В каком году или веке, по немецким меркам, живут украинцы
Значительная часть в середине 19 века.

Доля расходов домохозяйств на продукты питания, напитки и табачные изделия в потребительских расходах в Германии с 1850 по 2020 гг.
Во всём мире сегодня говорят об инфляции. А это значит, речь идёт о подорожании всего и вся. Германия в этом случае не является исключением. Действительно, и в этой стране, большинство вещей сегодня дороже, чем когда-либо. Особенно это касается цен на энергоносители и на бензин. Это связано с тем, что в рыночной экономике цены, как правило, растут, а не падают.
Всё это так, но как отмечают экономисты, на всё надо смотреть с исторической точки зрения.
Возьмём, например, хлеб. Килограмм темного смешанного хлеба стоил 0,26 евро в 1950 году, 0,67 евро в 1970 году, 1,73 евро в 1990 году и 2,73 евро в 2015 году. Таким образом, можно сказать, что цена на хлеб с 1950 года выросла в десять раз и достигла очередного рекорда.
Получается, что хлеб сегодня - это роскошь? Но, разве меньше людей могут позволить себе сегодня купить хлеб, чем в 1950 году? Очевидно, что нет. Хлеб, возможно, стал дороже, но сегодня люди зарабатывают больше, чем в 1950 году. Решающим фактором для выяснения этой проблемы, является тот факт, какую часть своего дохода потребители тратят на покупку продуктов питания. Статистика показывает, как это видно на диаграмме, что цены на них росли медленнее, чем доход.
Если в 1950 году немецкая семья на продукты питания тратила 44% своего месячного заработка, то в 2020 году только 15.5%. А в 2016 году и того меньше – 13.3%.
Что это значит? А это значит, что у каждой семьи будет оставаться больше денег на одежду, технику, досуг и путешествия.
Каждый из нас может узнать, в каком году или веке он сегодня живёт по немецким меркам.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко вчора о 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар вчора о 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 389
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 317
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9732
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5930
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4346
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4265
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3324