В каком году или веке, по немецким меркам, живут украинцы
Значительная часть в середине 19 века.

Доля расходов домохозяйств на продукты питания, напитки и табачные изделия в потребительских расходах в Германии с 1850 по 2020 гг.
Во всём мире сегодня говорят об инфляции. А это значит, речь идёт о подорожании всего и вся. Германия в этом случае не является исключением. Действительно, и в этой стране, большинство вещей сегодня дороже, чем когда-либо. Особенно это касается цен на энергоносители и на бензин. Это связано с тем, что в рыночной экономике цены, как правило, растут, а не падают.
Всё это так, но как отмечают экономисты, на всё надо смотреть с исторической точки зрения.
Возьмём, например, хлеб. Килограмм темного смешанного хлеба стоил 0,26 евро в 1950 году, 0,67 евро в 1970 году, 1,73 евро в 1990 году и 2,73 евро в 2015 году. Таким образом, можно сказать, что цена на хлеб с 1950 года выросла в десять раз и достигла очередного рекорда.
Получается, что хлеб сегодня - это роскошь? Но, разве меньше людей могут позволить себе сегодня купить хлеб, чем в 1950 году? Очевидно, что нет. Хлеб, возможно, стал дороже, но сегодня люди зарабатывают больше, чем в 1950 году. Решающим фактором для выяснения этой проблемы, является тот факт, какую часть своего дохода потребители тратят на покупку продуктов питания. Статистика показывает, как это видно на диаграмме, что цены на них росли медленнее, чем доход.
Если в 1950 году немецкая семья на продукты питания тратила 44% своего месячного заработка, то в 2020 году только 15.5%. А в 2016 году и того меньше – 13.3%.
Что это значит? А это значит, что у каждой семьи будет оставаться больше денег на одежду, технику, досуг и путешествия.
Каждый из нас может узнать, в каком году или веке он сегодня живёт по немецким меркам.
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель — і каструля борщу — вчать про стратегію Сергій Дідковський 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 122
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 89
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 81
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 23431
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 7555
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
6314
-
Данська Vestas призупинила свій найбільший проєкт у Польщі
Бізнес 3669
-
Київ замовив капремонт шляхопроводу на Троєщині за 238 млн грн
Бізнес 3029