Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині
Весна 2025 року характеризується поглибленням гуманітарної кризи на Херсонщині.
Посилення обстрілів, авіаудари, зростання кількості жертв серед цивільних та гуманітарних працівників внаслідок атак бойових БпЛА ближнього радіусу дії свідчать про невибірковість насильства з боку російських військ. Загалом, за три весняні місяці, згідно з даними Херсонської обласної військової адміністрації, внаслідок російських атак загинуло щонайменше 76 осіб, ще 647 — отримали поранення. Серед поранених — 15 дітей, одна дитина загинула.
56,5% постраждалих на Херсонщині — жертви ударів бойових БпЛА. Цей показник щомісяця зростає: у березні він становив 45,6%, у квітні — вже 49,4%. Щотижня область зазнає від 2 до 3 тисяч ударів дронами. Росія системно використовує безпілотники, щоб тероризувати мирних жителів і руйнувати інфраструктуру. Гайки, цвяхи, металеве сміття — саме таким начинням наповнені дрони, якими російські війська атакують жителів Херсона.

У Силах оборони повідомляють про стабільне зростання інтенсивності російських атак. Фіксуються збройні сутички на дніпровських островах поблизу Херсона, в межах Білозерської та Станіславської громад. На початку травня війська РФ намагалися висадитися поблизу Кізомису, а також закріпитися на острові Бугаз. Їхня мета — створення плацдарму для можливого форсування Дніпра.
Попри невдачі на воді, росіяни нарощують вогневий тиск на цивільну інфраструктуру і мирне населення у 5–10-кілометровій зоні вздовж річки, що нині виконує роль лінії розмежування. Кількість населених пунктів, що потрапляють під вогонь щодня, невпинно зростає. Навесні правобережна частина області щодоби зазнавала обстрілів у межах від 16 до 47 населених пунктів. Темпи ударів залишаються стабільно високими, що призвело до масштабних руйнувань у 20-кілометровій зоні від Дніпра.

Станом на травень 2025 року понад 142 тисячі мирних жителів Херсонського та Бериславського районів живуть під постійною загрозою обстрілів. Серед них — значна кількість вразливих категорій: майже 12 тисяч дітей, понад 59 тисяч людей літнього віку та понад 10 тисяч осіб з інвалідністю. Ситуацію ускладнює висока частка внутрішньо переміщених осіб, які становлять близько 23% від загальної кількості населення регіону — понад 32 тисячі людей. Загалом у порівнянні з попередніми місяцями чисельність населення скоротилася майже на 2%, або 2,6 тисячі осіб. Підвищений рівень небезпеки зберігається у громадах так званої “червоної зони”: Херсонській, Білозерській, Станіславській, Чорнобаївській, Дар'ївській, Тягинській, Бериславській, Новорайській, Милівській, Новоолександрівській та Нововоронцовській. У цих населених пунктах проживає понад 115 тисяч осіб — понад 80% усього населення правобережної частини області.
Прицільний терор: ринки, магазини, рятувальники під ударом
На Херсонщині російські війська змінили тактику обстрілів. Удар стає комплексним: спершу — авіабомби, згодом — артилерія по тих самих об’єктах. Під вогнем — не лише житлові квартали, а й місця масового скупчення людей.
У Херсонському та Бериславському районах фіксують прицільні атаки по продуктових магазинах і ринках. Зокрема, на Дніпровському ринку в Херсоні знаходили нерозірвані боєприпаси з дронів. У Нововоронцовці влада просить мешканців уникати перебування біля ринку, автовокзалу та громадських місць.
З березня бойові дрони атакують не лише прибережні райони Херсона, а й мікрорайони, віддалені від Дніпра — Шуменський, Таврійський. БпЛА дедалі частіше проникають у центральні частини міста.
Окремою мішенню стали рятувальні служби. Після авіаудару у квітні по Херсону, російська сторона відкрито заявила: буде «добивати» ліквідаторів — медиків, пожежників, рятувальників. Це свідчить не лише про ескалацію терору, а й про намір знищити саму можливість допомоги.
“Полювання” на громадський транспорт і цивільні авто
Уже понад пів року російські дрони прицільно атакують громадський транспорт у Херсоні та передмісті. Ці атаки не випадкові — це цілеспрямований терор проти мирного населення. З 1 грудня 2024 року автобуси в Херсоні припинили курсувати до Антонівки, Кіндійки та Східного. Із січня 2025-го — до селищ Наддніпрянське, Молодіжне, Інженерне. Причина — постійна загроза ударів БпЛА. У квітні та травні тимчасово зупиняли рух транспорту по вулиці Університетській — одному з центральних маршрутів. Люди змушені або пересуватись пішки, або ризикувати життям у власних авто — адже приватні машини також потрапляють під приціл.
Для російських військ більше не існує поняття «небойова ціль». Усе, що рухається — мішень.

Попри певне зменшення кількості ударів по громадському транспорту, це не свідчить про зниження загроз. Причина — не в милосерді ворога, а в обмеженнях самих маршрутів: транспорт просто перестав курсувати в зонах постійної активності дронів-камікадзе.
Натомість збільшується кількість атак на приватні автівки місцевих мешканців. Лише за весняні місяці 2025 року — з березня по травень — зафіксовано щонайменше 82 атаки на цивільний транспорт, не враховуючи обстріли машин комунальних служб і «швидких». Для російських військ мішенню може стати будь-хто, хто наважився вийти на вулицю або сісти за кермо.

Медики під прицілом: як Росія воює проти порятунку
На Херсонщині російські війська продовжують цілеспрямовано нищити систему медичної допомоги. Під прицілом — лікарні, амбулаторії, «швидкі» й самі медики. Весна 2025 року стала черговим етапом у цій тактиці терору.
У березні тричі обстрілювали медичні заклади, пошкоджено п’ять автомобілів «швидкої», шестеро медиків дістали поранення. У квітні кількість атак зросла: шість разів влучали по медичних установах, серед яких — дитячий медзаклад у Херсоні. Під час обстрілу там перебували діти з батьками й персоналом, які, на щастя, встигли спуститися в укриття. Пошкоджено три «швидкі», поранено ще чотирьох медпрацівників. У травні — три нових обстріли і ще один поранений фахівець.
Російські дрони дедалі частіше «полюють» на медичний транспорт, цілеспрямовано знищуючи тих, хто має рятувати життя. На передовій цієї війни — не лише військові, а й лікарі, які щодня працюють під обстрілами.
Замість висновку
Весна 2025 року на Херсонщині минула в умовах безперервних обстрілів і постійної загрози з повітря. Російська армія посилила удари дронами, артилерією та авіацією, цілеспрямовано атакуючи цивільних, лікарні, ринки, транспорт. Паралельно з активізацією на дніпровських островах росіяни нарощують тиск у тилу. Удар за ударом — і не лише по об'єктах інфраструктури, а й по моральному стану людей, які залишаються жити в прифронтових громадах.
І перспективи, на жаль, невтішні. Кількість атак зростає, географія обстрілів розширюється, а методи ворога стають усе жорстокішими. Херсонщина залишається у прицілі — і сьогодні це не метафора, а сувора реальність.
Публікацію підготовлено в рамках Проєкту із надання доступу до води, санітарії та гігієни у звільнених громадах Херсонщини, який реалізується ГО “Південна стратегія розвитку” спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).
- Розбір законопроєкту №12439: важливі зміни для бізнесу щодо обшуків і арештів Роман Тулін вчора о 18:02
- Як зареєструвати народження чи смерть родича з окупованих територій України Віра Тарасенко вчора о 15:10
- Грантові заявки ОМС: чому класичний NGO-підхід не працює для громад? Олександра Смілянець вчора о 12:55
- Декалог перемоги і миру: що треба пам'ятати Анастасія Розлуцька вчора о 10:12
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок Олег Пендзин вчора о 09:20
- Спалах з Півночі Євген Магда вчора о 09:07
- Мотивація без натхнення: що працює, "коли немає сил хотіти" Тетяна Кравченюк 16.12.2025 17:19
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука 16.12.2025 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол 16.12.2025 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв 16.12.2025 12:58
- Чому стримується залучення коштів у сферу водопостачання та водовідведення? Дмитро Новицький 16.12.2025 11:40
- Світло укранського бізнесу, що навчилося не гаснути Олег Вишняков 16.12.2025 10:49
- Від балансу до гармонії: як інтегрувати роботу і життя без вигорання Олександр Скнар 16.12.2025 09:35
- Скрегіт зубів: чому тепер це називають національною проблемою та як з ним боротись Анастасія Опанасюк 16.12.2025 09:33
- Зимовий імпорт електроенергії та його вплив на фінансову стійкість бізнесу Ростислав Никітенко 15.12.2025 20:55
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3246
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 579
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження 362
- Зупинення провадження до рішення КСУ 277
- Спалах з Півночі 197
-
Євросоюз офіційно відмовився від заборони автомобілів з ДВЗ, яка планувалась на 2035 рік
Бізнес 8602
-
Швеція підтвердила: Росія почала забезпечувати військовий захист "тіньовому флоту"
Бізнес 7394
-
Сонце в капсулі: як пити вітамін D, з чим поєднувати, коли він працює гірше та до чого тут магній
Життя 5748
-
Україна отримає 200 САУ "Богдана" на шасі Mercedes-Benz: вартість угоди – 750 млн євро
Бізнес 5029
-
Перша у світі держава почала виплачувати громадянам базовий дохід у криптовалюті
Фінанси 3726
