Фракція “Батьківщина” перейшла в опозицію до свого Прем’єр-міністра
Сьогодні Верховна Рада України розглянула проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів».
Текст статі російськоюмовою – ТУТ.
Сьогодні Верховна Рада України розглянулапроект Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо посиленнягарантій незалежності суддів».
За результатами голосування остаточногосхвалення законопроекту так і не відбулося, адже «за» проголосували лише 111народних депутатів України із 300 необхідних.
Вже з самого ранку стало зрозуміло, щоголосування щодо цього законопроекту буде непростим, якщо й взагалі відбудеться.
Так, за повідомленнями ЗМІ, депутатські фракції «Батьківщина» та «Свобода» відмовилисяголосувати за цей законопроект.
Крім того, саме у зв’язку із неявкою представниківцих депутатських фракцій на засідання Комітету Верховної Ради України з питаньправової політики, заплановане на сьогодні засідання комітету не було проведеноі він не зміг надати свій висновок щододоцільності чи недоцільності схвалення парламентом відповідного законопроекту.
Результати голосування теж свідчать, щодепутатські фракції «Батьківщина», «Удар» і «Свобода» не підтримали внесеннязмін до Конституції України.
Здавалося б нічого особливого нетрапилося, депутатські фракції вже не вперше висловлюють таким чином своюпозицію щодо тих чи інших законопроектів.
Однак необхідно звернути увагу на деяківажливі події, які передували сьогоднішньому засіданню парламенту.
Зокрема, 27 червня цього року ЗМІ опублікувалиповідомлення про те, що представник Президента України Р.Князевич зазасіданні Погоджувальної ради в парламенті запропонував внести зміни доКонституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів. Цейзаконопроект буврозроблений раніше під керівніцтвом Заступника Глави АПУ Андрія Портнова тавже був попередньо схвалений парламентом. І, дійсно, буквально за декілька днівми бачимо відповідний проект Закону у порядку денному Верховної Ради України.
Отже, з цього можемо зробити висновок, щоГлава держави через свого представника у парламенті підтримує прийняття цьогозаконопроекту.
Не менш важливим є і той факт, що КабінетМіністрів України також виступив за підтримку внесення змін до КонституціїУкраїни щодо посилення гарантій незалежності суддів (відповідна таблиця ізвисновками КМУ щодо законопроектів сьогодні була роздана у Верховній РадіУкраїни, фото таблицы ТУТ) народнимдепутатам України.
Таким чином, маємо ситуацію, колиПрезидент України і Кабінет Міністрів України виступають за прийняттязаконопроекту, а депутатські фракції «Батьківщина», «Свобода» та «Удар» -проти, при цьому деякі з них публічно декларують свою позицію щодо різкогонеприйняття запропонованих змін.
З такої поведінки народних депутатівУкраїни виникає закономірне питання: чому депутатські фракції, які входять допарламентської більшості, не підтримують позицію ними ж сформованого уряду ісвого ж Прем’єр-міністра, призначеного від фракції «Батьківщина», чи можливо йпарламентська більшість як така вже відсутня.
Крім того, такі дії депутатських фракцій можнарозглядати як відкритий виклик Президенту України П.Порошенку та реалізації йогоініціатив, оскільки це призводять до того, що Глава держави, який отримавзначну підтримку з боку населення на виборах, не в змозі реалізувати свої законодавчіреформи.
Цілком закономірно складається враження,що Глава держави, задекларувавшинеобхідність вжиття певних заходів, у підсумку не здатен забезпечити їхпрактичну реалізацію, оскільки парламентська більшість, яка на словах виражає підтримкуПрезидента та готовність приймати необхідні українському суспільству закони, напрактиці демонструє повне ігнорування його пропозицій.
Крім того, законопроект, який сьогоднібув відхилений парламентом, відкривав шлях для повноцінної судової реформи тавиконання європейських стандартів, оскільки положення цього проекту Закону булисхвалені Венеціанською комісією.
Однак схоже що найближчим часомреформування Конституції України у частині судоустрою не входить у планидепутатських фракцій «Батьківщина», «Удар» та «Свободи». Нагадаю, що відповіднодо статті 158 Конституції України, законопроект про внесення змін доКонституції України, який розглядався Верховною Радою України, і не бувприйнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рікз дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Отже, завдяки окремим депутатськимфракціям, в найближчий рік судова реформа Україні не загрожує.
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 10:00
- Чому грантова заявка провалилась – і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 121
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 88
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики 51
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 11547
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 11508
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 9760
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 7397
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5954