30 мільярдів втрат лісової галузі України – катастрофа державного сектору економіки?
Хто і як саме має діяти, щоб ліси почали приносити користь суспільству і забезпечили розвиток держави?
15 мільярдів збитків за рік від корупції в лісовій галузі нарахував Михайло Саакашвілі і нещодавно оприлюднив для загалу.

Однак, якщо ще врахувати: 1) втрати від неефективної держаної переробки лісу в палетну заготовку лісгоспами, 2) заниження цін під час експорту готової продукції, то загальна сума втрат лісової галузі України може подвоїтися і досягати 30 мільярдів гривень.
Згідно з даними Мінекономрозвитку, сьогодні в Україні є понад 3 400 державних підприємств.

Щоби зрозуміти масштабність неефективного державного сектору економіки необхідно порівняти кількість державних підприємств в інших державах.
В Україні в 34 рази більше державних підприємств, аніж в Китаї. До того ж, далеко не всі ще пораховані, про які держава може бути навіть не в курсі.
В Україні в лісовій сфері діють 309 державних лісгоспів. У Волинській області – 25, їх діяльність координує Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Офіційні дані і пропаганда лісівників Волині затято переконують у ефективності діяльності лісгоспів і райдужні перспективи розвитку, однак навіть елементарні підрахунки доводять зворотнє – господарювання цих суб’єктів дорівнює багатомільйонним втратам.

Скільки публікацій в ЗМІ має з’явитися, щоб вищі посадові особи, Уряд і Парламент нарешті звернули увагу на необхідність проведення реформ.
Тіньовий ринок деревини, неефективна державна переробка лісу в палетну заготовку, тіньовий обіг лісоматеріалів орієнтовно призводить до сукупних втрат - 30 мільярдів гривень щорічно.
«Замість того, щоб наповнювати держбюджет і забезпечувати нормальну дохідність на вкладені у них народні кошти, ці держкомпанії вимушені залазити в боргову яму і просити допомогу з держбюджету, тобто з коштів платників податків» – заявляє т.в.о. Міністра енергетики України Юрій Вітренко з чим я особисто погоджуюся.
Лісівники, в тому числі Волині, наполягають на додатковому фінансуванні з Державного бюджету України їхньої «діяльності», а по суті, вимагають кошти не для розвитку – швидше для обслуговування «схем» вимивання з лісового господарства отих недорахованих щорічно 30 мільярдів гривень.
Які висновки?
Оскільки власником держмайна, в тому числі природних багатств – лісів, є кожен громадянин, то за неефективні господарські операції з ними також платимо ми.
Як вказується в публічних джерелах ще у 2016 році всім українцям довелося б скинутися по 2 тисячі гривень на 82 мільярди боргів державних підприємств.
А у 2021 році всім громадянам, певне, доведеться «скинутися» уже на трильйон боргів державних підприємств, в тому числі, оплачувати мільярдні втрати від державного неефективного господарювання в лісовій сфері?
Коли з’явиться публічна політична воля найвищого керівництва України до припинення «схематозу» державного управління лісами і до припинення неефективного використання лісових природних ресурсів?
Приватні лісопереробники по всій Україні вимагають чесної конкуренції з державними підприємствами і готові підставити своє дружнє плече у справі реформування лісового господарства. Спільними зусиллями можливо перетворити лісову галузь на рушій сталого зростання економіки в інтересах всіх громадян, територіальних громад і держави.
Здорова конкуренція поміж різними суб’єктами господарювання, відкритий і цивілізований ринок деревини, ефективна переробка лісових та інших ресурсів – це можливі надійні економічні стовпи успішного майбутнього України.
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков вчора о 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський вчора о 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв вчора о 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска вчора о 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 125
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 90
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 89
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 61
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 28457
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 8373
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
6495
-
Данська Vestas призупинила свій найбільший проєкт у Польщі
Бізнес 4340
-
Київ замовив капремонт шляхопроводу на Троєщині за 238 млн грн
Бізнес 3377