Погром на Банковій та судова реформа

Якщо ти не займаєшся судовою реформою, то судова реформа йде до тебе. Але приходить вона все частіше в дуже неприємному для влади вигляді, щоб вже точно привернути до себе увагу. Минулої суботи реформа «говорила» зокрема і діями активістів, які поки що обмежились розмальовуванням стін Офісу президента фарбою та побиттям шибок.

Подібні акти вандалізму, звичайно, неприйнятні. Багато хто згадав з цього приводу Революцію Гідності, під час якої жодна шибка не була розбита. Впевнений, що наруга над державними символами матиме зворотній ефект для організаторів акції і навряд чи призведе до звільнення Стерненка, за якого приходили «просити» на Банкову у такий спосіб.

Президент оголосив 2021 рік - роком судової реформи. Питання судової реформи вже перезріло. Імітацією займались усі. Реальних кроків, які б наближали Україну до справедливості, верховенства права, незалежності судової гілки влади, перезавантаження судової системи, не зробив ніхто.  

Укорінення корупції в судах, «телефонного права», призначення кишенькових суддів відбувались роками. Приклали руку до цього усі попередники чинного президента. Декому з них при цьому вдавалося зберігати «хорошу міну при поганій грі», звинувачувати політичних опонентів, війну і навіть Путіна у своїй бездіяльності і відсутності прогресу в реформуванні судової системи. 

Звичайно, чистити ці «Авгієві конюшні» важко. Прислуховуватися до порад міжнародних партнерів, створювати робочі групи напрацювання судової реформи, подавати законопроекти в парламент - усього цього недостатньо. Це теж може легко перетворитись в імітацію звичайну. Треба діяти! Рішуче, не озираючись назад, рубаючи голови. 

Оцінюючи дії вулиці, яка приходить вимагати у президента звільнення Стерненка, і фактично закликає його тиснути на судову систему, потрібно оцінювати належним чином і дії власних чиновників, і дії народних депутатів власної фракції, які приходять до президента з проханнями вплинути на суд. Для прикладу, нещодавно у ЗМІ була оприлюднена інформація про те, що голова фракції Давид Арахамія і народний депутат Олег Семінський від «Слуги народу» ходили до президента за «благословенням» посадити за грати Миколу Рудьковського. Подібні дії «слуг народу», якщо вони дійсно мали місце, кидають тінь на президента та ставлять під сумнів його наміри перезавантажити судову систему і запровадити якісно нові відносини між незалежними гілками влади. 

За іронією долі, хто тягне, того й поганяють. І якщо президент Зеленський стане саме тим криголамом, який захоче, почне і дійсно педалюватиме судову реформу, то з нього й питатимуть. А от яким способом питатимуть - залежить від нього. Якщо ОП буде діяти за старими схемами, з одного боку імітуючи процес, а з іншого вказуючи суддям кого і коли посадити, а кого і коли випустити, то й питати будуть не в діалозі, а на вулиці. 

І не факт, що обійдуться наступного разу розфарбовуванням стін та побиттям вікон.