Питання покупця до постачальника програмної продукції

У статті розглядаються ситуації, пов’язані з діяльністю постачальників програмної продукції та питаннями, які виникають до них у покупців

На практиці доволі часто постачальник програмної продукції стикається з випадками, коли потенційний покупець просить надати документи, які б підтверджували право цього постачальника продавати програмну продукцію (далі – ПП). Просять показати весь ланцюг договорів від суб’єкта авторських прав на ПП (правовласника) до постачальника. Мета покупців зрозуміла – впевнитись у тому, що постачальник має право продавати ПП, та убезпечитись від можливих претензій правовласника.

Постачальник не завжди може надати такі документи покупцю з різних незалежних від нього причин (фактична відсутність у постачальника таких документів у зв’язку з тим, що він придбає ПП у свого дистриб’ютора чи виробника, а не безпосередньо у правовласника; якщо умови договорів у цьому ланцюгу від правовласника до постачальника є комерційною таємницею чи конфіденційною інформацію тощо).

Постачальник може надати потенційному покупцю витяг з договору постачання ПП між ним та дистриб’ютором, у якого сам придбає ПП, або між ним та виробником ПП чи правовласником. При ознайомленні з витягом з договору постачання ПП потенційний покупець не знаходить у ньому права постачальника на продаж примірників (копій) ПП третім особам, що викликає у покупця ще більше запитань.

Враховуючи описану вище ситуацію, хочу висловити свою точку зору наступним чином.

Перш за все, необхідно зазначити, що постачання програмної продукції – це операція, яка безпосередньо поіменована (передбачена) Податковим кодексом України (пункт 26^-1  підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Право постачальника на продаж примірників (копій) ПП третім особам не обов’язково має бути зазначено у договорі постачання ПП між таким постачальником та його дистриб’ютором, виробником чи правовласником. Надання такого права з формулюваннями на кшталт «…надається право на продаж примірників (копій) ПП…» - це умова, яка властива ліцензійному (субліцензійному) договору, а не договору постачання ПП. Постачальник може продавати примірники (копії) ПП кінцевим споживачам не в силу того, що він отримав таке право від правовласника, а в силу того, що після придбання примірника (копії) ПП він став власником такого примірника (копії).

Необхідно також зважати на наявність так званого принципу «вичерпання прав». Так, у частині 7 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі- Закон) зазначено, що якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди, а щодо творів образотворчого мистецтва - з урахуванням положень статті 27 цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.

При цьому не для всіх покупців є очевидним, що ПП вважається твором. З цього приводу можна зазначити, що згідно з частиною 1 статті 8 Закону об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, у тому числі комп’ютерні програми. Крім того, у статті 18 Закону зазначено, що комп’ютерні програми охороняються як літературні твори.

Тут також може бути запитання щодо взаємозв’язку програмної продукції та комп’ютерної програми. У цьому випадку можна послатись на визначення програмної продукції, яке міститься у пункті 26¹  підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Так, відповідно до вказаного пункту до програмної продукції відноситься, зокрема, результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми.

Отже, враховуючи те, що постачальник ПП після придбання примірника (копії) ПП стає його власником, а також, зважаючи на принцип «вичерпання прав», постачальник, який продає ПП за договорами постачання ПП, не повинен надавати потенційним покупцям ніяких договорів між ним та його дистриб’ютором, виробником чи правовласником для підтвердження того, що він має право на продаж ПП третім особам.

Після надання таких роз’яснень питання покупця щодо наявності у постачальника права на продаж примірників (копій) ПП у більшості випадків знімаються.

Можна також зазначити, що іноді питання може бути знято шляхом внесення до договору постачання ПП умови про те, що постачальник гарантує покупцю, що використання останнім ПП за призначенням не порушуватиме прав третіх осіб.

В окремих випадках питання вирішується шляхом надання постачальником покупцю листа з відповідними гарантіями та запевненнями у правомірності продажу відповідної ПП. Надання такого листа саме постачальником скорочує час, адже отримання такого листа від дистриб’ютора, виробника чи правовласника може бути затягнуте у часі чи утруднене з тих чи інших причин.

При цьому внесення до умов договору зазначеної вище гарантії або надання постачальником листа з гарантіями виправдано, якщо аналогічні гарантії отримано постачальником від свого дистриб’ютора, виробника чи правовласника.

Наприкінці хочу зазначити, що було б доцільно, якби правовласники та виробники ПП розміщували інформацію про своїх дистриб’юторів та партнерів таких дистриб’юторів (постачальників, які безпосередньо продають ПП кінцевим споживачам) на власних веб-сайтах. Це могло б зняти питання потенційних покупців щодо підтвердження статусу постачальника ПП станом на певну дату (на дату укладення договору постачання програмної продукції між постачальником та покупцем).