Головна перешкода для безвізового режиму з ЄС

Поряд з формальними вимогами ЄС до України існує також ключове застереження європейських лідерів, яке стримує прийняття позитивного рішення про скасування візового режиму.

Сьогодні як на законотворчому, так і на політичному рівніУкраїна переживає кульмінацію стратегічного процесу втілення заходів задлявпровадження безвізового режиму з Європейським Союзом. Безумовно, в разі успіхуданий крок означатиме не лише можливість для українців безперешкодно потраплятидо країн ЄС, а й буде надзвичайно важливим сигналом готовності європейськоїспільноти надалі зближатися з нашою державою .

Проте наразі існує чимало серйозних перешкод длядосягнення поставленої мети. Насамперед, до них належать боротьба з корупцією,часткове реформування сектору безпеки, забезпечення громадського порядку вкраїні тощо. Над цими проблемами зараз ведеться інтенсивна робота, якій сприяєнаявність чіткої політичної волі. Звісно, наші європейські партнери свідомітого, що зашкарублу корупційну систему в Україні неможливо викоренити за одинмісяць чи рік. Тому сьогодні нашим пріоритетом є створення дієвоїінституціональної структури, яка не імітуватиме, а системно знищуватимекорупційну складову в усіх сферах суспільного життя.

Однак, на мою думку, головним стримуючим фактором длянадання Україні безвізового режиму з боку європейського товариства єневирішеність конфлікту на Донбасі. Ця вимога не прописана в Плані дій візовоїлібералізації, але підвішений стан справ на Сході країни неодміннозастерігатиме лідерів ЄС від скасування візового бар’єру з нашою державою. Цеочевидно, адже Європа страждає від найбільшої мігрантської кризи за всюісторію, яка вже похитнула солідарність Європейського Союзу. Тому відкрити кордондля країни, де будь-якої миті може спалахнути масштабна війна і звідкиемігрують сотні тисяч біженців, Брюссель не наважиться без впевненості востаточному врегулюванні ситуації на Донбасі.

Тому слід розуміти, що імплементація технічних вимогПДВЛ, прийняття відповідних законів, створення Антикорупційної прокуратури таНацагенства з повернення активів  - всеце необхідно ефективно втілити в життя. Але реалізація вказаних дій маєрозглядатися не як верх наших зусиль, а, радше, як необхідний мінімум, такесобі домашнє завдання на спритність. Реальний план максимум полягає у досягненніключової для України мети – забезпеченні миру в суспільстві з гарантіями його непорушення.

З іншого боку, якщо ЄС таки наважиться скасувати візовийрежим для Києва, то це буде гарним знаком для нас. Його зміст може полягати втому, що європейські лідери рішуче налаштовані присікти спроби Кремля розпочатиновий виток бойових дій в Україні. Так це чи ні, ми зможемо побачити виключнопісля відмінного виконання свого «домашнього завдання».