Зміна позовних вимог в кримінальному провадженні, теорія і практика
Збільшення позовних вимог є підставою для зміни цивільного позову в суді
Нерідкою є ситуація, коли в процесі розгляду кримінального провадження у суді виникають обставини, які спонукають потерпілого/цивільного позивача до збільшення позовних вимог, як для відшкодування матеріальної, так і моральної шкоди. Наприклад продовження лікування у процесі розгляду справи, збільшення витрат на відновлення пошкодженої речі тощо
Розглянемо цей питання у теоретичній плоскості
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України - ц івільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України - позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку упрощеного позикового провадження.
Водночас частиною 1 ст. 1166 цього ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду не наведене, виникає очевидна суперечність між деякими нормами законодавства, зокрема між пресічним строком щодо пред’явлення позовних вимог та можливістю реалізації особою своїх прав щодо відшкодування в повному обсязі за реальною вартістю на момент розгляду справи.
Практичний аспект питання
На даний час, підхід до можливості «уточнення» цивільного позову, зокрема зміни позовних вимог після початку судового розгляду в судовій практиці є достатньо сталим.
Так колегії Верховного Суду Першої та Третьої судової палат Касаційного кримінального суду прийшли до висновків що «Кримінальний процесуальний закон не обмежує потерпілого у зміні цивільного позову, у тому числі й збільшення його розміру після початку судового розгляду» - Постанова від 16.09.2020 у справі № 569/713/18 (провадження № 51-1964км20) Постанова від 14.09.2021 у справі № 395/875/19,провадження № 51-1813км20.
Крім того, як аналіз цих, так і інших судових рішень дозволяє прийти до висновку, що «уточнені» позовні заяви, зокрема щодо збільшення позовних вимог після початку судового розгляду приймаються та задовольняються у разі, якщо позивач доведе, що підстави для зміни позову виникли саме в процесі судового розгляду і не могли бути заявлені раніше.
Висновок. Зважаючи на наведене, можна констатувати, що суди в більшості випадків знаходять адекватний баланс між певними неузгодженостями у законодавстві та захистом прав потерпілого.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 167
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 137
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8699
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7340
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6769
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3759
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3410