Ще раз про рецепт щодо Донбасу

Я вже двічі писав про своє бачення щодо шляху розв'язання конфлікту на Сході України. Наполягаю на двох, принципових для мене, моментах:

1. Розв'язати конфлікт можна, якщо Україна не йтиме у фарватері інтересів Росії по виходу із цієї східноукраїнської кризи, а пропонуватиме свій варіант, кардинально відмінний від путінського.

2. Нам вкрай необхідно знати: а чи хочуть мешканці окупованих територій Донецької та Луганської областей (в масі своїй совкового мислення) жити в Україні, яка стала на шлях європейської інтеграції?

По першому пункту згоден зі всіма експертами, журналістами та політиками, які поділяють думку, що знищений Донбас Путіну не потрібен. Виникає закономірне питання: а що Україні такий Донбас потрібен? Відповідь очевидна. 

Тоді наступне запитання: Якщо мешканці Донбасу «нєгодуют» через його знищення, кому вони пред’являють претензії через це? Росії? Україні? Відповідь не очевидна.

Що робить Путін? Своєю пропагандою намагається сформувати у мешканців Донбасу (та й світу), що у всьому винна «київська хунта» та США. 

Україна намагається боротися в цій інформвійні. Поки успіхи слабенькі, але, вже проглядаються перші кроки Мінінфополітики України (відновлення ТБ в Слов'янську, з гори Карачун). 

Але, даруйте, хто живе на Донбасі? Невже за рік війни на Донбасі не сформувався необхідний рівень думаючих людей, які почнуть боротьбу за свою землю, проти загарбників? Невже, місцевий середній клас не розуміє де їхній вибір?

Отже, по першому пункту: Україна має заявити на весь світ (і, особливо для мешканців Донбасу) – нам такий зруйнований Донбас не потрібен! Нехай Путін забирає його собі. Це і є альтернативний варіант путінському сценарію! Це я сказав про територію.

А тепер, по другому пункту. Він стосується людей. Тих, хто виріс, любить, шанує і хоче жити на своїй донбаській землі! Цим людям треба визначатися, з ким вони? Якщо вони, в масі своїй «совки», то біда... Вони виберуть Рашу, Путіна... Немає питань, це їхній осмислений, чи ні (якщо мовчатимуть думаючі), вибір.

Але, якщо є достатньо критична маса думаючих, мислячих, самодостатніх (середній клас) людей, то їхня жертовна просвітницька праця повинна переломити ситуацію на користь України, Європейської України!

Висновок: українським Донбас ніколи, без доброї волі самих мешканців Донбасу не стане! Тим паче, в складі європейської України!

Тому, мій рецепт по Донбасу простий:

1. Лінія розмежування має стати новим кордоном з Росією (тимчасовим), що практично і зроблено, гратулюю владі за це.

2. Окуповані території Луганської та Донецької областей мають бути визнані такими Верховною Радою України, як по Криму.

3. Жодної копійки з українського бюджету на ці території.

4. Максимальне фінансування з українського бюджету на території, підконтрольні Україні, щоб за лінією розмежування бачили різницю!

5. Підготувати «дорожню карту» розв'язання конфлікту по алгоритму: 
а) плебісцит на окупованих територіях по питанню з ким вони: путінською Росією, чи Європейською Україною;
б) загальноукраїнський референдум по подальшій долі Донбасу, без сумніву, спираючись на результати їхнього плебісциту;
в) внесення необхідних змін в Конституцію України (якщо в цьому буде потреба) щодо відповідного статусу чи формування місцевих органів влади.

Як на мене, настав нарешті час всім говорити правду про війну на Сході України і пропонувати шляхи виходу із цієї кризи! Я в цей варіант вірю! Головне, щоб в нього повірили наші політики і чиновники.

Слава Україні!