Майстерклас з openwashing від Мін'юсту
Openwashing – це коли уряд, громадський сектор, бізнес кажуть, що вони чи щось відкриті (наприклад, дані, код), а насправді — ні, або частково відкриті, або з обмеженнями.
Openwashing – це коли уряд, громадський сектор, бізнес кажуть, що вони чи щось відкриті (наприклад, дані, код), а насправді — ні, або частково відкриті, або з обмеженнями. Термін перегукується з greenwashing, але це не про екологію, а про відкритість, політику, про окозамилювання. Openwashing став темою окремого і гострого обговорення на останній Міжнародній конференції з відкритих даних. І чим більше говорять про відкритий уряд, парламент, дані, код, тим актуальнішим і відчутним є openwashing.
Україна не стоїть осторонь цих процесів. Долучення до міжнародних ініціатив (Партнерство відкритий уряд, Міжнародна хартія відкритих даних, Ініціатива прозорості видобувних галузей та ін.), розробка планів для реалізації взятих на себе зобов'язань, підтримка міжнародних проектів, донорів тощо сприяють відкритості влади. Та часто ця відкритість залишається на папері, в меморандумах, одноактних або часткових діях.
Відкритість на третину
От візьмемо до прикладу Міністерство юстиції України, яке хизується своєю відкритістю (і подекуди цілком заслужено). В 2017 році воно отримало Open Data Award у номінації Open Data Government – “за найвищі стандарти публікації відкритих даних центральними органами управління”. Мін'юст є розпорядником одних з найважливіших даних — Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Набір даних доступний на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних data.gov.ua і є одним з найпопулярніших там.
Завдяки даним ЄДР створювались перші стартапи на основі відкритих даних (Opendatabot, Clarity Project та ін.), ці дані безцінні для антикорупційних проектів (Dozorro, Антикорупційний штаб), використовуються аналітичними центрами (Центр суспільних даних) для досліджень. Вони є одними з найважливіших в питанні боротьби з рейдерством, яке зараз активно обговорюється в Офісі президента України.
Та якщо ви поглянете на дані, які оприлюднює Мін'юст як ЄДР у форматі відкритих даних, — це лишень третина того, що є в тому реєстрі. Якщо скористатись послугою безкоштовного запиту на сайті міністерства, можна дізнатись перелік з більш як 30 пунктів для юридичної особи. Однак у форматі відкритих даних — до 10. Решта — за гроші. Такі важливі для користувачів та користувачок відкриті дані про юридичних осіб як дата реєстрації, адреси засновників та їх код ЄДРПОУ (якщо це юридична особа), контакти — недоступні безоплатно.
Чому обмеження і чому це незаконно
Мін'юст своїм наказом ще в березні 2016 року визначив обмежений перелік відомостей з ЄДР, які оприлюднюються у форматі відкритих даних. Тобто, з усього обсягу даних, які є в ЄДР, той вибрав лишень 21-25% для оприлюднення. Наказ не проходив держреєстрації. При цьому він зачіпає права, свободи і законні інтереси громадян, бо обмежив доступ до публічної інформації, що є прямою вимогою для держреєстрації такого виду документів. Але Мін'юст переконаний, що документ носить “рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер”, а того реєстрації проходити не потрібно.
В результаті ніби відкритість і маємо, але. Хочете дані ЄДР? Так беріть і завантажуйте з Єдиного порталу відкритих даних. Ніхто ж не каже, що там отримаєте лишень невелику частку. Це як придбати торт в коробці, очікуючи, що там він цілий і неушкоджений, його вистачить на всіх. Та коли відкрили коробку, то виявиться, що там лишень третина лишилась. Хочете весь торт? Можете подивитись на вітрину (доступ через електронний безкоштовний запит), або додатково заплатити і отримати бажане. Такий собі майстерклас від Мін'юсту, як продавати третину торту як цілий і говорити скрізь, що ми відкрили ЄДР. І правду кажуть, але не всю.
Щоб була реальна відкритість, а не openwashing від Мін'юсту, треба ПРОСТО ОПРИЛЮДНИТИ ВЕСЬ ЄДР у форматі відкритих даних і скасувати незаконний наказ. Це те, що можна зробити прямо зараз, це не потребує додаткових зусиль чи голосування в Раді. І цей маленький крок може дати новий поштовх для сервісів, продуктів, аналітики.
- Факапнули грант? ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась» Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 121
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 94
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 88
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 8103
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 6762
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5652
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 5141
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 3581