Насилля в сім'ї: поради потерпілим

Домашній агресор тільки тому агресор, що потерпіла слабша – перефразування Маркса: «Великие велики лишь потому, что мы на коленях».

Насилля в сімʼї – мерзенне явище, яке повинно викорінюватись реальністю та невідворотністю відповідальності.

Судова практика показує, що кривдники неадекватно часто уникають відповідальності через хитрощі та недоліки в документах.

Покарання агресора – в руках жертви.

І. ВИДИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

1. Фізичне:

- ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання та кусання;

- позбавлення волі, побої, мордування, тілесні ушкодження, залишення в небезпеці, ненадання допомоги та інші насильницькі правопорушення.

2. Сексуальне:

- будь-які діяння сексуального характеру без згоди чи в присутності дитини;

- примус до сексуального акту з іншою людиною та інші правопорушення в цій сфері, у тому числі щодо дитини чи в її присутності.

3. Психологічне:

- образи, погрози, зокрема, інших осіб;

- приниження, переслідування, залякування чи інші дії, спрямовані на обмеження вираження волі;

- контроль народження;

- якщо викликали у постраждалої страх за свою безпеку чи інших, емоційну невпевненість, нездатність захиститись чи шкоду психіці.

4 Економічне:

- позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, грошей чи документів;

- залишення без догляду чи піклування;

- перешкоджання лікуванню чи реабілітації;

- заборона чи примус праці;

- заборона навчатись чи інші економічні правопорушення.

II. НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ ПОТЕРПІЛИМ

Головні причини безкарності домашніх кривдників – недбале складання адміністративних матеріалів та відсутність доказів.

Детально про ці причини у статті «Насилля в сімʼї: як уникнути відповідальності».

Тут – коротко за чим треба слідкувати потерпілим:

1. У протоколі про адміністративне правопорушення вказується:

- вид домашнього насилля – фізичне, психологічне тощо;

- характер конкретного виду домашнього насилля – в яких конкретно діях агресора полягало домашнє насилля;

- шкода потерпілому;

- обставини, які б свідчили про умисел завдати шкоду потерпілому.

2. У протоколі не допускаються закреслення, виправлення та дописування після підписання кривдником.

3. Пуста графа «до протоколу додається» чи напис «матеріали», «докази», «диск» – уникнення від відповідальності.

4. Протокол складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

5. Протокол, рапорт поліцейського та показання потерпілого – не докази.

6. До протоколу додаються дані про кривдника: копія паспорта, характеристика, довідка про склад сім'ї тощо. Потурбуйтесь про це.

7. До матеріалів справи додаються докази сімейного зв'язку між кривдником та потерпілим, якщо це вказано в протоколі.

8. Не має бути суперечностей у протоколі, письмових та усних поясненнях потерпілого. Уважно заповнюйте Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

9. Чим більше свідків – тим краще. Не допускайте відсутності свідків.

10. Якщо кривдника вже притягали до відповідальності за домашнє насилля – надайте поліції чи суду докази.

11. Має бути наслідок домашнього насильства. Сходіть з дитиною до лікаря, психіатра, психолога. Станьте на облік.

12. Не допустіть складення матеріалів і на вас. Визначення правоохоронцями порушника і потерпілу як кривдника і жертву – неприпустимо.

13. Строк накладення стягнення – 3 місяці. Не допустіть пропуск цього строку.

III. РОЗГЛЯД СПРАВИ У СУДІ

Справи про домашнє насильство розглядають суди.

1. Йти до суду?

«Absens careens» – Відсутній сам собі шкодить.

2. Докази від потерпілої

Докази – наше все.

Потерпілий може сам надати докази суду – висновок судово-медичної експертизи, відео (1, 2, 3) та рішення суду (тут і тут), довідки від дитячого психолога тощо.

Однак, суд не цікавить нічого, що не стосується справи. Суд не цікавиться дрібницями.

Коли занадто багато фактів – вони заважають, а не проясняють справу.

VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

1. Стаття 173-2 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за домашнє насильство:

1) домашнє насильство – фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого:

- штраф 170-340 грн; або

- громадські роботи 30-40 годин; або

- арешт до 10 діб.

2) Якщо домашнє насилля вчинене повторно впродовж року (ч. 2 173-2 КУпАП):

- штраф 340-680 грн; або

- громадські роботи 40-60 годин; або

- арешт до 15 діб.

2. До кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України притягають, якщо кривдник:

- ігнорує притягнення до адміністративної відповідальності;

- не виправляється;

- систематично та безґрунтовно продовжує домашнє насилля (не плутати з повторністю за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, для якої достатньо вчинення вдруге).

Покарання:

- громадські роботи 150-240 годин; або

- арешт до 6 місяців; або

- обмеження волі до 5 років; або

- позбавлення волі до 2 років.

V. КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ

Чим активніше діє потерпіла, тим важче її проігнорувати:

- поліція – 102;

- Урядовий контактний центр – 15-47;

- «гаряча лінія» з запобігання домашнього насильства – 116-123 та 0-800-500-335.

- Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді – 0-800-500-225 або 116-111;

- Управління соцзахисту населення місцевої ради;

- Служба у справах дітей місцевої ради;

- Уповноважений ВРУ з прав людини – е-звернення, [email protected], 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8;

- лікарня – для фіксації шкоди.

- Контакт-центр безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 з України, +38 (044) 363 10 41 з-за кордону.

Письмові звернення в пріоритеті перед усними. На словах лише у коханні пояснюються, а про справи слід писати – П. Капиця.

VI. ПРИТУЛОК

Інформація про притулки засекречена для безпеки потерпілих.

До притулку направляють:

- підрозділи місцевої держадміністрації або місцевої влади, які запобігають та протидіють насильству;

- поліція;

- центри соцслужб;

- мобільні бригади соціально-психологічної допомоги.

Притулок – безоплатний, однак перебування у ньому не може перевищувати 3-6 місяців.

VII. СПОСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

1. Терміновий заборонний припис

Терміновий заборонний припис видає поліція для негайного припинення домашнього насилля.

Кривдник зобов'язаний піти з житла, навіть якщо власник.

Термін – до 10 діб.

Припис виноситься за заявою потерпілого до поліції чи з ініціативи поліцейського.

2. Обмежувальний припис

Обмежувальний припис видає суд за заявою потерпілого:

- доступ потерпілого до житла;

- заборона перебувати в місці спільного проживання;

- заборона спілкуватись з потерпілою дитиною;

- заборона наближатись до потерпілого, розшукувати, контактувати.

Термін – від 1 до 6 місяців.

Потерпілий має довести нерезультативність попередніх заходів протидії насиллю.

IX. КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЛЯ

Жертва домашнього насилля може вимагати компенсацію за незручності, які створив кривдник:

- лікування;

- консультації;

- оренду житла тощо.

X. РЕКОМЕНДОВАНІ СТАТТІ

- розірвання шлюбу в судовому порядку;

- позбавлення батьківських прав;

- стягнення аліментів на утримання чоловіка (дружини);

- правильна сплата аліментів.

XI. ПІДСУМОК

Не терпіть та не приховуйте знущання. Боріться за спокійне життя і дитини, адже зруйноване дитинство – зруйноване життя.

Ніколи не здавайтеся! Ніколи не пасуйте перед труднощами, ніколи не здавайтеся на милість супротивника, навіть якщо його перевага здається очевидною!

Вінстон Черчилль.