А як же соціальна відповідальність влади?

16 квітня Київрада ухвалила рішення Про затвердження Комплексної київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015-2018 роки.

Проект програми передбачав, що на її реалізацію буде витрачено майже 16 мільярдів гривень. З них більше половини – кошти фінансово-кредитних установ. Тобто, ставки, у разі провалу - дуже високі. Серед іншого, в проекті було зазначено, що тотожна програма 2013-2014 років не була виконана в повному обсязі через недостатнє фінансування. Але ж це явно не єдиний фактор, який може впливати на результати виконання нової програми.  

Проектом передбачалося скорочення кількості перевірок. Очевидно, що добитися цього буде не можливо без участі центральних органів виконавчої влади, до яких доведеться звертатися з подібними ініціативами. Тобто, тут не все буде залежати від столичної влади і повної гарантії сприйняття подібних ініціатив нема. Несприйняття їх, в свою чергу, буде впливати на ефективність програми та ступінь її виконання. 

Виникає питання: які саме дії будуть вчинені в такому випадку з метою забезпечення реалізації даного положення та вжиття яких заходів передбачено в цьому напрямку загалом і якими можливостями володіє в такому випадку столична влада.

  Ці питання я поставив керівнику Департаменту промисловості та підприємництва КМДА, який доповідав питання на пленарному засіданні. Конкретної відповіді не отримав, як і багато інших депутатів від «Свободи» та інших фракцій.

  Справа в тому, що скорочення перевірок для бізнесу можливо забезпечити лише через зміну відповідних нормативних актів, які були ухвалені Верховною Радою, Кабінетом міністрів та центральними органами виконавчої влади.

  Отож, цих змін доведеться добиватися саме від них. Якщо ж цього зробити не вдасться, то виконання відповідного пункту програми просто не відбудеться. Ну, і справді, процес дерегуляції може запускатися на рівні центральної влади, натомість можливості місцевої в цьому – обмежені. Від неї залежить мало.

  Подібні програми потрібні, адже бізнес в столиці перебуває в дуже скрутному стані. Проте, в такому вигляді дана програма має численні недоліки, котрі можуть вплинути на результати її виконання. А ціна питання для міста дуже висока.

  Більше того, серед пріоритетних завдань програми зазначено вдосконалення нормативного регулювання сфери підприємництва, усунення необгрунтованих перешкод у здійсненні підприємницької діяльності тощо. Ці заходи могли би здійснюватися і поза межами даної програми, а краще перед початком її виконання. Адже, для нормотворчої роботи не потрібно запускати цільову програму, а можна розробляти акти та представляти їх на суд громадськості, вносити в зал, обговорювати і ухвалювати. Це навіть збільшило  б шанси на те, що подібні програми були успішними. Це те, що потрібно було би робити і так, не чекаючи ухвалення спеціальних програм та інших документів.

  Також серед пріоритетних завдань визначається підвищення соціальної відповідальності бізнесу. Викає питання: влада нарешті візьметься за підвищення власної соціальної відповідальності?

  Починати потрібно завжди із себе. Чи не так?