Насилля в сім'ї: як уникнути відповідальності

Ця публікація деталізує статтю «Насилля в сім'ї: поради потерпілим».

І. ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

Домашнє насильство треба розмежовувати для правильної кваліфікації діянь та визначення необхідних доказів:

1) Фізичне:

- ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання та кусання;

- позбавлення волі, побої, мордування, тілесні ушкодження, залишення в небезпеці, ненадання допомоги та інші насильницькі правопорушення.

2) Сексуальне:

- будь-які діяння сексуального характеру без згоди чи в присутності дитини;

- примус до сексуального акту з іншою людиною та інші правопорушення в цій сфері, у тому числі щодо дитини чи в її присутності.

3) Психологічне:

- образи, погрози, зокрема, інших осіб;

- приниження, переслідування, залякування чи інші дії, спрямовані на обмеження вираження волі;

- контроль народження;

- якщо викликали у постраждалої страх за свою безпеку чи інших, емоційну невпевненість, нездатність захиститись чи шкоду психіці.

4) Економічне:

- позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, грошей чи документів;

- залишення без догляду чи піклування;

- перешкоджання лікуванню чи реабілітації;

- заборона чи примус праці;

- заборона навчатись чи інші економічні правопорушення.

Місце домашнього насильства – у межах місця проживання (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2229-VIII).

Якщо насилля вчинене поза межами місця проживання – це не домашнє насильство (постанови Сватівського районного суду Луганської області від 16.01.2019, №426/26/19; Дубровицького районного суду Рівненської області від 13.05.2021, №949/560/21).

Інша думка: місце домашнього насилля – не обов'язковий елемент об'єктивної сторони (постанова Хмельницького апеляційного суду від 13.03.2020, №681/140/20).

II. УНИКНЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Головні причини безкарності домашніх кривдників – недбале складання адміністративних матеріалів та відсутність доказів.

За диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, домашнє насильство – умисне вчинення фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

Диспозиція ч. 2 цієї статті передбачає те ж, але вчинене особою, яку за рік піддано адміністративному стягненню за одне з цих проступків.

1. Протокол про адміністративне правопорушення

У протоколі вказується:

- вид домашнього насилля (постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 20.07.2018, №752/14827/18);

- характер конкретного виду домашнього насилля (постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2021, №308/2356/21; Голосіївського районного суду м. Києва від 12.08.2020, №752/15202/20; 17.08.2018, №752/17025/18);

- в яких конкретно діях агресора полягало домашнє насилля (постанова Київського апеляційного суду від 08.06.2021, №357/3697/21);

- шкода потерпілому (там же; постанова Дніпровського апеляційного суду від 20.07.2021, №185/3010/21);

- обставини, які б свідчили про умисел завдати шкоду потерпілому – суб’єктивна сторона – вина у формі умислу (постанова Київського апеляційного суду від 08.06.2021, №357/3697/21).

1.1. Виправлення та дописування протоколу

«In vitium ducit culpae fuga» – бажання уникнути помилки призводить до іншої.

Якщо копія протоколу в матеріалах справи відрізняється від тієї, яку підписав кривдник – провадження закривається (постанова Апеляційного суду Київської області від 09.01.2018, №367/5959/17).

Не допускаються закреслення чи виправлення даних та додаткові записи після підписання протоколу кривдником (п. 7 розділу II Інструкції від 06.11.2015 №1376).

1.2. Додатки до протоколу

Суд розглядає справу в межах складеного протоколу (постанова Київського апеляційного суду від 14.02.2022, №755/16005/21).

Поширений недолік протоколів:

- відсутність у графі «до протоколу додається» переліку додатків; чи

- напис «матеріали», «докази», «диск» тощо.

У графі «до протоколу додається» зазначаються пояснення осіб, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб та інші документи та матеріали з даними про правопорушення (п.п. 9, 13, 15, розділу II Інструкції №1376).

Незазначення доказів – поверхневе та шаблонне ставлення до зʼясування обставин (постанова Бершадського районного суду від 11.01.2019, №126/3223/18).

У таких випадках суд має повернути протокол на доопрацювання, через оформлення без дотримання КУпАП (абз. 5 п. 24 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14).

«Quod non est in actis, non est in mundo» – чого немає в документах, того не існує у світі.

Суддя не вправі доповнювати чи змінювати протоколи та витребувати додаткові докази. Це свідчить про необ’єктивність, упередженість судді, порушення права на захист та рівність сторін (постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2021, №357/6925/21).

1.3. Дата складення протоколу

Протокол складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення (ч. 2 ст. 254 КУпАП; постанова Київського апеляційного суду від 27.11.2020, №359/287/20).

1.4. Протокол як доказ

Протокол – не доказ факту правопорушення (постанова Київського апеляційного суду від 23.03.2021, №754/17410/20).

2. Рапорт поліцейського

Рапорт – неналежний та недопустимий доказ, оскільки поліцейський – зацікавлена особа (постанови ВС від 20.05.2020, №524/5741/16-а; 28.05.2020, №524/4668/17).

Рапорт має узгоджуватись з письмовими поясненнями потерпілого та протоколом (постанова Дніпровського апеляційного суду від 14.07.2020, №175/1363/20).

3. Дані про кривдника

До протоколу додаються відомості про кривдника: копія паспорта, характеристика, довідка про склад сім'ї тощо (ст. 33 КУпАП; постанова Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2022, №391/81/22).

4. Сімейні відносини

До матеріалів справи додаються докази сімейного зв'язку між кривдником та потерпілим, якщо це вказано в протоколі (постанови Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22.04.2020, №189/164/20; Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 19.12.2019, №723/5228/19).

5. Показання потерпілого

Язик мій – ворог мій. Помилки та неточності у показаннях потерпілого допомагають уникнути відповідальності.

Пояснення потерпілого в суді – не доказ вини через суб'єктивність, якщо не підтверджені доказами чи свідками (постанова Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.08.2018, №299/1102/18).

Навіть якщо агресор дійсно агресор – правоохоронці та потерпіла можуть зробити все для «порятунку» кривдника.

Наприклад, у справі №357/3697/21:

- у протоколі вказано: «змусив втекти з квартири»;

- у суді потерпіла сказала, що «злякалася та вийшла до під'їзду»;

- у Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства потерпіла та дитина на питання «Чи кривдник виганяв постраждалу особу та/або її дітей з місця проживання та/або погрожував здійснити такі дії?», відповіли: «Ні».

Допитом потерпілого неможливо усунути недоліки матеріалів справи, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати обставини справи про склад правопорушення.

Якщо крім письмових пояснень потерпілого немає інших обʼєктивних доказів, які доводять вину – суд закриває провадження (постанова Дніпровського апеляційного суду від 14.07.2020, №175/1363/20).

6. Показання свідків

«Testis unus, testis nullus» – один свідок – не свідок.

7. Повторність

У разі притягнення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП – у матеріалах справи мають бути докази повторного домашнього насилля (постанова Коломийського міськрайонного суду від 10.02.2022, №346/5875/21).

8. Сімейна сварка

Конфлікт між учасниками справи не свідчить про психологічне насильство в розумінні ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону №2229-VIII (постанова Житомирського апеляційного суду від 01.03.2021, №285/4256/20).

Сварка:

- не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП;

- не об'єктивна сторона правопорушення (постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2021, №357/6925/21).

Конфліктна ситуація без доказів завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – завдання шкоди в цьому випадку – обов'язкова ознака об’єктивної сторони проступку (там же).

Обопільна сварка – не вказує на дії психологічного характеру одного члена сімʼї на іншого (постанова Апеляційного суду Київської області від 05.03.2018, №362/413/18).

Суд не компетентний розв'язати родинний конфлікт у порядку КУпАП. Не кожен конфлікт – домашнє насильство (постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 04.08.2020, №755/9715/20).

9. Шкода психічному здоров'ю

Насильство в сім’ї – правопорушення з матеріальним складом – потребує діяння та спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров’ю потерпілого (постанова Чернівецького апеляційного суду від 25.09.2020, №725/3695/20).

У протоколі повинні чітко відображатися не тільки прояви домашнього насильства, а й наслідки (постанови Київського апеляційного суду від 08.06.2021, №357/3697/21; Кропивницького апеляційного суду від 12.04.2021, №390/1737/20).

Через це у протоколі та доданих до нього матеріалах має бути вказано:

- чи обстежив потерпілого лікар-психіатр;

- яка шкода психічному здоров'ю потерпілому могла бути спричинена;

- яка психічна хвороба у потерпілого могла розвинутись через події;

- чи поставлений потерпілий на облік лікаря-психіатра;

- чи встановлений потерпілому діагноз (постанови Дніпровського апеляційного суду від 29.09.2021, №180/1852/21; Чернівецького апеляційного суду від 25.09.2020, №725/3695/20).

Важливо чи звертався потерпілий до лікарні чи спецустанови через домашнє насилля (постанова Полтавського апеляційного суду від 15.06.2021, №552/1053/21).

Припущення не допускаються (постанова Борщівського районного суду Тернопільської області від 18.02.2022, №594/207/22).

10. Кривдник і жертва одночасно

«Суд розбереться …».

Адміністративні матеріали іноді складають на обох учасників домашнього насилля. Часто це однакові протоколи з однаковими доказами – пояснення тощо.

Суд не розбереться – визначення правоохоронцями порушника і потерпілу як кривдника і жертву – неприпустимо (постанова Борщівського районного суду Тернопільської області від 18.02.2022, №594/207/22).

Протокол, де агресор – жертва з однаковими доказами – доводить небажання розібратись у ситуації та неможливість притягнення до відповідальності.

11. Строк накладення стягнення

У держави три місяці, щоб притягнути агресора до відповідальності, інакше справа закривається через закінчення строків накладення стягнення (ч. 2 ст. 38 КУпАП).

III. ПРЕЗУМПЦІЯ НЕВИНУВАТОСТІ

Адміністративна відповідальність та процедура притягнення ґрунтується на презумпції невинуватості (рішення КСУ від 22.12.2010 №23-рп/2010).

Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи (ст. 62 Конституції).

Суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Сумнів не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом» (Korobov v. Ukraine, №39598/03, §65, 21.07.2011).

Якщо викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає істотних ознак складу правопорушення, суд не має права редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це – порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення (Malofeyeva v. Russia, №36673/04, 30.05.2013; Karelin v. Russia, №926/08, 20.09.2016).

IV. ПІДСУМОК

Якщо у справі ці порушення – неможливо всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи за вимогами ст.ст. 245, 280 КУпАП та прийняти рішення про склад адміністративного правопорушення.