Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою"
Українці, які вкладають у житло під час війни, інвестують не лише в квадратні метри — а й у відновлення країни
Попри війну, ризики обстрілів і нестабільність, інтерес до нерухомості у столиці та області не згасає. Більше того саме зараз ринок формує нові правила: дефіцит якісного житла, повернення попиту й потенціал прибутковості до 40% роблять Київ і Київщину одними з найпривабливіших напрямів для інвестування у 2025-2026 роках.
Інвестиції під обстрілами: чому нерухомість зберігає довіру
Українці вже не вперше доводять, що навіть у найважчі часи здатні мислити стратегічно. Попри війну, заморожені об’єкти та ризики втрат, інвестори продовжують купувати квартири — особливо у Києві та Київській області.
Причини очевидні: депозит не перекриває інфляцію, фондовий ринок — нестабільний, а нерухомість залишається зрозумілим, відчутним активом. Крім того, вартість квадратного метра у столиці за останні роки зросла — і у гривневому, і у валютному еквіваленті. Середня ціна квадратного метра у новобудовах Києва за перше півріччя 2025 року складає 53,9 тис. грн.
Для порівняння: середня вартість квадратного метра у Київській області становить 34,6 тис. грн — приблизно на третину дешевше, ніж у столиці.
Квартири як нова “облігація”
За даними Національного банку, кількість угод на ринку житла зросла на 14%. Це ще не повернення до довоєнного рівня, але тренд позитивний. Найактивніше купують у Києві, Київській області та на заході України.
У Києві зараз добудовують переважно ті об’єкти, які стартували раніше. І це створює ризик дефіциту якісного житла вже через рік-два.
Середня окупність інвестиції у квартиру в Києві становить 12–14 років. Наприклад, однокімнатне житло в Оболонському районі коштує близько $54 тис., а місячна оренда — близько $330.
Порівняймо з депозитом: дохідність у гривні — до 15% річних (до того ж оподатковується), у валюті — максимум 1,5%. При інфляції 10% це радше спосіб зберегти, а не примножити капітал.
А от інвестиції на старті будівництва здатні принести до 40% прибутку лише завдяки плановому підвищенню цін під час зведення об’єкта. Девелопери не один раз переглядають ціну за квадратний метр за цикл будівництва.
Тому інвестування в житло на початкових стадіях стало головним трендом на первинному ринку.
Понад 80–85% інвесторів нині обирають об’єкти перевірених компаній із досвідом понад 10 років. Ключові критерії — надійність, участь у держпрограмах “єОселя” та “єВідновлення”, наявність укриттів і енергоефективних рішень.
Чому Київщина — інвестиційний магніт
Безпековий баланс. Київська область залишається більш захищеною, ніж прифронтові регіони, і водночас ближчою до столичних робочих можливостей.
Попит на оренду. Потік ВПО, ІТ-спеціалістів і бізнесу підтримує високий попит на орендне житло.
Інфраструктурні зміни. Після масштабного ремонту доріг і будівництва нових ТРЦ та логістичних хабів регіон перетворюється на самостійний ринок.
Що купують зараз
Невеликі квартири до 50 кв.м — найпопулярніший формат для оренди.
Комфорт-клас — оптимальне співвідношення ціни, якості й ліквідності.
Таунхауси під Києвом — альтернатива для тих, хто шукає приватність і власне укриття.
Підсумок
За даними аналітиків, до 40% усіх угод на первинному ринку нині мають інвестиційний характер, і ця частка зростає. Українці більше довіряють інвестиціям у нерухомість, ніж у акції. Це інструмент, який залишається зрозумілим, стабільним і прогнозованим навіть у кризу.
Ринок нерухомості — це сьогодні не лише про квадратні метри, а про довіру. Довіру до країни, до девелопера і до власного рішення інвестора.
Українці, які вкладають у житло під час війни, насправді інвестують не лише у квадратні метри — а й у відновлення країни. І саме Київщина, схоже, стане одним із головних майданчиків цього нового економічного зростання.
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 130
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 103
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 97
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС 57
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 8693
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7504
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3185
-
Ексклюзивний мотоцикл папи Римського пішов з молотка за 156 000 євро – фото
Бізнес 3174
-
Маніпуляції, абʼюз й ігнорування: що робити, коли онлайн-знайомства ранять – поради психологині
Життя 2454