Децентралізація Гройсмана вбиває діабетиків

Мої читачі знають, що тему забезпечення українців інсулінами на місцях я підіймаю постійно. З останніх прикладів 2 місяці тому в матеріалі «Як "підстригти" місцеві бюджети, або Де взяти гроші на мажоритарні округи» я детально розповіла, як нестачу коштів на інсуліни влада перетворила на можливість пропіарітися перед виборами своїх мажоритарників.

Влада, Кабінет Міністрів України в особі пана Гройсмана висновків не робить.

Обсяг незабезпечення населення Київщини коштами на інсуліни станом на 01.07.2019  року вже  сягнув 27 000 000 грн.

Нагадаю для всіх, що кошти на інсуліни виділяються з державного бюджету місцевим бюджетам. Потім міста і райони за ці кошти закуповують інсулін. Цього року виділено з державного бюджету 50 % від потреби.  

 Не всі місцеві ради спроможні профінансувати нестачу коштів. Кабінет міністрів України на чолі із прем’єр-міністром Гройсманом повністю ігнорує ситуацію, таким чином «стриже» місцеві бюджети на те, щоб коштами мешканців місцевих громад забезпечували те, що повинна фінансувати держава з держбюджету. Вже зараз з місцевих бюджетів Київщини виділена чимала сума на придбання інсуліну. 

Вчора, 10 липня, Президент України Володимир Зеленський відвідав Бориспіль. Під час спілкування із пацієнтами Бориспільської районної лікарні мешканці скаржилися очільникові держави на годинні черги, відмови лікарів надавати послуги та проблеми з інсуліном. Останнє особливо збентежило главу держави. Президент запитав в головлікаря Бориспільської лікарні, чому в нього немає інсулінів.

Шановний Пане Президенте! Ви маєте це запитувати не в головного лікаря Бориспільської районної лікарні, а в прем’єр-міністра України пана Гройсмана. Голова Уряду повинен на загальній доповіді розповісти Вам про те, чому в Україні місцеві бюджети не забезпечені коштами на закупівлю інсуліну, який є життєво необхідним для багаточисельної категорії громадян. Саме пан Гройсман добре знає, чому в деяких містах та районах нашої країни вже в жовтні-листопаді й грудні не буде грошей для придбання інсулінів.

За які гроші мають лікарні закуповувати інсулін, якщо забезпечення життєво необхідними препаратами хворих на цукровий діабет – це обов’язок центральної гілки влади, який Гройсман переклав на місця. Відтепер в Україні міські, районі та обласні бюджети повинні урізати свої бюджети розвитку, витягуючи кошти громади, та перенаправляти їх на таке «гасіння пожеж», які влаштовує Кабінет міністрів. Тай добре, коли в місцевої громади є кошти, що можна витягнути, обділив потреби своїх мешканців. А якщо якась районна лікарня знаходиться у районному центрі з населенням в кілька тисяч громадян, в яких немає бюджетів розвитку – за який кошт керівництву закладу закупляти інсуліни своїм пацієнтам?

Це зворотній бік саме тієї хваленої реформи децентралізації, яку прем’єр Володимир Гройсман ставить собі у заслуги як найвдаліший результат власної діяльності на чолі українського Уряду. З рекламних бордів голова Кабміну розповідає про сотні мільйонів гривень, шо отримали місцеві громади – в реальному житті , а іншою рукою стриже місцеві бюджети.

Київська обласна рада з року в рік звертається до підлеглих Гройсмана, в.о. голови МОЗ Україні пані Супрун та міністра фінансів України Оксани Маркарової із проханням збільшити обсяг медичної субвенції з держбюджету місцевим бюджетам САМЕ НА ЗАКУПІВЛЮ ІНСУЛІНУ.

Кожна друга-третя родина нашої країни має хворого на інсуліновозалежний діабет. Питання забезпечення інсуліном - це те, що хвилює практично кожного українця.

Ми, депутати Київської ради, наразі не мовчимо, а вже працюємо над проблемою забезпечення інсуліном. Минулого року за нашої ініціативи були проведені комітетські слухання в Верховній Раді України  та виділено додатково кошти з державного  бюджету.

Цього року ми теж будемо боротися до кінця.

І що тут ДУМАТИ або ГОВОРИТИ. Тут треба РОБИТИ. Бо ціна цього питання - життя тисяч людей. І тут не до емоцій.