Аналіз зареєстрованих законопроектів за 08 березня. Боротьба із "спам-правками"

В середу в стінах Верховної Ради України було зареєстровано сім законопроектів. Шість із яких альтернативні до раніше зареєстрованих:

3239-1  Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо медичного забезпечення постраждалих та потерпілих від Чорнобильської катастрофи

3240-1  Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення (збільшення) для них існуючих раніше пільг

3241-1  Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу, зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком

3242-1  Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій

3244-1  Проект Закону про внесення змін до статті 13 Закону України "Про соціальні послуги" щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду

3274-1  Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення законодавства про ціноутворення під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану або режиму надзвичайної ситуації державного рівня

І один, який не дотичний до попередніх, але тим не менш доволі цікавий.

Законопроект про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оптимізації процедури розгляду законопроектів у другому читанні (№3313) пропонує доповнити частину 8 статті 120 Регламенту Верховної Ради України положенням відповідно до якого у випадку подання до другого читання законопроекту більш як 2000 пропозицій, поправок, Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про розгляд відхилених головним комітетом пропозицій, поправок без обговорення.

З одного боку пропозиція може бути слушною в плані посилення інституційних повноважень профільного Комітету Парламенту, який відповідно і готує законопроект до голосування, і дає можливість втілити в життя презумпцію правоти рішення Комітету. І це логічно, адже навіщо Комітет витрачає місяці на розгляд правок, якщо потім в Парламенті ці правки розглядаються фактично по-новому, і доволі часто через те, що депутати просто не розбираються в специфіці того, що обговорюється, вони доволі легко піддаються маніпуляції своїх колег, і голосують як Бог на душу покладе.

З іншого боку, цей механізм може перерости в диктат тієї політичної сили, яка знаходиться при владі, а відповідно має більшість в Комітеті. І вже не треба дебатувати в стінах парламенту, якщо можна одним голосуванням відхилити всі правки, які гне подобаються провладній політичній силі.

Тож дану ініціативу навврядчи можна сприймати однозначно, але не через її недолугість, а через політичну культуру українців, яка навіть найліпшу ідею перетворює на засіб обману опонентів.