Багатолике зло: якою буває корупція

У яких формах існує корупція та якими є її прояви в реальному житті.

Корупція —це системна і глибоко вкорінена проблема, що охоплює всі сфери суспільного життя та проявляється у різних формах і моделях поведінки. Існує багато класифікацій видів корупції залежно від різних критеріїв (рівня, сфери, суб’єктів тощо), однак найчастіше її поділяють на побутову, або корупцію низового рівня (англ. petty corruption), та велику, або топкорупцію (grand corruption).

Побутова корупція проявляється у повсякденному житті й зазвичай пов’язана зі взаємодією громадян із публічними службовцями під час отримання базових суспільних благ або послуг. Вона охоплює як вимагання «хабарів» з боку посадових осіб, так і надання неправомірної вигоди таким особам з ініціативи громадян, зокрема у формі так званих «подяк» за прискорення вирішення питань або за ігнорування певних порушень.

У контексті побутової корупції також виділяють явище «корупції від злиднів» (survival corruption), коли неправомірні дії з боку громадян або посадових осіб зумовлені вкрай низьким рівнем матеріального забезпечення, відсутністю соціальних гарантій або доступу до основних послуг. Така корупція часто є реакцією на системні проблеми ‒ хронічне недофінансування бюджетної сфери, низькі заробітні плати чи складнощі з реалізацією базових прав (на охорону здоров’я, освіту, адміністративні послуги тощо). У таких випадках корупційна поведінка розглядається не як результат жадібності, а як засіб виживання в умовах нестачі ресурсів і можливостей.

Велика, або топкорупція, стосується осіб, які обіймають найвищі посади в органах державної влади або великому бізнесі. Її характерною ознакою є масштабність і значні негативні наслідки для суспільства. Найчастіше вона проявляється у формі розкрадання бюджетних коштів, зловживання владою, укладання корупційних угод на найвищому рівні, а також впливу на ухвалення політичних чи економічних рішень в особистих інтересах або інтересах третіх осіб.

Також часто виокремлюють політичну корупцію, яка полягає у зловживанні інституційними повноваженнями для одержання та утримання політичної влади з метою її використання в інтересах окремих груп та осіб. Йдеться, наприклад, про незаконне фінансування політичних партій або кандидатів в обмін на їхні послуги після обрання; витрати державних коштів на потреби провладної партії; використання держпідприємств як джерела ресурсів правлячої політичної сили тощо.

Водночас можна виокремити найпоширеніші типи корупції:

◼️ Хабарництво ‒ одержання або вимагання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, а також пропозиція чи надання неправомірної вигоди службовій особі.

Приклади: головний лікар районної лікарні вимагає «винагороду» від пацієнта за лікування;

п'яний водій пропонує гроші патрульному поліцейському за непритягнення до відповідальності.

◼️ Зловживання владою або службовим становищем ‒ використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби для одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, що завдає істотної шкоди державі чи громадянам.

Приклад: посадовець укладає контракт на ремонт об’єктів, роботи на яких виконує пов’язана з ним підрядна організація, що приносить йому фінансову вигоду.

◼️ Зловживання впливом ‒ це використання публічним службовцем (або іншою особою) свого фактичного чи службового впливу на прийняття рішень іншими посадовими особами з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи третіх осіб.

Приклад: член комісії, яка займається врегулюванням земельних спорів, обіцяє фермеру пролобіювати виділення 10 га землі за винагороду, після чого комісія ухвалює рішення на користь фермера.

◼️ Розкрадання ‒ привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Приклади: службові особи органу місцевого самоврядування розкрадають бюджетні кошти, виділені на реконструкцію школи, штучно завищуючи вартість і обсяги робіт;

бухгалтер підприємства перераховує кошти компанії на власний банківський рахунок.

Іноді до форм корупції відносять також фаворитизм, кумівство, клієнтелізм та інші недоброчесні практики, які переважно є проявами конфлікту інтересів.

◼️ Фаворитизм ‒ надання необґрунтованих переваг окремим особам або організаціям на основі особистої прихильності, родинних чи дружніх зв’язків, а не об'єктивних критеріїв, таких як професійна компетентність чи конкурентні умови.

Приклад: посадова особа державного органу укладає контракт із компанією, яка запропонувала гірші умови та вищу вартість порівняно з іншими учасниками тендеру, лише тому, що її власник є особистим другом посадовця, відповідального за відбір переможця.

◼️ Кумівство ‒ форма зловживання владою, яка полягає в наданні посад, привілеїв або інших переваг родичам чи наближеним особам незалежно від їхньої професійної компетентності чи заслуг.

Приклад: особу без відповідних компетенцій та досвіду призначають на керівну посаду в державному органі лише тому, що вона є близьким родичем очільника установи.

За кожен з типів передбачено різні види та обсяги відповідальності, причому це стосується всіх ініціаторів корупційних ситуацій ‒ як посадовців, так і громадян чи представників бізнесу. З іншого боку, оскільки у корупційних практиках завжди беруть участь декілька сторін, то принципова і доброчесна позиція однієї з них може не дозволити корупції відбутися.