Поствоєнні тенденції, що змінять енергобаланс України: перспективи атомної енергії
Атомна енергія втрачає свої переваги в умовах понаднормових строків експлуатації інфраструктури та зниження вартості альтернативних джерел зеленої енергії
У світі, де енергетична безпека та сталий розвиток стають все більш нагальними питаннями, атомна енергія, на перший погляд, залишається перспективною.
Але так це насправді та чи має атомна енергія беззаперечні переваги перед іншими видами енергії?
Останній аналіз глобальних трендів, сформованих новаціями у водневих технологіях, а також дослідження підходів країн Західного Світу таких як Німеччина, США, Австралія, Франція та ін. у питаннях формування державних політик, пов’язаних з необхідністю здійснення Енергетичного переходу, настільки підсилюють сумніви щодо перспективності атомної енергетики, що резонним є дослідження її надійності в довгостроковій перспективі.
Сьогодні очевидно, що енергетична незалежність та безпека України повинні розглядатися в контексті сучасних викликів, таких як війна Росії проти України та необхідності здійснення Енергетичного переходу разом з цивілізованим світом. Але приділяти увагу потрібно не лише викликам, які на момент розбудови інфраструктури атомної енергетики не були прогнозовані, а й стану інфраструктури атомної енергетики та потенційним можливостям продовжувати строки експлуатації атомних АЕС. І про це мова піде нижче.
Красномовним прикладом може бути сучасний стан російських ВВЕР, які перевищили 40-річний термін служби, що неминуче створює ризик аварійності та вже зараз збільшує ремонтно-експлуатаційні витрати. Це безперечно підриває довіру до цієї технології для її понаднормового використання ще й тому, що демонтувати АЕС та утилізувати ядерні відходи неймовірно складно та дорого.
Тому це є загальною проблемою для країн, які мають АЕС та використовують технології ВВЕР. Процесу виведення АЕС з експлуатації рідко приділялася увага на стадії проєктування, тому обґрунтованим буде твердження, що жодна країна у світі не знає напевно як правильно та безпечно це робити, тобто як максимально ефективно демонтувати та утилізувати АЕС. Саме тому АЕС просто закривають “консервуючи” та залишають на невизначений час у такому стані. Таким прикладом може бути Бібліська АЕС у Німеччині, яка закрита з 2011 року.
Наступний важливий аспект - час та кошти на будівництво нових АЕС. Взяти до уваги треба не лише те, що процес будівництва може тривати до 14 років, але й те, що вартість стрімко зростає з кожними новими додатковими вимогами до безпеки та екологічних норм, які можуть змінюватися впродовж періоду будівництва та введення в експлуатацію.
Також не можна обійти стороною проблему ресурсів, а саме джерел ядерного пального. Прогноз зі зменшення кількості видобутого видобутку урану упродовж наступних 25 років робить енергетичну незалежність країн, що роблять ставку на атомну енергетику, вельми сумнівною.
Поруч з цим стоїть і питання вартості. Якщо порівняти собівартість ядерної енергії з вітровою та сонячною, ядерна енергетика уже не виглядає такою привабливою.
Звернемо увагу на нерозв'язану проблему довгострокового зберігання ядерних відходів. Ця обставина лише підтверджує ризики від використання АЕС за межами проєктних строків експлуатації, особливо в умовах відсутності ефективних методів перероблення ядерних відходів.
З оглядом на сучасну Україну, в якій 11 реакторів вже вийшли за 30-річний термін служби й де є власний набір кризових ризиків, включаючи Чорнобиль та неконтрольовану українською владою Запорізьку АЕС, ситуація стає ще більш критичною.
На фоні цього, світовий ринок радіоактивної сировини є жорстко структурованим, що ускладнює доступ до ядерних ресурсів. В Україні «Енергоатом» не може навіть розпочати нові проєкти без державних гарантій, що серйозно піддає сумніву їхню економічну виправданість та доцільність.
При цьому, агресивна політика Росії комплікує залучення іноземних інвестицій та надання страхових гарантій, роблячи з ядерної енергетики ще більший “головний біль”.
З оглядом на всі ці аргументи, ядерна енергетика залишає без відповідей надто багато серйозних питань. І це веде до того, що альтернативні, екологічно безпечні та економічно виправдані варіанти, такі як вітрова та сонячна енергетика, “зелений” водень виглядають все більш привабливо та мають бути в пріоритеті на шляху України до декарбонізації.
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко вчора о 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля вчора о 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда вчора о 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута 11.03.2025 19:56
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
7524
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 4852
-
14 березня відбудеться березнева повня: о котрій її спостерігати
Життя 3273
-
Чому Путін одягнув військову форму, щойно мова зайшла про мир
Думка 2603
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 2385