Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
13.07.2018 12:32

Який зв’язок між пральним порошком та цвітінням Дніпра?

Проектний менеджер Сталого використання водних ресурсів Команди підтримки реформ при Мінприроди

Липень - і знову Дніпро цвіте. Серед чисельних причин цього явища - підвищення середньорічної температури, уповільнення течії води у руслі річки ...

Липень — і знову Дніпро цвіте. Серед чисельних причин цього явища — підвищення середньорічної температури, уповільнення течії води у руслі річки через чисельні водосховища та надлишок біогенних речовин, які живлять водорості. Що можна зробити аби виправити ситуацію?

Чому цвіте Дніпро?

Експерти називають різні причини, які призводять до щорічного цвітіння головної річки країни. Найбільш ймовірно, перетворення води у зелену сметану є результатом комплексу різноманітних  факторів:

- підвищення температури води — яке в свою чергу може залежати від глобальної зміни клімату, а також чисельних джерел теплового забруднення водойм;

- уповільнення течії води у руслі Дніпра — перші водосховища почали будуватися на Дніпрі ще в 20-х роках минулого століття, перетворення стрімкої ріки на каскад водосховищ неминуче призвело до екологічних наслідків, адже на водосховищах з'явилася величезна площа акваторії мілководь, де відбулася зміна гідрологічного, гідрохімічного й гідробіологічного режимів. Кількість водосховищ споруджених на водних об'єктах України сягає 1 103, до них можна додати ще близько 40 000 ставків.

- надлишок біогенних речовин у воді  — стічні води міст, промислових та аграрних підприємств містять у собі серед іншого сполуки нітрогену та фосфору, заліза, кремнію та органічних речовин, значним джерелом дифузного забруднення вод є використання в сільськогосподарському виробництві мінеральних та органічних добрив. Суттєвий внесок у забруднення водойм сполуками фосфору надає населення України, що використовує фосфоровмісні пральні засоби. Біогенні речовини створюють у Дніпрі ідеальне середовище для розвитку фітопланктону (одноклітинні мікроскопічні водорості) які і покривають усю товщу води.

В ідеалі стічні води мають проходити 3 етапи очищення, з метою не перевищення гранично допустимих концентрацій у воді природних водойм. На сьогодні ефективність біологічного очищення стічних вод (що є найбільш типовим методом очищення в Україні) сягає 30-40%. Це створює значні проблеми для природних водойм України, які є приймачами стічних вод. Якщо сполуки нітрогену можна вилучити процесами денітрифікації, просто потримавши очищену стічну воду в ставках охолоджувачах, то у випадку з фосфором необхідне його хімічне вилучення. Такий процес реагентного доочищення стічних вод від сполук фосфору є типовим для очисних споруд країн Європи і на жаль відсутній в Україні.

Окрім цього, трапляються випадки грубого порушення природоохоронного законодавства коли стічні води несанкціоновано скидаються у Дніпро чи його притоки без очищення. Існує значна проблема нітратного забруднення грунтових або ж підземних вод внаслідок неналежної сільськогосподарської діяльності, що призводить до отруєння людей, які п'ють воду з криниць.

Використання ґрунтових вод для пиття у сільськогосподарських регіонах призводить до захворювань (перш за все через чутливість людини до нітратів). У дітей у віці до 3 місяців при попаданні до організму нітратів разом з їжею та водою розвивається таке захворювання як метгемоглобінемія (гемоглобін перетворюється у метгемоглобін, що не може переносити кисень).

Ми маємо реальну проблему — зелений Дніпро, в якому помирає риба (через нестачу кисню), знижується якість води і неможливо купатися, що можна зробити, аби змінити ситуацію?

На національному рівні

Знаючи про комплексність та багатовимірність цієї проблеми, було б наївно думати, що вирішити її можна було б одним рішенням у якійсь окремій сфері. Коли маємо комплексну проблему, то і підхід до її вирішення має бути аналогічним. На сьогодні в Україні розробляються Плани управління річковими басейнами (ПУРБ) та створюються так звані басейнові ради, які дозволять системно підійти до викликів, що існують у басейнах річок та забезпечити їхнього сталого використання.

План управління річковим басейном вперше об'єднає знання про весь річковий басейн, із урахуванням стану екосистеми, усіх притоків, флори та фауни, соціально-економічних чинників. Басейнова рада має згуртувати  за одним столом представників різних регіонів, екологів широкого і вузького профілю, транспортників та промисловців, і в результаті ми матимемо шанс отримати продумані, далекоглядні управлінські рішення із раціональним використанням природних багатств.

Плани управління річковими басейнами розробляються Держводагентством разом з Держгеонадрами, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими заінтересованими сторонами з урахуванням рішень відповідних басейнових рад. Організаційні й правові заходи щодо розроблення планів управління річковими басейнами та їх виконання здійснюються Мінприроди та Держводагентством.

За підтримки проекту EUWI+ наразі розробляється ПУРБ Дніпра, який зокрема передбачає вивчення ситуації із цвітінням та механізми його подолання.

“Забруднювач платить”

Масовий вплив не тільки на цвітіння, але і на якість води у Дніпрі мають чисельні промислові та аграрні підприємства, що здійснюють скиди або безпосередньо у річку, або опосередковано через міську каналізацію, вони також здійснюють дифузне  забруднення ґрунтів та ґрунтових вод.

Такі підприємства отримують дозволи та платять державі рентну плату за використання природних ресурсів (водних ресурсів) а також сплачують екологічний податок за скидання забруднюючих речовин до водних об'єктів. Однак, існуюча система потребує вдосконалення, адже містить чисельні корупційні ризики, а головне — не дає можливість сформувати повну картину здійснюваного забруднення та потенційних наслідків.

В рамках зобов’язань України відповідно до Угоди про Асоціацію, ми маємо впровадити Директиву про промислове забруднення та запровадити так званий “інтегрований дозвіл”. Якщо це вдасться — ситуація може докорінно змінитися. Так само у перспективі подальше посилення дієвості принципу “забруднювач платить”, який є засадничим для екологічного права ЄС.

Чистий Дніпро — починається з тебе

Саме під таким гаслом проходило масове святкування Дня Дніпра цього року. 7 липня був здійснений історичний переплив ріки, у якому взяли участь більше 400 плавців — аматорів та професіоналів. Спортсменам пощастило того дня — вітер просто відігнав масу водоростей на південь і 450 метрів були відносно чисті.

За задумом організаторів свята, на стан Дніпра може вплинути кожен із нас — припинивши використання пральних та миючих засобів, що містять фосфор. Було проведено опитування, яке показало, що більшість населення не знає про шкоду фосфатних та фосфорних сполук для річок (а ще гірший вплив ці хімікати мають на морське середовище). На жаль, не всім  відомо і про те, що безфосфатні засоби досить легко знайти у будь-якому магазині. Є засоби українського і закордонного виробництва, а їхня ефективність, судячи з висновків експертів — не менша ніж у фосфатних засобів.

Дійсно, навряд чи кожен із нас окремо може вплинути на кількість водосховищ на Дніпрі, чи напряму протидіяти глобальній зміні клімату, але маленькими справами робляться великі вчинки. Відмова від засобів із вмістом фосфатів та фосфонатів в масштабах Києва може дати видимий результат вже за один сезон.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net