Сигарета – це той вбивця, який розправляє свої чорні крила під час війни
Україна має одні з найгірших показників у Європі з куріння і його впливу на здоров’я громадян. За довоєнними даними, у нас курять 23% людей, при цьому чоловіки курять втричі більше за жінок.
Війна ці цифри збільшує. Підвищений рівень стресу призводить до збільшення кількості курива досвідченими курцями і появою нових - тих, хто раніше не курив. Безкоштовні сигарети від волонтерів та самих тютюнових компаній сприяють цьому процесу.
За даними досліджень, кількість військових курців більша за кількість курців серед цивільних незалежно від конкретної країни. Така динаміка була зафіксована в США, Ізраїлі, Норвегії, Канаді та Великобританії.
Щороку у нас від наслідків тютюнокуріння помирає 85.000 людей. Найпоширеніші причини смертності – захворювання серця, рак легень та інсульт. Військові – у підвищеній зоні ризику з огляду розповсюдженість куріння в армії і обмежений доступ до профілактичних програм.
Ще одна вразлива група – українські біженці, переважно жінки. На необхідності допомоги біженцям у відмові від куріння наголошує Наталія Торопова, керівник ГО «Здорові ініціативи». Зміна країни і умов проживання, стреси, труднощі з доступом до медичного обслуговування призводять до зростання куріння і хронічних хвороб серед біженців.
Коли екс-виконавчий директор ВООЗ з питань неінфекційних хвороб та психічного здоров’я, професор Єльського університету Дерек Ях приїжджав минулого року у Київ, він розповідав нашим журналістам, що смертельну небезпеку для курців становить не нікотин, як багато хто думає, а продукти горіння – смоли та дим.
З мільярду курців у всьому світі 100 млн - користувачі продукції меншої шкоди.
В Європі та США існують урядові програми підтримки тих людей, які самостійно не можуть позбутися згубної звички. Вони допомагають курцям утриматися від куріння, а у випадках, коли це неможливо, рекомендують продукти harm reduction: електронні сигарети, вейпи, айкоси, нікотинові пластири тощо.
Найкращий приклад боротьби з тютюнокурінням показала Велика Британія, яка за 10 років скоротила рівень куріння населення з 33% до 14,5%. Головну просвітницьку функцію несли лікарі, які взяли на себе інформування населення щодо того, які продукти є найменш небезпечними. При цьому в країні податки на класичні сигарети є високими, щоб не стимулювати куріння шкідливих продуктів, а податки на продукти меншої шкоди - значно нижчі або взагалі відсутні.
Схожі підходи використовує і Швеція, яка вже досягла найкращих антитютюнових показників - там палить усього 10% населення.
В Україні свої реалії. Те, що під час війни куріння набирає обертів, не заважає нам різко засуджувати тютюнові компанії. Але не через їхню згубну продукцію, а через небажання виходити з російського ринку.
Philip Morris, Imperial Tobacco, British American Tobacco і Japan Tobacco International заявили про призупинення діяльності на росії, але по факту не пішли звідти так, як це зробили інші бренди. А так, підняли ніжку – призупинили інвестиції, скоротили витрати на маркетинг, рекламу, продовжуючи виплачувати заробітну платню своїм співробітникам і мільярдні податки на території РФ.
Ми називаємо їх компаніями, що спонсорують війну, і закликаємо бойкотувати їхню продукцію, однак, як це позначається на споживчій звичці українців, відкритих даних немає.
Щороку куріння вбиває на планеті більше 8 мільйонів осіб. Рівно стільки ж Україна налічує курців. З них 1,6 млн курять айкоси, ще частина – електронні сигарети. Мода має своїх трендсеттерів, вживається в наш побут мемами, анекдотами і т.д.
У нас, наприклад, депутати курять айкоси прямо у залі Верховної Ради, а айкос Віталія Кіма став невід’ємною частиною його personal brand на кшталт шкарпеток Джастіна Трюдо. Пам’ятаєте ці заголовки? «Во ім’я ЗСУ, айкоса та Віталія Кіма» або «Кинджал, айкос і класні шкарпетки».
Завдяки язикатим депутатам, нам відомо, що Володимир Зеленський курить айкоси. Та й наш краш Борис Джонсон – прихильник електронних цигарок.
Усі ці люди є мимовільною рольовою моделлю для частини українців і легітимізують цей вид куріння своїм прикладом.
Дерек Ях зазначає, що якби українці мали економічні стимули переходити на інші альтернативи цигаркам, можливо, рівень куріння би падав. Але самостійна відмова від куріння без підтримуючих програм та інноваційних рішень не приносить результату. У жовтні 2021 р. Управління санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США вперше дозволило використовувати електронні сигарети як продукти меншої шкоди та визнало, що їхня користь для дорослих курців переважає ризики поширення серед молоді. Дослідження показали, що вдвічі більше курців готові повністю кинути палити, якщо вони споживають нікотин від електронної сигарети, а не отримують його від медикаментозної нікотин-замісної терапії чи фармацевтичного продукту з нікотином. Такий підхід дозволить повністю завершити епідемію куріння вже нинішнього покоління, а не через 30-50 років.
Світова практика показує тютюнові буми у повоєнних країнах, тому Україні необхідні жорсткіші інструменти. Наприклад, у боротьбі з контрабандою, яка в 2021 році злетіла у нас до рекордних 16% і нівелює всі зусилля з підвищення акцизів і подорожчання тютюну, забезпечуючи курців дешевими сигаретами. А ще - жорсткіший контроль за тютюновими виробниками, які, користуючись війною, нехтують законодавством і стимулюють курців.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко вчора о 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар вчора о 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 389
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 337
- Дипломатія кадрових помилок 318
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9811
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5988
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4355
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4273
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3329