2) після розірвання шлюбу, коли спільні діти відсутні;
3) при наявності спільних дітей (у зв'язку із вагітністю та до досягнення дитиною 3 чи 6 років);
4) при спільному проживанні без укладення шлюбу.
Тому варто зупинитися на кожному випадку окремо.
І. ПРАВО НА УТРИМАННЯ У ШЛЮБІ (за відсутності спільних дітей).
Право на утримання виникає у випадках, коли дружина (чоловік):
- є непрацездатними (досягнення пенсійного віку або інвалідність І, ІІ, чи ІІІ групи);
- потребує матеріальної допомоги (якщо доходи не забезпечують прожиткового мінімуму);
- другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
При цьому, згідно з практикою Верховного суду (наприклад, № в ЄДРСР: 86607253) вбачається необхідність поєднання всіх пунктів. Наприклад, якщо наявний факт досягнення пенсійного віку - вимагається доведення потреби у матеріальній допомозі та можливості другого з подружжя надавати таку допомогу.
Між тим, якщо у шлюбі один із подружжя негідно поводився (суди оцінюють таку поведінку на власний розсуд, проте характеризують її як таку, що не відповідає праву та моральним засадам) чи став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину - такі особи позбавляються права на утримання іншим з подружжя. Але ці факти мають бути встановлені судом.
ІІ. ПРАВО НА УТРИМАННЯ ПІСЛЯ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ (за відсутності спільних дітей).
В загальному, потреба в утриманні виникає після розірвання шлюбу (інколи - з метою помсти, інколи - за дійсної потреби), тому до прав на утримання після розірвання шлюбу також відносяться визначені у попередньому розділі пункти, але з уточненнями:
1) Щодо непрацездатності. Право на утримання має та особа, що стала непрацездатною до розірвання шлюбу, або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і, при цьому, потребує таку допомогу, а колишній чоловік (дружина) може надавати таку допомогу.
2) Якщо ж інвалідність наступила після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, для отримання права на утримання необхідно довести, що інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка (дружини), під час шлюбу.
Варто зазначити, якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона (він), матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.
Нерідко трапляються випадки, коли один із подружжя працює, а інший виховує дітей, веде домашнє господарство, піклується про членів сім'ї, або хворіє.
У такому випадку, якщо така особа не мала можливості одержати освіту, працювати, досягти кар'єрних висот, то набувається право на утримання після розірвання шлюбу навіть якщо така особа є працездатною, проте за умови якщо потребує матеріальної допомоги та що колишній чоловік (дружина) може надавати матеріальну допомогу.
При цьому, право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.
ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ОДНОГО З ПОДРУЖЖЯ НА УТРИМАННЯ (як у шлюбі так і після його розірвання).
Право одного з подружжя на утримання, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.
Є випадки, коли інший з подружжя приховує поновлення його працездатності. У такому випадку всі кошти одержані як аліменти, вважаються такими, що отримані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.
Право одного з подружжя на аліменти, які присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:
ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА НА УТРИМАННЯ (як у шлюбі так і після його розірвання).
Між тим, за рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:
- подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;
- непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного злочину;
- непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;
- одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.
ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА УТРИМАННЯ ЗА ДОМОВЛЕНІСТЮ ПОДРУЖЖЯ.
Законодавство також передбачає добровільну відмову від права на утримання незалежно від того розірвано шлюб чи ні.
Так, є можливість укладення договору про припинення права на утримання замість:
- набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або;
- одержання одноразової грошової виплати.
Такий договір має бути нотаріально посвідчений та право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Для уникнення обману при одержанні одноразової грошової виплати, важливо щоб обумовлена сума була внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса до посвідчення договору, а не сплачуватися після!
ІІІ. ПРАВО НА УТРИМАННЯ ЗА НАЯВНОСТІ СПІЛЬНИХ ДІТЕЙ.
Більшість судових справ з даного питання займають саме спроби матерів (майбутніх матерів) стягнути аліменти з батька дитини на своє утримання. При цьому, не має значення чи розірваний шлюб чи ні.
1. Утримання дружини під час вагітності.
Вагітна дружина, безперечно, має право на утримання від чоловіка.
При цьому, таке право припиняється у разі припинення вагітності або народження дитини мертвою.
Після народження дитини не потрібно знову звертатися до суду для стягнення аліментів на своє утримання - такі аліменти сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
2. Утримання дружини у разі проживання з нею дитини.
Для отримання такого виду аліментів необхідно щоб зійшлося декілька підстав, зокрема:
- проживання дитини з матір'ю (має окремо доводитися суду належними доказами, оскільки вказівка на спільне проживання з дитиною без доказування тягне за собою відмову в задоволенні таких вимог);
- відповідач є батьком дитини;
- батько дитини може надавати матеріальну допомогу.
Таке утримання надається до досягнення дитиною трирічного віку.
У випадку, коли дитині виповнилося три роки, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання дитини до шестирічного віку, за умови, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку (і це підтверджено доказами).
Важливо! Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Тобто, поруч із доведенням права на отримання аліментів, варто також доводити те, що батько дитини може надавати таку допомогу (регулярний дохід, постійна робота, наявність нерухомого, рухомого майна та інше).
Не доведення можливості батька дитини надавати таку допомогу призведе до відмови судом у задоволенні такої вимоги.
Таке право на утримання припиняється, якщо:
- за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини;
- дитина передана на виховання іншій особі;
- у разі смерті дитини.
3. Утримання того з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю.
Право на утримання надається за умов:
- проживання з дитиною, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею;
- другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
При цьому не важливо чи той, з ким проживає дитина з інвалідністю працездатний чи ні.
Таке право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
IV. ПРАВО НА УТРИМАННЯ ЖІНКИ (ЧОЛОВІКА), ЯКІ НЕ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ШЛЮБІ МІЖ СОБОЮ.
Всі вищеописані положення діють також і щодо чоловіка (жінки), які не перебувають у шлюбі між собою, проте має бути наявний факт тривалого проживання однією сім'єю.
V. СПОСОБИ ОТРИМАННЯ АЛІМЕНТІВ, ЇХ РОЗМІР ТА ФОРМИ.
При наявності вищеописаних підстав, ви маєте право або укласти договір про утримання, або ж, якщо є розбіжності, незгода чоловіка (батька дитини) сплачувати добровільно кошти на утримання дружини (матері дитини) - право на звернення до суду.
У разі добровільної згоди сторін, утримання може надаватися у натуральній (певні послуги, товари) або грошовій формі. У судовому ж порядку, як правило призначається грошова сума.
Між тим, аліменти сплачуються щомісячно, проте за взаємною згодою можуть бути сплачені наперед.
Тому, якщо є потреба та підстави для одержання коштів на утримання, варто не зволікати та реалізовувати свої законні права.
