Як зерновози "Укрзалізниці" можуть врятувати від банкрутства дрібних аграріїв
Це має бути адресна допомога агровиробникам у перевезенні зерна за майбутніми контрактами
Україні загрожує хвиля банкрутств фермерських господарств, спричинена здорожчанням експортної логістики й одночасним падінням цін на агропродукцію. Держава може цьому запобігти, якщо впровадить адресну соціальну послугу з гарантованого перевезення врожаю вагонами державного оператора “Укрзалізниці” за фіксованою ціною до кінця маркетингового сезону. Ця послуга має бути привʼязана до чинних державних програм з підтримки фермерських господарств і надаватися адресно тим сільгоспвиробникам, які не мають власних вагонів, перебувають в найгірших фінансових умовах і ризикують збанкрутіти та бути поглинутими великими агрохолдингами.
Запровадити цей механізм варто до майбутньої посівної кампанії. Тоді фермери зрозуміли б, що у них є шанси продати цьогорічний урожай і що варто сіяти наступний. Бо головна проблема аграрія наразі – невизначеність, що сіяти та чи варто це робити взагалі. Коридори не відкриті, і з ринками ситуація незрозуміла.
Але якби держава в особі “Укрзалізниці” гарантувала фермеру перевезення, скажімо, 50 вагонів на місяць за сьогоднішньою ціною, за нормативною швидкістю, тоді він би відчув впевненість, що нічого поганого не станеться. Він би отримав визначеність: ось усе моє перевезення буде коштувати таку суму, я можу зараз контрактуватися з відкритою датою і призначати виконання контракту, щойно відкриється якийсь коридор.
Що я маю на увазі? Аграрій одержує “квиток” на свій вантаж із відкритою датою. А перевезення відбувається не в будь-який час, як він забажав, а саме тоді, на коли група сусідніх елеваторів, група сусідніх станцій, будуть спроможні консолідувати вантажі, їх навантаження та відправлення маршрутними поїздами. А “Укрзалізниця” вже сформує збірний маршрут, сформує зручний для неї час, та виконає їх консолідовану (гуртову) заявку, щоб їй було економічно вигідно і не витратно. Причому надання вагонів не повинно бути безплатним – надайте їх за теперішньою ціною, яка зараз сформувалася. Продайте “квитки” наперед.
Запровадження цієї послуги принагідно розв'яже проблему залучення вагонів “Укрзалізниці”, які втратили попит аграріїв у 2023 році, та допоможе державному перевізнику повернути сталий сегмент клієнтів – агровиробників, які не мають свого власного транспорту.
Сьогодні використання вагонів “Укрзалізниці” практично наближається до нуля, яку б ціну за оренду вони не пропонували. Результат останнього аукціону на право оренди вагонів державного перевізника – 4900-8600 гривні за один рейс.
Хочу нагадати, що торік “Укрзалізниця” розігнала на аукціоні вартість оренди вагона до 228 тисяч гривень за рейс. Тобто ціна у 2023 році впала у 46,5 раза, а сільське господарство, яке стало донором торішніх доходів “Укрзалізниці”, цьогоріч зробило все можливе, щоб мати з державним перевізником мінімум справ.
Тому для “Укрзалізниці” механізм адресного надання вагонів агровиробникам вирішив би її головну проблему – її репутації та довіри до неї та можливості мати з державним перевізником надійні партнерські відносини. Якби всі ті аграрії, які не мають свого власного транспорту, повернулися б з автомобільного та комерційного транспорту на державну залізничну компанію, цей сегмент аграрних виробників міг би стати її якірним клієнтом.
Таким чином агровиробники отримали б впевненість, а “Укрзалізниця” - свою стійку вантажну базу, на яку могла б надійно розраховувати до часу свого реформування.
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський вчора о 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова вчора о 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 06.02.2026 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 06.02.2026 11:13
- Домашнє насильство як правовий конструкт: ризики доказування і судових помилок Вадим Графський 06.02.2026 10:04
- Запитання, які підтримують команду у складні періоди Тетяна Кравченюк 05.02.2026 17:39
- Мистецтво в Україні: витрати чи стратегічний капітал для економіки та ідентичності Ванда Орлова 05.02.2026 15:30
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій Дмитро Золотухін 05.02.2026 11:50
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 474
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 319
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 275
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 169
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 145
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 1207
-
Roshen підтвердила удар РФ по її найбільшому складу готової продукції: майже весь зруйнований
доповнено Бізнес 1045
-
Тиха революція на Дунаї: Як Румунія стала ключовим архітектором української економічної стійкості
Думка 786
-
Київ оголосив тендер на добудову Шулявського мосту за 610 млн грн
Бізнес 687
-
Україна отримала від партнерів ще 300 генераторів: куди їх спрямують
Бізнес 659
