Штучний інтелект та авторське право. Частина 2
Про підходи до регулювання штучного інтелекту в ЄС та США
Закон ЄС про штучний інтелект
В ЄС розробляється закон про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act) проєкт якого був запропонований 21.04.2021 Європейською комісією.
14.06.2023 Європейський парламент прийняв поправки до вказаного проєкту та передав проєкт назад до Комітету, що відповідає за міжвідомчі переговори.
Очікують, що проєкт закону ЄС про штучний інтелект, буде остаточно доопрацьовано до кінця цього року. Закон, швидше за все, буде прийнято на початку 2024 року, до виборів до Європейського парламенту у червні 2024 року. За його прийняттям настане перехідний період тривалістю не менше 18 місяців, перш ніж закон набуде чинності.
Серед прийнятих 14.06.2023 Європейським парламентом поправок є, зокрема, Поправка 165 (до пункту 1 параграфу 1 статті 3), у якій міститься визначення “системи штучного інтелекту” (artificial intelligence system (AI system)).
Якщо у першій редакції проєкту (від 21.04.2021) закону ЄС про штучний інтелект під “системою штучного інтелекту” розумілося лише “програмне забезпечення” (software), яке може генерувати вихідні дані, то в редакції проєкту від 14.06.2023 під “системою штучного інтелекту” розуміється “машинна система” (machine-based system), яка може генерувати вихідні дані. Термін “машинний” означає той факт, що системи штучного інтелекту працюють на машинах (“The term “machine-based” refers to the fact that AI systems run on machines.” – див. Поправку 18 до пункту 6 Преамбули).
Отже, у першій редакції проєкту програмне забезпечення генерувало вихідні дані, натомість у другій редакції проєкту машинна система генерує вихідні дані. Тобто вихідні дані генеруються не просто програмним забезпеченням, а програмним забезпеченням, що працює на машині.
На нашу думку, другий підхід більш правильний, оскільки комп’ютерна програма, це набір інструкцій (код), що приводить у дію комп’ютер для досягнення певного результату. Комп’ютерна програма охороняється як літературний твір. Отже, комп’ютерна програма (як “набір інструкцій”) не може згенерувати об’єкт в принципі, для цього комп’ютерна програма має привести у дію комп’ютер для досягнення певного результату – генерування об’єкту. Відтак, генерування об’єкту є результатом функціонування комп’ютера, що приведений у дію комп’ютерною програмою. Саме в результаті виконання комп’ютером інструкцій комп’ютерної програми відбувається генерування об’єкту.
Закон США про штучний інтелект
В США було прийнято Закон “Про національну ініціативу в галузі штучного інтелекту” (National Artificial Intelligence Initiative Act of 2020 – U.S. Code Title 15, Chapter 119), що набув чинності 01.01.2021.
Згідно з дефініцією, “штучний інтелект” (artificial intelligence) означає машинну систему (machine-based system), яка може, для заданого набору визначених людиною цілей, робити прогнози, рекомендації або рішення, що впливають на реальне чи віртуальне середовище (§ 9401(3)).
Бюро авторського права США (U.S. Copyright Office) наводить більш раннє визначення штучного інтелекту, що міститься у Законі Маккейна “Про оборонний бюджет на 2019 рік” (John S. McCain National Defense Authorization Act for Fiscal Year 2019 – sec. 238(g) (2)):
defining “artificial intelligence” to include systems “developed in computer software, physical hardware, or other context that solves tasks requiring human-like perception, cognition, planning, learning, communication, or physical action”.
Отже, європейський законодавець вирішив наслідувати підхід американських колег.
Закон України “Про авторське право і суміжні права” (далі: “ЗУАіСП”)
Хоча термін “штучний інтелект” не згадується в ЗУАіСП, у статті 33, по суті, йдеться саме про результат дії штучного інтелекту – неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою – тобто утворені у результаті функціонування комп’ютерної програми – без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цих об’єктів.
Отже, український законодавець виходить з того, що об’єкт генерується у результаті функціонування комп’ютерної програми. Тобто до ЗУАіСП закладено такий самий підхід, що був у першій (від 21.04.2021) редакції проєкту закону ЄС про штучний інтелект.
На дату прийняття (01.12.2022) нового закону про авторське право і суміжні права такий підхід українського законодавця був цілком логічним з огляду на процес гармонізації українського законодавства з європейським. Однак підхід європейського законодавця змінився, відтак, до ЗУАіСП необхідно буде внести зміни, які відповідатимуть новому європейському підходу.
У зв’язку зі зміною дефініції “штучного інтелекту” виникає ще один нюанс.
У випадку генерування об’єкту у результаті функціонування комп’ютерної програми, для визначення суб’єкта права (sui generis) на згенерований комп’ютерною програмою об’єкт, достатньо відповісти на питання: яка особа правомірно використала (правоволоділець, ліцензіат, законний користувач) комп’ютерну програму, внаслідок чого відбулось генерування об’єкту.
У випадку генерування об’єкту у результаті функціонування машинної системи – яка складається з (1) комп’ютерної програми (можливо разом з базою даних), та (2) комп’ютера, на якому запущена така комп’ютерна програма – об’єкт генерується “машинною системою”, тобто не лише комп’ютерною програмою, а також ще й комп’ютером (на якому запущена така комп’ютерна програма).
Отже, аби визначити суб’єкта права (sui generis) на згенерований машинною системою об’єкт необхідно враховувати не тільки наявність права використовувати комп’ютерну програму, а також й права користування комп’ютером (на якому запущена така комп’ютерна програма).
Початок теми у статті “Штучний інтелект та авторське право”,
а продовження – у статті “Штучний інтелект та авторське право: порівняння правових режимів”
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
Піднятися з нуля. Як родина переселенців розвиває бізнес з перероблювання волоських горіхів
Бізнес 21981
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8455
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8366
-
Відстрочки, видані Мінекономіки та через Дію, анулюють 28 лютого
Бізнес 7112
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 5085