Будівельні закупівлі: раціональність проти прихованої корумпованості
Що пропонують законодавці, щоб уникнути корупційної складової у державних будівельних проєктах
Високовартісні закупівлі за державні кошти часто стають предметом журналістських розслідувань та критики з боку суспільства. Особливої актуальності це питання набуває в контексті закупівель на будівництво та ремонт, адже ці видатки наразі майже дорівнюють видаткам на оборону. Особливо в поле зору потрапляють закупівлі на об’єкти культури та парки відпочинку.
Законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення прозорого будівництва» №11057 покликаний зупинити крадіжки на будівництві за державні кошти та запровадити прозорий механізм закупівель.
Не секрет, що закупівлі за бюджетні кошти проводяться через систему Prozorro ще з 2016 року, з набранням чинності Законом України «Про публічні закупівлі». Втім будівельні тендери продовжують зберігати ознаку корумпованості через завищення цін на будівельні матеріали в кошторисах закупівель. Запропоновані зміни зобов’яжуть державні органи, при оголошенні процедури закупівлі послуг з поточного ремонту, робіт з будівництва, публікувати кошторис з конкретними цінами матеріалів, що необхідні для будівництва та ремонту.
В пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що за час повномасштабного вторгнення було укладено договорів про закупівлю у сфері будівництва та ремонту на суму понад 518 млрд гривень, для порівняння на придбання та ремонт озброєння Міністерством оборони України витрачено 664 млрд гривень. І мова не тільки про те, що будівельні тендери під час війни спричиняють гарячі дискусії, головне питання в тому, що складові загальної вартості оголошених закупівель не розкриваються в публічному просторі і не регулюються державою.
Важливість запровадження більш прозорого використання коштів під час публічних закупівель обумовлена також здійсненням фінансування значної частини бюджетних видатків за рахунок зовнішньої міжнародної підтримки, адже довіра з боку закордонних партнерів до наших чиновників останнім часом значно похитнулася, зокрема й через корупційні скандали, які раз за разом виникають всередині України.
Тож, за умови схвалення законопроєкту № 11057 документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, стануть невід'ємними додатками до договору про закупівлю договору, а саме договорів про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з будівництва нових, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, договорів про закупівлю послуг з поточного ремонту з розробленням проєктної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації. Саме такими змінами пропонується доповнити статтю 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Цікаво, що зміни до процедури закупівель торкнуться всіх закупівель, в тому числі й тих, що зокрема, пов’язані з виконанням робіт з будівництва автомобільних доріг чи надання послуг з ремонту автомобільних доріг. Як відомо, саме цей вид закупівель найчастіше передбачає космічні по вартості кошториси та викликає чимало запитань.
Експерти стверджують, що оприлюднення документів, які містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси жодним чином не ускладнить процедуру закупівель, не зробить її більш тривалою, адже ця інформація є в наявності, як у замовників будівництва, так і підрядників, які мають намір взяти участь в оголошеній закупівлі.
Окрім забезпечення прозорості та публічності законопроєкт має на меті також попереджувальний механізм, аби запобігти корупційним проявам та збільшення конкуренції між учасниками будівельного ринку.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Точний прогноз, що змінює все 98
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 78
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 78
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 72
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 71
-
ЄС надасть Молдові 64 млн євро, третину – на газ для Придністров'я
Бізнес 1866
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
1801
-
Британія пом'якшила візові обмеження для українців та їхніх дітей
Бізнес 1705
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1565
-
Титановий бізнес Фірташа відновив роботу збагачувальної фабрики
Бізнес 1411