Управління активами АРМА: нотаріальний аспект
АРМА – державний орган, який у всіх на вустах.
Агентство управляє багатьма активами, на які накладено арешт у кримінальних провадженнях. Це стосується як об’єктів нерухомості, так і інших, які підлягають державній реєстрації. Той хайп, що піднявся після кейсів медведчука, «Моршинської» та інших підхопив у своєму стилі бюрократичний апарат Мін’юсту. Водночас поширення інформації такого характеру може негативно відображатися на формуванні правової свідомості населення, і це при тому, що саме Мінʼюст є відповідальним за державну політику у сфері правової освіти. В той же час використовуються способи, які не є офіційними, але при тому впливають на нотаріальну спільноту. Проте відповідальності чиновників не дочекатись.
Як приклад, ганебний випадок було допущено, при висвітленні відеоролика під назвою «Як підтвердити свій трудовий стаж, проживаючи на тимчасово непідконтрольній українській владі території, для оформлення пенсії в Україні». Згідно зазначеного «правопросвітницького» відеоролика, по суті визнається законність «уполномоченых органов РФ Автономной Республики Крым и города Севастополя», якими видаються документи, що підтверджують факти, які мають юридичні наслідки в Україні. Такий відеоролик, що розміщено на офіційному веб-сайті урядової інституції України, яким є Мін’юст, не тільки суперечить вимогам частини другої і третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а й офіційно визнаній позиції України щодо тимчасово окупованих територій.
Однак, поширення інформації з хибним уявленням суті законодавства знову повторюється – в питаннях державної реєстрації нотаріально посвідчених договорів з управління арештованих активів АРМА, що мало місце в соціальній мережі «Facebook» на офіційній сторінці структурного підрозділу Мінʼюсту (Офісу протидії рейдерству).
Доречно пояснити, що АРМА прийнявши відповідні активи в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів уповноважене здійснювати володіння, користування по суті чужим майном, що у розумінні статті 395 ЦК України є речовими правами на чуже майно. Тим паче, законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно (у т.ч. профільним Законом про АРМА щодо управління арештованими активами, власником яких є інша особа, тобто чужим майном).
Так от, основні ознаки речових прав є загальновідомими в теорії цивільного права, у зв’язку з чим не потребують відповідного пояснення або роз’яснення.
Реалізація зазначених речових прав може здійснюватися, зокрема, шляхом управління активами на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 ЦК України з урахуванням особливостей, визначених Законом про АРМА, який підлягає нотаріальному посвідченню, що є нотаріальною дією, яка має відповідати загальним засадам державної реєстрації прав – державна реєстрація нотаріусом прав має відбуватися в той же день коли було вчинено нотаріальну дію.
При цьому перелік речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, що підлягає державній реєстрації, згідно з Законом № 1952-ІV не є вичерпним, що дозволяє нотаріусу вчинити державну реєстрацію відносно інших речових прав відповідно до закону, як приклад того ж самого укладеного в установленому Законом про АРМА порядку договору управління, предметом якого є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації. Тобто, зазначені договори управління підлягають нотаріальному посвідченню з одночасною державною реєстрацією таких речових прав.
Проте в питаннях поширення інформації, з хибним уявленням з класичної точки зору, щодо державної реєстрації договорів з управління арештованих активів в Мін’юсті не обмежились соціальною мережею «Facebook».
Так, відповідним листом Мін’юсту від 21.02.2023 № 21114/8.3/32-23, за підписом першого заступника Міністра Є. Горовця, було по суті доручено керівникам міжрегіональних управлінь Мінʼюсту довести вказану хибну інформацію до відома нотаріусів для врахування в роботі «з метою неухильного дотримання ними вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій з посвідчення договорів управління майном».
Тому, з огляду на зазначене хочеться констатувати наступне:
1. вказаний лист як дія органу державної влади, що формує та реалізує державну політику у сфері нотаріату, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, у зв’язку з тим, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством;
2. зазначена дія Мінʼюсту є спонуканням до вчинення нотаріусами неправомірних дій, що порушує вимоги статті 81 Закону України «Про нотаріат»;
3. подібний лист може породити практику безпідставних відмов нотаріусами, які в подальшому породжують спір вирішення якого може здійснюватися тільки в судовому порядку;
4. на додачу, Мін’юстом не вказано у своєму листі, що зазначений лист не є нормативно-правовим актом і не може встановлювати правові норми, а має лише інформаційний, рекомендаційний, роз’яснювальний характер та є службовою кореспонденцією. Такого уточнення не було, що фактично вводить в оману щодо нерекомендаційного характеру такого листа, а навпаки обов’язкового до виконання тими ж нотаріусами. Прикро усвідомлювати те, що за такими діями можуть слідувати реальні приватні інтереси певних осіб у бажанні вплинути на процес управління АРМА арештованими активами рф.
Непоодинокими, на жаль, є випадки, коли в інформаційному просторі висвітлюється правова інформація, яка містить відомості відносно застосування норм законодавства без попереднього розуміння основоположних засад правового регулювання. В подальшому це призводить до того, що адресати цієї інформації хибно сприймають та застосовують норми законодавства. Ба більше, такі оманливі відомості ще й часто поширюються ними серед широкого загалу.
Треба припинити хайп навколо активів, на які накладено арешт, провести межу між санкційними, конфіскованими, арештованими, заблокованими та замороженими активами. Зробити процес від накладення арешту до безпосереднього управління зрозумілим для широкого кола. І нарешті реалізувати в парламенті понад десяток необхідних законодавчих ініціатив, які все ще чекають поки настане їх час.
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика вчора о 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін вчора о 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов вчора о 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич вчора о 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв вчора о 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 7350
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 6158
-
Рекорд року. Український експорт у жовтні досяг $3,8 млрд: список головних товарів
Бізнес 1438
-
Тисяча Зеленського. Гроші можна буде отримати не лише в Дії
Фінанси 1437
-
Поспілкуватися з рослинами. У Лондоні вперше представлять сад зі штучним інтелектом
Життя 1269