Моніторинг фінансового законодавства (20 - 26 березня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроєкт щодо збільшення суми індексації
На розгляд Верховної Ради України 20 березня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення суми індексації» (№ 3245).
Мета: забезпечення повного індексування грошових доходів населення незалежно від сум врахованих у відповідних бюджетах.
Проєктом Закону України передбачено, що:
- індексація грошових доходів населення здійснюється при перевищенні порогу інфляції 101%;
- індексація грошових доходів населення здійснюється у повному розмірі, а видатки у відповідних бюджетах для індексації грошових доходів населення повинні враховуватися залежно від рівня інфляції.
Законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності
На розгляд Верховної Ради України 24 березня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (№ 3260).
Мета: підвищити якість та ефективність виконання Національним банком своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду.
Законопроєктом пропонується унормувати питання у сфері банківської діяльності та здійснити:
1) удосконалення регулювання діяльності банків, зокрема шляхом надання Національному банку необхідних інструментів впливу у цій сфері;
2) встановлення особливостей судового провадження у справах щодо оскарження рішень Національного банку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, рішень Фонду про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших рішень, прийнятих на його виконання, а також рішень щодо призначення уповноважених осіб Фонду, делегування їм повноважень, рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, рішень Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, а також встановлення чітких законодавчих приписів щодо неможливості зупинення або припинення розпочатих на підставі таких рішень процедур;
3) удосконалення регулювання ліквідаційної процедури банків, механізму відшкодування збитків (стягнення шкоди) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширення та удосконалення механізмів участі держави у виведення банку з ринку.
Законопроєкт щодо підтримки громадян, територіальних громад, малого та середнього бізнесу під час запровадження карантинних заходів
На розгляд Верховної Ради України 25 березня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки громадян, територіальних громад, малого та середнього бізнесу під час запровадження карантинних заходів» (№ 3263).
Мета: запровадження механізму оперативного розгляду органами місцевого самоврядування питань надання пільг по місцевих податках та зборах або зменшення ставок по них та прийняття місцевими радами відповідних рішень у стислі терміни та досягнення збалансованості місцевих бюджетів через запровадження комплексу карантинних заходів з метою протидії поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).
Законопроєктом № 3263 пропонується внесення наступних змін до Податкового кодексу України:
- обмеження дії окремих норм Податкового кодексу України, що звужують права органів місцевого самоврядування в частині оперативного внесення змін до чинних рішень про встановлення місцевих податків та зборів та надання пільг по них;
- надання платникам безвідсоткової відстрочки щодо сплати ними грошових зобов’язань з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованих за два місяці;
- поновлення права приватних землевласників в отриманні ними доходу від оренди землі у повному обсязі.
НБУ відтермінував формування банками буферів капіталу
Постановою Правління НБУ № 37 від 24 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» відтерміновано вимогу дотримання банками буферу запасу (консервації) капіталу та буферу системної важливості.
Буфер капіталу – це запас, який банки накопичують під час економічного зростання для компенсації можливих втрат уразі спаду в економіці.
Мета: дати можливість спрямувати створений запас капіталу на поглинання збитків та підтримку кредитування.
Зокрема, Постанова № 37 передбачає відтермінування вимог дотримання:
- буфера консервації капіталу, який банки мали поетапно формувати з 1 січня цього року у розмірі 0,625% від основного капіталу і поступово збільшити його розмір до 2,5% до 01 січня 2023;
- буферу системної важливості, розмір якого визначається відповідно до рівня системної важливості банку.
Водночас банкам необхідно зберігати наявний запас капіталу для забезпечення власної стійкості та покриття можливих втрат. Тому НБУ рекомендує утриматися від розподілу капіталу на виплату дивідендів допоки ефект від наслідків обмежень, спричинених поширенням коронавірусної хвороби можна буде оцінити детальніше.
Тарифи за платежі у СЕП тимчасово скасовані
Постановою Правління НБУ від 20 березня 2020 року № 36 «Про внесення змін до окремих тарифів на послуги (операції), що надаються (здійснюються) Національним банком України, та скасування постанови Правління Національного банку України від 27 грудня 2019 року № 160» скасовано тарифи за платежі в Системі електронних платежів (СЕП) на період карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусу (COVID-19).
Протягом цього періоду НБУ не стягуватиме з банків плату за здійснення розрахунків у системі. Зокрема, з 24 березня 2020 року скасовується діюча плата для банків за оброблення електронних розрахункових документів та повідомлень у СЕП.
НБУ врегулював взаємодію інкасаторських компаній з іншими учасниками ринку готівкового обігу
Постановою Правління НБУ від 17 березня 2020 року № 28 «Про затвердження Положення про порядок взаємодії юридичних осіб, що здійснюють операції з оброблення та зберігання готівки, з іншими юридичними особами» врегульовано взаємодію інкасаторських компаній із банківськими установами (банками, уповноваженими банками, центральним банком) та іншими суб’єктами господарювання з питань, пов’язаних з обробленням та зберіганням готівки.
Мета: надання можливості інкасаторським компаніям удосконалити свою діяльність та надавати банкам і їх клієнтам повний спектр послуг у сфері роботи з готівкою.
Постановою № 28 врегульовано питання щодо:
- перерахування банком безготівкових коштів на окремий поточний рахунок інкасаторської компанії в розрахунковому банку для отримання від неї готівки для підкріплення своїх операційних кас, завантаження банкоматів;
- надання інкасаторською компанією розрахунковому банку платіжних доручень для зарахування безготівкових коштів суб’єктам господарювання та банкам за прийняту готівку або за отримання придатної до обігу готівки в уповноваженому банку та НБУ з окремого поточного рахунку інкасаторської компанії;
- видачі готівки з каси інкасаторської компанії та її доставки до операційних кас банків (філій, відділень), до уповноваженого банку або НБУ, операцій із завантаження платіжних пристроїв;
- приймання банками (філіями, відділеннями) до операційної каси готівки від інкасаторської компанії;
- приймання уповноваженим банком та НБУ готівки від інкасаторської компанії;
- зберігання готівки у сховищі інкасаторської компанії на підставі та в межах укладених договорів з іншими юридичними особами.
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 262
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 202
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 94
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання 79
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 59
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 37932
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 31260
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
16804
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 13904
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 11447