Рейд фактичних перевірок бізнесу під час задекларованого мораторію на перевірки

Рішення РНБО та заяви посадовців лише декларують підтримку бізнесу у воєнний час, а тим часом відбувається рейд податкових перевірок

21 липня 2025 року РНБО прийняла рішення “Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні”, таке рішення введено в дію Указом Президента України від 21 липня 2025 року № 538/2025.

Вказане рішення РНБО наробило значного резонансу серед бізнесу та бізнес спільнот, оскільки сама назва документу дає можливість припустити, що в Україні запроваджено повний мораторій на будь-які перевірки бізнесу, в тому числі і на податкові перевірки.

Однак, в самому тексті рішення РНБО, про запровадження мораторію на перевірки взагалі не йдеться, тим більше, що рішенням РНБО такий мораторій, і не може бути введений, адже для введення мораторію на планові та позапланові заходи контролю, Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України повинні прийняти свої нормативні акти: закони та постанови, і таких рішень і досі не прийнято.

Пунктом 3 рішення РНБО від 21 липня 2025р. вирішено доручити Кабінету Міністрів України невідкладно вжити організаційних і практичних заходів щодо підвищення ефективності реалізації Державною податковою службою України, Державною митною службою України механізмів податкового і митного контролю, передбачивши, зокрема: встановлення обмеження на проведення перевірок стосовно суб'єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику, за виключенням тих, які здійснюють діяльність, пов'язану з обігом підакцизних товарів; удосконалення методики застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення доцільності перевірок суб'єктів господарської діяльності з метою спрямування заходів контролю на ділянки з високим рівнем ризику порушень податкового, митного законодавства або контрабанди.

Отже, “мораторій на безпідставні перевірки” звучить тільки у назві такого документу, але точно не випливає з його змісту. Рішення РНБО та заяви посадовців лише декларують підтримку бізнесу у воєнний час, моральну підтримку, однак насправді, дієвих механізмів не запроваджено, а навпаки,здається, що державні органи, передчуваючи, що їхні повноваження можуть бути обмежені, вирішили працювати на випередження, і запустили рейд фактичних податкових перевірок

Тому, перевірки і податкової, і перевірки держпраці - тривають, про них і поговоримо детально в цій статті.

Як відбувається насправді

План-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на офіційному веб-сайті податкової щороку до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. (п. 77.1 ст. 77 ПКУ).

На офіційному сайті Державної податкової служби розміщений актуальний план-графік проведення перевірок на 2025 рік.

Але якщо до проведення планової податкової перевірки можна підготуватися, чи навіть перенести строки її проведення, то фактичні податкові перевірки, які розпочалися одразу із прийняттям резонансного рішення “про мораторій на перевірки”, стали для малого та середнього бізнесу неприємною несподіванкою.

З середини літа 2025 року інспектори контролюючих органів, розпочали рейди - фактичні перевірки, переважно щодо ФОП, які надають послуги населенню, та імовірно мають справу з обігом готівки.

Зокрема, активна хвиля перевірок торкнулася: готелів, салонів краси, ресторанів, кав'ярень, пекарень, спортивних залів, фітнес центрів, магазинів одягу, СТО, і ймовірно така хвиля рейдів буде продовжуватися, бо за даними ЗМІ Державна податкова служба України звітує про те, що надходження до загального фонду державного бюджету на 24,1% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, тобто про перевиконання плану, в тому числі завдяки ефективній роботі, яка зовсім не пов'язана з тиском на бізнес. Вочевидь такі показники саме завдяки запровадженому мораторію на безпідставний тиск та перевірки, які пролунали тільки на словах.

Під пильне око інспекторів податкової потрапляють малі та середні бізнеси (готелі, салони краси, ресторани, кав'ярні, пекарні, спортивні зали, фітнес центри, магазин одягу, СТО), оскільки мають зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (ПРРО або РРО), за провадження якого податкові органи борються чи не з 2015 року, оскільки РРО дає змогу контролювати обіг готівки.

Оскільки, це малий і середній бізнес, який не завжди має на швидкому наборі телефон надійного юриста чи адвоката, який може проконсультувати в момент коли інспектор вже прийшов на територію, то зазвичай бізнес, до якого прийшли з перевіркою, навіть не маючи ніяких порушень у своїй діяльності буде “потерпати” та платити.

Податкові органи часто обґрунтовують це “виїздами”, “оперативними заходами” чи “контролем дотримання законодавства”, або ж навіть “скаргами”, і часто не мають достатніх юридичних підстав на проведення таких фактичних перевірок. Часто документи, які дають право на проведення фактичної перевірки, це направлення та наказ (п. 81.1 ст. 81 ПКУ) виписують “від руки” з даних підприємства які розміщені в куточку споживача.

Що перевіряють

Під час проведення фактичних перевірок, посадові особи контролюючого органу - перевіряють:

• наявність зареєстрованих реєстраторів розрахункових операції (РРО, ПРРО, фіскальні чеки, звіти Z та Х), та факт його використання, факт видачі чеку та проведення операції через РРО/ ПРРО;

• факт неналежного оформлення працівників, відповідність кількості працівників, що перебувають у закладі, де надаються послуги, продаються товари фактичній кількості працівників, про яких підприємство повідомило в податкову;

• ліцензії та дозволи на певні види діяльності, мова про торгівлю підакцизними товарами;

• облік товарних залишків.

При проведенні фактичної перевірки, в 90% випадків посадові особи контролюючого органу вручать вимогу про надання документів, в якій буде зазначено про обов'язок надання переліку документів із двадцяти пунктів, вже на ранок наступного дня.

Насправді, документи можна надавати поступово, по мірі їх підготовки, якщо, наприклад, такі документи знаходяться у бухгалтера, який працює віддалено. Строк для надання документів триває аж до останнього дня перевірки.

Орієнтуватися можна на наступний перелік документів, які будуть цікавити посадову особу контролюючого органу:

• Договір оренди або документ про право власності, щодо приміщення в якому здійснюється господарська діяльність;

• Документ, що підтверджує статус суб'єкта господарювання громадського харчування (реєстрація потужностей);

• Книга обліку доходів і витрат;

• Книга обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки

• Касова книгу, прибутково-видаткові касові ордери, накази про ліміт каси, оборотно-сальдові відомості;

• Дані про облік товарних запасів та первинні документи на придбання таких товарів, інформацію про залишки;

• Виписки по банківським рахункам;

• Реєстраційне посвідчення на РРО;

• Довідка про опломбування РРО;

• Ліцензії;

• Трудові договори та повідомлення про прийом на роботу працівників, що подаються до контролюючого органу у відповідності до вимог ст. 24 КЗпП України.

Не слід забувати, що під час проведення фактичної перевірки, до моменту її початку, посадові особи контролюючого органу мають право проводити контрольно розрахункову операцію (п. 80.4 ст. 80 ПКУ).

Це означає, що інспектор податкової як клієнт закладу має право придбати у підприємства товари чи послуги, і тим самим перевірити яким чином здійснюється оформлення господарської операції з приймання оплати: з використання РРО чи без нього, з видачею чеку чи без нього, у готівковій формі, чи безготівковій, якщо у готівковій, то чи відображена така операція належним чином, та чи відображено такі надходження у касовій книзі.

Також, під час здійснення контрольно розрахункової операції, посадові особи контролюючого органу мають можливість перевірити дані про те, хто саме приймає готівку, запитати дані ПІБ у особи касира, та відповідно можуть перевірити інформацію про те, чи працевлаштована така особа - касир у суб'єкта, щодо якого проводиться перевірка.

Суб'єкт, щодо якого проводиться перевірка - бізнес, представники, уповноважені особи, та працівники повинні знати “золоті правила”, якими керуватися, якщо до закладу прийшли посадові особи контролюючого органу:

• наймані працівники підприємства, у тому числі і касир, не зобов'язані надавати свої персональні та ідентифікуючі дані, можна просто ввічливо представитися іменем. Але тут слід пам'ятати, що це правило працює тоді, коли працівник підприємства, не створює конфліктної ситуації, і розуміє процедуру проведення перевірки;

• що документи, які дають право розпочати перевірку можуть бути вручені виключно (!) керівнику підприємства, а не прибиральниці, менеджеру, чи тренеру в тренажерному залі;

• перевірка може бути розпочата виключно у присутності та з дозволу керівника. Тут теж є цікавий момент, такий дозвіл може бути оформлений у письмовому вигляді у формі наказу по підприємству, час на оформлення такого наказу, навіть, якщо це година часу, дає можливість скоординувати дії, зрозуміти в якому стані та де документи, або хоча б опанувати паніку, яка охоплює всіх, як тільки інспектор податкової повідомив про початок перевірки;

• документи, які перелічені у вимозі, можна подати не “на завтра”, а до останньої дати завершення перевірки;

• працівники підприємства повинні пам'ятати, що вони не підпорядковані та не підлеглі працівникам податкової, а виконують виключно розпорядження та вказівки свого керівника.

Результати перевірок

За результатами проведення перевірки посадові особи контролюючого органу оформляють або документи у формі довідки, якщо порушень під час перевірки не буде виявлено, або акт про порушення, в якому деталізовано повинні описати порушення, що виявлені під час перевірки, із посиланням на норми, статті та закони, які порушено.

Акт про порушення складається в останній день перевірки або за місцем проведення перевірки, або за місцем знаходження контролюючого органу, та вручається суб'єкту, щодо якого проведено перевірку. У разі, якщо суб'єкт, щодо якого проведено перевірку, відмовляється від отримання Акту, тоді такий Акт надсилається рекомендованим листом (п. 86.5 ст. 86 ПКУ).

Якщо суб'єкт, щодо якого проведено перевірку, не погоджується з висновками Акту про порушення, то має можливість у строк 10 робочих днів (п. 86.7 ст. 86 ПКУ) з дати отримання акту про порушення, подати заперечення на такий акт, до яких надати додаткові документи, пояснення, обґрунтуванням.

Якщо виявлені порушення, дійно не мали місце, а таке буває досить часто, тоді підготовка заперечень на акт не повинна бути формальною та поверхневою, не варто розраховувати на професіоналізм посадових осіб контролюючого органу, які будуть читати заперечення і між рядків розуміти, про помилковість висновків про порушення, краще ефективно використати цих 10 днів на підготовку обгрунтованих заперечень, аніж витрати наступні 5 років на оскарження таких результатів у судах.

Заперечення на акт - це дуже ефективний механізм не лише оскарження результатів, але й відстоювання ділової та господарської репутації бізнесу і перед комісією контролюючого органу і перед інспекторами, які наступного разу вже будуть думати, чи заходити до такого підприємства без приводів та підстав, чи обійти такий заклад стороною.

За результатами поданих заперечень, комісія контролюючого органу призначає засідання, на якому розглядає подані заперчення, і на якому має право бути присутнім суб'єкт щодо якого проводиться перевірка, його представники (п.п. 86.7.1, 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПКУ).

Слід бути готовими до того, що жоден із членів комісії не читав, ні документів, ні матеріалів перевірки, ні поданих заперечень, і представлення матеріалів перевірки зі слів інспекторів, які її проводили буде звучати так: “це дроблення бізнесу, бо ви працюєте як ФОП”.

Отже, треба бути готовими не лише тезисно та коротко пояснити ситуацію та обґрунтувати відсутність виявлених порушень, а треба розкрити, показати та підтвердити реальність діючого бізнесу, його модель, активи, треба бути готовими вступити у запеклі дебати з посиланням на конкретні докази, документи, і вимагати дослідження їх змісту, вимагати зачитувати документи, їх зміст саме під час такого засідання комісії.

Після розгляду заперечень, комісія контролюючого органу може скасувати висновки акту про порушення, або залишити їх в силі.

Якщо комісія контролюючого органу дійде до висновку про неспростовність фактів порушення, то відповідно буде прийнято податкове-повідомлення рішення протягом п’яти робочих днів (п.п. 86.7.5. п. 86.7 ст. 87.5 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) податкове повідомлення-рішення (ППР) - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначене контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Суб'єкт, щодо якого проведено перевірку і щодо якого прийнято ППР має право також оскаржити таке ППР у адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня, відповідно подати скаргу на ППР протягом 10 робочих днів, з дня отримання такого ППР (п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Якщо ж і за результатами оскарження ППР, висновки про порушення та оскарженні ППР залишаються в силі, тоді такі ППР можна оскаржити в судовому порядку, але суб'єкт, щодо якого проведено перевірку, повинен розуміти, що строк на звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження ППР складає 3 місяці з дати вручення ППР (ч. 4 ст. 122 КАС України), а от аргументи та докази повинні беззаперечними та переконливими, а строк розгляду такої справи може тривати роками, та після розгляду справи в суді апеляційної інстанції, податкові зобов'язання визначені в оскаржуваних ППР будуть вважатися узгодженими, та може розпочатися примусове стягнення таких коштів із відповідними обмеженнями, обтяженнями та блокуванням рахунків та діяльності підприємства.

Перевірка податкової чи держпраці: коли перевірка одна, а справи дві

Ще один цікавий момент у фактичних перевірках податкової, під час яких встановлено факти неналежного оформлення трудових відносин.

Відповідно до вимог аб. 7 ч. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509,штрафи накладаються на підставі: акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Отже, у разі, якщо перевірка ДПС, її територіального органу, виявить порушення законодавства про працю, то такий акт про порушення податкової передається додатково в органи держпраці для проведення розгляду справи щодо накладення штрафу.

Розгляд такої справи та акту про порушення податкової вже в частині порушення законодавства про працю здійснюється у відповідності до процедури визначеної ЗУ “Про адміністративну процедуру”.

Варто зауважити, що виявлені порушення законодавства про працю все ж таки не мають такого жорсткого покарання, як це було колись.

Наприклад, якщо порушення полягає у фактичному допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, а порушником є платник єдиного податку першої - третьої груп, то застосовується тільки попередження (ст. 265 КЗпП України).

Також, у разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, то така постанова вважається виконаною (ст. 265 КЗпП України).

Замість висновків та резюме

Варто пам'ятати, що закони та обіцянки посадовців змінюються щодня, тому будь-який бізнес, якщо має намір працювати “в довгу”, і не бути “общипаний як гусак”, повинен дбати про юридичну гігієну юридичних процесів всередині, дотримуватися законів та не боятися перевірок, а знати про свої права та обов'язки під час проведення таких перевірок.