Як зерновози "Укрзалізниці" можуть врятувати від банкрутства дрібних аграріїв
Це має бути адресна допомога агровиробникам у перевезенні зерна за майбутніми контрактами
Україні загрожує хвиля банкрутств фермерських господарств, спричинена здорожчанням експортної логістики й одночасним падінням цін на агропродукцію. Держава може цьому запобігти, якщо впровадить адресну соціальну послугу з гарантованого перевезення врожаю вагонами державного оператора “Укрзалізниці” за фіксованою ціною до кінця маркетингового сезону. Ця послуга має бути привʼязана до чинних державних програм з підтримки фермерських господарств і надаватися адресно тим сільгоспвиробникам, які не мають власних вагонів, перебувають в найгірших фінансових умовах і ризикують збанкрутіти та бути поглинутими великими агрохолдингами.
Запровадити цей механізм варто до майбутньої посівної кампанії. Тоді фермери зрозуміли б, що у них є шанси продати цьогорічний урожай і що варто сіяти наступний. Бо головна проблема аграрія наразі – невизначеність, що сіяти та чи варто це робити взагалі. Коридори не відкриті, і з ринками ситуація незрозуміла.
Але якби держава в особі “Укрзалізниці” гарантувала фермеру перевезення, скажімо, 50 вагонів на місяць за сьогоднішньою ціною, за нормативною швидкістю, тоді він би відчув впевненість, що нічого поганого не станеться. Він би отримав визначеність: ось усе моє перевезення буде коштувати таку суму, я можу зараз контрактуватися з відкритою датою і призначати виконання контракту, щойно відкриється якийсь коридор.
Що я маю на увазі? Аграрій одержує “квиток” на свій вантаж із відкритою датою. А перевезення відбувається не в будь-який час, як він забажав, а саме тоді, на коли група сусідніх елеваторів, група сусідніх станцій, будуть спроможні консолідувати вантажі, їх навантаження та відправлення маршрутними поїздами. А “Укрзалізниця” вже сформує збірний маршрут, сформує зручний для неї час, та виконає їх консолідовану (гуртову) заявку, щоб їй було економічно вигідно і не витратно. Причому надання вагонів не повинно бути безплатним – надайте їх за теперішньою ціною, яка зараз сформувалася. Продайте “квитки” наперед.
Запровадження цієї послуги принагідно розв'яже проблему залучення вагонів “Укрзалізниці”, які втратили попит аграріїв у 2023 році, та допоможе державному перевізнику повернути сталий сегмент клієнтів – агровиробників, які не мають свого власного транспорту.
Сьогодні використання вагонів “Укрзалізниці” практично наближається до нуля, яку б ціну за оренду вони не пропонували. Результат останнього аукціону на право оренди вагонів державного перевізника – 4900-8600 гривні за один рейс.
Хочу нагадати, що торік “Укрзалізниця” розігнала на аукціоні вартість оренди вагона до 228 тисяч гривень за рейс. Тобто ціна у 2023 році впала у 46,5 раза, а сільське господарство, яке стало донором торішніх доходів “Укрзалізниці”, цьогоріч зробило все можливе, щоб мати з державним перевізником мінімум справ.
Тому для “Укрзалізниці” механізм адресного надання вагонів агровиробникам вирішив би її головну проблему – її репутації та довіри до неї та можливості мати з державним перевізником надійні партнерські відносини. Якби всі ті аграрії, які не мають свого власного транспорту, повернулися б з автомобільного та комерційного транспорту на державну залізничну компанію, цей сегмент аграрних виробників міг би стати її якірним клієнтом.
Таким чином агровиробники отримали б впевненість, а “Укрзалізниця” - свою стійку вантажну базу, на яку могла б надійно розраховувати до часу свого реформування.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко вчора о 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 177
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 121
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 95
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 82
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 66
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 5287
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
2709
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 2586
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2586
-
Труханов – не громадянин України. Чому лише зараз і що це означає для Одеси
2352