Правові наслідки надання послуг провайдерами ОТТ з точки зору авторського права та суміжних прав
Технологія ОТТ (абревіатура від англ. Over-the-Top – "зверху") є технологію доставки відео- та аудіоконтенту на відтворюючий пристрій користувача (комп'ютер, TV-приставку, планшетник, смартфон) через мережу Інтернет, використовуючи HTTP-протокол.
Основна відмінність ОТТ від послуг IPTV (Internet Protocol Television) полягає в тому, що у разі IPTV сигнал доставляється через керовану (закриту) оператором мережу з гарантованою якістю сервісу і постійною швидкістю трафіку, тоді як OTT застосовує спосіб доставки через некеровану мережу, загальнодоступну для всіх пристроїв, що підтримують HTTP- протокол (звідси і назва – "зверху").
Говорячи простою мовою, як у випадку ОТТ, так і у випадку IPTV, з серверу передається користувачу контент (об'єкти інтелектуальної власності та ін.). Відмінність полягає у тому, що у випадку ОТТ користувач зможе отримати доступ до контенту з будь-якого місця де є доступ в Інтернет та з різних пристроїв, а у випадку IPTV користувач зв'язаний місцем підключення до конкретного Інтернет-провайдера, який надає послуги IPTV.
Послуги, що надаються провайдером ОТТ можна класифікувати на наступні:
Linear TV – перегляд телепередач, що виходять в ефір в даний момент часу. Це – лінійне мовлення.
VoD (video on demand) – "відео за запитом". Означає завантаження з бібліотеки провайдера раніше підготовлених відеоматеріалів (фільми, кліпи і т.і.) та їх перегляд на гаджеті користувача при наявності підключення до мережі.
Time Shift – перегляд раніше показаних сюжетів в поточній телепрограмі зі зсувом у часі. Він має два найбільш поширених типу класифікації: Skip Back, Start Over:
Skip Back – плеєр гаджету дозволяє користувачу в момент перегляду телепрограми повернутися назад на час від декількох секунд до декількох хвилин.
Start Over (пауза як окремий випадок) – це повернення назад на кілька хвилин або на початок поточної телепрограми, яка записується в оперативний каталог сервера зберігання паралельно основному лінійному мовленню.
Catch Up TV, nDVR / nPVR – відкладений перегляд раніше показаних телепередач в "наздоганяючому режимі на вимогу". Пропонує користувачу самому планувати розклад телеперегляду на свій розсуд на будь-якому гаджеті.
Catch Up – це можливість вибрати для перегляду відеофрагменти, які вже закінчилися у прямому ефірі. Виконується запис призначених провайдером сюжетів зі складу лінійних телепрограм в каталоги сервера зберігання.
nPVR, nDVR (Long Lasting Catch Up) – це перегляд пакету відеоматеріалів, який раніше виходив в ефір і був записаний за заздалегідь обраним сценарієм (частково або в повному обсязі) і збережений на засобах зберігання даних, що належать провайдеру послуг, на тривалий період часу. Користувачу може бути призначено індивідуальний простір на загальному дисковому накопичувачі, де він формує персональну бібліотеку телепередач – nPVR (Network Personal Video Recording). Провайдер може сам створити набір тематичних пакетів (мультфільми, спорт, подорожі і т.і.) за встановлений проміжок часу, які записуються з одного або декількох телеканалів – nDVR (Network Digital Video Recording).
Використання об'єктів інтелектуальної власності, що відбувається під час вказаних послуг
Під час послуги Linear TV провайдер ОТТ приймає телепрограму (яка може містити об'єкти авторського та суміжного права) та одночасно передає її своїм користувачам з власного серверу.
Для об'єктів авторського права такі дії будуть публічним сповіщенням.
Для виконання (об'єкт суміжного права) це буде публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі.
Для фонограми, відеограми (об'єкти суміжного права) це буде публічне сповіщення фонограми чи відеограми.
Для телепрограми (об'єкт суміжного права) це буде ретрансляція.
В даному випадку, не дивлячись на розповсюдження об'єкту інтелектуальної власності з серверу через Інтернет, використання кваліфікується як публічне сповіщення, оскільки, на відміну від об'єкту інтелектуальної власності постійно розміщеного на сервері, до лінійної телепрограми не можливо забезпечити доступ у будь-який час за вибором користувача. До телепрограми, яка йде у ефірі можливий доступ з будь-якого місця, але не у будь-який час.
Під час послуги VoD (video on demand) користувач отримує доступ через мережу Інтернет до розміщених (записаних) на сервері провайдера OTT об'єктів інтелектуальної власності. Отже провайдер OTT здійснив запис вказаних об'єктів на власному сервері.
Для об'єктів авторського права такі дії будуть (1) відтворенням творів та (2) поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.
Для виконання (об'єкт суміжного права) це буде (1) пряме чи опосередковане відтворення запису виконання будь-яким способом та у будь-якій формі, а також (2) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв’язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором або ж – забезпеченням засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до записаного виконання з місця та в час, обраних нею.
Для фонограми, відеограми (об'єкти суміжного права) це буде (1) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом та (2) забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до фонограми, відеограми з місця та в час, обраних нею.
Для телепрограми (об'єкт суміжного права) на час написання статті у законодавстві відсутня пряма норма, яка б встановлювала право організації мовлення забороняти забезпечення доступу будь-якої особи до записаної теле- радіопрограми з місця та в час, обраних нею. До речі, у законопроекті №2659 така норма пропонується.
Оскільки для надання послуги VoD провайдеру OTT спершу необхідно записати телепрограму на власний сервер, для заборони несанкціонованого запису телепрограми може бути використана норма, що надає організації мовлення забороняти записування (фіксування) передачі (програми) організації мовлення, якщо таке записування дає можливість сприйняття, відтворення та здійснення її за допомогою технічних засобів.
Послуга Skip Back з точки зору використання об'єктів інтелектуальної власності є окремим випадком лінійного мовлення (Linear TV), коли плеєр (програма для перегляду), встановлений на гаджеті користувача, дозволяє користувачу в момент перегляду телепрограми повернутися назад на час від декількох секунд до декількох хвилин у залежності від властивостей плеєру. У цьому випадку, як і в послузі Linear TV, має місце (1) на боці провайдера OTTпублічне сповіщення творів, виконанаь та фонограм і відеограм і ретрансляція телепрограм та у подальшому (2) на боці користувача тимчасове зберігання в електронній формі, яку може зчитувати комп’ютер користувача. Тобто, має місце відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах.
Таке відтворення творів, виконань, фонограм і відеограм допускається без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди.
Відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників відноситься до обов’язкового колективного управління об’єктами авторського права і (або) суміжних прав.
Послугу Start Over відносять до послуг типу Time Shift, тобто до послуг перегляду раніше показаних сюжетів в поточній телепрограмі зі зсувом у часі.
Але з точки зору авторського та суміжних прав послуга Start Over має більше спільного з послугою VoD, оскільки у випадку послуги Start Over телепрограма записується провайдером OTT в оперативний каталог сервера паралельно основному лінійному мовленню, відтак відбувається доступ через мережу Інтернет до розміщених (записаних) на сервері провайдера OTT об'єктів інтелектуальної власності.
Відповідно і правові наслідки такі самі, як у випадку послуги VoD.
Послуга Catch Up надає користувачу можливість переглянути телепрограми та їх фрагменти, які вже закінчилися у прямому ефірі. Для цього провайдер OTT здійснює їх запис на власному сервері, а користувачу надається доступ до таких об'єктів інтелектуальної власності.
Знов таки з точки зору авторського та суміжних прав послуга Catch Up схожа на послугу VoD з такими самими правовими наслідками.
У випадку послуги nPVR (Network Personal Video Recording) користувач власноруч вибирає телепрограми, які раніше виходили в ефір та які записуються провайдером OTT на сервері, які складатимуть персональну бібліотеку користувача.
В цьому випадку провайдер OTT на вимогу користувача записує телепрограми на власному сервері та у подальшому надає користувачу можливість доступу через мережу Інтернет до розміщених (записаних) на сервері провайдера OTT об'єктів інтелектуальної власності.
Доступ через мережу Інтернет до персональної бібліотеки користувача, розміщеної на сервері провайдера OTT, по суті є VoD та має ті самі правові наслідки.
Хоча запис телепрограм здійснюється провайдером OTT та на сервер провайдера OTT, але такий запис відбувається на вимогу користувача. В цьому правовідношенні провайдер OTT виступає, як зобов'язана особа – боржник.
За загальним правилом, замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
У випадку послуги nDVR (Network Digital Video Recording), провайдер OTT сам створює набір тематичних пакетів (мультфільми, спорт, подорожі і т.і.) за встановлений проміжок часу, які записуються з одного або декількох телеканалів.
По суті це послуга Catch Up.
Правові наслідки, як у послуги VoD.
Перелік видів використання об'єктів авторського права та суміжних прав, що відбуваються під час надання послуг OTT, наведені нижче у таблиці (таблиця клікабельна).
OTT, IPTV (tab.)-2.jpg
На практиці зустрічаються ситуації, коли Інтернет-провайдер за договором з провайдером OTT надає своїм користувачам послугу доступу до контенту, що розміщений на сервері провайдера OTT.
В принципі користувачі можуть отримати доступ до послуг провайдера OTT і без посередництва свого Інтернет-провайдера, саме тому технологія і має назву OTT, тобто Over the Top – "зверху" – зверху мереж Інтернет-провайдерів. В такому випадку Інтернет-провайдер жодного відношення не має до доступу користувачів до об'єктів інтелектуальної власності та не буде нести відповідальності за можливе порушення авторського та суміжних прав.
Але у випадку надання Інтернет-провайдером послуг своїм користувачам з доступу до об'єктів інтелектуальної власності, що розміщені на сервері провайдера OTT, або ж ретранслюються через такий сервер, Інтернет-провайдер стає учасником правовідносин з використання користувачами об'єктів інтелектуальної власності.
Отже до такого Інтернет-провайдера можуть бути пред'явлені претензії правовласниками у зв'язку із неправомірним використанням об'єктів інтелектуальної власності.
В ідеалі договір Інтернет-провайдера з провайдером OTT повинен передбачати наслідки пред'явлення претензій правовласниками до Інтернет-провайдера та перенесення відповідальності за можливе порушення прав інтелектуальної власності на провайдера OTT або ж – відшкодування провайдером OTT збитків, що зазнає Інтернет-провайдер, внаслідок пред'явлення претензій правовласниками до нього.
