Якщо помер єдиний учасник ТОВ, що був директором
Трапляються ситуації, коли помирає учасник ТОВ.
Якщо частка у статутному капіталі такого учасника складала більш 50 відсотків, то діяльність загальних зборів учасників товариства буде паралізована.
Якщо ж такий учасник був ще і директором товариства, то паралізованою буде діяльність всього товариства.
Необхідно щоб хтось приймав рішення замість померлого учасника ТОВ до прийняття спадщини та вступу до ТОВ спадкоємця, а також необхідно, щоб хтось вчиняв інші юридичні та фактичні дії, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства.
Такі можливості надає інститут договору на управління спадщиною.
Від моменту смерті до моменту прийняття спадщини проходить шість місяців. В цей період майно, що входить до складу спадщини називається «лежачою» спадщиною (hereditas iacet).
Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою (ч.1 ст.1285 Цивільного кодексу України). Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (ч.2 ст.1285 ЦК). Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень (ч.3 ст.1285 ЦК).
Якщо у складі спадщини є корпоративні права для управління ними, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – посадова особа органу місцевого самоврядування призначає управителя спадщини з числа спадкоємців або виконавців заповіту, а в разі їх відсутності – укладає договір на управління спадщиною з іншою особою (ч.3 ст.61 Закону України "Про нотаріат").
Отже, для управління корпоративними правами, що входять до складу спадщини, нотаріус укладає договір на управління спадщиною.
За загальним правилом установником управління є власник майна (ч.1 ст.1032 ЦК).
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування жодного відношення до частки у статутному капіталі ТОВ, що належала померлому, не мають. Між тим вони наділяють правом управління такою часткою іншу особу, так буцімто вони є власниками такої частки.
Як видно, у даному випадку законодавець вдався до юридичної фікції.
Юридична фікція – прийом юридичної техніки, який для цілей правового регулювання визнає існуючими ті юридичні факти, що відсутні в реальному житті, і навпаки.
Договір на управління спадщиною укладається на підставі заяви заінтересованої особи з цією особою (гл.9 п.9.1 "Укладання договору на управління спадщиною" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юста України від 22.02.2012 № 296/5).
Договір на управління спадщиною укладається нотаріусом з дотриманням вимог частини другої статті 212 Цивільного кодексу України ("Правочини, щодо яких правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини") (гл.9 п.9.2 Порядку).
Згідно частини 2 статті 1285 ЦК, "особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини".
Разом з тим, необхідно зважати на те, що лише прийняття у спадщину частки у статутному капіталі ТОВ ще не наділяє спадкоємця правами учасника такого ТОВ. Для цього необхідно подати реєстратору заяву про вступ до товариства.
Також необхідно зважати на право спадкоємця відмовитись від прийняття спадщини та, як наслідок – на відумерлість спадщини.
Текст договору викладається без застосування спеціальних бланків нотаріальних документів. Договір на управління спадщиною не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (гл.9 п.9.3 Порядку).
За укладання договору на управління спадщиною не стягується державне мито, але може бути стягнута плата за надання додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями.
Зразок Договору на управління спадщиною міститься у додатках до Методичних рекомендацій Науково-експертної ради з питань нотаріату при Мін'юсті України від 29.01.2009р. щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (Додаток 5 ДОГОВІР на управління спадщиною).
Також зразок Договору на управління спадщиною міститься у додатку до листа Мін'юста України від 04.10.2005р. № 31-32/1694 "Щодо практики укладання договорів на управління спадщиною".
Звісно, наведений зразок договору на управління спадщиною повинен буди адаптований під конкретний випадок управління часткою у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.
Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" закріпив перехід частки до спадкоємців без згоди учасників товариства (ч.1 ст.23).
До прийняття цього Закону діяв режим, коли статутом товариства можна було передбачити, що перехід частки допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу (ч.5 ст.147 ЦК).
На нашу думку, у частині 5 статті 147 ЦК (у редакції, що діяла до 17.06.2018р.) законодавець допустив змішування понять "права на частку" та "права на участь".
Звісно, від волі учасників не має залежати спадкування майна, яким є частка у статутному капіталі. При цьому, учасникам ТОВ не байдуже, з ким їм доведеться вести бізнес. Звідси випливає висновок: спадкування частки має бути без згоди учасників, а от участь спадкоємця у ТОВ може бути поставлена у залежність від згоди учасників ТОВ.
Можливість передбачити у статуті ТОВ згоду інших учасників на вступ спадкоємця до товариства законодавець закріпив у частині 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" (зміни були внесені ЗУ ТОВ та ТДВ – див. п.5) ч.6 гл. VIII. "Прикінцеві та перехідні положення"):
"Справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті "в" цієї частини, засвідчується нотаріально. Разом з таким документом подається доказ набуття права на спадщину або доказ правонаступництва (оригінал документа або його копія, вірність якої засвідчена нотаріально або тим, хто видав документ). Якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вступ до товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально."
Для того, аби стати учасником ТОВ спадкоємець повинен подати реєстратору заяву про вступ до товариства, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально (ч.5 ст.17 ЗУ "Про держреєстрацію").
Таку заяву спадкоємець може подати протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини.
Після спливу цього строку, якщо частка спадкоємця у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, товариство може виключити учасника з товариства (ч.2 ст.23 ЗУ ТОВ та ТДВ).
Якщо частка спадкоємця у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника (ч.2 ст.23 ЗУ ТОВ та ТДВ).
Необхідно звернути увагу, що згідно ч.1 гл. VIII. "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ ТОВ та ТДВ, "частина друга статті 23 цього Закону, набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом" (тобто – з 18.06.2019р.).
