Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
22.01.2018 11:17
Сто років ходіння по колу
22 січня 1918 року Михайло Грушевський зачитав текст IV Універсалу, який проголошував незалежність Української народної республіки.
22 січня 1918 року Михайло Грушевський зачитав текст IV Універсалу, який проголошував незалежність Української народної республіки.
Це одночасно як великий, так і надзвичайно фатальний момент нашої історії. Але його урок нині напрочуд актуальний.
Яким був 1918 рік для українців? Як згадує у своїх мемуарах один з діячів ЦР Дмитро Дорошенко, рік був «невеселим». Дійсно, радіти тоді не було чому.
Поруч зі слабкою владою в Києві в країні існувала ще одна — більшовицька «псевдовлада» в Харкові, яка до всього ще й перебувала у стані відкритої війни з ЦР.
Дорошенко згадує, що у цій війні «більшовики скрізь були нападаючою стороною, виявляли ініціативу і мали певний план: відрізати Київ від Лівобережжя і охопити його також із заходу».
Що цікаво, українське село у цій боротьбі залишалось нейтральним, «дожидаючись, чия сторона візьме гору». До болю знайоме — моя хата з краю, нічого не знаю...
В той час, як більшовики з головою ринулись в агітацію, в українському уряді «панувала депресія, упадок духу і зневіра». Не було чіткого плану, союзників, підтримки з боку громадян, і що найважливіше — не було своїх збройних сил.
Ентузіазм війська 1917—го року танув на очах. Ті «мільйони багнетів», які на початках революції прагнули боротись на незалежну Україну, розходились хто куди, з єдиним гаслом — «до дому». Знехтувані колись владою у вирішальну мить опинилось поза контекстом.
А тим часом залізне кільце більшовиків все тісніше звужувалось навколо Києва. Але навіть у такий критичний момент Центральна Рада не наважувалась вжити радикальних засобів для протидії більшовицькій агітації всередині своєї ж столиці! Тим самим власноруч допомагаючи супротивнику зміцнити свої позиції. Цікаво, що геніальний план Винниченка полягав «у негайних мирних перемовинах з більшовиками», але його товариші такого «плану» не прийняли.
Фактично, закуті особистою політичною безпомічністю, ЦР проголосила четвертим Універсалом самостійність України. Хоч Грушевський заявляв, що «самостійність — це лише етап до федерації, і федералістична традиція надалі залишається провідною ідеєю нашого національно—політичного життя».
Сьогодні це нагадує якесь подвійне відставання. Календарне — запізніле проголошення незалежності. Моральне — запізніла оцінка історичного моменту, в якому перебувала Україна.
Історія показує, що цінність політики, як і сила окремих політиків, проявляється в межових ситуаціях, коли треба рішуче ухвалювати непопулярні ризикові рішення і брати на себе усю відповідаьність за вчинене. Нічого такого, як бачимо, не проявила століття тому українська влада. Як і не засвідчує свою зрілість та послідовність нинішня.
Ми чотири роки ведемо війну з Росією, але досі не називаємо речі своїми іменами. Натомість, робимо неймовірні відкриття «на законодавчому рівні», що РФ — агресор і окупант. Ще один приклад запізнілої реакції чи природа української політики — пасти задніх?
Чим закінчилось «прозріння» 1918—го року ми знаємо — втратою української держави, яку жоден універсал не зміг захистити від більшовицької орди. Чим закінчиться нинішнє? Страшно прогнозувати. Але точно «політика ходіння по колу» ні до чого доброго ще жодну країну не привела.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
Топ за тиждень
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 246
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 163
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
Популярне
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17927
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 14922
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11453
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 9387
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 7757
Контакти
E-mail: [email protected]