншому випадку за умови оплати. Виходячи з цього вільне використання через свій виключний характер може вважатися «винятком» [exceptions], а «недобровільні ліцензії» [non-voluntary licenses], також, як обумовлення здійснення прав обов’язковим управлінням на колективній основі, можуть бути названі «обмеженнями» [limitations] (оскільки авторське право і суміжні права «обмежені») просто правом на винагороду або частку винагороди, зібраної організацією з управління на колективній основі).
5. Про умови допустимості винятків та обмежень див. «триступеневий тест». [див. Стаття 9(2) Бернської конвенції, Стаття 13 Угоди ТРІПС, Стаття 10 ДАП та Стаття 16 ДВФ].
Виключна ліцензія
[Exclusive license]
Ліцензія, що видається володільцем авторського права або суміжних прав як ліцензіаром, який передає ліцензіату право на здійснення конкретної дії, що підпадає під майнове право, та на заборону іншим – включаючи ліцензіара – здійснювати ту саму дію.
Виключне право
[Exclusive right]
1. Право, яким користується володілець авторського права або суміжних прав, виключаючи придбання та користування тим самим правом щодо того ж твору або об’єкта суміжних прав будь-ким, на основі якого володілець прав – і ніхто інший – може здійснювати певну дію і може дозволити або заборонити здійснення тієї ж дії іншим. Право вимагати винагороду та визначати інші умови щодо дій, які можуть бути здійснені, є невід’ємним наслідком такого права (і, таким чином, у разі виключного права не обов’язково заявляти його окремо).
2. Слід зазначити, що щодо одного й того самого продукту [product] може паралельно існувати кілька виключних прав. Наприклад, у разі фонограми автори виконаних музичних творів, виконавці цих творів і виробник фонограм можуть користуватися виключними правами (такими, як право на відтворення). Це не скасовує виключності цих паралельних прав, оскільки об’єкти цих прав різні (у наведеному прикладі існують три відмінні один від одного об’єкти: твори, виконання творів і фонограма, у якій втілені твори та їх виконання і, можливо, й інші вкладення).
3. У деяких особливих випадках міжнародні норми з авторського права і суміжних прав дозволяють, а національні закони передбачають винятки та обмеження щодо виключних прав.
Здійснення авторського права та суміжних прав
[Exercise of copyright and related rights]
1. Використання, дозвіл або заборона дій, що підпадають під майнові права згідно з авторським правом та суміжними правами та/або вимога винагороди за дії, або здійснення необхідних кроків для дотримання особистих немайнових прав.
2. Двома основними формами здійснення майнових прав є індивідуальне використання (володільцем прав або його агентом чи іншим представником) та управління на колективній основі. Накладення на виключне право умови здійснення лише через управління на колективній основі («обов’язкове управління на колективній основі») є обмеженням такого права.
Вичерпання прав
[Exhaustion of rights]
1. Втрата можливості користування правами (фактично самого права) шляхом їх здійснення певним чином.
2. У сфері авторського права та суміжних прав принцип вичерпання прав застосовується до права розповсюдження. Як правило, право на розповсюдження щодо примірника вичерпується з першим продажем цього примірника або з іншою першою передачею права власності на цей примірник. Тому доктрина, на якій ґрунтується принцип вичерпання прав, називається «доктриною першого продажу». Покупець примірника твору, що охороняється авторським правом та/або суміжними правами, може вільно вчиняти певні дії щодо цього примірника, такі як перепродати його, а в деяких випадках давати напрокат (але не відтворювати), тому що право на розповсюдження володільця авторського права та/або об’єкта суміжних прав щодо даного примірника вичерпано.
3. Принцип вичерпання прав не застосовується у тих випадках, коли прокат стає одним із основних засобів використання деяких творів (таких, як аудіовізуальні твори або комп’ютерні програми) або об’єктів суміжних прав (таких, як фонограми); у разі права на прокат – як підкатегорії права на розповсюдження – «переживає» перший продаж.
4. Вичерпання прав на твір та/або об’єкт суміжних прав, що втілені в примірниках, щодо яких право на розповсюдження вичерпано, не поширюється на жодні інші права, такі, як право на відтворення, а також на будь-які права на перетворення, не пов’язані з копіюванням. Воно не поширюється також і на право [інтерактивного] доведення творів і об’єктів суміжних прав до загального відома, незалежно від того, як «парасолькове рішення» застосовується в цій країні (оскільки воно складається або з комбінації права на доведення до загального відома та права на відтворення, або з права на розповсюдження щодо розповсюдження шляхом відтворення через передачу, у випадку якого здійснюється нова дія відтворення, а примірник, на основі якого ця дія здійснена, залишається у «розповсюджувача»).
Експонування; право на ~
[Exhibition; right of ~]
Див. «показ / право на публічний показ».
Процесуальні заходи ех parte (за наявності однієї сторони)
[Ex parte procedural measures]
Див. «процесуальні заходи inaudita altera parte» (за наявності однієї сторони)
Експертні системи
[Expert systems]
Найважливіша категорія систем штучного інтелекту. Експертна система має у своєму розпорядженні у своїй пам’яті глибокі пізнання («досвід») у певній галузі та механізм, який дозволяє їй відповідати на питання та вирішувати завдання. Вона складається з двох основних елементів: бази знань та так званого «механізму логічного висновку» [inference engine], який використовує правила логіки для обробки та управління базою знань. Як правило, експертна система включає два додаткові елементи: «редактор бази знань» [knowledge editor], який допомагає завантажувати інформацію до бази знань, та «підсистему пояснень» [explanation facility], яка може показати, як система знайшла вирішення цього завдання. Механізм логічного висновку, редактор бази знань та підсистема пояснень разом називаються «оболонкою» [shell] експертної системи, на противагу базі знань, яка міститься у оболонці. Зрозуміло, що експертні системи мають такий самий статус, як комп’ютерні програми та бази даних, і охороняються авторським правом, якщо вони відповідають (а загалом вони відповідають) вимогам оригінальності.
Використання (без завдання шкоди нормальному ~ творів та об’єктів суміжних прав)
[Exploitation (no conflict with a normal ~ of works and objects of related rights)]
Див. «триступеневий тест». [див. Стаття 9(2) Бернської конвенції, Стаття 13 Угоди ТРІПС, Стаття 10 ДАП та Стаття 16 ДВФ].
Вираз
[Expression]
Див. «дихотомія ідея-вираз»
Вираження фольклору
[Expressions of folklore]
1. Характерні елементи традиційної мистецької спадщини, створеної та збереженої спільнотою або окремими особами, що відображають традиційні мистецькі очікування цієї спільноти, що включають народні казки, народну поезію, народні пісні, народну інструментальну музику, народні танці та ігри, художні форми, обряди та інші твори народного мистецтва.
2. У 1980 та 1970 р.р. було зроблено невдалі спроби – зокрема і під час прийняття Статті 15(4) Бернської конвенції на Дипломатичних конференціях з перегляду Конвенції 1967 року у Стокгольмі й у 1971 році у Парижі – поширити охорону авторського права на вираження фольклору. Нещодавно стала загальновизнаною думка про те, що авторське право не є відповідним засобом для охорони виражень фольклору, оскільки в принципі авторство не можна встановити, а такі вираження не відповідають поняттю художнього чи літературного творів. Загальновизнано, що sui generis система охорони більше підходить для можливої охорони інтелектуальної власності фольклору.
Розширене колективне управління
[Extended collective management]
Вид системи управління на колективній основі, який може бути охарактеризований такими ознаками: (i) така система застосовується, лише якщо організація управління на колективній основі є представницькою щонайменше у національному масштабі; (ii) організація видає загальні ліцензії на ті права, якими вона управляє, незалежно від того, хто є володільцем прав, якщо тільки володілець прав не скористається можливістю, згаданою нижче, у пункті (vi); (iii) такі ліцензії також охоплюють права тих володільців прав, які не представлені організацією; (iv) ліцензіати не відповідають перед індивідуальними володільцями прав; (v) ті володільці прав, які не представлені, мають право вимагати індивідуальну винагороду від організації; (vi) володільці прав можуть «відмовитися» від системи управління на колективній основі (тобто вони можуть заявити, що вони не хочуть, щоб організація управління на колективній основі управляла їхніми правами в майбутньому), у цьому випадку загальні ліцензії, що видаються організацією управління на колективної основі, перестають поширювати свою дію на твори чи об’єкти суміжних прав таких володільців прав (які тепер зобов’язані самі здійснювати свої права на індивідуальній основі або через своїх агентів або інших представників).
Вилучення
[Extraction]
Термін, який використовується в контексті sui generis охорони типу суміжних прав виробників баз даних. Він означає постійне або тимчасове перенесення всього або суттєвої частини змісту бази даних на інший носій будь-яким способом і в будь-якій формі – своєрідний синонім відтворення.
Сумлінні дії
[Fair dealing]
Відповідно до різних законів про авторське право, що слідують традиції загального права, сумлінні дії є загальною основою застосування винятків щодо авторського права та суміжних прав. Вони розуміються як такі, що означають певні особливі дії, що не суперечать нормальному використанню творів та об’єктів суміжних прав і не завдають невиправданої шкоди законним інтересам володільців прав – тобто «сумлінні дії» вважаються відповідними «триступеневому тесту» для допустимості винятків. Щонайменше, в одній країні передбачено аналогічний загальний виняток, відомий як сумлінне використання [fair use].
Сумлінна практика
[Fair practice]
Вираз, що з’являється в деяких положеннях Бернської конвенції про винятки щодо охорони авторського права (див. Статтю 10(1) про цитування та Статтю 10(2) про вільне використання творів [“fair practice” в українському тексті Конвеції перекладено як “добрі звичаї”] – в обсязі, виправданому поставленою метою – як ілюстрації для навчання). Для визначення того, яка практика може вважатися «сумлінною», слід враховувати «триступеневий тест».
Сумлінне використання
[Fair use]
У законі про авторського права принаймні однієї країни сумлінне використання – на додаток до спеціальних винятків – є загальним винятком з авторського права. [Йдеться про § 107 “Limitations on exclusive rights: Fair use” Розділу 17 Зводу законів США] Сумлінне використання допускається в таких цілях, як складання критичних рецензій, коментарів, новин, навчання, освіти або наукових досліджень. При визначенні цього терміну слід враховувати такі фактори: (i) мету та характер використання, включаючи питання про те, чи носить використання комерційний характер, чи переслідує не призначені для отримання прибутку освітні цілі; (ii) характер твору, який охороняється авторським правом; (iii) розмір та значимість використовуваної частини щодо всього твору загалом; та (iv) вплив, який може надати це використання на потенційний ринок збуту чи цінність цього твору. Винятки, що надаються на підставі концепції «сумлінного використання», вважаються відповідними критеріям «триступеневого тесту».
Договір про реєстр фільмів
[Film Register Treaty]
Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів [Treaty on the International Registration of Audiovisual Works (Film Register Treaty)], ухвалений у Женеві 20 квітня 1989 року. Країни-учасниці Договору зобов’язалися визнати, що будь-яка заява, внесена до Міжнародного реєстру фільмів, є вірною, якщо не доведено інше, за винятком ситуації, (a) коли заява не може бути правомірною відповідно до закону країни про авторське право чи будь-якого іншого закону, що стосується прав інтелектуальної власності на аудіовізуальні твори, або (b) коли заява суперечить іншій заяві, що вже внесена до Міжнародного реєстру фільмів (див. Статтю 4 Договору). Договір набув чинності, але пізніше його дія була припинена через недостатній обсяг реєстрацій.
Кінотвір
[Film work]
Синонім «кінематографічного твору» та «аудіовізуального твору».
Перша фіксація фільму; права виробника ~
[First fixation of a film; rights of the producer of the ~ ]
1. Деякі директиви Європейського Cпівтовариства передбачають особливі права виробників перших фіксацій фільмів, де «фільм» означає «кінематографічний або інший аудіовізуальний твір або зображення, що рухаються або супроводжуються звуком».
2. Зазначені директиви кваліфікують такі права, як суміжні права. Немає сумнівів у тому, що така кваліфікація є цілком адекватною у разі зображень, що рухаються, які не підпадають під категорію кінематографічних або інших аудіовізуальних творів. Проте цього ж не можна сказати про права виробників «перших фіксацій кінематографічних чи інших аудіовізуальних творів», оскільки перша фіксація такого твору сама є твором. Мова йде про один і той самий об’єкт прав, незалежно від паралельного використання для них двох синонімів. Якщо національний закон надає права первинних володільців виробникам (продюсерам) таких творів, а не авторам, це не змінює того факту, що ці права підпадають під авторське право. Усе це підтверджено Статтею 14bis(2)(a) Бернської конвенції, відповідно до якої «визначення осіб – що мають авторське права на кінематографічний твір, зберігається за законодавством країни, в якій витребується охорона» (тобто країна може надати первинне володіння авторським правом або авторам, або виробникам (продюсерам), або – як каже вищезгадана директива – і авторам і виробникам таких творів).
Доктрина першого продажу
[First-sale doctrine]
Див. «вичерпання прав».
Запис твору чи об’єкта суміжних прав
[Fixation of a work or object of related rights]
1. Вміщення твору чи об’єкта суміжних прав у будь-яку матеріальну форму (включаючи зберігання в електронній (комп’ютерній) пам’яті) у достатньо стабільній формі, таким чином, щоб на цій основі твір чи об’єкт суміжних прав можна було сприймати, відтворювати чи доводити до загального відома публіки.
2. Вміщення твору у матеріальну форму не є умовою для охорони авторського права, але Стаття 2(2) Бернської Конвенції дозволяє національним законам про авторське право встановлювати фіксацію як таку умову.
3. Відповідно до Римської конвенції (Стаття 7.1(b)) виконавці мають можливість запобігати запису без їх згоди їх незаписаних (живих) виконань. Угода ТРІПС (Стаття 14.1) також надає таку можливість виконавцям, але тільки стосовно запису їх незаписаних виконань у фонограми. Нарешті, ДВФ (Стаття 6(ii)) передбачає, що виконавці повинні користуватися виключним правом дозволяти «запис своїх незаписаних виконань», але він визначає «запис» (Стаття 2(с)) як «втілення звуків [тобто без зображень] або їх відтворень, яке дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою».
4. Відповідно до Римської конвенції (Стаття 13(b)) організації ефірного мовлення повинні мати право дозволяти або забороняти запис своїх програм. Перше речення пункту 3 Статті 14 Угоди ТРІПС передбачає: «Організації ефірного мовлення мають право забороняти зазначені нижче дії, якщо вони здійснюються без їх дозволу: запис [...] передач ефірного мовлення». З другого речення цього пункту з’ясовується, однак, що це лише необов’язкове право.
Супутник фіксованої служби
[Fixed-service satellite]
Супутник, який передає на частотах, призначених не для прямого прийому публікою, а для передачі між спеціальними абонентами, наприклад, супутник, що передає програми між організаціями мовлення для одночасного або відкладеного мовлення. Зі збільшенням потужності супутників фіксованої служби прямий прийом програм, що передаються ними, стає все більш можливим для прийому публікою; таким чином, різниця між супутниками прямого мовлення та супутниками фіксованої служби зникає.
Фольклор
[Folklore]
Див. «вираження фольклору».
Зона обслуговування супутника
[Footprint of a satellite]
Територія, на якій твори та об’єкти суміжних прав, що передаються за допомогою супутника прямого мовлення, можуть бути прийняті за допомогою доступного для публіки обладнання.
Формальності
[Formalities]
1. Процедурні або адміністративні вимоги, такі як проставлення знака охорони авторського права, депонування примірників або реєстрація, які мають бути виконані як умови для придбання, користування та здійснення (включаючи можливості забезпечення дотримання) авторського права або суміжних прав.
2. Відповідно до Статті 5(2) Бернської конвенції користування правами та здійснення їх не повинні бути пов’язані з виконанням будь-яких формальностей. Це застосовується також і в контексті Угоди ТРІПС та ДАП. Стаття 20 ДВФ містить таке саме положення щодо користування та здійснення прав, що надані ДВФ.
3. ВКАП, Римська та Фонограмна конвенції обмежують можливість вимагати дотримання формальностей як умову охорони проставленням знака (див. «знак охорони авторського права» та «знак охорони фонограми»).
Охорона, вільна від формальностей (принцип ~ )
[Formality-free protection (principle of)]
Принцип, визначений у Статті 5(2) Бернської конвенції та у Статті 20 ДВФ (див. «формальності»), згідно з яким користування та здійснення прав не повинні бути пов’язані з дотриманням будь-яких формальностей.
Вільне використання
[Free uses]
Див «винятки та обмеження».
Загальнодоступна ліцензія (GPL)
[General public license (GPL)]
Один із найважливіших відкритих ліцензійних протоколів; див. «комп’ютерні програми з відкритим вихідним кодом». Часто згадується як абревіатура «GPL».
Женевська конвенція
[Geneva Convention]
Іноді так називають Всесвітню конвенцію про авторське право (ВКАП) у зв’язку з тим, що її було прийнято 1952 року в Женеві (переглянуто в Парижі 1971 року).
Женевська Фонограмна конвенція
[Geneva Phonograms Convention]
Іноді так називають Фонограмну конвенцію у зв’язку з тим, що вона була прийнята в Женеві у 1971 році.
Глобальна інформаційна інфраструктура
[Global Information Infrastructure]
Синонім «Інтернету».
Великі права
[Grand rights]
Див. «великі права “Grands droits”»
Великі права «Graпds droits»
[Grands droits ]
Французький вислів (часто використовуваний в оригінальній французькій версії в інших мовах), що означає так звані права на виконання драматичного (зазвичай музично-драматичного) твору, які на противагу «малим правам» («petit droits») в принципі не управляються на колективній основі (або якщо вони управляються на колективній основі, таке управління зазвичай не поширюється на всі аспекти здійснення прав). Англійський термін «великі права» – “grand rights” – використовується у тому ж значенні.
Хостинг
[Hosting]
1. Послуга, що надається провайдером послуг, що складається із зберігання творів або об’єктів суміжних прав, наданих користувачами послуги.
2. Про відповідальність провайдерів послуг за хостинг див. «провайдери послуг; відповідальність ~ ».
Дихотомія ідея-вираз
[Idea-expression dichotomy]
1. Ідея, що лежить в основі твору, та вираження твору є протилежними правовими поняттями з погляду охорони авторського права. Ідея, яка є основою для створення твору, не охороняється авторським правом; охороняється лише оригінальне вираження цієї ідеї. Ідеї є основними будівельними блоками для створення; їхня охорона створить необґрунтовані перешкоди для творчості (наприклад, для літературного твору тема або зміст загального характеру; для музичного твору – деякі основні елементи ритму та гармонії). Якщо, тим не менш, ідеї більш докладно описані, як підготовчий або проміжний етап створення твору, то їх підсумковий опис може містити певні елементи або оригінальні форми вираження. Такі описи ідей часто називають «розробленими ідеями» [developed ideas].
2. У такому контексті «ідея» є загальним поняттям, яке також означає процедури, методи роботи або математичні концепції. Дані приклади елементів, виражених у творах, які також мають природу того, до чого відноситься загальний термін «ідея», взяті зі Статті 9.2 Угоди ТРІПС та Статті 2 ДАП, чиї – по суті, ідентичні тексти – говорять: «Охорона авторських прав поширюється на форму вираження, а не на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі».
МБП / МОП
[ILO]
Абревіатура Міжнародного бюро праці або Міжнародної організації праці.
Імпровізація
[Improvisation]
Презентація варіації музичного твору, або музичного вираження фольклору, або, навіть, просто музичної теми, що відповідає поняттю «ідея». Якщо така імпровізація відповідає вимогам оригінальності, вона охороняється авторським правом – залежно від того, на чому заснована варіація, та від взаємозв’язку між імпровізацією та можливим музичним твором, який раніше існував, – або як похідний твір, або як оригінальний твір. У такому разі твір створюється одночасно з його виконанням. Імпровізації можуть охоронятися також і в країнах, де фіксація твору є умовою охорони авторського права, якщо їх фіксація зроблена паралельно під час презентації.
Процесуальні заходи inaudita altera parte
[Inaudita altera parte procedural measures]
1. Процесуальні заходи, які вживаються на прохання лише однієї із заінтересованих сторін (відповідно до латинського юридичного вираження ех parte) без направлення повідомлення – і без надання можливості надання пояснень (звідси латинський юридичний вираз: inaudita altera parte) – протилежній стороні.
2. Вираз «inaudita altera parte» використовується в Статті 50 Угоди ТРІПС про тимчасові заходи. (Пункт 1 цієї Статті передбачає, що «органи судової влади повинні мати право вимагати негайних та ефективних попередніх заходів з метою: a) запобігати порушенням будь-якого права інтелектуальної власності, та особливо запобігати введенню до комерційних каналів під їх юрисдикцією товарів, зокрема імпортовані товари, відразу після проходження митниці; b) зберігати відповідні докази інкримінованого порушення», а далі пункт 2 звучить наступним чином: «Органи судової влади повинні мати право приймати застережні заходи щодо inaudita altera parte (стосовно протилежної сторони) у випадках, коли це можливо, особливо коли будь-яке затримання може завдати непоправної шкоди власнику прав, або коли є очевидний ризик того, що доказ знищується». Стаття також передбачає відповідні гарантії проти будь-якого можливого зловживання такими заходами.)
Незалежність охорони (принцип ~ )
[Independence of protection (principle of)]
Принцип, викладений у Статті 5(2) Бернської конвенції, згідно з яким «користування [авторським правом] та [його] здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору», та обсяг охорони «регулюється виключно законодавством країни, в якій виникає потреба в ній».
Промисловий зразок
[Industrial design]
1. Поєднання ліній та/або кольорів або об’ємна форма, пов’язана або не пов’язана з лініями та/або кольорами, за умови, що таке поєднання надає характерного зовнішнього вигляду промисловому виробу або виробу ручної роботи. Форма такого зразка більш-менш визначається функцією виробу або елементами, що раніше існували, типовими для даного виробу. З цієї причини деякі закони про авторське право взагалі не охороняють промислові зразки, а деякі охороняють їх лише в тому випадку, якщо вони відрізняються значною оригінальністю чи «вираженою художньою якістю» [marked artistic quality]. У багатьох країнах особлива охорона промислових зразків передбачається окремим законом, за яким строк охорони зазвичай коротший, ніж у випадку охорони авторським правом.
2. Згідно зі Статтею 2(7) Бернської конвенції твори, що охороняються в країні походження виключно як промислові зразки, в іншій країні мають право лише на такий самий особливий вид охорони; однак якщо в цій країні не існує особливої охорони промислових зразків і цей виріб кваліфікується як твір, який охороняється авторським правом, то він підлягає охороні як художній твір (зазвичай як твір прикладного мистецтва).
Засоби визначення місцезнаходження інформації (надання)
[Information location tools (providing)]
1. Послуга, що надається провайдером послуг, що складається з відсилання або зв’язування користувача з місцезнаходженням (зазвичай з веб-сайтом) шляхом використання засобів визначення (пошуку, навігації) місцезнаходження інформації, таких як директорія, індекс, посилання, покажчик або гіпертекстове посилання.
2. Про відповідальність провайдерів послуг за надання засобів визначення місцезнаходження інформації див. «провайдери послуг; відповідальність ~ ».
Директива про інформаційне суспільство (Директива «lпfoSoc»)
[Information Society Directive; “InfoSoc” Directive]
Коротка назва «Директиви 2001/29/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 22 травня 2001 року про гармонізацію окремих аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві». Директива inter alia ввела в дію ДАП та ДВФ.
Порушення авторського права або суміжних прав
[Infringement of copyright or related rights]
1. Дія, що здійснюється щодо твору, що охороняється авторським правом, або об’єкта суміжних прав без дозволу володільця авторського права або суміжних прав, коли такий дозвіл потрібний. Відповідальність за порушення може існувати не лише на підставі безпосередньої відповідальності (за здійснення власне недозволеної дії), а також на підставі «відповідальності за сприяння в порушенні» або «субсидіарної відповідальності».
2. Про наслідки порушень див. «забезпечення дотримання авторського права та суміжних прав».
Цілісність (право на ~ )
[Integrity (right of)]
Див. «особисті немайнові права».
Інтелектуальний витвір
[Intellectual creation]
Див. «літературні та художні твори».
Міжнародне авторське право
[International copyright]
Неадекватне вираження та неправильне вживання терміну. Немає такого поняття як «міжнародне авторське право», оскільки права на літературні та художні твори є територіальними правами у тому сенсі, що вони існують лише окремо в кожній країні, в якій національні закони передбачають такі права. Тим не менш, коли використовується такий вираз, він, швидше за все, відноситься до міжнародних норм з авторського права – і зазвичай, також і до норм з суміжних прав.
Міжнародна Організація / Бюро праці
[International Labor Organization / Office]
Спеціальний орган ООН (з абревіатурою МОП) – спільно з ООН, ВОІВ та ЮНЕСКО є адміністратором Римської, Фонограмної та Супутникової конвенцій.
Міжнародні норми з авторського права та суміжних прав
[International norms on copyright and related rights]
Норми, що містяться в договорах щодо придбання, охорони, здійснення та забезпечення дотримання авторського права та суміжних прав (в основному норми, що входять до Бернської та Римської конвенцій, Фонограмної та Супутникової конвенції, ВКАП, Угоди ТРІПС, ДАП та ДВФ).
Інтернет
[Internet]
Добре відома глобальна комп’ютерна мережа.
Провайдер послуг Інтернет
[Internet service provider]
Див. «провайдери послуг; відповідальність ~ »
«Інтернет-договори»
[“Internet treaties”]
Маються на увазі ДАП та ДВФ (з тієї причини, що ці договори дають свої відповіді на проблеми, поставлені цифровими технологіями та, зокрема, Інтернет).
ISP
Абревіатура виразу «провайдер послуг Інтернет» [Internet service provider].
Спільне управління авторським правом та суміжними правами
[Joint management of copyright and related rights]
Вираз, що охоплює традиційні системи управління на колективній основі (у тому сенсі, що ці системи включають дійсні елементи колективізму: такі, як колективно встановлені єдині тарифні системи, умови ліцензування та правила розподілу, які часто поширюються також і на використання певного відсотка зібраної винагороди на колективні – культурні та/або соціальні потреби) та системи очищення прав.
Системи, що базуються на використанні знань
[Knowledge-based systems]
Синонім «експертних систем».
Правова кваліфікація дій та прав; принцип відносної свободи ~
[Legal characterization of acts and rights; principle of relative freedom of ~ ]
1. Широко поширеною практикою в національному законодавстві є використання термінів, відмінних від тих, що використовуються у міжнародних нормах з авторського права та суміжних прав щодо певних дій, що підпадають під ці права, і, отже, щодо самих прав; тобто кваліфікація дій та прав інша, ніж правова кваліфікація у зазначених міжнародних нормах. Наприклад, кілька країн надають «право на публічне виконання» таким чином, що воно охоплює більш-менш усі не пов’язані з копіюванням права (зокрема також право на ефірне мовлення, і право на повідомлення до загального відома за допомогою кабелю (проводу), які в Бернській конвенції тлумачаться як окремі права), або досить часто в національних законах передбачено ширше право на ефірне мовлення, яке також охоплює право на повідомлення до загального відома за допомогою кабелю (проводу), що є окремим правом згідно з Бернською конвенцією.
2. Така практика приймається та розглядається як легітимна за умови, що рівень охорони, що надається законодавством цієї країни, незважаючи на відмінну правову кваліфікацію дій та відповідних прав відповідає мінімальному рівню охорони, встановленому міжнародними нормами з авторського права та суміжних прав (такими, як щодо природи прав – виключні права на дозвіл або просто право на винагороду – або обсяг винятків і обмежень щодо цих прав). Наприклад, якщо поняття ефірного мовлення поширюється також на повідомлення до загального відома і навіть на (інтерактивне) доведення до загального відома, це не дозволяє законодавцям відповідної країни розширювати винятки, які допускаються у Статті 11bis(2) Бернської конвенції (недобровільні ліцензії або обов’язкове управління на колективній основі) за межі обсягу права на ефірне мовлення, встановленого в Бернській конвенції (в Статті 11bis(1)); тобто, не дозволяється застосовувати такі ж обмеження до кабельного мовлення (програм кабельного походження) та до (інтерактивного) доведення до загального відома. З цієї причини принцип свободи правової кваліфікації дій та прав має згадуватися як «принцип відносної свободи правової кваліфікації дій та прав».
Законна ліцензія
[Legal license]
Синонім терміна «ліцензія згідно із законом» [statutory license].
Законні інтереси (відсутність обмеження ~ володільців прав)
[Legitimate interests (no unreasonable prejudice to the ~ of owners of rights)]
Див. «триступеневий тест». [див. Стаття 9(2) Бернської конвенції, Стаття 13 Угоди ТРІПС, Стаття 10 ДАП та Стаття 16 ДВФ].
Надання у тимчасове користування
[Lending]
Передача примірника твору або об’єкта суміжних прав на обмежений період для некомерційних цілей (наприклад, бібліотеками з видачею книг додому). На відміну від прокату, надання у тимчасове користування в загальному випадку не передбачено міжнародними нормами з охорони авторського права та суміжних прав. А у країнах, де визнається будь-яке право щодо надання у тимчасове користування, таке право в принципі зводиться до «права на публічне надання у тимчасове користування» [public lending right].
Відповідальність провайдерів послуг
[Liability of service providers]
Див. «провайдери послуг; відповідальність ~ »
Ліцензія; ліцензіар; ліцензіат
[License; licensor; licensee]
Дозвіл (ліцензія), що видається володільцем авторського права або суміжних прав (ліцензіаром) фізичній або юридичній особі (ліцензіату) на здійснення певної дії щодо твору або об’єкта суміжних прав. Володіння авторським правом або суміжними правами за ліцензією не передається (не відступається); право на подальший дозвіл зберігається за ліцензіаром. Його право, однак, обмежується залежно від форми та обсягу наданої ліцензії. Існують дві основні форми ліцензій: виключна та невиключна ліцензії.
Ліцензуючий орган / організація
[Licensing body / organization]
У деяких країнах використовується як синонім «організації спільного управління».
Обмеження
[Limitations]
Див. «винятки та обмеження».
Літературні та художні твори
[Literary and artistic works]
1. Вираз «літературні та художні твори» слід розуміти як єдиний юридико-технічний вираз. У принципі для конкретного твору не потрібно визначати, чи можна його розглядати як «літературний твір» або як «художній твір». Цей вислів означає всі оригінальні інтелектуальні твори, незалежно від того, чи можуть вони вважатися такими, що належать до галузі літератури, художньої області або одночасно і того, й іншого.
2. Згідно зі Статтею 2 Бернської конвенції та національними законами це вираз загального характеру, який слід розуміти як такий, що охоплює всі категорії творів, здатних охоронятися авторським правом. Стаття 2(1) Бернської конвенції передбачає наступне: «Термін “літературні та художні твори” охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, як-то: книги, брошури та інші письмові твори, лекції, звертання, проповіді та інші подібного роду твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні твори і пантоміми, музичні твори з текстом або без тексту; кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії; малюнки, твори живопису, архітектури, скульптури, графіки і літографії; фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним фотографії; твори прикладного мистецтва; ілюстрації, географічні карти, плани, ескізи і пластичні твори, що відносяться до географії, топографії, архітектури або наукам». Перелік, що міститься в цьому пункті, не є вичерпним, що означає, що й твори, не згадані в цьому переліку, але таки, що відповідають критеріям, що дозволяють кваліфікувати їх як твори (такі, як комп’ютерні програми та бази даних, як це роз’яснено у Статті 10 Угоди ТРІПС та у Статтях 4 та 5 ДАП) також повинні охоронятися як літературні та художні твори.
3. Стаття 2(3) Бернської конвенції роз’яснює, що «переклади, адаптації, музичні аранжування та інші переробки літературного або художнього твору охороняються нарівні з оригінальними творами, без шкоди правам автора оригінального твору», а Стаття 2(5) містить аналогічне роз’яснення, згідно з яким «збірники літературних і художніх творів, наприклад, енциклопедії та антології, що являють собою за добором і розміщенням матеріалів результат інтелектуальної творчості, охороняються як такі, без шкоди правам авторів кожного з творів, що становить частину таких збірників».
Виробник бази даних
[Maker of a database]
Первинний володілець права sui generis типу суміжних прав на охорону баз даних, який може користуватися такою охороною, якщо з його боку було зроблено кількісно та/або якісно суттєву інвестицію в отримання, перевірку або подання змісту бази даних.
Виробник аудіовізуального твору
[Maker of an audiovisual work]
Синонім «продюсера аудіовізуального твору» [producer of an audiovisual work].
Доведення до загального відома; право на ~
[Making available to the public; the right of ~ ]
1. Пропозиція твору чи об’єкта суміжних прав публіці будь-яким шляхом, таким як розповсюдження примірників, публічний показ, публічне виконання, публічне читання, ефірне мовлення, інше повідомлення до загального відома – або шляхом (інтерактивного) доведення до загального відома, тобто як за допомогою дій, що охоплюються не пов’язаними з копіюванням правами, так і за допомогою дій, що охоплюються пов’язаними з копіюванням правами. Обсяг терміна ширший, ніж обсяг терміну «опублікування» (останній відноситься до дій, що охоплюються пов’язаними з копіюванням прав). Цей термін використаний у Статті 7(2) та (3) Бернської конвенції про строк охорони відповідно до кінематографічних (та інших аудіовізуальних) творів та творів, випущених анонімно або під псевдонімом.
2. У ДАП та ДВФ термін «доведення до загального відома» є центральним елементом так званого «парасолькового рішення», що стосується прав, що надаються щодо інтерактивних цифрових передач через глобальну комп’ютерну мережу. У ДВФ заголовки Статей 10 і 14 говорять про такі права, як «право зробити записані виконання доступними» і про «право зробити фонограми доступними». Тексти цих статей розкривають, що це означає; а саме, «виключне право дозволяти доведення до загального відома своїх [виконань, записаних у фонограми] [фонограм], через дротові або бездротові засоби зв’язку таким чином, що представники публіки можуть отримувати до них доступ із будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором» – що, відповідно до «парасолькового рішення», є вільним у юридичному відношенні описом інтерактивних цифрових передач у глобальній комп’ютерній мережі. У Статті 8 ДАП опис такого ж типу («доведення до загального відома [...] творів, по проводам або засобами бездротового зв’язку, таким чином, що представники публіки можуть здійснювати доступ до них з будь-якого місця та в будь-який час на їх власним вибором») міститься в положенні про право на повідомлення до загального відома.
[В українському перекладі ДАП Стаття 8 називається “Право на розповсюдження серед широкої публіки”, а в тексті статті йдеться про “право дозволяти будь-яке розповсюдження своїх творів серед широкої публіки через дротові або недротові засоби зв’язку”].
Механічне право
[Mechanical right]
1. Право на відтворення творів у фіксаціях (фонограмах чи аудіовізуальних записах).
2. Стаття 13 Бернської конвенції допускає за певних умов – а деякі закони про авторське право передбачають – застосування недобровільних ліцензій для запису звуку музичних творів та будь-яких текстів, що належать до них.
Проста передача
[Mere conduit]
1. Послуга, що надається провайдером послуг, що полягає у передачі через мережу зв’язку творів та об’єктів суміжних прав, наданих користувачами послуги.
2. Про відповідальність провайдерів послуги «проста передача» див. «провайдери послуг; відповідальність ~ ».
Незначні винятки / «застереження»
[Minor exceptions / “reservations”]
Термін, що стосується винятків з права на публічний виступ, передбачених Бернською конвенцією (Статті 11(1)(i), 11ter(1)(i), 14(1)(ii) та 14bis(1)), які прямо не згадуються в тексті Конвенції, але випливають із застосування принципу de minimis тлумачення правових положень. Загальна доповідь Брюссельської конференції (1948 р.) з перегляду віднесла у вигляді певної узгодженої заяви, внаслідок якої «обмежені винятки… допустимі для релігійних церемоній, військових оркестрів, а також для освіти дітей і дорослих. Стокгольмська конференція (1967 р.) підтвердила дієвість принципу незначних винятків. Звіти конференцій з перегляду говорять про «незначні застереження», проте ясно, що насправді йшлося про можливі незначні винятки. Тим країнам, які бажають використовувати такі види обмеження прав, немає потреби робити будь-які офіційні застереження.
Зміна
[Modification]
Синонім «переробки». Використовується в Статті 6bis Бернської конвенції, яка передбачає inter alia право автора протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні цього твору, здатному завдати шкоди честі або репутації автора.
Особисті немайнові права
[Moral rights]
1. На рівні міжнародних норм з авторського права та суміжних прав це (i) права авторів, передбачені Статтею 6bis Бернської конвенції, тобто право вимагати визнання авторства (також відоме, як «право на авторство») та право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, здатному завдати шкоди честі або репутації автора (також відоме, як «право на повагу» або «право на цілісність»), та (ii) аналогічні (але не такі ж) права виконавців – щодо їх незаписаних усних виконань або виконань, записаних у фонограми – передбачені в Статті 5 ДВФ: право вимагати бути визнаним як виконавець своїх виконань, крім тих випадків, коли ненадання такого права диктується способом використання виконання, і право заперечувати проти будь-якого перекручення, спотворення або іншої зміни своїх виконань, які можуть завдавати шкоди його репутації.
2. Декілька законів про авторське право, що слідують традиції цивільного права, передбачають додаткові особисті немайнові права (не передбачені Бернською конвенцією), такі як право вирішувати, чи слід доводити твір до загального відома (також відоме, як «право на розкриття») та право відкликати примірники з обігу (також відоме, як «право на відкликання»). Здійснення останнього права в принципі поєднується з обов’язком автора виплатити належну компенсацію тим, у кого є примірники для розповсюдження «аудіовізуального твору».
Режим найбільшого сприяння (принцип ~)
[Most favored nation (principle of ~)]
Поняття в міжнародному праві, згідно з яким будь-яка перевага, сприяння, пільга або імунітет, які надані державою (країною) громадянам (підданим) іншої держави (країни), повинні бути також надані громадянам (підданим) решти держав (країн), у яких є або які підтримують режим найбільшого сприяння. Це поняття є у Статті 4 Угоди ТРІПС.
Кінофільм
[Motion picture]
Синонім «кінематографічного твору» та «аудіовізуального твору».
Мультимедійна продукція
[Multimedia production]
1. Термін, який часто вживається з дуже різними значеннями, а інколи з недостатньо чітким значенням. Тим не менш, мультимедійна продукція, здається, найчастіше розуміється як збірка в цифровому форматі, як правило, більш-менш усіх видів творів, за винятком тривимірних творів (тобто літературних творів, графічних творів, аудіовізуальних творів і музичних творів тощо). Фонограми в цифровому форматі, а також прості дані також можуть бути, і часто є, частинами таких збірок. Невід’ємною ознакою будь-якої мультимедійної продукції є те, що вона може бути використана інтерактивним, нелінійним способом, що стає можливим за рахунок іншого базового елемента мультимедійної продукції – який завжди присутній у такій продукції – а саме комп’ютерної програми.
2. Мультимедійна продукція охороняється відповідно до Статті 2(1) та/або (5) Бернської конвенції, незалежно від її правової кваліфікації (найчастіше як збірки, аудіовізуальні твори та/або комп’ютерні програми) згідно з різними національними законами.
Національний режим (принцип ~)
[National treatment (principle of ~)]
1. Основний принцип міжнародних норм з авторського права та суміжних прав, відповідно до якого країна повинна надавати громадянам інших країн-учасниць тих самих міжнародних правових актів режим, не менш сприятливий, ніж вона надає своїм громадянам щодо цих прав. Однак національний режим зазвичай залежить від мінімального рівня охорони, передбаченого цими правовими актами, який має надаватися громадянам інших країн-учасниць цих правових актів незалежно від того, чи надає ця країна такий рівень охорони своїм громадянам.
2. Принципом, протилежним національному режиму, є принцип взаємності [reciprocity].
3. Бернська конвенція у Статті 5(1) та Римська конвенція у Статті 2 передбачають повний національний режим, описаний у пункті 1, допускаючи винятки лише у деяких обумовлених випадках (див. Бернську конвенцію, Статтю 2(7) про охорону творів прикладного мистецтва / промислових зразків, Статтю 6(1) про охорону «через чорний хід», Статтю 7(8) про «порівняння строків» та Статтю 14ter(2) про право на перепродаж; див. Римську конвенцію, Статтю 16.1(а) про «права за Статтею 12» та Статтю 16.1(b) про право організацій ефірного мовлення дозволяти або забороняти публічне сповіщення своїх телевізійних передач, якщо таке публічне сповіщення здійснюється в місцях, доступних для публіки за вхідну плату).
4. Угода ТРІПС щодо авторського права (Стаття 3.1 та 9.1), а також ДАП (Стаття 1(4)) передбачають такий самий вид національного режиму, що й Стаття 5(1) Бернської конвенції (включена до цих правових актів шляхом посилання на неї).
5. Угода ТРІПС щодо суміжних прав (Стаття 3.1) та ДВФ (Стаття 4) передбачають дуже обмежений «національний режим», який забезпечує лише мінімальний рівень охорони, спеціально передбачений цими правовими актами (і, таким чином, вираз «національний режим» є неправильним терміном, оскільки цей режим більше відповідає принципу взаємності, ніж принцип національного режиму).
Передача майже–за–запитом
[Near-on-demand transmission]
1. Вираз відноситься до передачі творів та об’єктів суміжних прав (зокрема, щодо фонограм – а також творів та виконань, записаних у них) у формі ефірного мовлення або кабельного мовлення, ефект від якої є таким самим або дуже близьким до ефекту передачі за–запитом [on-demand transmission], без повної відповідності останньої; Прикладами є деякі підписні системи, за допомогою яких систематично поставляється весь репертуар авторів, виконавців та виробників фонограм у цифровій якості.
2. Існує думка, що підхід до таких передач з погляду авторського права та суміжних прав має бути подібним до підходу до передач за–запитом [on-demand transmission]; тобто вони повинні охоронятися виключними правами авторів (без застосування обмежень згідно зі Статтею 11bis(2) Бернської конвенції), як і виконавців, і виробників фонограм (а не застосуванням права на винагороду, як у випадку «прав за Статтею 12»). Згадка про це є в узгодженій заяві, прийнятій стосовно Статті 15 ДВФ, яка в принципі передбачає лише право на винагороду виконавців та виробників за ефірне та кабельне мовлення фонограм. Згідно з вказаною узгодженою заявою: «Розуміється, що Стаття 15 не є повним вирішенням рівня прав ретрансляції і комунікації на суспільство [так в тексті українського перкладу ДФВ; зрозуміло, що під “communication to the public” в українському авторському праві мається на увазі “доведення до загального відома”, ну, або ж “сповіщення для загального відома”, як перекладено той самий термін “communication to the public” у Статті 2(g) того ж ДВФ], яке мають мати виконавці і виробники фонограм у цифрову еру. Делегації не змогли досягнути консенсусу по різним пропозиціям щодо аспектів виключних прав, які необхідно надати у певних обставинах або щодо прав, які необхідно надати без можливості застережень, і тому залишили це питання для майбутнього вирішення».
Сусідні права
[Neighboring rights]
Синонім терміна «суміжні права» [related rights].
Права, не пов’язані з копіюванням
[Non-copy-related rights]
1. Одна з трьох основних категорій майнових прав у рамках авторського права та суміжних прав (поряд з правами, пов’язаними з копіюванням та правами на перетворення). Термін означає ті права, які належать до доведення творів та об’єктів суміжних прав до загального відома без використання примірника (такі, як право на ефірне мовлення або інше повідомлення до загального відома та право на публічне виконання).
2. Щодо розмивання межі між правами, пов’язаними з копіюванням та правами, не пов’язаними з копіюванням, див. «доведення до загального відома; право на ~» та «парасолькове рішення».
Невиключна ліцензія
[Non-exclusive license]
Ліцензія, яка дає ліцензіату право здійснювати будь-яку дію, що охоплюється авторським правом або суміжними правами, одночасно з аналогічним правом ліцензіара (володільця авторського права та суміжних прав) та будь-якого іншого можливого володільця невиключної ліцензії (тобто відповідно до такої ліцензії дві або більше фізичні або юридичні особи можуть здійснювати однакові дії в той самий час по відношенню до одного і того ж твору або об’єкта суміжних прав).
Недобровільна ліцензія
[Non-voluntary licenses]
Посилання на «примусові ліцензії» та «ліцензії згідно із законом». Див «винятки та обмеження».
Нормальне використання (несуперечність ~ творів та об’єктів суміжних прав)
[Normal exploitation (no conflict with ~ of works and objects of related rights)]
Див. «триступеневий тест». [див. Стаття 9(2) Бернської конвенції, Стаття 13 Угоди ТРІПС, Стаття 10 ДАП та Стаття 16 ДВФ].
Процедура повідомлення та видалення
[Notice and take down procedure]
Див. «провайдери послуг; відповідальність ~ »
Об’єктний код
[Object code]
1. Об’єктний код – це версія комп’ютерної програми, яка вже скомпільована з вихідного коду програми і таким чином готова до запуску на комп’ютері. Файл об’єктного коду містить послідовність інструкцій, які «розуміє» процесор комп’ютера, але які неможливо або дуже важко прочитати та зрозуміти людині. Коли користувач отримує копію комп’ютерної програми, вона зазвичай має форму скомпільованого об’єктного коду, а вихідний код (який може бути прочитаний і зрозумілий людиною, принаймні фахівцем) не надається. Це призвело до необхідності дозволити «декомпіляцію» для створення сумісних програм за певних умов.
2. Стаття 10.1 Угоди ТРІПС роз’яснює, що «Комп’ютерні програми у вихідному або об’єктному коді захищаються як літературні твори за Бернською Конвенцією (1971)». Посилання на дві основні форми комп’ютерних програм є своєрідною надмірністю, оскільки згідно зі Статтею 2(1) Бернської конвенції – яка в силу Статті 9.1 Угоди ТРІПС повинна дотримуватися членами СОТ – літературні та художні твори повинні охоронятися «незалежно від способу чи форми їх вираження». Відповідно до цього Стаття 4 ДАП говорить: «Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні Статті 2 Бернської конвенції. Така охорона застосовується до комп’ютерних програм незалежно від способу або форми їх вираження».
Об’єкти суміжних прав
[Objects of related rights]
Об’єкти, щодо яких надаються суміжні права (виконання, фонограми, передачі ефірного мовлення тощо).
Обов’язкове колективне управління
[Obligatory collective management]
1. Колективне управління правами у сфері авторського права або суміжних прав, щодо яких закон встановлює умову, що вони можуть бути здійснені лише за допомогою колективного управління. На противагу «розширеному колективному управлінню» у разі обов’язкового колективного управління володільці права не можуть «відмовитися» від колективної системи та обрати індивідуальне здійснення своїх прав.
2. Якщо обов’язкове колективне управління встановлено щодо виключних прав, воно є обмеженням таких прав (див. також «винятки та обмеження»).
Офф-лайн / он-лайн
[Off-line / on-line]
Термін «офф-лайн» означає статус творів або об’єктів суміжних прав, які не включені в комп’ютерну мережу та недоступні через таку мережу; термін «он-лайн» відображає статус творів або об’єктів суміжних прав, які включені в комп’ютерну мережу та доступні через таку мережу.
Передача за–запитом
[On-demand transmission]
Синонім доведення до загального відома у тому сенсі, у якому цей термін використовується у положеннях про право на доведення до загального відома (див. Статтю 8 ДАП та Статті 10 та 14 ДВФ).
«Єдине вікно»
[“One-stop shop”]
Див. «агентство з очищення прав / центр».
Он-лайн
[On-line]
Див. «офф-лайн / он-лайн».
Провайдер інтерактивних послуг
[On-line service provider]
Див. «провайдери послуг; відповідальність ~ ».
Комп’ютерні програми з відкритим вихідним кодом
[“Open-source” computer programs]
1. Комп’ютерні програми, доступні у формі вихідного коду відповідно до стандартів сертифікації, що видаються некомерційною організацією Open Source Initiative (OSI, див. http://www.opensource.org). Офіційною метою OSI є сприяння поетапній спільній розробці комп’ютерних програм, виключення помилок програмування та заохочення створення нових версій та адаптацій таких програм. Передбачається, що програми з «відкритим вихідним кодом» вільно розповсюджуватимуться, використовуватимуться, відтворюватимуться, змінюватимуться і поширюватимуться далі за умови дотримання деяких умов, встановлених OSI, включаючи умови про те, що вихідний код програм та їх нові варіанти та адаптації залишаються загальнодоступними без зобов’язання з виплати винагороди за їхнє подальше використання. Однією з основних форм ліцензійних протоколів для використання комп’ютерних програм з відкритим кодом є загальнодоступна ліцензія (GPL).
2. Неправильно вважати, що потенційний ліцензіат не повинен мати справи з авторським правом, дозволами, умовами ліцензування та іншими пов’язаними з інтелектуальною власністю обмеженнями їх діяльності, якщо вони користуються комп’ютерними програмами з «відкритим вихідним кодом» на основі загальних ліцензійних протоколів типу GPL. Фактично GPL та аналогічні протоколи з «відкритим вихідним кодом» є приватними формами ліцензування, що базується на інтелектуальній власності.
3. Слід також враховувати, що ліцензіат згідно з GPL або будь-яким іншим аналогічним протоколом стикається з низкою можливих правових невизначеностей та небезпек. Наприклад, такий ліцензіат не захищений від позовів про порушення авторського права (або іншої інтелектуальної власності) у зв’язку із здійсненням дій, які, ймовірно, дозволені ліцензією. Ліцензіари GPL зазвичай не надають жодних гарантій щодо таких порушень (а відповідні правові невизначеності та небезпеки посилюються тим, що автори оригінальних вкладів у програму з «відкритим вихідним кодом» зазвичай невідомі; таким чином, не можна передбачити, хто з авторів може заявити про порушення та забезпечити дотримання авторського права). З іншого боку, природа ліцензій «відкритого вихідного коду» може обмежувати можливості ліцензіатів з переробки та адаптації програми для власних потреб і може завадити їм ввести необхідні та суттєві обмеження на дії наступних користувачів похідної програми, розробленої ними. Зважаючи на це, очевидно, що правове середовище ліцензування «відкритого вихідного коду» не вільне від наслідків, пов’язаних з інтелектуальною власністю; і що це супроводжується зниженим рівнем відповідальності у тих випадках, коли ліцензіат не може розраховувати на те, що він може покластися на ліцензіара, коли ліцензіар не дає реально забезпечених правовим захистом гарантій та ліцензій і коли ліцензіат також не має достатньо стабільної правової основи для забезпечення дотримання вимог ліцензування «відкритого вихідного коду» щодо користувачів його власним варіантом або адаптацією програми, що кваліфікуються як похідний твір.
Програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом
[Open-source software]
Синонім терміна «комп’ютерні програми з відкритим вихідним кодом».
Оригінальне, оригінальність
[Original, originality]
Щодо твору оригінальність означає, що він є результатом особистої інтелектуальної творчості автора і що він не скопійований з іншого твору. (Оригінальність не слід плутати з вимогою «новизни», що висувається до патенту; існування більш раннього аналогічного твору, невідомого автору – зокрема, до якого він не мав доступу – не впливає на оригінальність незалежно створеного твору).
Оригінал твору
[Original of a work]
Матеріальний об’єкт, у якому твір вперше зафіксовано. Не слід плутати з поняттями оригінальності та оригінального твору. Для літературних творів оригіналом є рукопис.
Оригінальний твір
[Original work]
1. Усі твори за визначенням є оригінальними (інтелектуальними творами); тому буде недоречним використовувати прикметник «оригінальний» як вказівку на оригінальність творів (оскільки фактично, таким чином, термін матиме таке значення: «оригінальний, оригінальний твір»). Термін «оригінальний твір» використовується не в цьому сенсі, а просто як протиставлення терміну «похідний твір», як синонім терміна «твір, що раніше існував», тобто твір, який було перетворено за допомогою перекладу, переробки або іншої зміни в похідний твір. Термін у такому сенсі використовується у Статті 2(3) Бернської конвенції.
2. Термін «оригінальний твір» має спеціальне значення у положеннях про право перепродажу (droit de suite) у виразі «оригінальних творів мистецтва». У цьому контексті вираз має те саме значення, що й «оригінал твору».
ПІП (ОSР)
[OSP]
Абревіатура терміна «провайдер інтерактивних послуг» [“on-line service provider”].
Володілець авторського права
[Owner of copyright]
1. Фізична або юридична особа, якій належить авторське право на твір. За винятком кількох особливих випадків згідно з деякими законами про авторське право, первинним володільцем авторського права є автор, який за законом наділяється авторським правом після створення твору. Деякі закони про авторське право надають статус первинного правовласника фізичній або юридичній особі, відмінній від автора (такій, як виробник аудіовізуального твору, видавець колективного твору або роботодавець автора).
2. Володільцями авторського права можуть також бути правонаступники авторів або інших осіб, які були первинними володільцями авторського права, внаслідок успадкування або юридичні особи, які стали правонаступниками тих юридичних осіб, які були первинними володільцями авторського права.
3. Переважна більшість законів про авторське право допускає відчуження (передачу) авторського права в цілому або частково, внаслідок чого правонаступник стає володільцем авторського права.
Володілець суміжних прав
[Owner of related rights]
1. Фізична або юридична особа, якій належать суміжні права. Первинними володільцями суміжних прав є: щодо прав виконавців – відповідні виконавці; щодо прав виробників фонограм – відповідні виробники; щодо прав організацій ефірного мовлення – відповідні організації; щодо прав виробників баз даних – виробники відповідних баз даних; щодо прав на друкарське оформлення опублікованих видань – відповідні видавці.
2. Володільцями суміжних прав також можуть бути спадкоємці фізичних осіб, які були первинними володільцями суміжних прав, та юридичні особи, які стали правонаступниками тих юридичних осіб, які були первинними володільцями суміжних прав.
3. У разі відчуження (передачі) суміжних прав правонаступник стає володільцем відповідних суміжних прав.
Авторство (право на ~)
[Paternity (right of)]
Див. «особисті немайнові права».
Матеріальні права
[Pecuniary rights]
Синонім терміна «майнові права» [economic rights].
Виконання; виконавець
[Performance; performer]
1. Виконанням є те, що виконує виконавець. Цей термін у принципі ширший, ніж термін «виконання твору», оскільки зазвичай він поширюється також на виконання виражень фольклору і може поширюватися, наприклад, на виконання артистами вар’єте. Виконання є об’єктами прав виконавців, категорії суміжних прав згідно з Римською конвенцією, Угодою ТРІПС та ДВФ.
2. Найбільш сучасне визначення «виконавців» запропоновано у Статті 2(a) ДВФ, згідно з якою це «актори, співаки, музиканти, танцюристи та інші особи, які грають роль, співають, читають, декламують, грають на музичному інструменті, інтерпретують або іншим чином виконують літературні або художні твори, або вираження фольклору». Римська конвенція містить аналогічне положення в Статті 3(а). Хоча воно є вужчим, оскільки не поширюється на виконавців виражень фольклору. З іншого боку, поняття «виконавець» згідно з Римською конвенцією, є ширшим, у тому сенсі, що Стаття 9 Конвенції передбачає можливість його поширення на артистів вар’єте та циркових артистів.
Виконання твору; право на публічне виконання
[Performing a work; right of public performance]
1. Виконання твору означає дію виконавця щодо твору, внаслідок якої твір стає чутним та/або видимим для тих, хто присутній у місці виконання. Більше того, це також означає забезпечення чутності або видимості аудіовізуального твору або твору, записаного у фонограмі за допомогою відповідного обладнання.
2. Згідно зі Статтею 11(1) Бернської конвенції володільці авторського права мають виключне право дозволяти публічне виконання своїх драматичних, музично-драматичних та музичних творів. Положення пояснює, що поняття такого публічного виконання поширюється на «публічні виконання, які здійснюються будь-якими засобами або способами», що означає, що охоплюється також і публічне виконання таких творів, зафіксованих в аудіовізуальних фіксаціях або у фонограмах. В останньому сенсі – тобто у сенсі виконання творів за допомогою обладнання – термін «публічне виконання» використовується у Статтях 14(ii) та 14bis(1). Стаття 14(1)(ii) щодо кінематографічних творів (які також належать до інших аудіовізуальних творів) передбачає таке: «автори літературних та художніх творів мають виключне право дозволяти… публічне виконання… перероблених чи відтворених таким чином творів». Стаття 14bis(l) додає, що «володілець авторського права на кінематографічний твір [що теж означає інший аудіовізуальний твір] має такі самі права, як і автор оригінального твору, включаючи права, передбачені в попередній статті», тобто право на публічне виконання.
3. Слід зазначити, що хоча Бернська конвенція окремо згадує публічне читання літературних творів і передбачає окреме право на публічне читання у Статті 11ter(l)(ii), публічне читання вважається таким, що підпадає під загальне поняття «виконання».
4. Сутність права на «публічне повідомлення», передбаченого в Статті 11bis(l)(iii) Бернської конвенції, аналогічна праву на «публічне виконання» та праву на «публічне читання» з причин, згаданих нижче.
5. Якщо твори стають видимими та/або чутними для тих, хто не присутній у тому місці, де це відбувається (іншими словами, звідки відбувається дія), це є не виконанням, а повідомленням, і якщо воно «для загального відома», то воно охоплюється правом на ефірне мовлення [the right of broadcasting], правом на повідомлення до загального відома по кабелю (проводам) [the right of communication to the public by cable (wire)] та, у деяких випадках, правом на доведення до загального відома [the right of making available to the public].
6. Про широке поняття права на публічне виконання див. «права на виконання».
Права на виконання
[Performing rights]
1. Загальновживаний термін, головним чином у контексті колективного управління авторським правом та суміжними правами, для позначення більш-менш усіх не пов’язаних з копіюванням прав: права на публічне. виконання, права на публічне читання, права на ефірне мовлення та права на повідомлення до загального відома по кабелю (проводу).
2. У деяких країнах обсяг права на публічне виконання поширюється на всі права, згадані вище, у пункті 1; тобто воно ширше, ніж те, що передбачене Статтею 11(1)(i) Бернської конвенції. (Див. «правова кваліфікація (принцип відносної свободи ~)»).
Організація з прав на виконання
[Performing rights organization]
Організація (зазвичай авторське товариство або товариство, спілка чи асоціація володільців суміжних прав), що діє як організація з управління на колективній основі щодо прав на виконання.
Особисте використання
[Personal use]
Див. «приватне використання; приватне відтворення».
Petits droits (Малі права)
Французький вислів (що часто використовується в оригінальній французькій версії у інших мовах), що означає так звані виконавчі права на недраматичні музичні твори з відповідним текстом або без, які в принципі управляються на колективній основі. Англійський термін «малі права» – “small rights” – також використовується в цьому контексті.
Фонограма
[Phonogram]
1. На міжнародному рівні широке визначення «фонограми» дано в Статті 2(b) ДВФ, згідно з яким це означає «запис звуків виконання або інших звуків, або відображення звуків, крім звуків у формі запису, включеного до кінематографічного або іншого аудіовізуального твору».
2. Визначення в ДВФ дещо ширше, ніж визначення у Римській конвенції (Стаття 3(b)) та у Фонограмній конвенції (Стаття 1(а)): «Будь-який виключно звуковий запис звуків виконання або інших звуків», оскільки він охоплює також аудіовізуальні фіксації, які є оригінальними і тому не кваліфіковані як кінематографічні чи інші аудіовізуальні твори.
3. У країнах, що слідують традиції цивільного права, фонограми вважаються об’єктами суміжних прав, і виробникам фонограм надається охорона суміжних прав. У деяких країнах, що слідують традиції загального права, фонограми визнаються творами і щодо них надається охорона авторського права. У цих країнах у принципі термін «звуковий запис» використовується частіше, ніж термін «фонограма».
Знак охорони фонограми
[Phonogram notice]
Знак, згаданий та описаний в положеннях Статті 11 Римської конвенції та Статті 5 Фонограмної конвенції. Згідно з цими положеннями, якщо як умова захисту прав виробників фонограм, або виконавців, або обох щодо фонограм, Договірна держава відповідно до свого національного законодавства вимагає дотримання формальностей, вони вважаються виконаними, якщо усі комерційні примірники опублікованої фонограми або їхні упаковки мають напис, що складається із знака ℗ із зазначенням року першої публікації, розташований таким чином, щоб чітко показати, що фонограма охороняється; якщо на примірниках або їхній упаковці не згадується виробник фонограми або володілець ліцензії на це, виданої їх виробником (шляхом зазначення його прізвища, торговельної марки або іншого відповідного позначення), то напис повинен також включати прізвище володільця прав виробника фонограми; більше того, якщо на примірниках або їхній упаковці не зазначаються основні виконавці, то напис повинен також включати ім’я особи, яка володіє правами таких виконавців у країні, де здійснений запис.
Фонограмна конвенція
[Phonograms Convention]
Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм, ухвалена у Женеві 20 жовтня 1971 року. Іноді її називають «Женевською Фонограмною конвенцією». Вона адмініструється ООН щодо депонування правових актів та повідомлень, ВОІВ – щодо забезпечення офіційних текстів, а в інших випадках – ВОІВ, МОП та ЮНЕСКО разом.
Фотокопіювання
[Photocopying]
Див. «репрографічне відтворення».
Піратство
[Piracy]
Відтворення твору або об’єкта суміжних прав для розповсюдження, а також для ефірного мовлення або повідомлення по кабелю, без дозволу і зазвичай у комерційних цілях. Вираз також поширюється на ретрансляцію або повідомлення передач ефірного мовлення по кабелю без дозволу і зазвичай у комерційних цілях. «Бутлегерство» – це особливий вид піратської діяльності.
Піратські товари
[Pirated goods]
Товари, що містять у собі твори та/або об’єкти суміжних прав, вироблені піратським шляхом. Угода ТРІПС у примітці до Статті 51 передбачає спеціальне визначення «піратських товарів, вироблених з порушенням авторських прав»: «будь-які товари, які є копіями, зробленими без згоди правоволодільця або особи, належним чином уповноваженої правоволодільцем у країні виробництва, і які безпосередньо або опосередковано виготовлені з продукту, де виготовлення такої копії вважається порушенням авторського права або суміжних прав згідно із законом країни імпортування».
Плагіат
[Plagiarism]
Подання як оригінального твору будь-якої особи (плагіатора) твору, що насправді є твором іншої особи (автора), без будь-яких змін або з переробленою більшою чи меншою мірою формою або змістом. Поняття плагіату не обмежується випадками формальної схожості; опублікування твору, що є переробкою твору іншої особи, і представлення його як свого оригінального твору також є плагіатом. У той самий час охорона авторського права не поширюється на ідеї, процеси, методи роботи чи математичні концепції як такі; тому використання такого матеріалу, що не охороняється, який виражений, описаний або яким-небудь іншим чином міститься у творі, для створення іншого твору, не є плагіатом.
Точки прикладення
[Points of attachment]
Синонім «критерію надання охорони».
“Post mortem auctoris”; p.m.а. (лат. “після смерті автора”)
Латинський вираз, що означає «після смерті автора». Цей термін часто використовується в латинській версії – іноді у скороченій формі “p.m.a.” – щодо строку охорони, що триває під час життя автора та протягом певного періоду після його смерті. Так, строк охорони, передбачений у Статті 7(1) Бернської конвенції за загальним правилом становить 50 років після смерті автора.
Твір, що існував раніше
[Pre-existing work]
Синонім «оригінального твору».
Шкода (не заподіює безпідставної ~ законним інтересам володільців прав)
[Prejudice (no unreasonable ~ to the legitimate interests of owners of rights)]
Див. «триступеневий тест» [див. Стаття 9(2) Бернської конвенції, Стаття 13 Угоди ТРІПС, Стаття 10 ДАП та Стаття 16 ДВФ].
Запобігання (можливість ~ певних дій)
[Preventing (possibility of ~ certain acts)]
Термін, який використовується в Римській конвенції (Стаття 7.1) та в Угоді ТРІПС (Стаття 14.1). Спочатку в Римській конвенції використання цього виразу замість відсилання на (виключне) право дозволяти або забороняти деякі дії стало необхідним, оскільки на той час деякі країни, які слідували традиції загального права, були не готові надавати права інтелектуальної власності виконавцям і вони могли охороняти їх тільки від деяких дій, що здійснюються без їхньої згоди, на підставі інших правових інститутів, таких як охорона прав людини. Все більшою міжнародною тенденцією є надання виконавцям повноцінних прав інтелектуальної власності; ця тенденція відображена у відповідних положеннях ДВФ (див. статті 6-10).
Приватне використання; приватне відтворення
[Private use; private reproduction]
1. Використання творів та об’єктів суміжних прав (таке, як відтворення, переклад, переробка, аранжування або інше перетворення) у приватних, особистих та некомерційних цілях, таких як дослідження, навчання чи розвага. Зазвичай, воно вважається вільним використанням. Однак у деяких випадках приватного використання, виключне право, що зачіпається (таке, як право на відтворення щодо комп’ютерних програм) не повинно бути обмежене, оскільки це суперечить нормальному використанню твору. В інших випадках приватного використання слід взяти до уваги те, що приватне відтворення також контролюється «триступеневим тестом», передбаченим Статтею 9(2) Бернської конвенції, Статтею 13 Угоди ТРІПС, Статтею 10 ДАП та Статтею 16 ДВФ. Це означає, що у разі такого відтворення будь-який виняток та обмеження можуть бути встановлені лише в особливих випадках і вони не повинні суперечити нормальному використанню відповідних творів та об’єктів суміжних прав та не повинні необґрунтовано обмежувати законні інтереси правоволодільців.
2. Приватне копіювання через глобальну комп’ютерну мережу (Інтернет) призводить до особливої ситуації. Через наявність величезної кількості людей з’єднаних із мережею, які можуть здійснювати «приватне» відтворення – наприклад, за допомогою систем обміну файлами (з яких першою відомою був Napster) – дозвіл вільного копіювання серйозно суперечитиме нормальному використанню прав на відповідні твори та об’єкти суміжних прав. Рішенням може бути застосування технічних заходів захисту з ефективним захистом та ефективними правовими засобами захисту від їх обходу, не дозволеного володільцями прав або законом (одночасно обмежуючи будь-які дозволи згідно із законом дійсно виправданими особливими випадками, такими, як дистанційне навчання та наукові дослідження, і з відповідними гарантіями).
Продюсер аудіовізуального твору
[Producer of an audiovisual work]
1. Фізична або юридична особа, яка бере на себе ініціативу та відповідальність за виготовлення аудіовізуального твору.
2. Відповідно до деяких національних законів, що слідують традиції загального права, виробник аудіовізуального твору є первинним володільцем авторського права, а згідно з деякими з цих законів він навіть визнається автором такого твору. Стаття 14bis(2)(a) Бернської конвенції передбачає, що «визначення осіб – володільців авторського права на кінематографічний [та інший аудіовізуальний] твір зберігається за законодавством країни, де вимагається охорона».
Виробник фонограми
[Producer of a phonogram]
1. Широке та найбільш сучасне визначення «виробника фонограми» наведено в Статті 2(d) ДВФ, згідно з яким це «означає фізичну або юридичну особу, яка бере на себе ініціативу та несе відповідальність за перший запис звуків виконання або інших звуків, або відтворень звуків». Визначення є сучасним, оскільки воно також поширюється на звуки електронного (цифрового) походження. Його широта випливає не тільки з цього, але також – і навіть більше – з широти визначення «фонограми» в Статті 2(b) ДВФ (також поширюється на аудіовізуальні фіксації, відмінні від тих, які є оригінальними і тому кваліфікуються як аудіовізуальні твори).
2. Римська конвенція (Стаття 3(с)) визначає цей термін як «фізична або юридична особа, яка першою здійснила звуковий запис звучання виконання або інших звуків». (Однак згідно зі Статтею 3(b) Римської конвенції «фонограми» – це виключно звукові записи звуків).
Програма (яку несуть сигнали, що несуть програму); ~ організації ефірного мовлення
[Program (carried by programme-carrying signals); ~ of a broadcasting organization]
1. Програма визначена у Супутниковій конвенції (Стаття 1(ii)) так: «сукупність матеріалів, отримуваних безпосередньо або у запису, що складаються з зображень, звуків або і того і іншого». Таким чином визначено один із двох суттєвих елементів предмета охорони, що пропонується відповідно до Супутникової конвенції – «сигнали, що несуть програму».
2. Цей термін дещо відрізняється від поняття «програми організації ефірного мовлення», що є синонімом «передачі ефірного мовлення», оскільки Супутникова конвенція не поширюється на супутники прямого мовлення – лише на супутники фіксованої служби – і тому в цьому контексті передбачається, що програма знаходиться у стадії, що передує ефірному мовленню.
Сигнал, що несе програму
[Programme-carrying signal]
Предмет охорони, що надається згідно із Супутниковою конвенцією: «сигнал», що несе «програму».
Тимчасові заходи
[Provisional measures]
Процесуальні норми, як правило, невідкладні та ефективні, що тривають або діють протягом обмеженого строку, які здійснюються для запобігання порушенню будь-якого права інтелектуальної власності або для збереження відповідних доказів, що стосуються порушення, для подальшого судового розгляду. Такі заходи передбачені Статтею 50 Угоди ТРІПС.
Твір, випущений під псевдонімом
[Pseudonymous work]
1. Твір автора, який випустив твір та надав до нього доступ під псевдонімом.
2. Стаття 7(3) Бернської конвенції містить спеціальні положення щодо умов охорони творів, випущених під псевдонімом. Однак якщо псевдонім не залишає сумнівів в особистості автора, або якщо автор сам згодом розкриє свою особу публіці, це положення замінюється відповідними загальними правилами (див., зокрема, Статті 7(1) та 7bis Конвенції), що застосовуються до творів, автори яких відомі під своїми справжніми іменами.
Опублікування; опублікований твір
[Publication; published work]
1. Бернська конвенція не дає прямого визначення поняття «опублікування». Однак вона дає його непрямим шляхом, передбачаючи в Статті 3(3) наступне: «Під «опублікованими творами» [англійський термін “published works” в українському тексті Бернської конвенції перекладено як “випущені у світ твори”] слід розуміти твори, опубліковані [випущені] за згодою їхніх авторів, який би не був спосіб виготовлення примірників, за умови, якщо ці примірники випущені в обіг у кількості, здатній задовольнити розумні потреби публіки, беручи до уваги характер твору. Не є опублікуванням [випуском у світ] представлення драматичного, музично-драматичного або кінематографічного твору, виконання музичного твору, публічне читання літературного твору, повідомлення по проводах або передача в ефір літературних або художніх творів, показ твору мистецтва і спорудження твору архітектури». З цього визначення «опублікованих творів» випливає, що відповідно до Конвенції поняття «опублікування» означає «випуск в обіг (тобто розповсюдження) примірників, у такій кількості та у такий спосіб, що здатні задовольнити розумні потреби публіки».
2. Римська конвенція (в Статті 3(d)) дає пряме визначення, що відображає більш просте поняття, ніж те, що випливає із Статті 3(3) Бернської конвенції, яке виглядає наступним чином: «публікація [в українському тексті Римської конвенції термін “publication” перекладено, як “публікація”] означає надання публіці примірників фонограми в достатній кількості». Відповідне визначення ДВФ (Стаття 2(е)) є ширшим у тому сенсі, що воно також поширюється окремо на опублікування записаного виконання, але по суті воно аналогічне визначенню в Римській конвенції: «“Опублікування” [в українському тексті ДВФ термін “publication” перекладено, як “опублікування”] запису виконання або фонограми означає надання примірників запису виконання або фонограми публіці за згодою володільця прав та за умови, що примірники надаються публіці у розумній кількості».
3. Угода ТРІПС не містить жодного визначення «опублікування» (але дотримання Статті 3(3) Бернської конвенції є обов’язковим для членів СОТ).
Публічне повідомлення
[Public communication]
1. Термін «публічне повідомлення» використаний у Статті 11bis(1)(iii) Бернської конвенції, яка передбачає, що володільці авторського права користуються виключним правом дозволяти «публічне повідомлення переданого в ефір твору за допомогою гучномовця або будь-якого іншого апарату, що передає знаки, звуки або зображення». Використання цього терміна, а не терміна «повідомлення до загального відома» [communication to the public], є цілком доречним, оскільки така дія не включає передачу твору в інше місце: це дія, що здійснюється в місці, де є публіка або вона може бути присутня, і в цьому сенсі воно аналогічно «публічному виконанню» та «публічному читанню». Воно означає прийом передачі ефірного мовлення таким чином, що вона стає чутною та/або видимою тим, хто присутній і відповідає поняттю «публіка».
2. Цей термін відрізняється від виразу «повідомлення до загального відома» [“communication to the public”, який використовується у попередніх пунктах (i) та (ii) цієї Статті 11bis(1) Бернської конвенції; до речі, у вказаних пунктах вираз “communication to the public” на українську перекладено так само, як і вираз “public communication” – “публічне повідомлення”], оскільки в останньому випадку ті, кому твори або об’єкти суміжних прав передаються для прийому і хто відповідає поняттю «публіка», знаходяться у різних місцях.
Суспільне надбання
[Public domain]
Сфера тих творів та об’єктів суміжних прав, які можуть використовуватись [used] та експлуатуватися [exploited] усіма без дозволу та без обов’язку виплачувати винагороду володільцям відповідного авторського права та суміжних прав – як правило, через закінчення строку охорони або через відсутність міжнародних договорів, що забезпечують для них охорону у цій країні.
Публічний показ; право на ~
[Public display; right of ~ ]
Див. «показ твору; право на публічний показ».
Право на публічне надання у тимчасове користування
[Public lending right]
Право, що передбачене деякими національними законами щодо надання у тимчасове користування примірників творів (зазвичай книг та інших публікацій) відкритими для публіки некомерційними бібліотеками. У міжнародних нормах з авторського права та суміжних прав такі права не передбачені.
Публічне виконання; право на ~
[Public performance; right of ~ ]
Див. «виконання твору; право на публічне ~ ».
Прийом публікою
[Public reception]
Див. «ефірне мовлення; право на ~ ».
Публічне читання; право на ~
[Public recitation; right of ~ ]
Див. «виконання твору; право на публічне ~ ».
Публічне; публіка
[Public; the ~ ]
1. «Публіка» – це група, що складається зі значної кількості осіб, які не належать до звичайного кола сім’ї та її найближчого соціального оточення. Немає вирішального значення, чи справді ця група зібралася в одному місці; достатнім є доступність групи творів або об’єктів суміжних прав. У випадках повідомлення до загального відома [communication to the public] (включаючи ефірне мовлення) та (інтерактивного) доведення до загального відома [(interactive) making available to the public] не має значення, чи можуть представники публіки, що здатні приймати твори або об’єкти суміжних прав, приймати їх в одному й тому самому місці або в різних місцях, в той самий час або в різний час.
2. Як прикметник щодо дії «публічне» (як виконання чи читання) означає, що дія здійснюється в присутності публіки або, щонайменше, у місці, відкритому для публіки.
Опубліковане видання
[Published edition]
Версія твору, незалежно від того, чи охороняється він чи ні, або іншого матеріалу, опублікованого в друкованому форматі. Деякі країни, в основному ті, які слідують традиції загального права, надають sui generis охорону суміжних прав видавцям щодо їх «друкарського оформлення опублікованих видань».
Ретрансляція; право на ~
[Rebroadcasting; right of ~ ]
1. Одночасне та незмінене ефірне мовлення однією організацією ефірного мовлення передачі ефірного мовлення, кабельного мовлення (або Інтернет-мовлення) іншої організації ефірного, кабельного (або Інтернет) мовлення. (Інтернет-мовлення наводиться в дужках через обговорення природи цієї категорії, що триває до моменту складання Глосарія).
2. Згідно зі Статтею 11bis(1)(ii) Бернської конвенції володілець авторського права користується виключним правом дозволяти ретрансляцію [в українському тексті термін “rebroadcasting” перекладено як “повторна передача в ефір”], якщо вона здійснюється іншою організацією, ніж первісна (але Стаття 11bis(2) Конвенції допускає обмеження цього права, такі як застосування недобровільних ліцензій або підпорядкування його здійснення умові колективного управління).
3. Відповідно до Статті 13(а) Римської конвенції, організації ефірного мовлення мають право дозволяти або забороняти ретрансляцію своїх телерадіопередач.
Прийом
[Reception]
Прийом програми ефірного або кабельного мовлення (повідомлення до загального відома по кабелю (проводу) [communicated to the public by cable (wire)]), зазвичай з метою перегляду, прослуховування та/або відтворення твору або об’єкта суміжних прав, включених до програми. Прийом не є ані частиною, ані умовою завершення дії ефірного або кабельного мовлення (повідомлення до загального відома по кабелю (проводу)). Якщо твір далі передається в ефір або по кабелю (повідомляється до загального відома по кабелю (проводу)) – без запису чи зміни – це окрема дія, яка охоплюється правами на ретрансляцію або повідомлення до загального відома по кабелю (проводу) творів, що транслюються в ефір. Якщо твір, включений до прийнятої передачі ефірного або кабельного мовлення, записано або змінено, його наступне ефірне або кабельне мовлення (повідомлення до загального відома по кабелю (проводу)) охоплюється правом на ефірне мовлення (як нова дія ефірного мовлення) або кабельне мовлення (повідомлення до загального відома по кабелю (проводу) програми кабельного походження).
Взаємність
[Reciprocity]
1. Надання охорони або розширення охорони авторського права або суміжних прав щодо громадян іншої країни за умови існування такого ж (або щонайменше аналогічного) ступеня охорони, що надається в цій іншій країні громадянам відповідної країни. Це рівнозначно запереченню національного режиму.
2. Відповідно до Бернської конвенції, Римської конвенції, ДАП та щодо авторського права відповідно до Угоди ТРІПС застосовується принцип національного режиму, а взаємність застосовується лише в тих випадках, коли вона допустима як виняток із цього принципу. Про такі випадки див. «національний режим».
Запис твору чи об’єкта суміжних прав
[Recording of a work or object of related rights]
Синонім «фіксації твору або об’єкта суміжних прав».
Суміжні права
[Related rights]
1. У традиційному вузькому значенні термін «суміжні права» (або його синонім «сусідні права» [neighboring rights]) означає права виконавців щодо їх виконання, права виробників фонограм щодо їх фонограм та права організацій ефірного мовлення щодо їх передач ефірного мовлення.
2. У широкому значенні термін поширюється також і на права видавців на друкарське оформлення їх опублікованих видань і на права sui generis виробників баз даних. (Щодо правової природи «прав виробників перших записів фільмів» див. коментарі до цього виразу).
Винагорода; право на ~
[Remuneration; right to ~ ]
1. Платіж, який здійснюють ті, хто вчиняє будь-яку дію щодо твору або об’єкта суміжних прав. На підставі виключного права на дозвіл володілець прав може вимагати сплати відповідної винагороди за дозвіл будь-якої дії, на яку поширюється право (отже, у випадку виключного права, немає необхідності вказувати в законі про авторське право, що володільці прав мають право отримувати винагороду за дозвіл відповідних дій).
2. «Право на винагороду» як таке може мати дві різні правові підстави. Або виключне право на дозвіл обмежене у деяких особливих випадках простим правом на справедливу винагороду (як, наприклад, у деяких особливих випадках репрографічного відтворення); або право передбачене у міжнародних нормах з авторського права та суміжних прав та у національних законах про авторське право як право на таку винагороду (таке, як право на перепродаж).
Прокат; право на ~
[Rental; right of ~ ]
1. Прокат – надання примірника твору чи об’єкта суміжних прав у користування на обмежений період з метою отримання прямої чи непрямої комерційної вигоди.
2. Бернська конвенція та Римська конвенція не передбачають права на прокат, тоді як Угода ТРІПС (у Статтях 11 та 14.4) передбачає – за певних умов та з деякими винятками – щодо комп’ютерних програм, аудіовізуальних творів та фонограм. У ДАП (Стаття 7) та ДВФ (Статті 9 та 13) передбачена така ж обов’язковість надання права на прокат, як і в Угоді ТРІПС.
3. В основному вважається, що прокат підпадає під більш широке поняття розповсюдження, і в деяких країнах на нього поширюється загальне право на розповсюдження. У таких країнах надається окреме право на прокат шляхом виключення права на прокат з вичерпання права на розповсюдження при першому продажу (або при іншій першій передачі у власність) відповідних примірників. В інших країнах окреме право на прокат, яке зазвичай обмежується особливими категоріями творів та/або об’єктів суміжних прав, надається разом з правом на (перше) розповсюдження, яке застосовується тільки до продажу або іншої передачі власності (буде вичерпано за першої такої дії).
Відтворення; право на ~
[Reproduction, right of ~ ]
1. «Відтворення» – це [нова] фіксація твору або об’єкта суміжних прав, досить стабільна для того, щоб твір або об’єкт суміжних прав могли бути сприйняті, знову відтворені та повідомлені на цій основі. Зберігання творів в електронній (комп’ютерній) пам’яті також є відтворенням, оскільки воно відповідає цьому поняттю.
2. Стаття 9(1) Бернської конвенції передбачає, що володільці авторського права користуються виключним правом дозволяти відтворення їх творів «будь-яким чином і в будь-якій формі». Відповідно до цього з погляду поняття «відтворення»: (i) спосіб, метод і форма відтворення не мають значення; (ii) не має значення, чи може бути примірник твору сприйнятий безпосередньо або за допомогою пристрою; (iii) не має значення, чи втілено примірник у матеріальному об’єкті, який може бути поширений; (iv) не має значення, чи здійснено відтворення безпосередньо (наприклад, на основі примірника у матеріальній формі) чи опосередковано (наприклад, на основі програми ефірного мовлення); та (v) тривалість фіксації (включаючи зберігання в електронній формі) – чи є вона постійною чи тимчасовою – не має значення (доки на основі [нової фіксації] твір може бути сприйнятий, відтворений або повідомлений).
3. Оскільки згідно зі Статтею 9.1 Угоди ТРІПС та згідно зі Статтею 1(4) ДАП відповідність inter alia Статті 9 Бернської конвенції є обов’язковою, відповідно до цих правових актів застосовується така сама концепція «відтворення» – з таким самим обсягом права на відтворення – що і відповідно до Бернської конвенції.
4. У Статтях 7 та 11 ДВФ про виключне право на відтворення, яким користуються виконавці та виробники фонограм, mutatis mutandis використана мова Статті 9(1) Бернської конвенції, включаючи роз’яснення про те, що передбачені в них права поширюються на відтворення «у будь-який спосіб і у будь-якій формі». Таким чином, згідно з договором поняття «відтворення» та обсяг права на відтворення є такими ж, як зазначено вище, у пункті 1.
5. На противагу іншим вищезгаданим правовим актам, Римська конвенція містить ясне визначення відтворення у Статті 3(е). Воно дуже просте, і сформульовано наступним чином: “відтворення” означає виготовлення одного або декількох примірників запису. Оскільки “відтворення”, “копіювання” та “виготовлення примірника або примірників” – синоніми, таке визначення не відображає реальної сутності. Лише Стаття 10 Конвенції дає деяке роз’яснення у тому сенсі, що говорить про «пряме або опосередковане відтворення». Незважаючи на це, важко припустити, що поняття «відтворення» в Римській конвенції відрізняється від того, що використовується відповідно до інших вищезгаданих правових актів.
Організація з прав на відтворення
[Reproduction rights organization]
Організація спільного управління [joint management organization], що спеціалізується на управлінні правами на відтворення щодо репрографічного відтворення творів. Нещодавно деякі з цих організацій розширили свою діяльність на управління правами відтворення щодо відтворення за допомогою комп’ютерних мереж.
Репрографічне відтворення
[Reprographic reproduction]
Відтворення твору шляхом фотокопіювання або аналогічної технології у вигляді факсимільних копій. Виготовлення зменшених чи збільшених факсимільних копій також вважається репрографічним відтворенням.
Право перепродажу
[Resale right]
1. Невідчужуване право автора або, після його смерті, особи чи установи, уповноваженої національним законодавством, на пайову участь у кожному продажу його оригінального витвору мистецтва та – значно рідше – його оригінальних рукописів, після їх першого відчуженням. Зазвичай воно має форму певного відсотка від ціни продажу або різниці між ціною продажу та попередньою ціною продажу. Застосування цього права зазвичай обмежується публічними аукціонами та продажем через арт-дилерів. Згідно зі Статтею 14ter Бернської конвенції надання такого права є факультативним, і його застосування може залежати від взаємності.
2. Назва цього права всіма мовами часто наводиться у французькому варіанті – droit de suite.
Залишкове право
[Residual right]
Право – взагалі кажучи, право на винагороду – (зазвичай невідчужуване) авторів та виконавців, яке зберігається за ними згідно із законом при передачі своїх виключних прав іншим особам. Наприклад, таке право передбачено в деяких країнах для авторів та виконавців, коли вони передають своє право на прокат щодо своїх творів та виконань, втілених в аудіовізуальних творах, продюсеру таких творів. Див. також «доступ (право на ~)».
Повага (право на ~)
[Respect (right of)]
Див. «особисті немайнові права».
Зворотна сила
[Retroactivity]
У контексті міжнародних норм з авторського права та суміжних прав цей вислів вводить в оману, будучи неправильним вживанням терміну, оскільки жоден з відповідних міжнародних правових актів (Бернська, Римська, Супутникова та Фонограмна конвенції, Угода ТРІПС, ДАП або ДВФ) не передбачає наявності зворотної сили щодо свого застосування. Правильним терміном щодо змісту відповідних положень цих правових актів є «застосування у часі» [“application in time”].
Повторне використання
[Re-utilization]
Термін, що використовується в контексті sui generis охорони типу суміжних прав щодо виробників баз даних. Він означає будь-яку форму доведення до загального відома всього або суттєвої частини змісту бази даних шляхом розповсюдження копій, прокату, передачі он-лайн або в іншій формі передачі [transmission].
Правоволоділець авторського права
[Right holder of copyright]
Синонім терміна «володілець авторського права» [owner of copyright].
Правоволоділець суміжних прав
[Right holder of related rights]
Синонім терміна «володілець суміжних прав» [owner of related rights].
Право на переробку
[Right of adaptation]
Див. «переробка; право на ~».
Право на авторство
[Right of authorship]
Див. «особисті немайнові права».
Право на ефірне мовлення
[Right of broadcasting]
Див. «ефірне мовлення; право на ~».
Право на повідомлення до загального відома
[Right of communication to the public]
Див. «повідомлення до загального відома; право на ~ ».
Право на розкриття
[Right of disclosure]
Див. «особисті немайнові права».
Право на розповсюдження
[Right of distribution]
Див. «розповсюдження; право на ~ ; право на перше ~ ».
Право на експонування
[Right of exhibition]
Див. «показ; право на публічний показ».
Право на цілісність
[Right of integrity]
Див. «особисті немайнові права».
Право на доведення до загального відома
[Right of making available to the public]
Див. «доведення до загального відома; право на ~ ».
Право на авторство
[Right of paternity]
Див. «особисті немайнові права».
Право на публічний показ
[Right of public display]
Див. «показ; право на публічний показ».
Право на публічне виконання
[Right of public performance]
Див. «виконання твору; право на публічне виконання».
Право на публічне читання
[Right of public recitation]
Див. «виконання твору; право на публічне виконання».
Право на прокат
[Right of rental]
Див. «прокат; право на ~ ».
Право на повагу
[Right of respect]
Див. «особисті немайнові права».
Право на відтворення
[Right of reproduction]
Див. «відтворення; право на ~ ».
Право на переклад
[Right of translation]
Див. «переклад; право на ~ ».
Право на відкликання
[Right of withdrawal]
Див. «особисті немайнові права».
Агентство з очищення прав / центр
[Rights clearance agency / center]
Організація, що здійснює посередницьку форму спільного управління авторським правом та/або суміжними правами, яка не має таких видів колективних елементів, як традиційне колективне управління. У разі системи з очищення прав володільці прав уповноважують орган, що надає таку послугу (вид агентства, яке також називають «центром»), надавати ліцензії від їх імені на певних умовах і за певну винагороду. Така система відрізняється від власне колективного управління тим, що: (i) володільці прав не утворюють справжнього колективу для управління своїми правами; (ii) орган, що ліцензує, зазвичай надає не загальні ліцензії, а індивідуальні; (iii) винагорода та інші умови ліцензування можуть відрізнятися – і часто відрізняються – відповідно до інструкцій, наданих різними авторами та іншими володільцями прав; (iv) немає відрахувань на культурні чи соціальні потреби; та (v) винагорода передається безпосередньо володільцям права, яким вона належить.
Інформація про управління правами; ІУП
[Rights management information; RMI]
1. Цей термін визначено у Статті 12(2) ДАП та Статті 19(2) ДВФ mutatis mutandis практично однаково: «інформація, що ідентифікує [твір, автора твору, володільця будь-якого права на твір] [виконавця, виконання виконавця, виробника фонограми, фонограму, володільця будь-якого права на виконання або фонограму] або інформацію про умови використання [твору] [виконання або фонограми] та будь-які цифри або коди, в яких представлена така інформація, коли будь-який з цих елементів інформації доданий до примірника [твору] [записаного виконання або фонограми] або з’являється у зв’язку [з повідомленням твору до загального відома] [повідомленням або доведенням записаного виконання або фонограми до загального відома]».
2. Відповідно до Статті 12(1) ДАП та Статті 19(1) ДВФ «Договірні Сторони передбачають відповідні та ефективні засоби правового захисту щодо будь-якої особи, яка свідомо чинить будь-які з нижчезазначених дій, знаючи або, у зв’язку із застосуванням цивільно-правових засобів захисту, маючи належні підстави знати, що така дія може спонукати, дозволяти, сприяти або приховувати порушення будь-якого права, передбаченого цим Договором [або Бернської конвенції]: (i) усунення або зміну будь-якої електронної інформації про управління правами без дозволу; (ii) розповсюдження, імпорт з метою поширення, [передачу в ефір або повідомлення до загального відома] [передачу в ефір, повідомлення або доведення до загального відома] без дозволу [творів або примірників творів] [виконань, примірників записаних виконань або фонограм], знаючи, що в них без дозволу було усунуто або змінено електронну інформацію про управління правами».
Право вимагати визнання авторства
[Right to claim authorship]
Див. «особисті немайнові права».
Право на винагороду
[Right to remuneration]
Див. «винагорода; право на ~ ».
Римська конвенція
[Rome Convention]
Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, прийнята в Римі 26 жовтня 1961 року. Адмініструється ООН щодо депонування правових актів та повідомлень, в решті питань – спільно ВОІВ, МОП та ЮНЕСКО.
Супутникове мовлення
[Satellite broadcasting]
Див. «ефірне мовлення; право на ~ », «теорія передачі інформації» та «теорія випромінювання».
Супутникова конвенція
[Satellites Convention]
Конвенція про поширення несучих програми сигналів, що передаються через супутники, ухвалена в Брюсселі 21 травня 1974 року. Адмініструється ООН щодо депонування правових актів та повідомлень, у всьому іншому – спільно ВОІВ та ЮНЕСКО. [Україна в Супутниковій конвенції участі не бере]
Наукові твори
[Scientific works]
Категорія «літературних і художніх творів», використання яких у деяких національних законах і опосередковано в Бернській конвенції (у Статті 2(1) у виразі «всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва») є необов’язковим і вводить в оману, оскільки науковий предмет твору не відіграє ролі з погляду охорони авторського права. Наприклад, статті та книги на наукові теми охороняються не через їхню тему, а через те, що вони є статтями та книгами, тобто літературними творами.
Вторинне використання
[Secondary use]
Застарілий вислів, що стосується ефірного мовлення та іншого повідомлення до загального відома фонограм, опублікованих у комерційних цілях (див. «права за Статтею 12»). З інтенсивним розвитком технологій відтворення та передачі, зокрема, з появою цифрових фонограм та цифрових технологій, це стало не вторинним, а первинним використанням з точки зору можливостей нормальної експлуатації прав на фонограми. Це особливо справедливо у разі передач майже–за–запитом (типу тих, що здійснюються в рамках підписних послуг).
Система керування послідовними копіями; (SCMS)
[Serial copy management system; SCMS]
Добре відома за абревіатурою «SCMS». Технічна система виготовлення цифрового примірника цифрової фонограми, яка не допускає виготовлення додаткових (другого покоління) цифрових копій цифрового примірника (примірник першого покоління). Це захід технічного захисту.
Провайдери послуг; відповідальність ~
[Service providers; liability of ~ ]
1. Провайдери послуг включаючи провайдерів інтерактивних послуг та провайдерів доступу – це ті організації, які надають свої комп’ютерні та телекомунікаційні системи у користування публіці для завантаження на віддалений комп’ютер, пересилання та копіювання з віддаленого комп’ютера (завантажень) inter alia творів та об’єктів суміжних прав, а також такі послуги, як проста передача, кешування, хостинг та надання засобів визначення місцезнаходження інформації.
2. Якщо провайдери послуг на додаток до послуг, згаданих у пункті 1, без дозволу здійснюють також дії, на які поширюється авторське право та суміжні права, вони відповідають – на підставі правил щодо прямої відповідальності – за будь-яке порушення, так само, як будь-яка інша фізична чи юридична особа.
3. Деякі країни ввели особливі норми щодо можливої відповідальності за сприяння або субсидіарну відповідальність провайдерів послуг з особливими правилами щодо таких послуг, як проста передача, кешування, хостинг та надання засобів визначення місцезнаходження інформації. Ці правила переважно передбачають «безпечні укриття» [“safe harbors”] для провайдерів послуг; тобто звільнення від засобів правового захисту, які можуть бути застосовані до них – звільнення зазвичай не поширюється на судові заборони – за умови, що вони належним чином виконують певні технічні та інші вимоги, необхідні з погляду деяких законних інтересів володільців прав, і якщо вони діють належним чином, видаляючи матеріали, що порушують права, зі своїх систем та/або тимчасово зупиняючи можливість з’єднання з ними та доступу до них. Щодо останнього законодавство деяких країн передбачає особливу процедуру «повідомлення та видалення» з особливими правилами про те, як володільці прав можуть повідомити провайдерів послуг про порушення, з встановленням строку для «видалення» (усунення тощо) матеріалів, що порушують права, та іншими процедурними кроками, а також із гарантіями щодо можливого неправильного використання системи.
Нотний запис музики
[Sheet music]
1. Вираження музичного твору за допомогою нот та інших символів, зазвичай, відповідно до певних стандартних правил, або в рукописному вигляді (що тоді повинно вважатися рукописом), або в надрукованому вигляді, з супроводжуючим текстом або без нього.
2. У деяких національних законах існують спеціальні положення щодо нотних записів музики, наприклад, щодо права на прокат музичних творів у такій формі або про виключення можливості їх вільного приватного відтворення.
Одночасне опублікування твору
[Simultaneous publication of a work]
Згідно зі Статтею 3(4) Бернської конвенції твір вважається опублікованим [“published” – “випущеним у світ” в українському перекладі] одночасно в кількох країнах, якщо він був опублікований [випущений] у двох або більше країнах протягом тридцяти днів після його першої публікації [випуску]. Це положення стосується питань надання охорони відповідно до Бернської конвенції.
Малі права
[Small rights]
Див «petits droits».
Програмне забезпечення
[Software]
Див. «комп’ютерна програма».
Звуковий запис
[Sound recording]
1. В одному значенні це синонім «фонограми». У країнах, де фонограми визнаються творами, зазвичай використовують термін «звуковий запис», а не «фонограма».
2. В іншому значенні це звуковий запис звуків виконання (inter alia виконань творів) або інших звуків. Відповідно до авторського права звуковий запис (виконань творів) підпадає під варіант права на відтворення – «механічне право» (Статті 9 і 13 Бернської конвенції). Щодо виконання Римська конвенція (Стаття 7.1(b)) та Угода ТРІПС (Стаття 14.1) встановлюють «можливість запобігати» такій дії, якщо вона здійснюється без згоди виконавця, тоді як ДВФ (Стаття 6(ii)) передбачає виключне право на дозвіл у цьому відношенні.
Вихідний код
[Source code]
1. Вихідний код – це та версія комп’ютерної програми, яка ще не завершена для того, щоб вона могла бути запущена на комп’ютері. Вона ще може бути прочитана і зрозуміла людині, щонайменше фахівцеві.
2. Стаття 10.1 Угоди ТРІПС пояснює, що «комп’ютерні програми у вихідному або об’єктному коді захищаються як літературні твори за Бернською Конвенцією». Посилання на дві основні форми вираження комп’ютерних програм є зайвим, оскільки згідно зі Статтею 2(1) Бернської конвенції – якої в силу Статті 9.1 Угоди ТРІПС повинні дотримуватися члени СОТ – літературні чи художні твори охороняються, «яким би способом і в якій би формі вони не були виражені». Відповідно до Статті 4 ДАП: «Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні Статті 2 Бернської конвенції. Така охорона застосовується до комп’ютерних програм незалежно від способу або форми їх вираження».
Ідентифікаційний код; SID
[Source identification code; SID]
Номер (SID номер), надрукований на виготовлених законним шляхом компакт-дисках (CD), на основі якого органи із забезпечення дотримання прав можуть встановити виробника CD, місце його знаходження та обладнання, використане при виготовленні цього CD. Це міжнародна система нумерації, яка полегшує ідентифікацію нелегальних (піратських) копій CD.
Особливі випадки (що підпадають під винятки та обмеження)
[Special cases (covered by exceptions and limitations)]
Див. «триступеневий тест». [див. Стаття 9(2) Бернської конвенції, Стаття 13 Угоди ТРІПС, Стаття 10 ДАП та Стаття 16 ДВФ].
Сценічна постановка
[Stage production]
Спосіб, яким драматичний чи музично-драматичний твір виконується та представляється публіці зазвичай у театрі. Відповідно до деяких національних законів, сценічні постановки охороняються як окрема категорія творів, за умови, що вони відповідають вимогам оригінальності. У такому разі, в принципі, режисер-постановник сценічної постановки визнається її автором.
Встановлені законом збитки
[Statutory damages]
Див. «відшкодування збитків».
Ліцензія згідно із законом
[Statutory license]
Див. «винятки та обмеження», «примусова ліцензія» та «недобровільна ліцензія».
Зберігання творів та об’єктів суміжних прав в електронній (комп’ютерній) пам’яті
[Storage of works and objects of related rights in an electronic (computer) memory]
Див. «відтворення; право на ~ ».
Передплатні послуги
[Subscription services]
Див. «передача майже–за–запитом».
Істотна подібність
[Substantial similarity]
Вирішальний фактичний елемент у правовому спорі щодо ймовірного порушення авторських прав у формі плагіату у випадках, коли немає прямих доказів. Це означає такий ступінь подібності між твором володільця авторського права та копією, що ймовірно порушує право, який (разом із правовим елементом доступу) вважається достатнім, щоб стверджувати, що копіювання твору володільця авторського права мало місце у формі плагіату.
Субтитрування
[Subtitling]
1. Накладення письмового тексту на аудіовізуальні твори (зазвичай мовою, відмінною від мови, що використовується в аудіовізуальному творі).
2. Згідно зі Статтею 14bis(2)(b) Бернської конвенції «в країнах Союзу, законодавство яких включає у число осіб, що мають авторське право на кінематографічні твори [так само, як і на інші аудіовізуальні твори] авторів, що зробили внесок у його створення, ці автори, якщо вони зобов’язалися зробити такий внесок, не вправі при відсутності будь-якої протилежної або особливої умови, заперечувати проти [...] субтитрування [...] тексту». (Слід зазначити, що Стаття 14bis(3) містить винятки із цього положення).
Правонаступник
[Successor-in-title]
Фізична або юридична особа, яка замінює – шляхом відчуження (передачі) прав або шляхом успадкування (в силу закону) – первинного володільця авторського права або суміжних прав, як володілець відповідних прав.
Технічні засоби захисту
[Technological protection measures]
1. Будь-які технології, пристрої, компоненти, які в ході своєї нормальної роботи призначені для того, щоб перешкоджати або обмежувати вчинення дій, не дозволених володільцем прав або згідно із законом щодо творів або об’єктів суміжних прав. Технічні засоби є «ефективними», коли використання твору, що охороняється, або об’єкта суміжних прав контролюється володільцем прав за допомогою застосування контролю до доступу або способу захисту, такого, як кодування або іншого перетворення твору або об’єкта суміжних прав, або такого, як механізм контролю над копіями з метою захисту. Такі засоби іноді наводяться у вигляді абревіатури ТЗЗ [TPM].
2. Згідно зі Статтею 11 ДАП та Статтею 18 ДВФ Договірні Сторони передбачають відповідну правову охорону і ефективні засоби правового захисту від обходу існуючих технічних засобів, які використовуються володільцями прав у зв’язку із здійсненням своїх прав за цими договорами, та які обмежують дії щодо їх, відповідно, творів, виконань і фонограм, які не дозволені ними або не допускаються законом.
3. У процесі введення в дію цих договорів стало ясно – і це відображено у відповідних положеннях національних законів – що неможливо забезпечити відповідну правову охорону та ефективні правові засоби захисту від обходу, якщо охорона та правові засоби захисту не поширюються на так звані «підготовчі дії» [“preparatory activities”]. Тобто повинні бути також передбачені відповідна правова охорона та ефективні правові засоби захисту від виготовлення, імпорту, розповсюдження, продажу, прокату, рекламування для продажу або прокату, або володіння в комерційних цілях пристроїв, виробів або компонентів або від надання послуг, які: (i) просувають, рекламують або продають з метою обходу; або (ii) мають лише обмежену комерційно значущу мету або використання, інші ніж для обходу; або (iii) в основному призначені, вироблені, перероблені або виконані з метою надання можливості обходу або сприяння обходу будь-яких ефективних технічних засобів.
Строк охорони
[Term of protection]
Період часу, протягом якого охороняються авторське право на твори та суміжні права на відповідні об’єкти. Із закінченням строку охорони твори або об’єкти суміжних прав переходять у суспільне надбання.
Наземне мовлення
[Terrestrial broadcasting]
Мовлення за допомогою передавачів, що розташовані на поверхні землі. Термін використовується на противагу супутниковому мовленню.
Триступеневий тест
[Three-step test]
1. Основний тест для визначення того, чи допустимий виняток або обмеження відповідно до міжнародних норм з авторського права та суміжних прав. Тест включає три елементи («рівня»). Винятки або обмеження: (i) можуть поширюватись лише на певні особливі випадки; (ii) не повинні суперечити нормальному використанню творів чи об’єктів суміжних прав (фактично, прав на твори та об’єкти суміжних прав); та (iii) не повинні обмежувати необґрунтованим чином законні інтереси правоволодільців.
2. Тест спочатку був передбачений у Статті 9(2) Бернської конвенції щодо винятків та обмежень для прав на відтворення. Він був розширений Статтею 13 Угоди ТРІПС, а потім Статтею 10 ДАП стосовно винятків та обмежень щодо всіх майнових прав відповідно до авторського права. Нарешті, Стаття 16 ДВФ поширила його на права виконавців та виробників фонограм, передбачені договором.
3. Перший «рівень» тесту – а саме, будь-який виняток чи обмеження передбачається лише у «певних особливих випадках» – означає дві кумулятивні вимоги: по-перше, що будь-який виняток чи обмеження має бути обмеженим за сферою дії; не допустимі жодні винятки чи обмеження загального впливу; а, по-друге, він має бути особливим, у тому сенсі, що має бути яке-небудь особливе політико-правове обґрунтування для його запровадження.
4. Що стосується другого «рівня» – а саме, що полягає в тому, що не допустиме жодне обмеження чи виняток, що суперечить нормальному використанню творів чи об’єктів суміжних прав – термін «використання» означає діяльність, за допомогою якої володілець авторського права чи суміжних прав здійснює свої права, відповідно, на свій твір або об’єкт суміжних прав для того, щоб отримати вигоду зі своїх прав, а прикметник перед цим терміном – «нормальне» – належить до нормативного стандарту (хоча оскільки відповідна діяльність відповідає цьому стандарту, його можна розглядати як те, що має в той же час описову, емпіричну природу). На основі зазначеного емпіричного стандарту виняток або обмеження «суперечить нормальному використанню» твору або об’єкта суміжних прав у тому випадку, якщо він поширюється на будь-яку форму використання, яка має або може набути такої великої значущості, що ті, хто її використовують, можуть становити економічну конкуренцію здійсненню прав володільців відповідного авторського права або суміжних прав (іншими словами, яка може зірвати можливість нормального використання прав на твори або об’єкти суміжних прав на ринку).
5. Третій «рівень» – полягає в тому, що винятки або обмеження не повинні необґрунтованим чином утискати законні інтереси володільців права – показує, що певне обмеження законних інтересів володільців права може бути допустимим, але воно не повинно виходити за рамки того, що може вважатися обґрунтованим. Питання обґрунтованого чи необґрунтованого ступеня обмеження може вирішуватись на основі відповідних обґрунтованих соціальних норм та державної політики. «Законні інтереси» означають правові інтереси володільців прав користуватися, здійснювати та отримувати вигоду зі своїх прав наскільки це можливо.
ТЗЗ
[TPM]
Абревіатура «технічних засобів захисту».
Передача / можливість передачі авторського права і суміжних прав
[Transfer / transferability of copyright and related rights]
1. Відчуження авторського права або суміжних прав володільцем таких прав (особа, яка здійснює передачу, цедент [assignor]) фізичній або юридичній особі (правонаступник, цесіонарій [assignee]), як майно. На відміну від ліцензії, яка передбачає лише надання дозволу на вчинення певних зазначених дій, передача (відчуження) права – принаймні у випадку виключних прав – означає, що право на дозвіл або заборону дій, що охоплюється самим правом, саме передається правонаступнику.
2. Відповідно до міжнародних норм з авторського права та суміжних прав, майнові права тлумачаться як права, що передаються (на відміну від особистих немайнових прав, які не передаються). Відповідно до цього переважна більшість законів про авторське право дозволяє авторам або іншим володільцям авторського права та суміжних прав передавати свої майнові права та надавати ліцензії, тоді як невелика кількість законів про авторське право, принаймні в деяких випадках, визнає дійсність лише ліцензії (з метою захисту інтересів авторів і виконавців, які вважаються слабшими сторонами під час переговорів з деякими могутніми користувачами).
Право на перетворення
[Transformation rights]
Одна з трьох основних категорій майнових прав у рамках авторського права та суміжних прав (поряд з правами, пов’язаними з копіюванням та правами, не пов’язаними з копіюванням). Цей термін означає ті права, які відносяться до перетворення твору таким чином, що в результаті перетворення створюються нові похідні твори; зокрема, право на переклад та право на переробку.
Переклад; право на ~
[Translation; right of ~ ]
1. Як дія, переклад зазвичай означає перетворення тексту, написаного або сказаного однією мовою, на текст іншою мовою. (Іноді це поняття поширюється на перетворення комп’ютерної програми з однієї мови програмування на іншу).
2. Відповідно до Статті 8 Бернської конвенції володільці авторського права користуються виключним правом дозволяти переклади своїх творів.
3. Як об’єкт, це результат дії – перекладу. Згідно зі Статтею 2(3) Бернської конвенції «переклади [...] твору охороняються нарівні з оригінальними творами без шкоди правам автора оригінального твору».
Угода ТРІПС
[TRIPS Agreement]
1. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, прийнята в місті Марракеш, Марокко, 15 квітня 1994 року як Додаток до Угоди, що засновує Світову організацію торгівлі (СОТ). Угода ТРІПС адмініструється СОТ.
2. «Авторське право та суміжні права» (Розділ I, Частина II, Статті 9-14) є першою з восьми сфер прав інтелектуальної власності, на які поширюється Угода ТРІПС. Частина III (Статті 41-61) Угоди містить докладні положення щодо забезпечення прав інтелектуальної власності.
Друкарське оформлення опублікованих видань
[Typographical arrangements of published editions]
1. Те, як сторінки книги чи аналогічного видання надруковані (те, як сторінки виглядають).
2. Деякі національні закони надають видавцям sui generis суміжні права на друкарське оформлення опублікованих видань. Фактично, це право гарантує охорону від репрографічного відтворення сторінок книги або інших видань без дозволу видавця. Строк охорони такого права зазвичай коротший за строк охорони авторського права (наприклад, 25 років з дати першого опублікування).
ВКАП
[UCC]
Абревіатура Всесвітньої Конвенції про авторське право.
Парасолькове рішення
[Umbrella solution]
1. Рішення, що було обране Женевською Дипломатичною конференцією 1996 року, що прийняла ДАП та ДВФ, для ліквідації проблеми, що виникла щодо правової кваліфікації інтерактивних цифрових передач через глобальну комп’ютерну мережу (Інтернет) та прав, які слід застосовувати щодо таких передач (деякі країни надали перевагу застосуванню права на повідомлення до загального відома [the right of communication to the public], тоді як інші – права розповсюдження [the right of distribution]). «Парасолькове рішення» включає такі елементи: (i) опис таких інтерактивних цифрових передач у нейтральній, вільній від правової кваліфікації манері як «доведення до загального відома творів / виконань, записаних у фонограми / фонограм по проводах або засобами бездротового зв’язку таким чином, що представники публіки можуть здійснювати доступ до них з будь-якого місця та у будь-який час на їх власний вибір»; (ii) надання володільцям авторського права та суміжних прав виключного права дозволяти такі дії; але (iii) за Договірними Сторонами залишається правова кваліфікація таких дій – чи кваліфікуються вони як повідомлення до загального відома або як розповсюдження, або те й інше – і вибір права чи прав, які мають бути застосовані, якщо одні й ті самі дії підпадають під дію одного й того ж права (прав) (тобто виключне право (права)).
2. У Статтях 10 та 14 ДВФ про «право зробити доступними записані виконання / фонограми» це «рішення» застосовано безпосередньо, тоді як у ДАП цей нейтральний опис інтерактивної цифрової передачі включено до Статті 8 про «право на повідомлення до загального відома» [аутентична назва Статті 8 ДАП – “Right of Communication to the Public”, в українському тексті ця назва перекладена як “Право на розповсюдження серед широкої публіки”] як розширення загального права на повідомлення до загального відома; однак з роз’ясненням у звітах дипломатичної конференції того, що обов’язок надавати виключне право щодо таких дій може бути також виконано шляхом надання права, відмінного від права на повідомлення до загального відома (зокрема, права на розповсюдження) або комбінації прав.
ЮНЕСКО
[UNESCO]
Організація ООН з питань освіти, науки та культури, що базується у Парижі. Вона адмініструє ВКАП, а спільно з ООН, ВОІВ та МОП – Римську, Фонограмну та Супутникову конвенції.
Всесвітня конвенція про авторське право
[Universal Copyright Convention]
Всесвітню конвенцію про авторське право (скорочено ВКАП) прийнято в Женеві 6 вересня 1952 року, переглянуто в Парижі 24 липня 1971 року. Конвенція адмініструється ЮНЕСКО.
Необґрунтоване ущемлення (без ~ законних інтересів володільців прав).
[Unreasonable prejudice (no ~ to the legitimate interests of owners of rights)]
Див. «триступеневий тест». [див. Стаття 9(2) Бернської конвенції, Стаття 13 Угоди ТРІПС, Стаття 10 ДАП та Стаття 16 ДВФ].
Передача на орбіту
[Uplink]
У разі прямого мовлення за допомогою супутника це етап процесу зв’язку між вихідною точкою мовлення та супутником.
Завантаження на віддалений комп’ютер
[Uploading]
1. Пересилання творів або об’єктів суміжних прав у цифровому форматі від невеликого (“клієнт”) комп’ютера (такого, як персональний комп’ютер) на великий (“хост” або “сервер”) комп’ютер зазвичай з метою надання можливості подальшого завантаження.
2. Завантаження на віддалений комп’ютер є відтворенням.
Користувач (творів або об’єктів суміжних прав)
[User (of a work or object of related rights)]
1. У вузькому значенні це фізична або юридична особа, яка вчиняє дії, на які поширюються майнові права відповідно до авторського права або суміжних прав.
2. У широкому розумінні це будь-яка особа, яка вчиняє дії щодо використання твору або об’єкта суміжних прав будь-яким способом та у будь-якій формі, включаючи використання законного примірника його власником, такого, як читання книги, прослуховування фонограми або перегляд аудіовізуального твору.
Використання твору або об’єкта суміжних прав
[Use of / using a work or object of related rights]
1. У вузькому сенсі це здійснення дій, на які поширюються майнові права відповідно до авторського права або суміжних прав.
2. У широкому розумінні це використання твору або об’єкта суміжних прав будь-яким чином і в будь-яких цілях, включаючи будь-яке використання законним власником примірника, таке, як читання книги, прослуховування фонограми або перегляд аудіовізуального твору. Такі види використання твору або об’єкта суміжних прав не підпадають під авторське право або суміжні права.
Субсидіарна відповідальність
[Vicarious liability]
Відповідальність за правопорушення тих осіб, які мають право та можливість контролювати правопорушні дії іншої особи поряд з очевидною та прямою фінансовою зацікавленістю у використанні відповідних творів або об’єктів суміжних прав (наприклад, власник приміщення, яке здається іншим для виконання музичних творів). Така відповідальність може існувати навіть за відсутності дійсного знання, оскільки вона пов’язана з прямими порушниками та необов’язково із здійсненням правопорушень.
Мережеве мовлення
[Webcasting]
Поняття, що все ще знаходиться в стадії розробки, без будь-якої загальноприйнятої правової кваліфікації. Згідно з одним із запропонованих визначень, це робити доступними для прийому публікою передачі звуків, зображень або звуків та зображень, або їх відображень, по проводах або засобами бездротового зв’язку через комп’ютерні мережі. Такі передачі, коли вони закодовані, будуть вважатися «мережевим мовленням», якщо засоби декодування надаються публіці організацією, яка здійснює мережеве мовлення або за її згодою. Мережеве мовлення та інші передачі через комп’ютерні мережі, по проводах або засобами бездротового зв’язку, необов’язково повинні розумітися як «ефірне мовлення» або «кабельне мовлення».
Організація мережевого мовлення
[Webcasting organization]
Фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу та відповідальність за першу передачу публіці звуків, зображень або звуків та зображень, або їх відображень у формі мережевого мовлення. Про природу поняття, що все ще розробляється, див. «мережеве мовлення».
ВОІВ
[WIPO]
Абревіатура Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
Договір ВОІВ з авторського права (ДАП)
[WIPO Copyright Treaty (WCT)]
Один із «Інтернет-договорів» ВОІВ, прийнятих у Женеві 20 грудня 1996 року. Як свідчить його назва, він адмініструється ВОІВ.
Договір ВОІВ щодо виконань та фонограм (ДВФ)
[WIPO Performances and Phonograms Treaty (WPPT)]
Один із «Інтернет-договорів» ВОІВ, прийнятих у Женеві 20 грудня 1996 року. Як свідчить його назва, він адмініструється ВОІВ.
Відкликання (право на ~ )
[Withdrawal (right of)]
Див. «особисті немайнові права».
Твір, створений за наймом
[Work made for hire]
1. Відповідно до закону про авторське право, принаймні однієї країни, це особливий термін, що охоплює як твори, створені авторами, які працюють за наймом у рамках виконання своїх службових обов’язків, так і певні твори, спеціально замовлені або замовлені для використання. [Йдеться про § 101 Розділу 17 Зводу законів США, дефініція “work made for hire”] Останні твори охоплюються поняттям «твір, створений за наймом», якщо вони спеціально замовлені або замовлені для використання як внесок у колективний твір, як частина кінофільму чи іншого аудіовізуального твору, як переклад, як навчальний текст, як тест, як відповідь на тест або як атлас, якщо сторонами спеціально обумовлено в підписаному ними письмовому правовому акті, що такий твір буде вважатися твором, створеним за наймом.
2. Роботодавець або інша особа, для якої створено твір, вважається автором для цілей закону про авторське право цієї країни і за відсутності письмової угоди про зворотне має всі права, що охоплюються авторським правом.
Твір ужиткового (прикладного) мистецтва
[Work of applied art]
1. Художній твір, втілений або перенесений на об’єкт для використання в практичних цілях, створений ручним або промисловим способом.
2. Термін «твір ужиткового (прикладного) мистецтва» є у переліку творів, що не є вичерпним, у Статті 2(1) Бернської конвенції. Однак Конвенція також передбачає, що «Із врахуванням положень Статті 7(4) цієї Конвенції, за законодавством країн Союзу зберігається право визначати ступінь застосування їхніх законів до творів прикладного мистецтва» (Стаття 2(7)). Стаття 7(4) говорить: «За законодавством країн Союзу зберігається право визначати термін охорони фотографічних творів і творів прикладного мистецтва, охоронюваних у якості художніх творів; проте цей термін не може бути менший двадцяти п’яти років від часу створення такого твору».
Твір архітектури
[Work of architecture]
Твір у галузі мистецтва спорудження будівель, мостів та аналогічних конструкцій. Такі твори у звичайному розумінні можуть включати плани, креслення, ескізи та моделі, що є основою для споруди, а також збудовані будівлі, мости та аналогічні споруди. Термін «твори архітектури» є у переліку літературних та художніх творів, що не є вичерпним, у Статті 2(1) Бернської конвенції.
Твори
[Works]
Див. «літературні та художні твори».
Всесвітня організація інтелектуальної власності
[World Intellectual Property Organization]
1. Міжурядова організація (абревіатура ВОІВ) – та спеціалізований орган системи ООН – заснована «Конвенцією, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності» (Конвенцією ВОІВ), підписаною у Стокгольмі 14 липня 1967 року.
2. Відповідно до Статті 3 Конвенції ВОІВ цілями Організації є: «(i) сприяти охороні інтелектуальної власності в усьому світі шляхом співробітництва держав та, у відповідних випадках, у взаємодії з будь-якою іншою міжнародною організацією; (ii) забезпечувати адміністративне співробітництво Союзів. Відповідно до Статті 4 Конвенції «для досягнення цілей, викладених у Статті 3, Організація через свої відповідні органи та за повагою до компетенції кожного з Союзів: (i) сприяє розробці заходів, розрахованих на покращення охорони інтелектуальної власності в усьому світі та на гармонізацію національних законодавств в цій області; (ii) виконує адміністративні функції Паризького союзу, спеціальних Союзів, утворених у зв’язку з цим Союзом, та Бернського союзу; (iii) може погодитися прийняти на себе адміністрацію щодо здійснення будь-якої іншої міжнародної угоди, покликаної сприяти охороні інтелектуальної власності, або брати участь у такій адміністрації; (iv) сприяє укладенню міжнародних угод, покликаних сприяти охороні інтелектуальної власності; (v) пропонує свою співпрацю державам, які вимагають юридично-технічну допомогу в галузі інтелектуальної власності; (vi) збирає та поширює інформацію, що стосується охорони інтелектуальної власності, здійснює та заохочує дослідження в цій галузі та публікує результати таких досліджень; (vii) забезпечує діяльність служб, що полегшують міжнародну охорону інтелектуальної власності та, у відповідних випадках, здійснює реєстрацію в цій галузі, а також публікує відомості щодо цієї реєстрації; (viii) робить будь-які інші належні дії».
3. ВОІВ адмініструє inter alia Бернську конвенцію, ДАП та ДВФ та – спільно з ООН, МОП та ЮНЕСКО – Римську, Фонограмну та Супутникову конвенції.
Світова організація торгівлі (СОТ)
[World Trade Organization (WTO)]
Міжурядова організація (абревіатура СОТ), заснована Марракеською Угодою, яка започатковує Світову організацію торгівлі («Угода СОТ»), підписану в місті Марракеш, Марокко, у квітні 1994 року. Додатком до Угоди СОТ є «Угода ТРІПС», яка є обов’язковою для членів СОТ та адмініструється СОТ.
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 11:55
- Особливості здійснення Держгеокадастром контролю за використанням та охороною земель Євген Морозов 09:56
- Розірвання шлюбу за кордоном: особливості та процедури для українців Світлана Приймак вчора о 16:28
- Зелені сертифікати для експорту електроенергії: можливості для українських трейдерів Ростислав Никітенко вчора о 11:10
- Еволюція судової практики: від традицій до цифрових інновацій Дмитро Шаповал вчора о 10:22
- Надіслання адвокатом відзиву на касаційну скаргу на електронну пошту Суду Євген Морозов вчора о 09:28
- Згода на обробку персональних даних – правочин? Судова практика Анастасія Полтавцева 12.11.2024 16:59
- Адвокатський запит в ТЦК та відстрочка від призову: очікування й реальність Світлана Приймак 12.11.2024 16:55
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції Наталія Тонкаль 12.11.2024 11:32
- Переваги та ризики співпраці з європейськими постачальниками відновлювальної енергії Ростислав Никітенко 12.11.2024 11:02
- Перезавантаження трейдерського ринку: ключові тренди Дмитро Казанін 12.11.2024 10:48
- "Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями Ірина Селезньова 12.11.2024 09:55
- ОП ВС КГС: зменшення розміру неустойки (пені) нарахованої за порушення зобов`язання Євген Морозов 12.11.2024 08:49
- Гра в імітацію Євген Магда 12.11.2024 05:31
- Правова боротьба за спадок: позов проти банку про стягнення коштів у російських рублях Павло Васильєв 11.11.2024 20:24
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 434
- Гра в імітацію 347
- Як створити "блакитний океан" для бренду: стратегія виходу за межі конкуренції 210
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель 112
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? 84
-
Співвласник АТБ почне відкривати торговельні центри у невеликих містах
Бізнес 9372
-
У Нідерландах успішно випробували найпотужніший наземний кран у світі – фото
Бізнес 8303
-
Кінець уряду Шольца. Хто стане новим канцлером і який ультиматум має для Путіна
6276
-
У країнах ЄС ціни на вершкове масло зросли на 40%. Україна скорочує експорт
Бізнес 4782
-
ЄС інвестує 32 млн євро у реконструкцію 375 км залізниці у Молдові
Бізнес 3445