Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості
Війна докорінно змінила економіку України: від падіння промисловості до появи нових секторів і можливостей для інвесторів.
Війна в Україні змінила практично кожен аспект місцевої економіки. Перші кілька тижнів були часом шоку та паралічу, але з часом виникла форма «нової нормальності». Бізнеси, як і люди, які ними керують, мають надзвичайну здатність до адаптації. Мої спостереження свідчать про те, що ми можемо адаптуватися майже до будь-яких обставин, хоча це вимагає часу та гнучкості, і не кожен може виграти цю адаптивну гонку.
Ключові зміни, що відбулися на українському ринку останніми роками, включають значне зниження ринкового потенціалу. Територіальні втрати мали величезний економічний вплив. Ще у 2014 році, під час повстання на Майдані, Україна втратила частини Донецької та Луганської областей – регіонів, що складали басейн Донбасу, відомий своїми природними ресурсами та де були зосереджені важка промисловість, гірничодобувна промисловість та металургія. Початок повномасштабної війни означав додаткові територіальні втрати, зокрема втрату Маріуполя, ключового порту на Азовському морі. Крім того, значно обмежений доступ до інших морських портів знищив частину експорту, змусивши компанії використовувати наземні маршрути, що призвело до значних втрат маржі через значно вищі логістичні витрати.
Втрата промислового східного регіону України також призвела до значних зрушень в окремих секторах економіки, причому найбільше постраждали гірничодобувна промисловість та металургія. Ці сектори, які до війни становили приблизно 11–12% ВВП, зараз становлять лише 5–6%. Важливо зазначити, що сам ВВП України також скоротився, що призвело до ще меншої реальної частки. Падіння експорту та блокада портів лише поглибили кризу. Проблеми з експортом так само сильно вплинули на весь аграрний сектор. Постраждали також суміжні сектори, такі як аутсорсинг послуг FM, який також розвивався переважно на сході та в центрі України. За оцінками, з початком війни потенціал цього сегмента зменшився майже на 50%.
Водночас з'явилися нові сфери швидкого зростання: оборона (динамічний розвиток військових технологій), енергетика – включаючи зелену енергетику, а також будівництво та інфраструктура.
Ще однією проблемою, пов'язаною з війною, є інфляція та ослаблення гривні. Українська валюта має стійку тенденцію до зниження вже понад 17 років, що відлякує багатьох іноземних інвесторів. Валютна нестабільність та висока інфляція перешкоджають довгостроковому плануванню та надійній оцінці проектів.
Значні зміни вплинули на ринок праці. За оцінками, країну покинули приблизно 10 мільйонів українців. Після трьох років міграції більшість із них навряд чи повернуться, що має тривалі демографічні та економічні наслідки. Дефіцит персоналу особливо помітний у будівельному секторі та секторі технічних послуг у сфері нерухомості, оскільки багато чоловіків, які працюють у цих секторах, вступили до армії. В результаті, зарплати зростають – часто непропорційно до кваліфікації кандидатів, які користуються цією нестачею та вимагають високої заробітної плати. Інвестори – насамперед компанії, які прагнуть працювати в будівельній галузі – тепер повинні розглядати альтернативні рішення, засновані на технологіях або внутрішньому персоналі.
Внаслідок війни важливість «ділових відносин» набула нового виміру. Тільки ціни та якості вже недостатньо для забезпечення контракту — вирішальне значення мають довіра та мережа контактів. Це стосується як приватного, так і державного секторів. На жаль, відносини, особливо в державному секторі, часто пов’язані з корупцією, що негативно впливає на всю економіку.
Парадоксально, але війна принесла й позитивні зміни: клієнти стали більш лояльними та своєчасними у своїх платежах, що покращило фінансову ліквідність компаній; розвинулися альтернативні канали збуту, що збільшило диверсифікацію бізнесу; компанії, що працюють в Україні, тепер є більш гнучкими, стійкими та швидше адаптуються – це їхня перевага над багатьма західними конкурентами; а процес постійної відбудови країни після російських ракетних атак та атак безпілотників створює природне поле для впровадження сучасних, ефективніших технологій.
У контексті оцінки ризиків потенційними інвесторами найбільшою загрозою залишається непередбачуваність військових операцій. Нещодавні напади на заводи, такі як польський завод «Барлінек» та американський завод «Флекс» на Закарпатті, продемонстрували, що навіть західна частина країни більше не є безпечною. До цього додаються пошкодження інфраструктури та перебої з постачанням, нестабільність обмінного курсу, обмежений доступ до фінансування та проблеми з кадрами, що виникли внаслідок мобілізації та еміграції. На мою думку, Україна ще довго залишатиметься країною високого ризику, буфером між Сходом і Заходом. Але це не означає, що там немає місця для бізнесу.
Для інвесторів, які готові прийняти вищий ризик, поточна ситуація може стати унікальною можливістю. Вихід на ринок через відносно невеликі інвестиції або придбання дозволяє отримати досвід, зрозуміти місцеві умови та створити бренд до появи сильнішої конкуренції.
Україна також стала випробувальним майданчиком для нових моделей управління — гнучких структур, кризового менеджменту, віддалених систем, логістики під час збоїв та фінтех-рішень. Війна прискорює інновації та формує стійкість бізнесу — так зване управління стійкістю.
Чи стане Україна «новим ринком, що розвивається» для західних інвесторів, залежить від трьох ключових факторів:
Безпека – кінець війни та політична стабільність є основою інвестиційних рішень.
Механізми фінансування та повернення коштів – ефективне використання коштів, прозорі процедури та використання заморожених активів можуть зменшити ризики проєктів та стимулювати інвестиції.
Інституційні та антикорупційні реформи – інвесторам потрібні передбачувані правила гри, захист прав власності та справжнє верховенство права.
Якщо ці три умови будуть виконані, Україна має шанс стати історією успіху на ринку. В іншому випадку вона залишатиметься регіоном з високим рівнем ризику — захопливою, але складною територією для інвесторів.
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 122
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 89
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 59
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 17225
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 13695
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 8643
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 6483
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
6121