Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему

Під виглядом підтримки оборонного сектору ВР готує зону вільну від податків, відповідальності і совісті. Законопроєкт №13423 — не про війну, а про “вільний ринок” для обраних.

25 червня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13423. Поданий Давідом Арахамією, Данилом Гетманцевим та ще сотнею депутатів ВР.

На фасаді — підтримка оборонного сектору. А по суті — корупційний рай для своїх. Законопроєкт створює так званий «Defence City» — спеціальний правовий режим для підприємств, що працюють із Міноборони.

А тепер уважно:

— звільнення від податків до 2036 року,

— спрощений експорт,

— захист даних,

— особливий валютний контроль,

— але головне - повний імунітет від кримінального переслідування.

Пропонується ввести нову статтю до Кримінального кодексу — 43-2: якщо дії службової особи компанії Defence City формально є правопорушенням, але “здійснені в інтересах оборони”, “мали суспільну користь” і “не створили загрози життю чи довкіллю” — це не злочин.

Тобто: завищив ціну? Це не корупція, це патріотизм. Обійшов тендер? Це не порушення, це оперативність. Розпорядився бюджетом без погоджень? Це не зловживання, це «на благо». Суспільна користь...

І це ще не все.

Від моменту включення в список «Defence City» компанія отримує імунітет. Навіть якщо правопорушення скоєне ДО включення — розслідувати його не можна. Дані про такі компанії — службова інформація. Внести щось у ЄРДР можна тільки з санкції Генпрокурора.

Суди і слідчі — відрізані. Але на всяк випадок у нас же ще є Печерський суд. Найгуманніший. І вічно живий суддя Вовк. Про всяк випадок, якщо зовсім припече.

Мої читачі знають: у мене з Арахамією складні стосунки. То я його закопую, то ексгумую. То сварюсь, то вірю. Але сьогодні — без варіантів. Сьогодні — час знову закопувати.

Бо це не оборонна ініціатива. Це не військова економіка. Це — легалізація схематозу. Це — відбілювання в законі. Це — недоторканність із посвідченням “працюємо з МОУ”.

Вибач, Давід, але ти знову в ямі. І цього разу — з табличкою «Defence City». Поки ти там, я підсвічу ліхтариком — щоб усі бачили, за що саме.

Це не реформа. Це не рятівна пільга. Це — схема. У законотворчому пакуванні.

І якщо ми це проковтнемо — наступним Defence City стануть вони самі. І країна перетвориться на ринок. Зачинений. Для своїх.