Як зерновози "Укрзалізниці" можуть врятувати від банкрутства дрібних аграріїв
Це має бути адресна допомога агровиробникам у перевезенні зерна за майбутніми контрактами
Україні загрожує хвиля банкрутств фермерських господарств, спричинена здорожчанням експортної логістики й одночасним падінням цін на агропродукцію. Держава може цьому запобігти, якщо впровадить адресну соціальну послугу з гарантованого перевезення врожаю вагонами державного оператора “Укрзалізниці” за фіксованою ціною до кінця маркетингового сезону. Ця послуга має бути привʼязана до чинних державних програм з підтримки фермерських господарств і надаватися адресно тим сільгоспвиробникам, які не мають власних вагонів, перебувають в найгірших фінансових умовах і ризикують збанкрутіти та бути поглинутими великими агрохолдингами.
Запровадити цей механізм варто до майбутньої посівної кампанії. Тоді фермери зрозуміли б, що у них є шанси продати цьогорічний урожай і що варто сіяти наступний. Бо головна проблема аграрія наразі – невизначеність, що сіяти та чи варто це робити взагалі. Коридори не відкриті, і з ринками ситуація незрозуміла.
Але якби держава в особі “Укрзалізниці” гарантувала фермеру перевезення, скажімо, 50 вагонів на місяць за сьогоднішньою ціною, за нормативною швидкістю, тоді він би відчув впевненість, що нічого поганого не станеться. Він би отримав визначеність: ось усе моє перевезення буде коштувати таку суму, я можу зараз контрактуватися з відкритою датою і призначати виконання контракту, щойно відкриється якийсь коридор.
Що я маю на увазі? Аграрій одержує “квиток” на свій вантаж із відкритою датою. А перевезення відбувається не в будь-який час, як він забажав, а саме тоді, на коли група сусідніх елеваторів, група сусідніх станцій, будуть спроможні консолідувати вантажі, їх навантаження та відправлення маршрутними поїздами. А “Укрзалізниця” вже сформує збірний маршрут, сформує зручний для неї час, та виконає їх консолідовану (гуртову) заявку, щоб їй було економічно вигідно і не витратно. Причому надання вагонів не повинно бути безплатним – надайте їх за теперішньою ціною, яка зараз сформувалася. Продайте “квитки” наперед.
Запровадження цієї послуги принагідно розв'яже проблему залучення вагонів “Укрзалізниці”, які втратили попит аграріїв у 2023 році, та допоможе державному перевізнику повернути сталий сегмент клієнтів – агровиробників, які не мають свого власного транспорту.
Сьогодні використання вагонів “Укрзалізниці” практично наближається до нуля, яку б ціну за оренду вони не пропонували. Результат останнього аукціону на право оренди вагонів державного перевізника – 4900-8600 гривні за один рейс.
Хочу нагадати, що торік “Укрзалізниця” розігнала на аукціоні вартість оренди вагона до 228 тисяч гривень за рейс. Тобто ціна у 2023 році впала у 46,5 раза, а сільське господарство, яке стало донором торішніх доходів “Укрзалізниці”, цьогоріч зробило все можливе, щоб мати з державним перевізником мінімум справ.
Тому для “Укрзалізниці” механізм адресного надання вагонів агровиробникам вирішив би її головну проблему – її репутації та довіри до неї та можливості мати з державним перевізником надійні партнерські відносини. Якби всі ті аграрії, які не мають свого власного транспорту, повернулися б з автомобільного та комерційного транспорту на державну залізничну компанію, цей сегмент аграрних виробників міг би стати її якірним клієнтом.
Таким чином агровиробники отримали б впевненість, а “Укрзалізниця” - свою стійку вантажну базу, на яку могла б надійно розраховувати до часу свого реформування.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 387
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 8841
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5433
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4280
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4089
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3257