Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя"

У статті аналізую з юридичної точки зору конфлікт між брендами "Галя Балувана" та "Балувана Галя". Також ділюся практичними порадами щодо захисту інтелектуальної власності.

Нещодавно українські ЗМІ оприлюднили історію про юридичний конфлікт між двома, на перший погляд, зовсім різними бізнесами: мережею магазинів напівфабрикатів “Галя Балувана” та мережею ресторанів “Балувана Галя”. Причина конфлікту - схожість назв, яка згодом переросла в тривалий спір щодо прав на використання торговельної марки (ТМ). Цей кейс став ілюстративним прикладом того, як навіть невелика схожість у неймінгу може призвести до багаторічного юридичного протистояння.

Він є також нагадуванням для власників бізнесу: інтелектуальна власність - це не лише про патенти, торговельні марки, авторське право, тривалі переговори з юристами та патентними повіреними... У багатьох випадках - це ключовий актив компанії, який варто захищати ще до того, як перший товар/послуга потрапить на ринок або відкриється перша точка продажу.

У цій статті, на прикладі конфлікту між брендами «Галя Балувана» та «Балувана Галя», надаю практичні рекомендації, - як підприємцю, власнику компанії захистити свої права на бренд, назву, торговельну марку. 

1. Реєструйте торговельну марку до запуску бізнесу

Однією з найбільших помилок підприємців є відкладення реєстрації ТМ на “потім”. Мовляв, спочатку виведемо продукт/послугу на ринок, подивимося на реакцію, а тоді вже й зареєструємо. Це надзвичайно ризиковано.

Реєстрація торговельної марки – це дієвий спосіб закріпити за собою права на відповідну унікальну назву, логотип, бренд тощо. Якщо цього не зробити заздалегідь, завжди є ризик, що хтось інший подасть заявку раніше - або через незнання, або навмисно. У такому випадку доведеться або йти до суду, або робити ребрендинг.

У кейсі “Галя Балувана” реєстрація ТМ відбулася вже після початку активного масштабування бізнесу. Більше того - заявка на реєстрацію спершу була відхилена через подібність до вже існуючої марки “Балувана Галя”. Бізнесу довелося домовлятися з власником попередньої ТМ та укладати окрему угоду про співіснування.

На мою думку, усе це можна було б уникнути, якби правова стратегія з інтелектуальної власності була частиною запуску бізнесу.

2. Перевірка назви перед реєстрацією

Перед поданням заявки на реєстрацію ТМ обов’язково проведіть пошук на предмет існування схожих або ідентичних торговельних марок у відповідному класі МКТП (Міжнародної класифікації товарів і послуг).

Професійний пошук дозволяє: уникнути відмови у реєстрації через подібність, мінімізувати ризики майбутніх претензій, заздалегідь оцінити, чи можливо буде захистити обрану назву в судовому порядку.

У випадку “Галі Балуваної” патентне відомство (УкрНОІВІ) відмовило в реєстрації ТМ саме через схожість назв у межах одного класу.

3. Юридична чистота угод щодо використання ТМ

Якщо ж схожість назв неминуча, а бізнес уже функціонує, варто розглядати можливість укладення відповідних договорів про співіснування торговельних марок, ліцензійних договорів або договорів переуступки прав на інтелектуальну власність.

Проте такі угоди мають бути максимально деталізовані. Рекомендується визначати у договорах: чіткий перелік класів МКТП, в яких дозволяється використання ТМ, обмеження щодо географії, асортименту, виду діяльності, процедуру врегулювання спорів у разі виникнення конфлікту, інші важливі питання.

У розглянутому кейсі між сторонами була укладена угода, яка дозволяла використання ТМ лише в межах одного класу (30-й клас - продукти харчування). Претензії виникли після того, як бізнес почав виходити за межі дозволених умов (43-й клас - громадське харчування).

4. Контроль використання ТМ партнерами (особливо у франчайзингу)

Франшиза - одна з найпоширеніших форм масштабування бізнесу, але водночас вона передбачає активне використання ТМ третіми особами (партнерами). Саме тому важливо не лише зареєструвати торговельну марку належним чином, а й контролювати її використання на практиці під час продажу франшиз іншим особам: прописувати чіткі правила у франчайзингових угодах, проводити аудити використання ТМ партнерами, своєчасно реагувати на порушення умов використання бренду тощо.

Недотримання цих принципів може стати підставою для претензій як з боку конкурентів, так і з боку партнерів.

5. Моніторинг ринку та оперативна реакція на порушення

Навіть після реєстрації ТМ робота над захистом бренду не завершується. Для ефективного захисту інтелектуальної власності необхідно постійно моніторити ринок, адже ситуація може змінюватися динамічно. Активність нових гравців, спроби використання схожих позначень, поява нових заявок на реєстрацію подібних ТМ - усе це потребує уваги та своєчасної реакції.

Що варто включити до системного моніторингу:

• перевірку офіційних баз даних на предмет нових заявок на ТМ,

• відстеження появи візуально чи фонетично схожих брендів у рекламі, на вивісках, упаковці тощо,

• спостереження за реєстрацією ТМ у суміжних або пов’язаних класах МКТП,

• моніторинг конкурентів у межах власного або дотичних ринків,

• використання спеціалізованих сервісів або юридичного супроводу для регулярного скринінгу.

У разі виявлення потенційного порушення рекомендується невідкладно направляти попереджувальні листи щодо порушення прав на ТМ або відповідні претензії, ініціювати переговори з потенційним порушником, за потреби - звертатися до суду з позовом про захист прав інтелектуальної власності.

Зволікання або ігнорування може бути витлумачене як мовчазна згода на використання схожого позначення, що в подальшому ускладнить правову позицію в суді. Крім того, пасивність може завдати шкоди репутації бренду та викликати плутанину серед споживачів.

Тобто, системний моніторинг і своєчасна реакція на порушення прав власника торговельної марки - це частина ефективної стратегії управління інтелектуальною власністю, що має бути інтегрована в загальну політику компанії.

6. Судовий захист 

Якщо ситуація доходить до суду, важливо мати сильну доказову базу - зареєстровану ТМ, необхідні договори (ліцензійні угоди, договори франшизи), листи-претензії, докази використання торговельної марки, документи про фінансові втрати тощо. Саме ці фактори впливають на рішення суду та обсяг компенсації.

Кейс “Балувана Галя” проти “Галі Балуваної” може стати прецедентним у сфері інтелектуальної власності, адже в ньому ідеться не лише про використання схожих ТМ, а й про порушення умов укладеної угоди між власниками схожих позначень. Подібні справи ще раз демонструють, що юридична необережність на початку бізнесу може мати серйозні наслідки навіть через кілька років.

Висновки:

Захист інтелектуальної власності - це стратегічна складова управління будь-яким бізнесом. Правильно побудована система захисту ТМ, договорів, контролю партнерів і моніторингу ринку допомагає не лише уникнути складних і довготривалих судових спорів, а й зберегти репутацію, фінанси та конкурентну перевагу.

Тож власникам і керівникам бізнесу варто: реєструвати ТМ ще до започаткування бізнес-проєктів, перевіряти ринок на схожі назви, укладати чітко прописані договори, контролювати франчайзингову мережу (у разі наявності), моніторити нові реєстрації та бренди, своєчасно реагувати на порушення, за потреби невідкладно звертатись до суду за захистом порушених прав.

Вважаю, що виключно системний та професійний підхід до захисту інтелектуальної власності бізнесу дозволить ефективно захистити власну компанію від претензій з боку недобросовісних опонентів/конкурентів.