Коли проєкти зосереджуються лише на тому, щоб «виграти грант», вони часто втрачають шанс вирости. Бо суть не в тому, щоб отримати фінансування – суть у тому, що ви з ним робите.
У фандрейзинговому середовищі є два типи організацій: організації, які пишуть заявки, щоби "вижити до наступного фінансування", і ті, які будують довгострокову стратегію розвитку – де кожен грант інтегрується в ширшу візію. Цей поділ не завжди про розмір організації чи її статус. Часто – це про спосіб мислення.
У своїй практиці я часто стикаюся з ситуаціями, коли заявка виглядає формально правильною, але стратегічно порожньою. Вона відповідає на питання донора, але не відповідає на головне питання: куди веде цей проєкт?
У короткострокових заявках часто бачимо ці ознаки:
проєкт створено під конкретний грант, а не з потреби громади чи стратегії організації;
в аплікації немає продовження або логіки масштабування;
команда не уявляє, що буде з результатами після завершення фінансування.
Такі підходи часто перетворюють грантрайтинг на гонитву за дедлайнами, а не на інструмент впливу. Щоб змінити це, потрібно поставити собі правильні запитання ще ДО того, як ви сядете писати заявку.
5 стратегічних запитань до кожного проєкту
1. Що зміниться у моїй організації або громаді через 2 роки після завершення проєкту?
Не після отримання гранту. Не під час реалізації. А після. Це тест на сталий вплив. Якщо відповідь – «нічого», – можливо, і сам проєкт не має стратегії зростання.
2. Цей проєкт відповідає на справжню потребу чи просто зручний під донорські вимоги?
Успішні заявки виростають з болю і потреби, які вже існують. Донор може задавати рамки, але якщо ваш проєкт – лише відповідь на call, без зв’язку з вашим середовищем, він буде слабким.
3. Який зв'язок між цим проєктом і моїм баченням на 5 років?
Кожен проєкт – це інвестиція у майбутнє. Якщо він не наближає вас до стратегічної мети, можливо, варто переглянути його цінність. Або ж – уточнити своє бачення.
4. Що залишиться після цього проєкту: знання, структура, партнерства, зміни?
Грант – це тимчасове фінансування, але результат має бути довготривалим. Витискайте з кожного проєкту більше: створюйте методички, стандарти, протоколи, партнерські мережі – це і є ваш капітал.
5. Чи цей проєкт створює нову цінність, чи лише підтримує статус-кво?
Часто ми подаємо проєкти, щоб «зберегти» команду, напрям чи інституцію. Але зростання починається тоді, коли проєкт – це не збереження, а пошук нових можливостей. Це інше мислення.
Як перейти від грантрайтингу до стратегічного фандрейзингу?
Фокусуйтеся не на тексті заявки, а на дизайні рішення. Напишіть для себе не заявку, а план змін. Тоді текст сам «випишеться» змістовно.
Будуйте фандрейзингову карту, а не бігайте між конкурсами. Визначте ключові напрями і шукайте під них партнерів, а не навпаки.
Працюйте зі зворотним зв’язком. Запити, які не пройшли – джерело аналітики, а не просто розчарування.
Інвестуйте в стратегічну комунікацію. Грант – не єдине джерело. Добре пояснена ідея може залучити меценатів, партнерів, краудфандинг.
Фандрейзинг – це не про гроші. Це про ресурс для змін. І коли ви мислите про розвиток, а не лише про фінансування – тоді грант стає інструментом, а не цілю.
