Питання (не)належності відповідача та роль суду в його вирішенні
Неналежний відповідач = відмова у позові, але до чого тут суд; і чому перекладення на позивача обов’язку встановлення належного відповідача є неприпустимим?
Вже усталеним у численних правових висновках Верховного Суду є те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Відтак, суди відмовляють у задоволенні позовів, якщо вони спрямовані до неналежних відповідачів, тобто, тих, які не мають відповідати за пред`явленими вимогами.
При цьому, позивач про таку встановлену судом «неналежність» часто дізнається лише з повного тексту рішення або навіть за результатами його перегляду, коли вже позбавлений можливості залучити співвідповідача або ж замінити відповідача на належного, адже реалізація такого права обмежується стадією підготовчого провадження.
Наразі у більшості випадків практика виходить з того, що суд має лише констатувати «неналежність» відповідача, але не вказувати, хто ж є «належним». Такий підхід переважно виправдовується змагальністю судового розгляду і тим, що позивач не розпорядився власним процесуальним правом.
Чи можна у такому разі вести мову про ефективність судового розгляду, одним з проявів чого є вирішення одного спору в межах однієї справи? – Вочевидь ні, бо особа, права якої порушені, повинна ще раз звертатися до суду і не виключено, що вона знову може помилитися із «належним» відповідачем, адже суд в іншому складі не обмежений жодною преюдицією.
В аспекті цієї проблеми хочу звернути увагу на дві постанови Верховного Суду, в яких, як на мене, відображені зрушення на шляху до її вирішення, та які сутнісно зводяться до необхідності проактивної позиції суду з реалізації власних повноважень, насамперед на стадії підготовчого провадження.
(1) Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 905/675/19 дійшов висновку, що суд, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зобов'язаний роз'яснити позивачу право подати клопотання про залучення до участі у ній співвідповідача і наслідки невчинення відповідних дій. І лише в такому разі суд має ухвалити рішення про відмову в позові з підстав його подання до неналежного відповідача. Зважаючи на вимоги процесуальних кодексів, обов`язок суду ставити на обговорення сторін питання належності особи, до якої заявлено позов, має виконуватися саме на стадії підготовчого провадження.
(2) Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 р. у справі № 924/691/20 дійшов висновку, що для правильного вирішення питання про визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за позовом. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Таким чином, про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, – належного відповідача.
Зазначений вище підхід Верховного Суду поки що є поодиноким, але має шанс посприяти підвищенню ефективності судового захисту, адже неприпустимо коли суд, визнавши права особи порушеними, відмовляє у її позові через «неналежність» відповідача, і разом з цим не вказує у судовому рішенні особи, яка є зобов’язаною за такими вимогами.
При цьому, варто зробити застереження, що активна позиція суду на стадії підготовчого провадження у питанні визначення належної особи, до якої спрямована вимога, дійсно межує з принципом змагальності, а відтак вимагає від суду якісного ведення процесу з дотриманням безсторонності.
Отож, ситуацію, коли суд усувається від вирішення питання про встановлення «належного» відповідача варто розцінювати як ухилення від здійснення правосуддя. Тому, лише активна реалізація судом своїх повноважень, що є обов’язком, в межах змагального процесу дозволить забезпечити ефективне поновлення порушених прав.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 22736
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 16885
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13911
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6763
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6005