30 мільярдів втрат лісової галузі України – катастрофа державного сектору економіки?
Хто і як саме має діяти, щоб ліси почали приносити користь суспільству і забезпечили розвиток держави?
15 мільярдів збитків за рік від корупції в лісовій галузі нарахував Михайло Саакашвілі і нещодавно оприлюднив для загалу.

Однак, якщо ще врахувати: 1) втрати від неефективної держаної переробки лісу в палетну заготовку лісгоспами, 2) заниження цін під час експорту готової продукції, то загальна сума втрат лісової галузі України може подвоїтися і досягати 30 мільярдів гривень.
Згідно з даними Мінекономрозвитку, сьогодні в Україні є понад 3 400 державних підприємств.

Щоби зрозуміти масштабність неефективного державного сектору економіки необхідно порівняти кількість державних підприємств в інших державах.
В Україні в 34 рази більше державних підприємств, аніж в Китаї. До того ж, далеко не всі ще пораховані, про які держава може бути навіть не в курсі.
В Україні в лісовій сфері діють 309 державних лісгоспів. У Волинській області – 25, їх діяльність координує Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Офіційні дані і пропаганда лісівників Волині затято переконують у ефективності діяльності лісгоспів і райдужні перспективи розвитку, однак навіть елементарні підрахунки доводять зворотнє – господарювання цих суб’єктів дорівнює багатомільйонним втратам.

Скільки публікацій в ЗМІ має з’явитися, щоб вищі посадові особи, Уряд і Парламент нарешті звернули увагу на необхідність проведення реформ.
Тіньовий ринок деревини, неефективна державна переробка лісу в палетну заготовку, тіньовий обіг лісоматеріалів орієнтовно призводить до сукупних втрат - 30 мільярдів гривень щорічно.
«Замість того, щоб наповнювати держбюджет і забезпечувати нормальну дохідність на вкладені у них народні кошти, ці держкомпанії вимушені залазити в боргову яму і просити допомогу з держбюджету, тобто з коштів платників податків» – заявляє т.в.о. Міністра енергетики України Юрій Вітренко з чим я особисто погоджуюся.
Лісівники, в тому числі Волині, наполягають на додатковому фінансуванні з Державного бюджету України їхньої «діяльності», а по суті, вимагають кошти не для розвитку – швидше для обслуговування «схем» вимивання з лісового господарства отих недорахованих щорічно 30 мільярдів гривень.
Які висновки?
Оскільки власником держмайна, в тому числі природних багатств – лісів, є кожен громадянин, то за неефективні господарські операції з ними також платимо ми.
Як вказується в публічних джерелах ще у 2016 році всім українцям довелося б скинутися по 2 тисячі гривень на 82 мільярди боргів державних підприємств.
А у 2021 році всім громадянам, певне, доведеться «скинутися» уже на трильйон боргів державних підприємств, в тому числі, оплачувати мільярдні втрати від державного неефективного господарювання в лісовій сфері?
Коли з’явиться публічна політична воля найвищого керівництва України до припинення «схематозу» державного управління лісами і до припинення неефективного використання лісових природних ресурсів?
Приватні лісопереробники по всій Україні вимагають чесної конкуренції з державними підприємствами і готові підставити своє дружнє плече у справі реформування лісового господарства. Спільними зусиллями можливо перетворити лісову галузь на рушій сталого зростання економіки в інтересах всіх громадян, територіальних громад і держави.
Здорова конкуренція поміж різними суб’єктами господарювання, відкритий і цивілізований ринок деревини, ефективна переробка лісових та інших ресурсів – це можливі надійні економічні стовпи успішного майбутнього України.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 387
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 8931
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5543
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4292
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4096
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3275