Як захистити свої права, якщо про вас поширили недостовірну інформацію у мережі Інтернет?
Мережа Інтернет є звичним для нас ресурсом отримання інформації.
Нещодавно Центр Разумкова провів соціологічне дослідження, згідно із результатами якого пандемія COVID-19 та карантин помітно вплинули на споживання інформації громадянами України. В першу чергу, серед українців у цілому зріс попит на інформацію. Крім того, дослідження показало, що близько 44% респондентів у 2020 році отримали інформацію із соціальних мереж, а не менше 27% - з українських інтернет-ЗМІ.
Конституція України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34). Таке право передбачає вільне збираня, зберігання, використовування і поширювання інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. При цьому, законодавством визначені «межі» реалізації цього права. Зокрема, інформація повинна бути достовірною і не порочити честь, гідність та ділову репутацію інших осіб і, відповідно, поширюватися з дотриманням законодавства України.
Саме честь і гідність, які можуть бути порушені під час розповсюдження недостовірної інформації визнанні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції). Право на захист своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами, встановлено положеннями статті 55 Конституції.
Чинне законодавство України також встановлює механізм захисту прав і свобод порушених внаслідок поширення недостовірної інформації. Зокрема, особа, право якої порушено, може використати загальні та спеціальні способи захисту таких прав. Тобто особа, у випадку порушення її честі, гідності та ділової репутації, внаслідок розміщення недостовірної інформації в мережі Інтернет може звернутися до особи, яка розмістила таку інформацію з вимогою про її спростування або піти до суду з відповідним позовом.
Законодавством України встановлені особливості визначення належного відповідача у таких категоріях справ. Так, зокрема, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. При цьому, якщо автор поширеної інформації – невідомий або його та/чи його місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту – вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації (пункт 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1).
За поширення недостовірної та неправдивої інформації передбачена цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність.
Цивільна відповідальність полягає в тому, що у випадку поширення неправдивої, недостовірної, перекрученої інформації щодо фізичних, юридичних осіб до автора такої інформації може бути застосована відповідальність у вигляді спростування, відповіді, відшкодування завданої шкоди, а в деяких випадках - вилучення накладу газети, журналу тощо за рішенням суду. Особливістю цього виду відповідальності є те, що вона може бути застосована незалежно від способу розміщення недостовірної інформації, тобто незалежно від того, чи поширюється вона через зареєстроване ЗМІ, чи в мережі Інтернет за допомогою соцмереж тощо.
Адміністративна відповідальність за поширення недостовірної інформації може бути застосована до ЗМІ (телебачення і радіомовлення), щодо яких існують спеціальні процедури державного контролю. Така відповідальність виражається у оголошенні попередження, стягненні штрафу або анулювані ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради (стаття 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 року № 3759-XII). Для фізичних осіб адміністративна відповідальність за поширення недостовірної інформації виражається у накладенні штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робітах на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку (стаття 1731 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073-X).
Кримінальна відповідальність виникає за поширення інформації, яка має на меті заподіяння шкоди суспільству загалом, незалежно від її правдивості або неправдивості. Крім того, положення Кримінального кодексу визначаються відповідальність за правопорушення, які включають поширення недостовірної інформації, зокрема, свідомо неправдиве повідомлення про підготування вибуху, підпалу або решти дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками тощо.
Таким чином, в Україні існує законодавчо-визначений механізм захисту прав, порушених внаслідок поширення недостовірної інформації. Важливою умовою при захисті честі, гідності та ділової репутації, внаслідок поширення недостовірної інформації є визначення характеру такої інформації та з’ясовування її природи - фактичне твердження чи оціночне судження.
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін вчора о 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс вчора о 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак вчора о 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко вчора о 14:17
- На що насправді здатен ретинол Вікторія Жоль вчора о 11:26
- Хто повинен платити за судову експертизу у сфері інтелектуальної власності? Сергій Барбашин вчора о 11:18
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання Ігор Шевцов вчора о 11:13
- Як ринок програмних фіскалізаторів змінює економіку України Андрій Сухов 10.02.2025 14:51
- Принцип "легітимних очікувань": зміст та застосування в судовій практиці України Леся Дубчак 10.02.2025 14:50
- Як інфляція змінює вартість електроенергії та газу у світі: аналітика та перспективи Ростислав Никітенко 10.02.2025 10:42
- Як залишатися мотивованим, коли все йде не так? Катерина Мілютенко 10.02.2025 03:06
- Обзор изменений в налоговом законодательстве для ФЛП с 2025 года Віра Тарасенко 09.02.2025 21:40
- Персональні дані пацієнта в маркетингу: зміни Анастасія Полтавцева 09.02.2025 16:01
- Нехтування сигналу "Повітряна тривога" суддями і прокурорами - під час ракетних атак Лариса Криворучко 09.02.2025 00:21
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? Олеся Романенко 08.02.2025 21:03
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 304
- Бізнес-ризики та кризові ситуації – 2025: виклики, загрози і стратегії виживання 140
- Справа на мільярд 120
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 108
- Що зміниться із скасуванням Господарського кодексу України? 108
-
Операція "Чисте місто". НАБУ показало знайдені під час обшуків мільйони доларів – фото
Бізнес 3073
-
Проєкт з будівництва склозаводу в Київській області за 240 млн євро отримав інвестняню
Бізнес 2584
-
"Відбувається щось нездорове". Виробники молока і молокозаводи посперечалися через ціни
Бізнес 2482
-
Комарницького оголосили в розшук. НАБУ вважає, що він намагається втекти з України
оновлено Бізнес 2460
-
Індія відмовляється приймати нафту від підсанкційного російського виробника
Бізнес 1906