Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.07.2015 16:20
Уряд та НБУ ігнорують проблеми валютних позичальників
Влада повинна допомогти хоча б тим валютним позичальникам, які мають єдине житло
Після перемоги Революції гідності проблема валютних кредитів, які взяли українці, постала дуже гостро. Курс долара злетів просто "до небес" і це поставило сотні тисяч, мільйони наших співгромадян в жахливу ситуацію, коли вони опинились під загрозою просто втратити все.
Ці люди обирали нову владу, яка зараз працює в Україні, сподіваючись, що це питання хоч якось зрушиться з мертвої точки. Однак, на превеликий жаль, ми змушені констатувати, що ні Уряд, ні Національний банк, ні влада взагалі не зацікавлені вирішувати цю кричущу проблему. Вони лише імітують бажання її вирішувати, ще більше обманюючи людей.
Сьогодні банки і колекторські компанії здійснюють агресивний тиск на людей, які отримали валютні кредити, щоб у них забрати останнє майно чи гроші.
Депутати від партії "ВОЛЯ" виступають за пошук компромісного варіанту у вирішенні проблеми валютних кредитів.
Ми вважаємо, що скандал, який розгорівся навколо закону №1558-1, у зайвий раз підтверджує, що нарешті необхідно звернути увагу на проблему валютних кредитів, та спонукає якнайшвидше знайти шляхи для її вирішення.
На наше переконання, є декілька причини, що призвели до соціально-економічної напруги.
По-перше, це бездіяльність Уряду та НБУ, які уже кілька років ігнорують вирішення цього питання.
По-друге, не фаховість і безвідповідальність колишнього керівництва НБУ (яке зараз також при владі), яке після кількох економічних криз (стрімкого девальвації гривні) дозволило і стимулювало кредитування в іноземній валюті фізичних осіб, а також заохочувало нести гроші в банки на депозити, формуючи хибну уяву про ефективність дій і діяльності НБУ і стабільність банківської системи. Чим обманули і вкладників і позичальників.
По-третє, це шалений тиск на позичальників з боку банків і колекторських компаній.
По-четверте, відсутність контролю за коштами, які виділялися НБУ для рефінансування банків, непрозорий механізм надання відповідних коштів.
Так, у 2014 році НБУ розподілив між банками 222 млрд гривень, у тому числі довгострокових кредитів — 115,6 млрд гривень. Ці гроші не були повернуті вкладникам, вони були просто виведені на фіктивні рахунки, пов'язані з власниками банків. Про це свідчить той факт, що у підсумку чимала кількість банків, які отримали кошти, все одно збанкрутували.
З 2008 року жодного власника банку не покарали. Це повна дискредитація довіри до влади, довіри до банківської системи. І ті горе-керівники, які тоді приймали ці рішення, зараз мали би бути відповідальними за десятки самогубств позичальників.
Серед варіантів вирішення проблеми з валютними кредитами "ВОЛЯ" пропонує:
По-перше, реструктуризувати валютні борги. Можливо, це потрібно зробити за іншою схемою, ніж та, яка запропонована в згаданому законопроекті. Реструктуризація мала б, в першу чергу, стосуватись тих, хто за отриманий кредит придбав соціальне житло, яке є єдиним, в якому позичальник живе і не стосуватись тих, хто робив з цього бізнес на квартирах чи авто.
По-друге, потрібно створити єдину базу майна, нерухомості позичальників, які уже виплатили великий відсоток за іпотекою. Для таких позичальників може бути запропонована інша модель.
В країнах Європи, де були схожі проблеми, були зроблені негайні кроки щодо реструктуризації. Держава взяла на себе відповідальність і були запропоновані різні шляхи виходу. Вони запровадили часткові державні гарантії для реструктуризації, дійшли згоди з комерційними банками про коригування термінів та строків погашення та здійснювали інші кроки для полегшення життя позичальників.
Українцям також необхідна допомога. Якщо влада не знає як і не хоче вирішити цю проблему, то має публічно про це заявити.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов вчора о 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда вчора о 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак вчора о 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак вчора о 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов вчора о 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін вчора о 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
Топ за тиждень
Популярне
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 67469
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 61033
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11096
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9002
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8659
Контакти
E-mail: [email protected]