Реформа держпідприємств: виклик і можливість підвищити ефективність
Масштабна трансформація підприємств дозволяє позбутися баласту та створити прозорі й підзвітні структури.
В Україні стартувала масштабна реформа корпоративного управління державними підприємствами. Йдеться не про косметичні зміни, а про трансформацію системи, що десятиліттями була джерелом неефективності, корупційних ризиків і браку прозорості.
З 28 серпня набирає чинності Закон “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб”, яким скасовується Господарський кодекс та передбачається перехід корпоративного законодавства на базу Цивільного кодексу. Разом із Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення корпоративного управління державних підприємств” та постановою КМУ №1369 ці нормативні акти фактично стають відправною точкою масштабного процесу корпоратизації.
З 28 серпня 2025 року до 28 лютого 2026 року, тобто за пів року органи управління мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств — через реорганізацію або ліквідацію. І це лише перший етап. Далі – інвентаризація, передавальні акти, реєстрація правонаступників тощо. Безпосередня реалізація змін організаційно-правової форми має тривати впродовж трьох років – саме такий термін перехідного періоду встановлює закон, що набирає чинності.
Як бачите, це непростий процес. Це час непопулярних, але потрібних рішень. Бо держава має позбутися баласту – підприємств, які існують лише на папері або виконують дублюючі функції. Натомість мають залишитися ефективні, професійні й прозорі організації, які можуть гнучко працювати, бути підзвітними і сучасними.
Що це означає для «Медичних закупівель України»?
Ми в МЗУ повністю поділяємо логіку та цілі цієї реформи. Ми вже почали внутрішній аналіз і підготовку до зміни нашої організаційно-правової форми. Остаточне рішення має ухвалити наш орган управління — Міністерство охорони здоров'я України. Але ми вже зараз проактивно рухаємося до цього рішення.
Наразі законодавчо визначені три можливі варіанти:
- Державне некомерційне товариство (ДНТ)
- Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) зі 100% державною часткою
- Акціонерне товариство (АТ)
З трьох варіантів два перших виглядають більш доцільними для МЗУ, враховуючи наш некомерційний статус, публічне завдання та фокус на інтересах пацієнтів і держави, а не на прибутковості. Ці форми дозволять бути більш самостійними для прийняття управлінських рішень, достатньо гнучкими для роботи на конкурентному ринку, зберігаючи при цьому контроль і прозорість у сфері використання державних коштів.
Що зміниться?
Зміна форми — це не про зміну суті нашої місії. Ми залишаємося інституцією, яка відповідає за ефективні, чесні та своєчасні закупівлі для системи охорони здоров’я. Але нова форма дозволить спростити процедури управління, посилити підзвітність, забезпечити більше гнучкості у роботі з міжнародними партнерами та краще управляти людським капіталом і фінансами.
Крім того, впровадження корпоративного врядування підвищить інвестиційну привабливість підприємства та наблизить законодавче поле до Керівних принципів Організації економічного співробітництва та розвитку.
Це означає, що державні підприємства працюватимуть за тими самими процедурними нормами, що у Європі, а отже будуть більш “зрозумілими” для потенційних інвесторів. Для нас це відкриває можливості залучити додаткові кошти для покращення матеріально-технічної бази та логістичних спроможностей. А це, своєю чергою, дозволить доставляти медтовари ще швидше у кожен куточок України.
Оскільки реформа корпоратизації дозволить позбутися збиткових неефективних підприємств, це також вивільнить і додаткові кошти з нашого державного бюджету. Таким чином з’явиться реальна можливість забезпечити якісними ліками ще більше пацієнтів, які їх потребують.
Замість висновку
Найближчі три роки будуть критично важливими для усієї системи державного управління підприємствами в Україні. Це буде час реформ, ліквідацій, перетворень і, на жаль, опору змінам. Бо традиційно будь-яка фундаментальна зміна натикається на спротив. Але ті, хто встигне адаптуватися — отримають шанс стати прикладом. Ми в МЗУ хочемо і готові бути серед перших.
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 218
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 123
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 120
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 94
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 31296
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 19183
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12535
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 10671
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4310