Державна підтримка підприємств ОПК. Що потрібно робити?
Уряд повинен застосовувати механізми надання фінансової підтримки оборонній галузі.
Україна через слабку економіку не має достатньо коштів для фінансування потреб ЗСУ в озброєнні та військовій техніці. За інформацією ДК «Укроборонпром» 85% виручки підприємств Концерну в 2017 р. надходили від експорту. Але навіть така тенденція скоро може піти на спад: через недофінансування підприємства ОПК не мають належного доступу до оборотного капіталу для виконання перспективних розробок, та для розширення існуючої операційної діяльності, а це автоматично впливає і на експортний потенціал країни. Іноземні країни бажають закуповувати те обладнання або системи, що використовуються власними силами оборони країни-виробника. Отже в даному контексті маємо замкнуте коло.


---------------------------------------------
Уряд міг би, за підтримки профільного комітету ВРУ та за підтримки РНБО, зосередитись на плані “Стабілізація та розвиток” – створити на базі існуючого ОПК країни – більш збалансовану оборонну галузь, щоб 1) забезпечити оптимальну підтримку Сил оборони та 2) забезпечити економічний розвиток та цільову індустріалізацію та розвиток експорту.
Механізми надання підтримки оборонній галузі давно відомі. Це серед іншого можуть бути наступні заходи:
A. Створення ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ (банку) розвитку з метою стимулювання та підтримки розвитку пріоритетних галузей економіки та ОПК, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, залучення довгострокових інвестицій;
B. Затвердження на законодавчому рівні річних обсягів бюджетного фінансування витрат на реформування та розвиток оборонно-промислового комплексу як визначеного відсотку від річного валового внутрішнього продукту;
C. Сфокусовані капіталовкладення на придбання, адаптацію або розробку виробничих технологій, виробничого обладнання та інфраструктури;
D. Звільнення від сплати митних та акцизних зборів та податку на додану вартість імпортних технологій, підсистем або компонентів та необхідного виробничого обладнання;
E. Законодавче забезпечення для надання субсидій підприємствам та організаціям ОПК;
F. Звільнення від або відстрочення від застосування тих нормативних актів, які перешкоджають розвитку оборонної промисловості;
G. Впровадження механізмів державної підтримки для придбання ліцензій на виробництво сучасної техніки та передових технологій;
H. Впровадження механізмів пільгового кредитування підприємств оборонно-промислового комплексу, які виконують державне замовлення, реалізують зовнішньоекономічні контракти, забезпечують створення та випуск імпортозаміщуючої продукції, забезпечують задоволення пріоритетних державних потреб та інш.
Повний список можливих заходів державної фінансової підтримки для підприємств та організацій ОПК представлений внизу.
---------------------------------------------
Питаннями державної підтримки оборонної галузі повинен займатися центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, створення якого передбачено ЗУ «Про національну безпеку».
Перелічені вище заходи дозволять створити повні цикли виробництва систем, підсистем, запасних частин, боєприпасів для задоволення непередбачуваних потреб військових.
Це підвищить експортний потенціал промисловості та принесе більший прибуток, який потім може бути застосований для самофінансування досліджень та розробок в галузі.
Це дозволить уникнути відтоку валюти та робочих місць в інші країни під час оснащення власних Сил оборони.
Якщо держава не почне надавати підтримку, галузь може продовжувати занепадати.





- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар вчора о 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 375
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 333
- Дипломатія кадрових помилок 310
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 30735
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 6963
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3684
-
Від кабінету в Києві до Нью-Йорка: як Вікторія Колодій будує міжнародну мережу нейлстудій MVK
Життя 2914
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 2784