Зміна імені (прізвища, власного імені, по батькові) дитини
Процедура зміни прізвища дитини залежить від багатьох обставин, але, передусім, від віку дитини й наявності згоди батьків.
Кожна дитина відповідно до статті 7 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року має право на збереження індивідуальності.
Одним з основних засобів ідентифікації дитини є її ім`я, яке надається дитині при народженні.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Цивільного кодексу України ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Процедура зміни прізвища дитини залежить від багатьох обставин, але передусім від віку дитини й наявності згоди батьків.
За відсутності згоди батьків щодо зміни прізвища дитини, яка не досягла 16 років, спір може бути вирішено в позасудовому порядку (органом опіки та піклування) чи судом (через подачу відповідного позову).
Дитина, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) навіть по батькові (ч.1 ст. 295 ЦК України).
Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.
Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ.
Батьки можуть змінити прізвище дитини з підстав, зазначених в ст. 148 Сімейного кодексу України:
- у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років;
- у разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою;
- у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини також може бути змінено за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років;
- за заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним, безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
Якщо батько або матір позбавлені батьківських прав така згода не потрібна, оскільки вони втрачають особисті немайнові права на дитину і звільняються від обов’язків щодо її виховання (ч.1 ст.166 СК України).
У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Зміна прізвища в позасудовому порядку
Відповідно до п. 71 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини", для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення імені, прізвища, по батькові дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності).
Служба у справах дітей з метою вивчення ситуації та підготовки висновку щодо визначення або зміни прізвища, імені та по батькові дитини проводить бесіду з матір'ю, батьком та дитиною, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.
Рішення органу опіки та піклування про розв'язання спору між батьками щодо визначення або зміни імені, прізвища, по батькові дитини приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.
Зміна прізвища в судовому порядку
У разі незгоди одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішенні спору приймаються до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини (сплата аліментів, додаткових витрат на дитину, участь в житі дитини, спілкування, навчання, виховання тощо), а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини, застосовуючи статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зауважив, що визнаючи, що в особи можуть існувати справжні причини, щоб бажати змінити своє ім`я.
Суд визнає, що законодавчі обмеження такої можливості можуть бути виправдані інтересами суспільства, наприклад, для забезпечення точного обліку населення або схоронності засобів ідентифікації особи та зв`язку носіїв певного імені з сім`єю (рішення у справі «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland). Суд також нагадує, що Договірні держави мають широкі межі свободи розсуду у сфері регулювання зміни імен особами, а його завдання полягає не у тому, щоб замінити собою компетентні державні органи при визначенні найбільш відповідної політики у зазначеній сфері, а у перевірці згідно з Конвенцією рішень, ухвалених зазначеними органами при здійсненні своїх дискреційних повноважень. Саме державному органу належить навести відповідні та достатні підстави на підтримку своєї відмови у наданні дозволу на зміну імені особи для того, щоб це обмеження вважалося «необхідним у демократичному суспільстві» (рішення від 21 жовтня 2008 року у справі «Гюзель Ердагьоз проти Туреччини»).
Інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей (постанова ВС від 19 січня 2022 року у справі № 165/1288/20 (провадження № 61-150св21).
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко вчора о 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова вчора о 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко вчора о 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 06.02.2026 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 06.02.2026 11:13
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 332
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 218
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 186
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 152
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2406
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 2191
-
Один з улюблених телеканалів Трампа заходить в Україну
Бізнес 2108
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 1681
-
Ким працювати в епоху ШІ: які професії зростатимуть і з чого почати
Життя 1482
